Рішення № 18160695, 25.08.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

25 серпня 2011 р. Справа 16/90/2011/5003

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ТІТАН-2004", с.Семенівка Мелітопольського району Запорізької області

до: приватного виробничого підприємства "ВЕЛД", м.Вінниця

про стягнення 258 509,59 грн. заборгованості згідно договору купівлі-продажу

Головуючий суддя Нешик О.С.

Cекретар судового засідання Снігур О.О.

Представники

позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 15.06.2011 року);

відповідача: Вовк Ю.Д. (керівник)

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тітан-2004" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з приватного виробничого підприємства "ВЕЛД" заборгованості в сумі 258509,59 грн., що створилась внаслідок неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору №16-01-09 від 16.01.2009 року щодо розрахунку за отриманий товар (гідроциліндри до сільськогосподарської техніки), з яких: 229619,15 грн. - основний борг; 14912,90 грн. - сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів та 13977,54 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 08.08.11 року порушено провадження у справі №16/90/2011/5003 та призначено її до розгляду на 25.08.2011 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги в частині стягнення основного боргу та 3% річних підтримав, відмовився від позову в частині стягнення інфляційних втрат (заява представника ТОВ "Тітан-2004" б/н від 25.08.2011 року (вх. №08-46/11252/11)).

З огляду на те, що дії ТОВ "Тітан-2004" щодо відмови від позову не суперечать законодавству, не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд, керуючись положеннями ч.6 ст.22 ГПК України, дійшов висновку, що відмова позивача від позову підлягає прийняттю.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.80 ГПК України - господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Суд також роз'яснює, що згідно вимог ч.2 ст.80 ГПК України, у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Відповідно до ч.5 ст.49 ГПК України витрат на оплату держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в частині припинення провадження в зв'язку з відмовою від позову підлягають покладенню на позивача.

Представник відповідача позов в частині стягнення основного боргу в сумі 229619,15 грн. та 3% річних в розмірі 13977,54 грн. визнала, про що суду подала відповідну письмову заяву б/н від 25.08.2011 року (вх. №08-46/11247/11).

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

16 січня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Титан-2004" (продавець) та приватним виробничим підприємством "ВЕЛД" (покупець) укладено договір №16-01-09, відповідно до умов якого продавець зобов'язався виготовити та передати у власність покупця гідроциліндри до сільськогосподарської техніки, а покупець - прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

Згідно пункту 1.2. даної угоди: найменування, асортимент, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю та загальна вартість товару узгоджується між сторонами та зазначається в товаросупроводжуючих документах.

Пунктом 3.2. договору сторони домовились, що розрахунок за отриману продукцію проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця згідно зазначених у договорі реквізитів на протязі 10 календарних днів з моменту відгрузки товару.

Виконуючи зобов'язання за договором №16-01-09 від 15.01.2009 року продавець поставив покупцю товар, за який останній частково розрахувався. Станом на час розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 229619,15 грн., що стверджується матеріалами справи, зокрема, накладними на поставку товару, довіреностями, актом звірки взаєморозрахунків сторін від 01.07.2011 року тощо.

Невиконання відповідачем зобов'язання щодо повного розрахунку за отриманий товар спонукало позивача до звернення з даним позовом до суду.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Статтею 193 Господарського Кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до статті 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Проте, всупереч наведеним нормам, відповідач не подав до суду доказів проведення розрахунків з позивачем (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів), суму основного боргу визнав.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 229619,15 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.625ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням викладеного, а також заяви представника відповідача б/н від 25.08.2011 року про визнання позову, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення 3% річних в розмірі 13977,54 грн. підлягає задоволенню як обґрунтований та правомірний.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до положень ст.49 ГПК України пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись п.4 ч.1 ст.80, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 28, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, в розмірі 14912,90 грн.

2. Провадження у справі в частині стягнення суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, в розмірі 14912,90 грн. припинити.

3. Позов задовольнити частково.

4. Стягнути з приватного виробничого підприємства "ВЕЛД" (21011 Вінницька обл., м.Вінниця, вул.Фабріціуса, буд.13 ідент. код 31415187) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТІТАН-2004" (72355 Запорізька обл., Мелітопольський район, с.Семенівка, вул.Північний переїзд, буд.6а; ідент. код 33085971) 229619,15 грн. основного боргу; 13977,54 грн. - 3% річних; 2435,97 грн. - витрат на державне мито та 222,39 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

Суддя Нешик О.С.

Повний текст рішення суду підписано 09 вересня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - ТОВ "ТІТАН-2004" (72355 Запорізька обл., Мелітопольський район, с.Семенівка, вул.Північний переїзд, 6а);

3 - відповідачу - ПВП "ВЕЛД" (21011 м.Вінниця, вул.Фабрициуса, буд.13);