Єдиний державний реєстр судових рішень ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"16" червня 2011 р. м. Київ К-24013/08
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Костенка М.І., Островича С.Е., Степашка О.І., Усенко Є.А.,
при секретарі: Бадріашвілі К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Бориспільської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області
на постанову Господарського суду Київської області від 04 квітня 2007 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2008 року
у справі №478/12-06/20-07 (22-а-1528/08)
за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»(надалі –ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»)
до Бориспільської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області (надалі –Бориспільська ОДПІ Київської області)
про скасування та визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -
встановив:
У грудні 2006 року ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»звернулось до суду з позовом, в якому просить податкове повідомлення-рішення Бориспільської ОДПІ Київської області №0001612310/3 від 02.11.2006 року скасувати та визнати нечинним.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки викладені в акті перевірки не відповідають фактичним обставин справи, а тому прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення, на підставі акту перевірки, не відповідає вимогам чинного законодавства.
Постановою Господарського суду Київської області від 04 квітня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2008 року, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Бориспільської ОДПІ Київської області №0001612310/3 від 02.11.2006 року щодо перерахування до бюджету 30% орендної плати за нерухоме майно державних підприємств в сумі 1556818,10 грн.
Мотивуючи свої висновки, суди попередніх інстанції, виходили з того, що перелік податків і зборів (обов’язкових платежів) визначений ст.ст.13-15 Закону України «Про систему оподаткування». Зазначеними статтями орендну плату не віднесено до категорії податків або зборів (обов’язкових платежів), тому обов’язок спрямовування до державного бюджету відрахування в розмірі 30% орендної плати за нерухоме майно державних підприємств не відноситься до категорії податкового зобов’язання, тому визначення відповідачем в податковому повідомленні-рішенні №0001612310/3 від 02.11.2006 року суми сплати за оренду державного майна як податкового зобов’язання платника податків є неправомірним.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, Бориспільська ОДПІ Київської області звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове –про відмову у задоволенні позовних вимог посилаючись на неповне з’ясування судами всіх обставин справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач, посилаючись на законність та обґрунтованість рішень судів першої та апеляційної інстанцій, просить касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а судові рішення без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
10.05.2006 року працівниками Бориспільської ОДПІ Київської області було здійснено виїзну планову документальну перевірку ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2005 року по 31.12.2005 року, за результатами якої складено акт №222/23-1/20572069.
В зазначеному акті податковий орган посилається на порушення позивачем, зокрема, п.2 ст.19 Законом України «Про оренду державного та комунального майна»та п.17 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, а саме, за перевіряємий період на розрахунковий рахунок позивача за оренду нерухомого майна надійшли кошти в сумі 6227272,39 грн. (в тому числі ПДВ) що становить 100% визначеної договорами орендної плати за перевіряємий період. Позивачем до держаного бюджету не перераховано 30% від отриманої плати за надання в оренду державного майна.
На підставі зазначеного акту відповідачем 02.11.2006 року було прийняте податкове повідомлення-рішення №0001612310/3, яким ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»визначено суму 1556818,10 грн., плату за оренду державного майна, як податкове зобов’язання.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, виходили з того, що а ні Законом України «Про оренду державного та комунального майна», а ні Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна не визначено обов’язку саме орендодавця спрямовувати 30% плати за оренду до державного бюджету.
Однак, судова колегія касаційної інстанції не погоджується із висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
Згідно з преамбулою Закону України «Про оренду державного та комунального майна»цей Закон покликаний забезпечити підвищення ефективності використання державного та комунального майна шляхом передачі його в оренду фізичним та юридичним особам.
Відповідно до п.1 та 2 ст.19 цього Закону орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку пропорції розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем та порядок використання орендної плати визначаються: Кабінетом Міністрів України - для об'єктів, що перебувають у державній власності; органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим; органами місцевого самоврядування - для об'єктів, що перебувають у комунальній власності.
Пунктом 17 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна передбачено, що у разі коли орендодавцеві майна є державне підприємство, організація, крім підприємств, установ, організацій, які перебувають у віданні Національної академії наук, орендна плата спрямовується, за цілісний майновий комплекс структурного підрозділу підприємства, організації, нерухоме майно –70 відсотків орендної плати підприємству, організації, а 30 відсотків –до державного бюджету.
Статтею 87 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Держаний бюджет України на 2005 рік»та деяких інших законодавчих актів України»від 25.03.2005 року №2505, встановлено, що контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету здійснюється органами, які повинні забезпечувати їх надходження, згідно з додатком N 8 до цього Закону.
Згідно з бюджетною класифікацією платежу «плата за оренду цілісних майнових комплексів та іншого державного майна»присвоєно код 22080300. Доходи від здачі державного майна в оренду згідно з додатком №1 до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»та деяких інших законодавчих актів України»від 25.03.2005 року №2505, включені до складу доходів Державного бюджету України на 2005 рік в розділі «неподаткові надходження».
Згідно з додатком №8 «Перелік органів, за якими закріплено контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету»до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»та деяких інших законодавчих актів України»від 25.03.2005 року №2505, за Державною податковою адміністрацією України закріплено контроль за справлянням (стягненням) неподаткового надходження за кодом бюджетної класифікації 22080300 «плата за оренду цілісних майнових комплексів та іншого державного майна».
Отже, зазначені норми права свідчать про те, що ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» при отриманні на свій розрахунковий рахунок суму кошти у розмірі 6227272,39 грн., що становить 100% визначеної договорами оренди нерухомого майна, повинен був відрахувати від зазначеної суми 30% та спрямувати їх до державного бюджету, а тому визначення Бориспільською ОДПІ Київської області позивачу суму коштів у розмірі 1556818,10 грн., яку він повинен сплатити до бюджету, було здійснено правомірно.
Разом з тим суди попередніх інстанції обґрунтовано виходили з того, що Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Так як, цей Закон регулює правовідносини, що складаються саме зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) –встановлює спеціальний порядок нарахування, оскарження нарахування, процедуру сплати та примусового стягнення, яка може застосовуватися лише щодо податків і зборів (обов’язкових платежів), сплата яких передбачена Законами з питань оподаткування.
Оскільки під визначенням податкове зобов’язання та податкове повідомлення, які наведені у п.1.2 п.1.9 ст.1 згаданого вище Закону, слід розуміти –зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом.
Тобто, визначення ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»платежу за оренду держаного майна податковим зобов’язанням за порушення Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна Бориспільською ОДПІ Київської області було здійснено неправомірно.
За таких обставин, суд касаційної інстанції погоджується з обґрунтованими висновкам судів попередніх інстанції, що ця форма акта ненормативного характеру може застосовуватися лише щодо обов'язків по сплаті податків і зборів (обов'язкових платежів), вичерпний перелік яких визначено у статтях 14 та 15 Закону України «Про систему оподаткування».
Отже, враховуючи, що судами попередніх інстанції встановлено всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору, та дослідили докази по справі, однак неправильно застосували норми матеріального права, що відповідно до ст.229 КАС України, є підставою для скасування ухвалених по справі судових рішень з прийняттям нового судового рішення, яким позовні вимоги ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»задовольнити частково та визнати недійсним податкове повідомлення-рішення, яке є предметом спору, в частині визначення штрафних (фінансових) санкції сумою його податкового зобов’язання.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, -
постановив:
Касаційну скаргу Бориспільської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області - задовольнити частково.
Постанову Господарського суду Київської області від 04 квітня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2008 року - скасувати.
Позовні вимоги Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»до Бориспільської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування та визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0001612310/3 від 02.11.2006 року –задовольнити частково.
Податкове повідомлення-рішення Бориспільської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області №0001612310/3 від 02.11.2006 року в частині визначення ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»платежу за оренду державного майна податковим зобов’язанням –скасувати.
В задоволенні решті позовних вимог відмовити.
Постанова вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Судове рішення № 18159174, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 16.06.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № к-24013/08-с. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: