Ухвала суду № 18158035, 30.06.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" червня 2011 р.                               м. Київ                                        К-19655/08

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.–головуючий, судді Маринчак Н.Є., Острович С.Е., Степашко О.І., Усенко Є.А.,

при секретарі Сватко А.О.

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу державного підприємства «Придніпровська залізниця»(далі –Підприємство)

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2008

у справі № А38/266-07 (22а-800/08 (22а-2845/07))

за позовом Підприємства

до Верхньодніпровської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області (далі –Верхньодніпровська ОДПІ)

про скасування податкового повідомлення-рішення.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача –Яременка О.Г.,

відповідача –не з’явились.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов (з урахуванням уточнення до нього) подано про скасування податкового повідомлення-рішення від Верхньодніпровської ОДПІ від 03.04.2007 №0002642300/3.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2007 позов задоволено з тих мотивів, що податковим органом не визначено, яку саме діяльність поза межами діяльності залізничного транспорту здійснював структурний підрозділ позивача –Верхівцевський рейкозварювальний потяг №39.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2008 назване рішення суду першої інстанції скасовано; у позові відмовлено. У прийнятті цієї постанови апеляційний суд виходив з наявності у названого структурного підрозділу обов’язку з декларування та сплати податкових зобов’язань з податку на прибуток за наслідками провадження діяльності, яка не належить до діяльності залізниць відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.1998 № 173 «Про перелік робіт (послуг), що належать до основної діяльності залізничного транспорту, та Порядок розподілу доходних надходжень від основної діяльності залізничного транспорту», тоді як види здійснюваної вказаним підрозділом діяльності зазначені в акті перевірки та інших наявних у справі доказах.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України Підприємство просить скасувати оскаржувану постанову апеляційної інстанції та залишити в силі рішення господарського суду Дніпропетровської області зі спору. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що у перевірений період Верхівцевський рейкозварювальний потяг №39 не здійснював діяльності, яка не відноситься до діяльності залізничного транспорту, та, не будучи зареєстрованим платником податку на прибуток, не може виступати суб’єктом сплати цього податку.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення присутнього у судовому засідання представника позивача, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Підприємства з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у справі з’ясовано, що Верхівцевський рейкозварювальний потяг №39 є відокремленим структурним підрозділом Підприємства без статусу юридичної особи. В ході проведеної Верхньодніпровською ОДПІ виїзної позапланової документальної перевірки дотримання названим підрозділом вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2003 по 30.06.2006, оформленої актом від 07.09.2006 №610/230-01056184, було виявлено факт здійснення ним діяльності, яка не пов’язана з діяльністю залізничного транспорту, а саме –виконання робіт по зварювання прокату для товариства з обмеженою відповідальністю «НВФ «Прецизіонтруб-Юг», виготовлення клеєболтових стиків, продаж оборотних активів іншим суб’єктам господарювання, реалізація товарно-матеріальних цінностей працівникам - без декларування доходу, отриманого від зазначених видів діяльності, та без сплати відповідної суми податку на прибуток. Наведені обставини стало підставою для прийняття податковим органом оспорюваного податкового повідомлення-рішення, згідно з яким (з урахуванням оскарження первісного рішення платником в адміністративному порядку) Верхівцевському рейкозварювальному потягу №39 було визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток у сумі 2550 грн. за штрафними санкціями.

Відповідно до підпункту 2.2.2 пункту 2.2 статті 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платниками податку на прибуток, що одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.1998 № 173 було затверджено Перелік робіт (послуг), що належать до основної діяльності залізничного транспорту, та Порядок розподілу доходних надходжень від основної діяльності залізничного транспорту, зі змісту яких вбачається, що основним критерієм розмежування основної діяльності залізничного транспорту від загальної господарської діяльності є мета цієї діяльності –одержання прибутку або забезпечення виконання єдиного перевізного процесу.

А відтак, як вірно зазначив апеляційний суд, продаж товарів та виконання робіт з метою отримання прибутку є суто комерційною діяльністю структурного підрозділу позивача, позаяк не пов’язана з потребами експлуатаційної діяльності залізниці.

Наведене обґрунтовує правильність висновку суду апеляційної інстанції про обов’язок Верхівцевського рейкозварювального потягу №39 задекларувати дохід, отриманий від провадження цих видів діяльності, та сплатити відповідну суму податку на прибуток, обчисленого з вказаного доходу.

Інші доводи касаційної скарги стосуються оцінки доказів, які вже були предметом дослідження попередніми судовими інстанціями, та правильності встановлення ними фактичних обставин справи. До того ж, зазначаючи про порушення апеляційною інстанцією норм матеріального і процесуального права, скаржник фактично вдається до заперечення обставин, установлених цією судовою інстанцією, та спростування здійсненої нею оцінки доказів у справі.

Проте відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відтак відповідні доводи, перевірка яких перебуває поза межами перегляду справи в касаційній інстанції, не можуть бути підставою для задоволення касаційної скарги.

З урахуванням викладеного визначених процесуальним законом підстав для скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду не вбачається.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України                                                                       

УХВАЛИВ:

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2008 у справі № А38/266-07 (22а-800/08 (22а-2845/07)) залишити без змін, а касаційну скаргу державного підприємства «Придніпровська залізниця»- без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко

судді:Н.Є. Маринчак

С.Е. Острович

О.І. Степашко

Є.А. Усенко