Рішення № 18160492, 02.08.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

02 серпня 2011 р. Справа 12/18/2011/5003

за позовом: Приватного сільськогосподарського підприємства "Кристал", (вул.Сонячна,1 с.Ілляшівка, Тростянецького району, Вінницької області, 24330).

до: Приватного підприємства "Агропромислова фірма "Іззія", (вул. 50-річчя Жовтня 12, с.Буди, Тростянецького району, Вінницькї області, 24312).

про стягнення 120 330,41 грн.

Головуючий суддя Кожухар М.С.

Cекретар судового засідання Семенько Д.А.

Представники

позивача : ОСОБА_1 - за дорученням

відповідача : ОСОБА_2 - за дорученням

ВСТАНОВИВ :

Приватне сільськогосподарське підприємство "Кристал" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Агропромислова фірма "Іззія" 107 177 грн. боргу, що виник внаслідок неналежного виконання договірних зобов'язань за договором поставки товару б/н від 15.03.2010 року та 13 153,41 грн. пені (за період з 16.08.2010р. по 31.05.2011р.), а також витрати на сплату держмита в сумі 1 203,30 грн. та витрати на оплату за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Ухвалою суду від 08.07.2011р. порушено провадження у даній справі та призначено до розгляду на 21.07.2011р.

Ухвалою суду від 21.07.2011р. розгляд справи відкладено на 02.08.2011р., в зв"язку з неявкою представника відповідача та ненаданням сторонами витребуваних документів.

В судове засідання 02.08.2011р. з"явились представники обох сторін. Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву б/н від 01.08.2011р. Зокрема у відзиві на позов зазначено, що придбане у позивача насіння засіяне на орендованих відповідачем земельних ділянках, якими всупереч судовим рішенням користуються позивач та СТОВ "АкВаВіка", якими збирається врожай з засіяного насіння. Тому відповідач вважає, що ним правомірно не сплачено кошти за договором поставки насіння.

Представник відповідача підтримав подану 02.08.2011р. через канцелярію суду заяву, в якій просить зупинити провадження у справі № 12/18/2011/5003 до вирішення справи № 4/52/2011/5003 за позовом Приватного підприємства "Агропромислова фірма "Іззія" до Приватного сільськогосподарського підприємства "Кристал" про визнання недійсним договору про спільну діяльність від 02.04.2010р., укладеного між приватним сільськогосподарським підприємством "Кристал" та приватним підприємством "Агропромисловою фірмою "Іззія" або передати матеріали до правоохоронних органів для проведення відповідної перевірки.

Представник позивача щодо задоволення даної заяви заперечив, вважає її безпідставною та необґрунтованою.

Суд, дослідивши заяву про зупинення провадження у справі, заслухавши думку представників сторін, вважає, що вона задоволенню не підлягає, оскільки відповідачем не надано доказів, а наведені у клопотанні обставини не свідчать про те, що справа № 4/52/2011/5003 за позовом Приватного підприємства "Агропромислова фірма "Іззія" до Приватного сільськогосподарського підприємства "Кристал" про визнання недійсним договору про спільну діяльність від 02.04.2010р., укладеного між приватним сільськогосподарським підприємством "Кристал" та приватним підприємством "Агропромисловою фірмою "Іззія" пов"язана зі справою № 12/18/2011/5003 і її розгляд перешкоджає розгляду останньої. Також суд не вбачає підстав для направлення матеріалів до правоохоронних органів для проведення перевірки, оскільки відповідачем не вказано на будь-які дії позивача, що випливають із даного спору, які б підлягали перевірці в порядку ст. 97 КПК України.

Заслухавши надані в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

15.03.2010р. між Приватним сільськогосподарським підприємством "Кристал" (Постачальник) та Приватним підприємством "Агропромислова фірма "Іззія" (Покупець) укладено договір поставки товару, відповідно до якого, Постачальник зобов'язується поставити Покупцю Товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити вказаний Товар (а.с. 7-8).

В цілях цього Договору під Товаром розуміється насіння ярих культур (п. 1.2 Договору)

Другим розділом Договору сторони обумовили загальну ціну договору та умови здійснення розрахунків.

Так, відповідно до п. 2.1 Договору, найменування, ціна, кількість Товару та терміни поставки та оплати вказуються в Специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Договору, і у супроводжувальних документах на Товар, що постачається. У випадку, якщо в супроводжувальних документах на Товар, що постачається, вказана ціна вище тої, яка вказана в Специфікації, Покупець має право відмовитись від приймання Товару.

Вказані в Договорі суми перераховуються на підставі рахунків - фактур, наданих Постачальником, на розрахунковий рахунок Постачальника, вказаний в цьому Договорі, шляхом Прямого банківського переказу (п.2.2 Договору).

Згідно з п. 5.1, Товар відвантажується Покупцю разом з наступними документами: рахунок-фактура, товарно-транспортна накладна/ накладна, податкова накладна.

Товар за цим Договором постачається на умовах «СРТ»(поставка оплачена до...) за адресою: ПП Агрофірма «Іззія»с. Буди, Тростянецького району Вінницької області (п. 5.2 Договору).

Сьомим розділом даного Договору передбачена відповідальність сторін.

Так, за невиконання чи неналежне виконання умов цього Договору Сторони будуть нести відповідальність у відповідності до чинного законодавства України і умов цього Договору (п. 7.1 Договору).

У випадку прострочення оплати за поставлений Товар, Постачальник має право вимагати від Покупця, а Покупець зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу (п. 7.2 Договору).

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до його повного виконання. У випадку, якщо у межах цього терміну сторони не здійснили повний розрахунок за цим Договором, або якщо є заборгованість документарного характеру, цей Договір залишатиметься чинним до повного виконання сторонами платіжних та документарних зобов'язань (п. 10.1 Договору).

Додатком до Договору поставки товару від 15.03.2010р. є Специфікація від 15.03.2010р., в якій сторони обумовили асортимент товару, що постачається, його кількість. та ціну. Остаточний розрахунок за поставлений товар до 15.08.2010р. (а.с. 9).

На виконання умов Договору, на підставі видаткової накладної № РН-145 від 26.04.2010р. позивач передав, а відповідач, через представника, що діяв на підставі довіреності ЯПР № 371185 від 26.04.2010р., прийняв товар, на загальну суму 107 177,00 грн.

26.04.2010р. відповідачу виставлено рахунок-фактуру № СФ -0028 на суму 107 177,00 грн. (а.с. 38)

Відповідач свої зобов'язання по оплаті товару згідно умов договору не виконав.

З метою досудового урегулювання спору, позивач звернувся до відповідача з претензію з вимогою терміново, оплатити заборгованість в розмірі 120 330,41 грн., з яких: 107 177 грн. боргу та 13 153,41 грн. пені.

Відповідач відповіді на претензію не надав, розрахунку не здійснив.

Таким чином, станом на день подання позову та розгляду справи у суді, заборгованість відповідача перед позивачем складає 107 177,00 грн.

Наведене стверджується поясненнями представників сторін та матеріалами справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. ст. 526, 525 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як випливає з Договору, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, що випливають з договору поставки товару.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Оскільки станом на час розгляду справи відповідач не надав доказів погашення заборгованості у повному обсязі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 107 177,00 грн. боргу підлягають задоволенню. Крім суми основного боргу, позивачем, за неналежне виконання грошових зобовязань пред'явлено до стягнення з відповідача 13 153,41 грн. пені за період з 16.08.2010 р. по 31.05.2011р.

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 252 ЦК України визначено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ч. 1 ст. 253 ЦК України).

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 ЦК України).

Відповідно до Специфікації від 15.03.2010р. - остаточний розрахунок за поставлений товар має відбутись до 15.08.2010р.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у встановлений строк, він є боржником, що прострочив.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до положень ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У розрахунку пені позивач не врахував положення ч. 6 ст. 232 ГК України.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 13 153,41 грн. пені, підлягають частковому задоволенню в сумі 8 374,50 грн. (Розрахунок міститься у матеріалах справи).

Заперечення відповідача на позов судом не приймаються, оскільки ним не надано доказів того, що товар за договором поставки від 15.03.2010 р. отримано ним в рамках договору про спільну діяльність з позивачем; що виконання договору поставки залежить від будь-яких обставин, які не передбачені цим договором; що отримане насіння засіяне і саме на земельних ділянках, стосовно яких у відповідача виник спір з позивачем; тим більше виконання договору поставки, укладеного з позивачем, не може залежати від спірних правовідносин зі СТОВ "АкВаВіка" (про що зокрема йдеться у відзиві відповідача на позово). Одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна йогго умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Разом з тим, відповідач не навів норму закону чи положення договору, які б давали йому таке право в даному випадку.

Згідно з положеннями ст. 49 ГПК України судові витрати зі сплати держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 79, 82, 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Відмовити у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 12/18/2011/5003.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Агропромислова фірма "Іззія", (вул. 50-річчя Жовтня 12, с. Буди, Тростянецького району, Вінницької області, 24312, ідент.код 32743603, р/р 26003013037347 у відділенні «Тростянецьке»ПАТ ВТБ «Банк», МФО 321767) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Кристал" (вул. Сонячна,1 с. Ілляшівка, Тростянецького району, Вінницької області, 24330, ідент.код 32148485, р/р 2600030140110 у відділенні «Тростянецьке ПАТ ВТБ «Банк», МФО 302559) 107 177 грн. (сто сім тисяч сто сімдесят сім грн.) боргу, 8374,5 грн. (вісім тисяч триста сімдесят чотири грн. 50 коп.) пені, 1155,52 грн. (одну тисячу сто п»ятдесят п»ять грн. 52 коп.) витрат на сплату державного мита та 226,63 грн. (двісті двадцять шість грн. 63 коп.) витрат на оплату за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. В решті позову відмовити.

Суддя

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 03 серпня 2011 р.

Відр. прим.

1 - у справу