Ухвала суду № 18157527, 06.04.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" квітня 2011 р. м. КиївК-21908/07

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Голубєвої Г.К., Костенка М.І, Пилипчук Н.Г., Федорова М.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим

на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 липня 2007 року

та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 жовтня 2007 року

у справі № 2-30/6889-2007А

за позовом Приватного підприємства «Тотем»

до Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень та зобовязання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне підприємство «Тотем»(далі позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (далі відповідач) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ в м. Сімферополі АР Крим від 31 жовтня 2006 року №0014492301/0, від 01 грудня 2006 року №0014492301/1, від 15 лютого 2007 року № 0014492301/2, від 25 квітня 2007 року №0014492301/3 про визначення позивачу податкового зобовязання за платежем: податок на додану вартість в сумі 76286,81 грн., в тому числі за основним платежем 50857,87 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 25428,94 грн.; визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ в м. Сімферополі АР Крим від 31 жовтня 2006 року №0015122301/0, від 01 грудня 2006 року №0015122301/1, від 15 лютого 2007 року №0015122301/2, від 25 квітня 2007 року №0015122301/3 про визначення позивачу податкового зобовязання за платежем: податок на прибуток в сумі 89001,28 грн., в тому числі за основним платежем 63572,34 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 25428,94грн.; зобовязання ДПІ в м. Сімферополі АР Крим внести зміни до особового рахунку ПП «Тотем»по податку на додану вартість та по податку на прибуток підприємств.

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 липня 2007 року позов задоволено частково. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим від 31 жовтня 2006 року №0014492301/0, від 01 грудня 2006 року №0014492301/1, від 15 лютого 2007 року № 0014492301/2, від 25 квітня 2007 року №0014492301/3 про визначення позивачу податкового зобовязання по податку на додану вартість в сумі 76286,81 грн., в тому числі по основному платежу 50857,87 грн., за штрафними санкціями 25428,94 грн. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим від 31 жовтня 2006 року №0015122301/0, від 01 грудня 2006 року №0015122301/1, від 15 лютого 2007 року №0015122301/2, від 25 квітня 2007 року №0015122301/3 про визначення податкового зобовязання по податку на прибуток в сумі 89001,28 грн., в тому числі 63572,34 грн. по основному платежу, 25428,94 грн. по штрафним санкціям. В інший частині позову відмовлено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 жовтня 2007 року постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 липня 2007 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ в м. Сімферополі АР Крим, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати в частині задоволення позовних вимог постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 липня 2007 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 жовтня 2007 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

У запереченні на касаційну скаргу ПП «Тотем», посилаючись на те, що постанова Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 липня 2007 року та ухвала Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 жовтня 2007 року є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ в м. Сімферополі АР Крим провела невиїзну документальну перевірку ПП «Тотем»по питанню взаємовідносин з ТОВ «Ерматекс»за період з 01 січня 2005 року по 31 грудня 2005 року, за результатами якої було складено акт № 5789/23-1/32553398 від 30 жовтня 2006 року.

В акті перевірки було встановлено порушення позивачем підпунктів 7.2.1, 7.2.4 пункту 7.2 статті 7, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягало у заниженні податкового зобовязання з податку на додану вартість за 2005 рік на загальну суму 50875,87 грн., в тому числі в жовтні 2005 року 23335,37 грн., в листопаді 27522,50 грн.; порушення позивачем підпункту 5.3.9 пункту 5 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягало у заниженні податкового зобовязання з податку на прибуток за 4 квартал 2005 року на загальну суму 63572,34 грн.

31 жовтня 2006 року ДПІ в м. Сімферополі АР Крим на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення №0014492301/0, яким на підставі підпункту «б»підпункту 4.2.2. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила ПП «Тотем»суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 76286,81 грн., в тому числі 50857,87 грн. за основним платежем, 25428,94 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

31 жовтня 2006 року ДПІ в м. Сімферополі АР Крим на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення №0015122301/0, яким на підставі підпункту «б»підпункту 4.2.2. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила ПП «Тотем»суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток у розмірі 89001,28 грн., в тому числі 63572,34 грн. за основним платежем, 25428,94 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржувалися позивачем в апеляційному порядку, за наслідками якого його скарги були залишені без задоволення, а відповідачем були прийняті податкові повідомлення рішення від 01 грудня 2006 року №0014492301/1, від 15 лютого 2007 року № 0014492301/2, від 25 квітня 2007 року №0014492301/3 та від 01 грудня 2006 року №0015122301/1, від 15 лютого 2007 року №0015122301/2, від 25 квітня 2007 року №0015122301/3 на аналогічні суми нарахувань.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що визнання недійсним статуту та свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи, з урахуванням того, що на момент ухвалення рішення судом першої інстанції ТОВ «Ерматекс» знаходилося в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 04 серпня 2005 року у справі №2-2196/2005 за позовом ДПА у м. Києві до ОСОБА_1, ТОВ «Ерматекс»про визнання недійними установчих документів, статуту та свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Ерматекс»було визнано недійсним статут та установчий договір ТОВ «Ерматекс»з моменту їх реєстрації 01 серпня 2003 року, визнано недійсним свідоцтво № 37065837 про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Ерматекс»з моменту внесення в реєстр платників податку на додану вартість з 13 серпня 2003 року.

Як вбачається з акту перевірки, до керівника ПП «Тотем»було спрямовано лист за №30434/10/23-1 від 10 серпня 2006 року з проханням надати пояснення та документальне підтвердження стосовно взаємовідносин з ТОВ «Ерматекс», на який було отримано відповідь (за вх. № 26511 від 30 серпня 2006 року, а також договір № 8/Т-К від 07 липня 2005 року, додаткові угоди № № 1, 2, 3, 4, 5, акти форми 2, податкові накладні з чеками, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Ерматекс».

В акті перевірки встановлено, що згідно наданих до перевірки документів витрати у розмірі 254289,35 грн. на придбання товарно-матеріальних цінностей, які було отримано від ТОВ «Ерматекс», включені позивачем до складу валових витрат у повному обсязі.

На підставі викладеного, податковим органом зроблено висновок, що формування валових витрат ПП «Тотем»по угодах з ТОВ «Ерматекс»є необґрунтованим, у звязку з чим в порушення підпункту 5.3.9 пункту 5 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивач неправомірно відніс до складу валових витрат витрати, повязані з придбанням товарів (робіт, послуг) (рядок 04.1 декларації про прибуток), які не підтверджені належними бухгалтерськими та податковими документами на загальну суму 254289,35 грн., що спричинило заниження обєкту оподаткування за 2005 рік на загальну суму 254289,35 грн. та, як наслідок, занижено податкове зобовязання по податку на прибуток за 2005 рік на суму 63572,34 грн. (254289,35 грн. * 25%).

Також в акті перевірки було встановлено, що згідно наданих до перевірки документів по бухгалтерському обліку придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Ерматекс»відображено по кредиту балансового рахунка 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»(Дт 281 Кт 631). У податковоми обліку це придбання відображено у книзі придбання товару (робіт, послуг) платника податку на додану вартість згідно податкових накладних, перелік яких наведено на аркушах 8-9 акту перевірки, на загальну суму 306318,28 грн., у т.ч. податок на додану вартість 50587,87 грн. Оплата за придбаний товар здійснювалася по готівковій формі розрахунків.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно з пунктом 5.11 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.2.6 пункту 7.2 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Матеріали справи містять належним чином оформлені податкові накладні, отримані ПП «Тотем»від ТОВ «Ерматекс»на загальну суму 306318,28 грн., у т.ч. податок на додану вартість 50587,87 грн. (т. 1, арк. справи 80-113).

Матеріали справи (т. 2, арк. справи 27) також містять витяг № 21-10/4347 від 17 липня 2007 року, з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, виданий Головним міжрегіональним управлінням статистики у місті Києві, в якому вказано, що станом на 01 липня 2007 року ТОВ «Ерматекс»значиться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Отже, судоми попередніх інстанцій було встановлено, що станом на момент здійснення господарських операцій та станом на день розгляду справи судом першої інстанції ПП ТОВ «Ерматекс»значилося в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Відповідно до частини 4 статті 91 Цивільного кодексу України (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до частини 2 статті 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»(у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Крім того, згідно з абзацом 2 пункту 8 частини 2 статті 36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»(у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації є датою державної реєстрації припинення юридичної особи.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»(у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно з пунктом 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д»пункту 10.1 статті 10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до Закону України „Про податок на додану вартість” (пункт 10.2 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин)).

Таким чином, продавець товарів (послуг) відповідає за утримання та внесення до бюджету податку на додану вартість, а тому несплата цих зобовязань при фактичному здійснені господарських операцій не впливає на податковий кредит покупця.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, що визначені податковим органом податкові зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій ПП «Тотем»по податку на прибуток у сумі 89001,28 грн., а також з податку на додану вартість в сумі 76286,81 грн., спірними податковими повідомленнями-рішеннями є неправомірними.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим підлягає залишенню без задоволення, а постанова Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 липня 2007 року та ухвала Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 жовтня 2007 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 липня 2007 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 жовтня 2007 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ Г.К. Голубєва

______ М.І. Костенко

______ Н.Г. Пилипчук

______ М.О. Федоров