Рішення № 18160691, 07.09.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

07 вересня 2011 р. Справа 9/23-08

за позовом:Дочірнього підприємства "Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Вінницяліфт" 21010, вул. С.Лазо, 17, м. Вінниця

до:Міського комунального підприємства житлово - експлуатаційна контора № 12 21000, вул. Квятека, 16, м. Вінниця

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Обчислювальний центр Житлово - комунального господарства Вінницької обласної державної адміністрації, вул. Єрмака, 7а м. Вінниця, 21000

про стягнення 35 933,95 грн.

Головуючий суддя Мельник П.А.

Cекретар судового засідання Віннік О.В.

Представники

позивача : не з''явився;

відповідача : ОСОБА_1, ОСОБА_2., - за довіреностями;

третя особа : ОСОБА_3 - за довіреністю.

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення з відповідача 35 933,95 грн. за невиконання умов договору № 512 від 31.12.2004 року на технічне обслуговування, ремонт ліфтів і диспетчерських систем.

В подальшому позивач неодноразово збільшував та зменшував свої позовні вимоги, що підтверджується наявними в справі заявами, зокрема, 13.06.2008 р. через канцелярію суду представником позивача було надано доповнення до позовної заяви (фактично заява про збільшення позовних вимог), відповідно до якої позивач збільшив свої позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача згідно договору № 512 від 31. 12. 2004 року заборгованість в сумі 103 848,40 грн.

Поряд з цим, 27.05.2010 р. через канцелярію суду представником позивача було надано заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач зменшив свої позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача згідно договору № 512 від 31.12.2004 року борг в сумі 60 431,4 грн.

26.08.2010р. через канцелярію суду представником позивача було надано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач, збільшив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача борг в сумі 67 842,34 грн., мотивуючи це тим, що у відповідача залишився несплачений борг за ліфтові послуги за попередні періоди.

В доповненні до позовної заяви позивач, змінив предмет позову, та вказав суму основного боргу 85 189,6 грн., що складалася з того, що позивач частину від сплачених позивачем в 2005 році коштів, що прийшли з призначенням платежу без чіткої вказівки про період оплати, відніс їх в погашення боргу минулих періодів, тобто, фактично погасив за рахунок коштів що прийшли в 2005 р. в сумі 149 064,7 грн. - борг попередніх періодів на суму 59 719,8 грн., зарахувавши в погашення поточного виконання підрядних робіт на суму 199 534,5 грн. не 149 064,7 грн., а 89 344,9 грн. за мінусом дебетового сальдо, яке на переконання позивача станом на 01.01.2005 року становило 59 719,8 грн.

Суму основного боргу було визначено в розмірі 85 189,6 грн.

Крім того, до основної суми боргу позивач нарахував штрафні санкції передбачені договором № 512 від 31.12.2004 року та адвокатські послуги, від яких в подальшому відмовився.

Згідно останньої заяви позивача про збільшення позовних вимог, представник останнього вказав, що невірно зазначив суму грошових коштів, що прийшли з ОЦ в липні 2008 р. в сумі 20 854,48 грн., так як згідно офіційних данних ОЦ вказана оплата в зазначеному періоді проведена в сумі 13 443,54 грн., тому просив стягнути 67 842,34 грн.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 02 вересня 2010 року, яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 16 березня 2011 року, позов задоволено частково, стягнуто з МКП ЖЕК-12 на користь Дочірнього підприємства "СРБУ "Вінницяліфт" 52 842,34 грн. боргу за виконані роботи за договором підряду. В позовних вимогах на загальну суму 15000 грн. провадження в цій частині припинено.

Постановою Вищого господарського суду України від 19 липня 2011 року, вказані судові акти скасовані, а справа передана на новий розгляд до господарського суду Вінницької області.

Відповідно до ст. 111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Скасовуючи попередні рішення судів, суд касаційної інстанції в своїй постанові від 19 липня 2011 року вказав, що відповідач, заперечуючи проти позову, стверджував про те, що на час її розгляду у нього були відсутні борги перед позивачем станом на 01.01.2005 р.

Наведені пояснення відповідача, всупереч вимогам ст. ст. 4-7, 43, 84, 105 ГПК України, не були взяті до уваги судами, які не перевірили їх, не дослідили та не дали-ніякої оцінки доказам, які у цьому ж зв'язку були подані відповідачем, не дійшли певних висновків стосовно дійсності тих обставин, на які послався відповідач, та не зазначили про це у своїх рішеннях.

Вказуючи про обґрунтованість зарахування позивачем частини грошових коштів, які надійшли від відповідача у 2005 році, в погашення боргів за попередній період, суди, як вбачається із змісту прийнятих ними рішень, будь-яких розрахунків на підтвердження правомірності своїх висновків не навели, не встановили, які саме грошові суми, на їхню думку, підлягали зарахуванню за період до 01.01.2005 та не зазначили, якими доказами це підтверджується, посилаючись у цьому зв'язку виключно на чисельні уточнення заявлених по справі вимог самим позивачем.

З огляду на вказівки суду касаційної інстанції, судом в ухвалі від 05 серпня 2011 року про прийняття справи до свого провадження та її призначення, зобовязано сторони надати до суду розгорнутий акт звірки взаємних розрахунків станом на день подання позову в яких показати динаміку росту заборгованості та її погашення з посиланням на дату, номер та суму первинного документа, для складення якого зобовязано позивача зявитись до відповідача.

В судове засідання призначене на 07.09.2011 року представник позивача не прибув, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали від 05 серпня 2011 року не виконав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково на суму 1 969,84 грн.

Дебетового сальдо станом на 01.01.2005 року в сумі 55 816,04 грн. відповідач не визнав, навпаки, зазначив, що за його даними станом на 01.01.2005 року рахується дебетове сальдо в сумі 37 443,96 грн., тобто переплата коштів позивачу, що також, підтверджується рішенням господарського суду Вінницької області від 23 квітня 2008 року по справі № 2/35-08 р.

У своїх останніх запереченнях до суду вказав, що динаміка розрахунків між сторонами та обґрунтування її викладені ним у касаційній скарзі. Не заперечив щодо часткового задоволення позову на суму 1 969,84 грн.

Заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

31.12.2004 р. між Міським комунальним підприємством житлово-експлуатаційною конторою №12 (замовником) та Дочірнім підприємством "Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Вінницяліфт" (підрядником), було підписано підрядний договір № 512 на технічне обслуговування, ремонт ліфтів і диспетчерських систем (т.1, а. с.8-13), згідно п. 1.1 якого замовник доручає, а підрядчик приймає на себе організацію і виконання робіт по технічному обслуговуванню, ремонту ліфтів і диспетчерських систем на об'єктах замовника відповідно з додатками №1, які є невід'ємною частиною даного договору. Повне технічне обслуговування включає в себе весь комплекс ремонтних і регламентних робіт, який забезпечує справність і надійну експлуатацію ліфтів, диспетчерських систем, а також нагляд за безпечною їх експлуатацією.

Відповідно до п.2.2 щомісячна оплата згідно з договором визначена на підставі розпорядження Вінницької облдержадміністрації №478 від 31.12.1999 р. із розрахунку 6 коп. за 1 кв.м. загальної площі, без врахування першого поверху, в тому числі ПДВ 1 коп., і на день підписання складає 10 847, 41 грн.

Визначена щомісячна сума оплати робіт наведена в додатку №1.

Пунктом 5.1 договору визначено, що в кінці поточного місяця підрядчик дає замовнику акти виконаних робіт з зазначенням їх вартості.

В п.5.3 договору вказано, що на підставі підписаних актів виконаних робіт замовник самостійно оплачує виконані роботи не пізніше 5-го числа наступного місяця.

Згідно п.7.1 договір укладений на період з 01.01.2005 р. по 31.12.2005 р. і діє в частині технічного обслуговування та ремонту ліфтів і диспетчерських систем до його перезаключення, а частині проведення розрахунків щодо надання послуг - до їх повного здійснення.

Крім того, 31.12.2004 р. між Міським комунальним підприємством житлово-експлуатаційною конторою №12 (замовником), Дочірнім підприємством "Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Вінницяліфт" (підрядником) та Обчислювальним центром управління житлово-комунального господарства Вінницької обласної державної адміністрації (ОЦ) було підписано договір № 512/12 про порядок оплати та розрахунки за виконані роботи по технічному обслуговуванню, ремонту ліфтів та диспетчерських систем (т.5, а.с.30), згідно п. 1.1 якого підрядчик виконує роботи на об'єктах, які знаходяться на балансі замовника, згідно підрядного договору № 512 на технічне обслуговування, ремонт ліфтів і диспетчерських систем від 31.12.2004 р.

Відповідно до п.1.2 договору замовник приймає платежі від мешканців будинків, які обладнані ліфтами та системами диспетчеризації, використовуючи математичне забезпечення ОЦ і проводить їх облік, та розраховується з підрядчиком за виконані роботи через ОЦ, шляхом відокремлення від суми квартирної плати за утримання ліфтів на стадії прийому платежу.

Згідно діючої централізованої системи прийому комунальних платежів Обчислювальний центр ЖКГ виконує обробку прийнятих комунальних платежів від населення банківськими установами міста та касами ЖЕК м. Вінниці.

Обчислювальний центр ЖКГ по закінченню робочого дня отримує від банківських установ міста та кас житлово - експлуатаційних контор інформацію про суми прийнятих коштів. Центр щоденно формує реєстр, який після обробки направляє банківським установам та касам ЖЕК, згідно якого повинен здійснюватися перерахунок прийнятих коштів на користь відповідних підприємств - постачальників послуг. Одночасно підприємствам - постачальникам послуг також надається аналогічний реєстр про кошти, які мають бути перераховані на їх користь банківськими установами міста та касами житлово -експлуатаційних контор.

Таким чином, згідно договору № 512/12 від 31.12.2004 р. "Про порядок оплати та розрахунки за виконані роботи по технічному обслуговуванню, ремонту ліфтів та диспетчерських систем" та листів МКП ЖЕК - 12, Обчислювальний центр ЖКГ щоденно надавав МКП ЖЕК- 12 реєстр про прийняті їх касою кошти від населення з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з відповідним відщепленням.

Оскільки до складової тарифу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій входить технічне обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації, а розпорядником коштів з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій є ЖЕКи міста розрахунок з підрядником здійснюється щоденно згідно договору № 512/12 від 31.12.2004 р. обчислювальний центр ЖКГ на вимогу МКП ЖЕК - 12 по закінченню місяця формує звіт прийнятих коштів з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по періодах оплати.

В матеріалах справи наявні підписані та скріплені печатками сторін акти виконаних робіт за період з січня 2005р. по грудень 2005р. (т.1, а. с. 17-27), з яких вбачається, що за вказаний період позивачем було надано відповідачу послуг з технічного обслуговування ліфтів на загальну суму 199 534,54 грн. (з ПДВ), які і мали бути сплачені останнім. Фактично відповідачем сплачено позивачу 149 064,70 грн., крім того зараховано по рішенню суду у 2006 р. як проведення розрахунків за 2005 р. - 25 000 грн.,

04.02.2008 р. Дочірнє підприємство "Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Вінницяліфт" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до Міського комунального підприємства житлово-експлуатаційної контори №12 про стягнення на його користь 35933,95 грн. боргу (т.1, а.с.2), вказуючи, що між сторонами відсутні розбіжності щодо вартості наданих позивачем послуг, а спір виник внаслідок різного зарахування цих коштів згідно платіжних документів, в яких не вказано призначення платежу, оскільки позивач такі платежі зарахував в рахунок погашення боргу за послуги, надані до 01.01.2005р., а відповідач їх зараховує в рахунок поточних платежів за 2005 рік.

Характер виконаних робіт та взятих зобов'язань свідчать, що між сторонами виникли правовідносини за договором підряду, які регулюються ст.837 ЦК України.

Судом встановлено, що Міське комунальне підприємство житлово-експлуатаційна контора №12 та Дочірнє підприємство "Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Вінницяліфт" до укладення договорів №512 та №512/12 від 31.12.2004 р. також перебували в договірних відносинах, про що свідчить наявний в матеріалах справи підрядний договір №108 від 03.01.2002 р.

Як свідчать наявні у справі підписані та скріплені печатками сторін акти виконаних робіт за період з січня 2005 р. по грудень 2005 р. (т.1, а.с. 17-27), а також розрахунок заборгованості за цей період, який по своїй суті є актом звірки, що був складений й підписаний позивачем на виконання вимог суду (т.4, а. с. 211), позивачем на виконання умов зазначених вище договорів було надано відповідачу послуг з технічного обслуговування ліфтів на загальну суму 199 534,54 грн., а сплачено відповідачем на протязі 2005 року 149 064,70 грн.

З цього ж розрахунку (акту) вбачається, що відповідач оплачував надані послуги й щодо загальної суми отриманих коштів розбіжності між сторонами відсутні, проте цей розрахунок (акт) свідчить про те, що кожна із сторін відносила щомісячні суми проплат по різному: Дочірнє підприємство "Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Вінницяліфт" зараховувало як оплату за надані послуги (виконані роботи) в певному місяці року лише в тому випадку, коли платіжні документи мали на це конкретне посилання в графі "Призначення платежу", інші ж кошти зараховувались в оплату наданих послуг (виконаних робіт) минулих періодів ; МКП "ЖЕК-12" ж, здійснюючи щомісячні проплати, відносило перераховані суми як проплати за надані послуги (виконані роботи) в тому місяці, в якому останні проводились.

Згідно пунктів 3.7 та 3.8 глави 3 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" фізичні особи використовують платіжні доручення в разі перерахування коштів зі своїх поточних та вкладних (депозитних) рахунків згідно з режимом використання цих рахунків, що встановлений нормативно-правовими актами Національного банку з питань порядку відкриття та використання рахунків, без будь-яких підтверджуючих документів.

Реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Вказані норми свідчать про те, що саме платник коштів дає доручення банку на перерахування грошей (виступає довірителем) і вказує призначення платежу.

Проаналізувавши наведені вище обставини в сукупності з приписами законодавства, суд вважає, що, оскільки в платіжних дорученнях відповідач не зазначав період, за який здійснюється оплата за надані послуги (виконані роботи) по техобслуговуванню й ремонту ліфтів і диспетчерських систем (т.4, а. с.116-135), то віднесення позивачем платежів рахунок погашення заборгованості за попередній період була б правомірною за умови доведення існування такого боргу.

В даній справі відсутні належні та допустимі докази про те, що у відповідача станом на 01.01.2005 року була заборгованість перед позивачем за попередніми зобовязаннями по технічному обслуговуванні ліфтів. Така ж позиція викладена у Постанові Житомирського апеляційного господарського суду від 23.09.2010 року по справі №7/186-09 р., за позовом МКП ЖЕК-12 до ДП «СРБУ «Вінницяліфт»про стягнення надмірно сплачених коштів МКП ЖЕК-12 відповідачу за 2004 рік. Розглядаючи даний спір, судом апеляційної інстанції встановлено, що первинні документи на підтвердження наявності заборгованості в сумі 93260,00 грн. станом на 01.01.2004 року відсутні, відтак, посилання ДП СРБУ «Вінницяліфт»на те, що кошти в сумі 93260,00 грн. ним зараховані в рахунок погашення боргу, який мав місце станом на 01.01.2004р., належними доказами не підтверджені.

Крім сплати відповідачем поточних платежів в 2005 році на суму 149064,70 грн, в матеріалах справи наявні платіжні доручення відповідача про сплату позивачу авансу на 2005 рік в сумі 23500 грн. (платіжні доручення №782 від 05.08.2004р. на суму 7000,00 грн., №894 від 14.09.2004р. на суму 7000,00грн., №1000 від 13.10.2004р. на суму 6000,00грн., №1228 від 14.12.2004р. на суму 3500,00 грн.)

Суд зараховує дані перераховані суми відповідачем як оплату за виконані роботи позивачу за 2005 рік, оскільки в платіжних дорученнях міститься конкретне призначення коштів-«аванс, предоплата за 2005 рік».

Крім цього, за призначенням платежу у 2006 році МКП ЖЕК-12 було перераховано ДП СРБУ «Вінницяліфт»25000,00 грн. в погашення боргу за 2005 р. (справа №2/336-06).

Отже, за наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що загальна сума оплати позивачем за надані позивачем послуги згідно підрядного договору № 512 на технічне обслуговування, ремонт ліфтів і диспетчерських систем за 2005 рік становить 197 564,7 грн.

Несплаченою залишається сума 1969,84 грн.

Також суд зазначає, що представниками відповідача надано суду докази якими стверджується, що після закінчення договірних відносин кошти в сумі 15000 грн. були перераховані позивачу (01.07.2008 року, згідно платіжного доручення №352-5000 грн.; 03.07.2008 року, згідно платіжного доручення №366-5000 грн.; -07.07.2008 року, згідно платіжного доручення б/н-5000 грн., однак судом ці суми не можуть бути зараховані як оплата за виконані роботи по договору підряду за 2005 рік, оскільки в платіжних дорученнях не міститься конкретна вказівка про перерахування коштів за виконані роботи за 2005 рік.

Стаття 526 ЦК України вказує, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги Дочірнього підприємства "Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Вінницяліфт" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на загальну суму 1969,84 грн. з покладанням на відповідача судових витрат пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Представник відповідача в засіданні суду також подав заяву про стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат в сумі 8700 грн.(квитанції на суму 3700 грн. та 5000 грн.) вартості послуг адвоката, яка прийнята судом до розгляду.

Розглянувши надану відповідачем заву, судом встановлено , що згідно абз. 3 ч. 1 та ч. 5 ст. 49 ГПК України державне мито у спорах, що виникають при виконанні договорів покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а судові витрати по вартості послуг адвоката при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У п. 12 роз'яснень президії ВАСУ від 04.03.1998 року № 02-5/78 з наступними змінами зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат - вартість послуг адвоката не повинен бути неспіврозмірним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність. При цьому необхідно брати до уваги службові відрядження, вартість транспортних послуг, час витрат на підготовку матеріалів, вартість оплати послуг адвоката, яка складається в країні або регіоні, статистичні дані про вартість таких послуг адвоката.

Відповідач надав суду в засідання докази обґрунтованої вартості послуг адвоката по справі, оскільки, як вбачається із матеріалів справи, адвокат ОСОБА_2. безпосередньо приймав участь в судових засіданнях судів різних інстанцій, витрачав час на підготовку документів, аналізуючи великий обєм первинної бухгалтерської документації, витрачав час на відрядження, двічі відїжджаючи в м. Житомир на засідання Житомирського апеляційного господарського суду, двічі відїжджаючи в м. Рівне на засідання Рівненського апеляційного господарського суду та двічі у м. Київ у Вищий господарський суд України.

Тому суд, враховуючи суму позову та з огляду на розумну необхідність судових витрат по даній справі, встановив вартість послуг адвоката по даній справі на суму 4 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 11, 16, 506, 525, 526, 530, 614 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44 , 49, 75, 82 ,115 та ст. 116 Господарського процесуального кодексу України ,-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовільнити частково.

2. Стягнути з Міського комунального підприємства житлово - експлуатаційна контора № 12 вул. Квятека, 16 м. Вінниця 21000 (р/р 260005065 в АППБ "Аваль" МФО 302247 код ЄДРПОУ 20084619) на користь Дочірнього підприємства "Спеціалізоване ремонтно -будівельне управління Вінницяліфт" вул. С.Лазо, 17 м. Вінниця 21010 (р/р 260005065 в АППБ "Аваль" МФО 302247 код ЄДРПОУ 20084619) 1 969,84 грн. заборгованості, 19,63 грн. витрат по сплаті державного мита, 5,45 грн. за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства "Спеціалізоване ремонтно -будівельне управління Вінницяліфт" вул. С.Лазо, 17 м. Вінниця 21010 (р/р 260005065 в АППБ "Аваль" МФО 302247 код ЄДРПОУ 20084619) на користь Міського комунального підприємства житлово - експлуатаційна контора № 12 вул. Квятека, 16 м. Вінниця 21000 (р/р 260005065 в АППБ "Аваль" МФО 302247 код ЄДРПОУ 20084619) 4 000,00 грн. витрат на послуги адвоката.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення надіслати сторонам та третій особі по справі рекомендованим листом.

Суддя Мельник П.А.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано

відповідно до вимог ст.84 ГПК України 12 вересня 2011 р.

віддрук. прим.: 1 - до справи; 2 - позивачу 21010, вул. С.Лазо, 17, м. Вінниця;

3 - відповідачу 21000, вул. Квятека, 16, м. Вінниця; 4-третій особі вул. Єрмака 7а, м. Вінниця