Ухвала суду № 18157828, 08.06.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" червня 2011 р. м. КиївК-14834/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Костенка М.І., Ланченко Л.В., Нечитайла О.М., Пилипчук Н.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13 жовтня 2009 року

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2010 року

у справі № 2а-9990/09/8/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс ХХІІ»

до Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим

про визнання протиправним та скасування рішення, спонукання до виконання певних дій, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс ХХІІ»(далі позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення ДПІ в м. Євпаторії АР Крим про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Договору про спільну діяльність № 3 про пайову участь у реконструкції, будівництві і розвитку інфраструктури торгово-сервісного комплексу в АДРЕСА_1, оформленого актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 10/15-2 від 28 травня 2009 року; зобовязання ДПІ в м. Євпаторії АР Крим вчинити певні дії з відновлення дії свідоцтва № 100019346 про реєстрацію Договору про спільну діяльність № 3 про пайову участь у реконструкції, будівництві і розвитку інфраструктури торгово-сервісного комплексу в АДРЕСА_1 платником податку на додану вартість з моменту його видачі; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Євпаторії АР Крим № 0001521502/0 від 13 липня 2009 року про застосування штрафних санкцій на суму 170,00 грн.(в редакції уточнень позовних вимог від 16 вересня 2009 року та від 13 жовтня 2009 року).

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13 жовтня 2009 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у м. Євпаторії АР Крим про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ДСД №3 про пайову участь у реконструкції, будівництві і розвитку інфраструктури торгово-сервісного комплексу у АДРЕСА_1, оформленого актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 10/15-2 від 28 травня 2009 року. Зобовязано рішення ДПІ у м. Євпаторії АР Крим вчинити дії з відновлення дії свідоцтва №100019346 про реєстрацію ДСД №3 про пайову участь у реконструкції, будівництві і розвитку інфраструктури торгово-сервісного комплексу у АДРЕСА_1 платником податку на додану вартість з моменту його видачі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Євпаторії АР Крим № 0001521502/0 від 13 липня 2009 року про застосування штрафних санкцій на суму 170,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Сервіс ХХІІ»судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2010 року постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13 жовтня 2009 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Євпаторії АР Крим, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13 жовтня 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2010 року і ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Сервіс ХХІІ», посилаючись на те, що суди попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових рішень не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, надали вірну правову оцінку діям податкового органу щодо прийняття оскаржуваного акту та податкового повідомлення-рішення, просить залишити касаційну скаргу ДПІ у м. Євпаторії АР Крим без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13 жовтня 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2010 року без змін.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

25 вересня 2006 року між ТОВ «Сервіс ХХІІ» та ПП ОСОБА_1, ПП ОСОБА_2, ПП ОСОБА_3, ПП ОСОБА_4, ПП ОСОБА_5, ПП ОСОБА_6, ПП ОСОБА_7, ПП ОСОБА_8, ПП ОСОБА_9, ПП ОСОБА_10, ПП ОСОБА_11, Євпаторійським міським відділом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в автономній Республіці Крим було укладено договір про спільну діяльність № 3 про пайову участь у реконструкції, будівництві і розвитку інфраструктури торгово-сервісного комплексу у АДРЕСА_1, відповідно до умов якого сторони за даним договором зобовязуються на основі співробітництва, шляхом внесення дольових внесків майном (грошовими коштами, матеріалами, майновими правами і т.д.), а також спільною трудовою участю та організацією, спільно діяти з ціллю реконструкції, будівництва, експлуатації та розвитку інфраструктури торгово-сервісного комплексу, вказаного в пункті 1.2 договору, згідно рішення Виконавчого комітету № 384/12 від 22 липня 2005 року «Про дозвіл ТОВ «Сервіс ХХІІ»реконструкції АДРЕСА_1», у відповідності з проектом реконструкції та розподілу результатів спільної діяльності між сторонами відповідно до внесених вкладів (пункт 1.1 договору); ТОВ «Сервіс ХХІІ»зобовязане вести всі спільні справи по цьому договору, перелік яких наведено у підпунктах 3.2.1 3.2.7 пункту 3.2 договору (пункт 3.2 договору); бухгалтерський облік всіх операцій, а також податковий облік спільної діяльності сторін, здійснюється ТОВ «Сервіс ХХІІ»у порядку, визначеному чинним законодавством України (пункт 4.5 договору).

Зазначений договір був зареєстрований ДПІ у м. Євпаторії АР Крим, на підставі чого податковим органом видано довідку від 18 грудня 2006 року № 96/29-0 про взяття на облік як платника податків та присвоєно реєстраційний (обліковий) номер платника податків 102651118.

Згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100019346 форми № 2-ПДВ на бланку серії НБ № 054374 договір про спільну діяльність № 3 про пайову участь у реконструкції, будівництві і розвитку інфраструктури торгово-сервісного комплексу у АДРЕСА_1 (ТОВ «Сервіс ХХІІ» код ЄДРПОУ 31364688 відповідальний за утримання та внесення податку на додану вартість до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність), був зареєстрований як платник податку на додану вартість.

ДПІ у м. Євпаторії АР Крим провела документальну невиїзну перевірку, якою було встановлено, що платник ДСД №3 про пайову участь у реконструкції, будівництві і розвитку інфраструктури торгово-сервісного комплексу у АДРЕСА_1 подає до податкового органу декларації з податку на додану вартість, починаючи з березня 2008 року по травень 2009 року, дані яких свідчать про відсутність оподатковуваних поставок, за результатами якої було складено акт № 9/15-2 від 25 травня 2009 року.

28 травня 2009 року комісією, створеною відповідно до розпорядження ДПІ у м. Євпаторії АР Крим від 20 січня 2009 року № 44 зі змінами та доповненнями, було прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Договору про спільну діяльність № 3 про пайову участь у реконструкції, будівництві і розвитку інфраструктури торгово-сервісного комплексу в АДРЕСА_1 відповідно до підпункту «г»пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість»у звязку з тим, що платник надає декларації з податку на додану вартість протягом дванадцяти послідовних місяців, які свідчать про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, що підтверджено актом документальної невиїзної перевірки від 25 травня 2009 року № 9/15-2 та реєстром податкових декларацій за 12 послідовних податкових місяців, про що було складено акт про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 10/15-2.

Також у вказаному акті було зазначено, що платник податку зобовязаний повернути податковому органу свідоцтво та всі його засвідчені копії разом із супровідним листом протягом двадцяти календарних днів від прийняття рішення про анулювання. У цьому випадку затримка в поверненні такого свідоцтва прирівнюється до затримки в наданні податкової звітності з цього податку.

26 червня 2009 року ДПІ у м. Євпаторії АР Крим провела невиїзну документальну перевірку своєчасності повернення свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, якою було встановлено, що на порушення вимог пункту 9.8 Закону України «Про податок на додану вартість»платником податку ДСД №3 про пайову участь у реконструкції, будівництві і розвитку інфраструктури торгово-сервісного комплексу у АДРЕСА_1 не здано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, за результатами якої було складено акт № 1297/15-2.

13 липня 2009 року ДПІ у м. Євпаторії АР Крим на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0001521502/0, яким згідно з абзацом 1 підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила ТОВ «Сервіс ХХІІ»суму податкового зобовязання за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 170,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, та суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходили з того, що поняття оподатковуваної поставки включає в себе як податкове зобовязання так і податковий кредит і є взаємообумовленим обсягом прав та обовязків сторін такого договору, у звязку з чим оскаржуване рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, оформлене актом № 10/15-2 від 28 травня 2009 року є неправомірним, та, як наслідок, податкове повідомлення-рішення № 0001521502/0 від 13 липня 2009 року також підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Згідно пункту 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Пунктом 2.1 статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платником податку є будь-яка особа, яка: а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку; в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

Відповідно до підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Згідно абзацу 3 пункту 9.4 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) якщо особа укладає одну чи більше цивільно-правових угод (договорів), унаслідок виконання яких планується здійснення оподатковуваних операцій, обсяг яких перевищуватиме протягом звітного податкового періоду у два чи більше разів суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, то така особа зобов'язана зареєструватися як платник цього податку до кінця такого звітного податкового періоду.

Питання анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість визначено пунктом 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Зокрема, відповідно до зазначеного Закону, наказом Державної податкової адміністрації України від 01 березня 2000 року № 79 затверджено Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 2 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01 березня 2000 року № 79 (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну (сумісну) діяльність без створення юридичної особи, уважаються окремою особою у межах такої діяльності. Облік результатів спільної (сумісної) діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами, згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.

Згідно пункту 25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 1 березня 2000 року № 79 (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), реєстрація платників податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до підпункту «ґ»пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Цьому положенню відповідають приписи підпункту «ґ»пункту 25 Положення про реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 березня 2000 року № 79 (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 25.2.1 підпункту 25.2 пункту 25 Положення про реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 березня 2000 року № 79 (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у підпунктах «б» - «ґ»пункту 25 цього Положення. Такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей): акта підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб про неподання платником податку податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом дванадцяти послідовних податкових місяців (підстава - підпункт «ґ»пункту 9.8 статті 9 Закону); довідки про результати документальної невиїзної перевірки на підставі поданих податкових декларацій з податку на додану вартість, складеної підрозділом оподаткування юридичних або фізичних осіб, яка свідчить про відсутність у платника податку оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців (підстава - підпункт «ґ»пункту 9.8 статті 9 Закону).

Разом з цим, як встановлено судами попередніх інстанцій позивачем систематично протягом дванадцяти послідовних місяців подавались до ДПІ у м. Євпаторії АР Крим податкові декларації з податку на додану вартість, в яких платник податку зазначав про наявність оподатковуваних операцій з придбання послуг, що підтверджується рядком 10.1 прийнятих відповідачем податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень, червень, серпень, вересень 2008 року.

Відповідно до пункту 1.4 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу. Не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі. Поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ДСД №3 про пайову участь у реконструкції, будівництві і розвитку інфраструктури торгово-сервісного комплексу у АДРЕСА_1 є довгостроковим, у відповідності до рішення на виконання будівельних робіт №634 від 05 серпня 2008 року закінчення будівництва заплановано на грудень 2009 року.

Підпунктом 3.2.4 пункту 3.2 ДСД №3 про пайову участь у реконструкції, будівництві і розвитку інфраструктури торгово-сервісного комплексу у АДРЕСА_1 сторони узгодили, що ТОВ «Сервіс ХХІІ»зобовязане у випадку необхідності знайти необхідні будівельні та інші спеціалізовані організації, які здійснюють будівельні, спеціальні та окремі види робіт, а також інші організації, необхідні для забезпечення нормальної діяльності з реконструкції та будівництва обєкта та укласти з ними підрядні, субпідрядні контракти на виконання будівельно-монтажних та інших робіт по будівництву обєкта, а також інші договори, необхідні для досягнення мети, визначеної пунктом 1.1 договору.

Частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Матеріали справи містять акт прийняття виконаних підрядних робіт за вересень 2008 року форми КБ-2в, підписаний позивачем (замовником), який відповідно до пунктів 3.2, 4.5 ДСД №3 про пайову участь у реконструкції, будівництві і розвитку інфраструктури торгово-сервісного комплексу у АДРЕСА_1 веде справи по цьому договору, а також бухгалтерський та податкових облік, та ПП «АТП-777»(генпідрядник), який згідно контракту (договору) № 25/06 від 25 червня 2008 року здійснював підрядні будівельні роботи на обєкті, визначеному пунктом 1.2 ДСД №3 про пайову участь у реконструкції, будівництві і розвитку інфраструктури торгово-сервісного комплексу у АДРЕСА_1.

Передача виконаних підрядних будівельних робіт продавцем ПП «АТП-777»покупцю ДСД № 3 ТОВ «Сервіс ХХІІ»також підтверджується податковими накладними (арк. справи 52-59), які відповідно до абзацу 4 підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) виписуються на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Тобто, за підсумовуючим аналізом зазначених правових норм операції позивача щодо придбання товарів (робіт, послуг) у підрядних та інших підприємств, за операціями по яких сплачувався податок на додану вартість у ціні товарів (робіт, послуг), формувався податковий кредит є операціями поставки, а оскільки позивачем в поданих до податкового органу податкових деклараціях з податку на додану вартість за 2008 рік були зазначені операції з придбання послуг, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій стосовно того, що проведені позивачем операції відносяться до оподаткованих поставок у відповідності до Закону України «Про податок на додану вартість», а відтак у податкового органу були відсутні підстави для анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість у зв'язку з відсутністю оподаткованих поставок, та, як наслідок, підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13 жовтня 2009 року та ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2010 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13 жовтня 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ М.І. Костенко

______ Л.В. Ланченко

______ О.М. Нечитайло

______ Н.Г. Пилипчук