Постанова № 18159131, 23.06.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"23" червня 2011 р.                               м. Київ                                        К-4758/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів:  Суддів: Костенка М.І., Островича С.Е., Степашка О.І., Усенко Є.А.,

при секретарі Бадріашвілі К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Полтаві

на постанову Господарського суду Полтавської області від 07 листопада 2007 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2008 року

у справі №3/198(№22-а-1648/2008)

за позовом Дочірнього підприємства «Полтавський енергетичний союз»Закритого акціонерного товариства «ПМК-64»(надалі –ДП «Полтавський енергетичний союз»ЗАТ «ПМК-64»)

до Державної податкової інспекції у м.Полтаві (надалі –ДПІ у м.Полтаві)

за участю Прокуратури Полтавської області

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У вересні 2007 року ДП «Полтавський енергетичний союз»ЗАТ «ПМК-64»звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000702301/0 та №0000712301/0 від 20.03.2007 року, №0000702301/1 та №0000712301/1 від 31.05.2007 року, №0000702301/2 та  №0000712301/2 від 17.08.2007 року, першу податкову вимогу №1/803 від 14.09.2007 року.  

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що суми податку на додану вартість, включені до складу податкового кредиту, підтверджено оформленими належним чином первинними бухгалтерськими документами.

Постановою Господарського суду Полтавської області від 07 листопада 2007 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2008 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано нечинними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Полтаві №0000702301/0 від 20.03.2007 року, №0000702301/1 від 31.05.2007 року, №0000702301/2 від 17.08.2007 року, за яким ДП «Полтавський енергетичний союз»ЗАТ «ПМК-64»визначені податкові зобов’язання з податку на додану вартість в загальній сумі 3813627,31грн., в т.ч. основний платіж –2542418,21грн. та штрафна (фінансова) санкція –1271209,10грн.; визнано нечинними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Полтаві №0000712301/0 від 20.03.2007 року, №0000712301/1 від 31.05.2007 року, №0000712301/2 від 17.08.2007 року за яким ДП «Полтавський енергетичний союз»ЗАТ «ПМК-64»визначена сума завищення бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2006 року в 999677,00 грн. з зобов’язанням сплатити відшкодовану на момент перевірки суму ПДВ в 86,00грн. та штрафну (фінансову) санкцію в 43,00грн.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення судів попередніх інстанції мотивовані тим, що факт проведення операцій з придбання ТМЦ та послуг підтверджується первинними бухгалтерськими, розрахунковими документами та матеріалами перевірки, а тому у податкового органу не було підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині скасування першої податкової вимоги №1/803 від 14.09.2007 року суди дійшли висновку, що у позивача відсутні підстави для звернення з такою вимогою.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями, ДПІ у м. Полтаві звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове –про відмову у задоволені позовних вимог посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.     

В письмових запереченнях на касаційну скаргу, ДП «Полтавський енергетичний союз»ЗАТ «ПМК-64», посилається на законність та обґрунтованість рішень суду першої та апеляційної інстанцій, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників відповідача та Генеральної прокуратури України, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанції, працівниками ДПІ у м. Полтаві була здійсненна виїзна планова комплексна перевірку ДП «Полтавський енергетичний союз»ЗАТ «ПМК-64»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2003 року по 30.09.2006 року, за результатами якої складено акт №469/23-10/30830044 від 12.03.2007 року.

В згаданому акті, на думку податкового органу, позивачем порушено, зокрема, вимоги: п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3; п.п.7.2.1, п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2; п.п.7.3.1 п.7.3; п.п.7.4.1 п.п.7.4; п.п.7.5.1. п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.5 «Порядку заповнення податкової накладної»в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму  2545562,00грн. та завищено податок на додану вартість на загальну суму 2035,00грн.; п.п.7.2.1, п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2; п.п.7.3.1 п.7.3; п.п.7.4.1 п.7.4; п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.5 «Порядку заповнення податкової накладної»в результаті чого завищено суму податку на додану вартість, заявлену до бюджетного відшкодування за серпень 2006 року на суму                   999677,00грн.

На підставі зазначеного акту та за результатами адміністративного оскарження відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0000702301/0 від 20.03.2007 року, №0000702301/1 від 31.05.2007 року та №0000702301/2 від 17.08.2007 року, за якими позивачу визначені податкові зобов’язання з податку на додану вартість в загальній суму 3813627,31грн., в т.ч. основний платіж -2542418,21грн. та штрафна (фінансова) санкція -1271209,10грн.;         

- №0000712301/0 від 20.03.2007 року, №0000712301/1 від 31.05.2007 року, №0000712301/2 від 17.08.2007 року, за якими позивачу визначена сума завищення бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2006 року в 999677,00грн. з зобов’язанням сплатити відшкодовану на момент перевірки суму ПДВ в 86,00грн. та штрафну (фінансову) санкцію в 43,00грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, виходили з того, що оскільки позивач отримав від своїх контрагентів –ВАТ «Рижівський гранітний кар’єр», ТОВ «Комерційні ініціативи», ТОВ НВП «Центр передових технологій», ТОВ «Стоун-С»товарно-матеріальні цінності та послуги, які підтверджується відповідними накладними, актами приймання-передачі, податковими накладними та розрахувався з партнерами по господарським операціям в безготівковому порядку та з використанням векселів, тому суди попередніх інстанції дійшли висновку, що підприємство правомірно віднесло до податкового кредиту відповідних звітних періодів, охоплених перевіркою, 3542375,41грн. ПДВ, що значились в отриманих від контрагентів податкових накладних, а розрахувавшись в безготівковому порядку з ТОВ «Стоун-С», що підтверджується витягом із звіту банку за 28.07.2006 року, та маючи від’ємне значення податкової звітності за попередній період (липень 2006 року), правомірно заявив в серпні 2006 року про бюджетне відшкодування ПДВ в 999957,20грн.   

Проте, колегія суддів Вищого адміністративного суду України з такими висновками судів попередніх інстанції погодитись не може з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем включено до податкового кредиту відповідних звітних періодів (червень, липень, жовтень 2004 року) суми ПДВ у розмірі 22159,57грн. за податковими накладними: №148 від 02.07.2004 року на загальну суму 32130,00грн. (в т.ч. ПДВ 5355,00грн.); №150 від 24.06.2004 року на загальну суму 30870,00грн. (в т.ч. ПДВ 5145,00грн.); №258 від 09.07.2004 року на загальну суму 64260,00грн. (в т.ч. ПДВ 10710,00грн.); №812 від 06.10.2004 року на загальну суму 5697,43грн. (в т.ч. ПДВ 949,57грн.), виданих ВАТ «Рижівський гранітний кар'єр»за фактом придбання позивачем будівельного матеріалу –щебінки. Тому в ході проведеним перевірки та для підтвердження правомірності включення сум до податкового кредиту по податку на додану вартість податковим органом було направлено лист №220/10/35-113 від 07.02.2007 року до ВАТ «Рижівський гранітний кар'єр»та отримано відповідь від голови правління ВАТ «Рижівський гранітний кар'єр», що за період з 01.10.2003 року по 01.10.2006 року ВАТ «Рижівський гранітний кар'єр»не мав взаємостосунків та взаєморозрахунків з ДП «Полтавський енергетичний союз»ЗАТ «ПМК-64».

Крім того, позивачем включено до податкового кредиту в липні 2006 року та відповідно заявлено до відшкодування суми ПДВ в 999957,20 грн. в серпні 2006 року за податковою накладною №009/07 від 18.07.2006 року, виданою ТОВ «Стоун-С»за придбані ТМЦ на виконання договору №09-07 Ст-С від 06.07.2006 року на загальну суму в 5999743,20грн. (в т.ч. ПДВ 999957,20грн.).

Згідно з оперативно-розшуковими даними податкової міліції (акти обстеження) цей суб’єкт господарювання як за юридичною, так і за фактичною адресою не знаходиться, не знаходився та не заключав договору оренди з фактичним власником приміщень –ТОВ «Арксі»(пояснення бухгалтера ТОВ «Арксі»).

Матеріалами справи також підтверджено, що позивачем віднесено до податкового кредиту відповідного періоду суми ПДВ:

- у розмірі 2518577,84грн. за податковими накладними: №003-09 від 04.09.2006 року на загальну суму 9103293,44 грн., (в т.ч. ПДВ 1517215,57 грн.); №015-09 від 29.09.2006 року на загальну суму 6008173,63грн. (в т.ч. ПДВ 1001362,27грн.) виданими ТОВ «Комерційні ініціативи»за придбані ТМЦ та послуги на підставі договору № Пт 019-09 КИ від 31.08.2006 року.

- у розмірі 1680,80грн. за податковими накладними: №014-09 від 14.09.2006 року на загальну суму в 8000,80грн. (в т.ч. ПДВ 1333,47грн.); №022-09 від 22.09.2006 року на загальну суму в 2084,00грн. (в т.ч. ПДВ 347, 33 грн.) виданими ТОВ НВП «Центр передових технологій»за надані послуги на підставі договору №ПТ 15-08/01 від 29.08.2006 року.

Згідно з оперативно - розшуковими даними податкової міліції (акти обстеження) ТОВ «Комерційні ініціативи» та ТОВ НВП «Центр передових технологій»як за юридичними, так і фактичними адресами не знаходяться та не знаходились.

Крім того, товарно-матеріальні цінності (підсистеми з аналоговими системами ПСАС-М2, корпусні головки, розпилювачі, вали направляючі) згідно актів прийому-передачі весь час, реалізовуючись від покупця-продавцю, залишались за адресою –Хмельницька обл., м. Полоне, вул. Академіка Герасимчука, 166. Згідно відповіді ДПА у Полтавській області №775/8/23-324 від 19.01.2007 року при обстежені за вказаною адресою не встановлено знаходження вище згаданих товарно-матеріальних цінностей.  

Як встановлено судами, заниження податкових зобов'язань на суму 6904,00грн., пов'язаних  з включенням (не включенням) попередньої оплати, позивач не спростовує.  

Під визначенням податковий кредит, наведеним у п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»слід розуміти - суму, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 цього Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктом 7.4.5 пунктом 7.4 ст.7 вказаного Закону передбачає, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

При цьому, приймаючи оскаржувані рішення, суди дійшли висновку про те, що для отримання відшкодування податку на додану вартість достатньо таких підстав, як наявність належним чином оформленої податкової накладної, виданої платником податку на додану вартість.

Разом з тим п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість»передбачає, крім визначених судом обов'язкових підстав виникнення у платника податку права на відшкодування, ще наявність такої підстави, як наявність факту поставки товару.

Так, згідно з п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Тобто, поставка товару є необхідною передумовою правомірності отримання відшкодування податку на додану вартість.

У періоді, що було перевірено контролюючим органом підприємство здійснювало діяльність, пов’язану з купівлею-продажем товарів, а саме: підсистеми з аналоговими системами ПСАС-М2, корпусні головки, розпилювачі, вали направляючі. При цьому в матеріалах справи відсутні документи (угоди оренди чи відповідального зберігання товару, платіжні документи, акти виконаних робіт, товарно-транспортні накладні тощо) щодо підтвердження реалізації та зберігання товару за період проведення зазначених господарських операції з ВАТ «Рижівський гранітний кар'єр», ТОВ «Комерційні ініціативи», ТОВ «Стоун-С»та ТОВ НВП «Центр передових технологій».

Зі змісту ч.1 ст.11 КАС України вбачається, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.  

Частина 1 статті 71 цього Кодексу встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, прийняті відповідачем спірні податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими та законними.

Отже, повно і правильно встановивши обставини справи, суди першої та апеляційної інстанцій, однак, дали їм невірну юридичну оцінку, що відповідно до ст.229 КАС України, є підставою для скасування ухвалених по справі судових рішень з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Полтаві - задовольнити.   

Постанову Господарського суду Полтавської області від 07 листопада 2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2008 року -  скасувати.    

В задоволені позовних вимог Дочірньому підприємству «Полтавський енергетичний союз»Закритого акціонерного товариства «ПМК-64» до Державної податкової інспекції у м.Полтаві за участю Прокуратури Полтавської області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень –відмовити.  

Постанова вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав,  в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.