Ухвала суду № 18157488, 15.03.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2011 року                               м. Київ                                        К-17341/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача           Рибченка А.О.

суддів:                               Голубєвої Г.К.

Костенка М.І.

Федорова М.О.

Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2008 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2010 року

у справі № 2-а-3250/08/2270/9

за позовом Закритого акціонерного товариства «Тесмо-М»

до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому,

Головного управління Державного казначейства України в Хмельницькій області

за участю Прокуратури м. Хмельницького

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

          Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2008 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2010 року, позов Закритого акціонерного товариства «Тесмо-М» (далі –позивач) до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому (далі – відповідач-1) та Головного управління Державного казначейства України в Хмельницькій області (далі –відповідач-2) задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000662302/0/4715 від 17 червня 2008 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ЗАТ «Тесмо-М»124239,00 грн. заборгованості з податку на додану вартість та 3,40 грн. судового збору.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями у справі, відповідач-1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з підстав порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2008 року, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2010 року та прийняти нове рішення –про відмову в задоволенні позову.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення –без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами встановлено, що відповідачем-1 проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень та грудень 2007 року, за результатами якої складено акт № 5041/23-3/14152653 від 17 червня 2008 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 1.8 статті 1, підпунктів 7.7.2, 7.7.10 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі –Закон № 168/97-ВР) у зв’язку з непідтвердженням правомірності формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за жовтень та грудень 2007.

Зменшуючи суму бюджетного відшкодування, податковий орган виходив з того, що податковий кредит сформовано при відсутності підтвердження надмірної сплати до бюджету податку на додану вартість контрагентами позивача по ланцюгу постачання, оскільки згідно довідки ДПІ у Залізничному районі м. Львова контрагентом позивача –Приватним підприємством «Картельбудпостач» сплачено до бюджету значно меншу суму ніж заявлена ЗАТ «Тесмо-М»до відшкодування. Крім того, ПП «Картельбудпостач»взаємодіє у другому ланцюгу з Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна група «Компонент ЛТД», місцезнаходження якого встановити неможливо.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000662302/0/4715 від 17 червня 2008 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 124 239,00 грн.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку в разі продажу товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) –в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, ЗАТ «Тесмо-М»включено до податкового кредиту суми, сплачені в ціні придбаних у контрагентів товарів, на підставі належним чином оформлених податкових накладних.

Доводи відповідача-1 про те, що необхідною умовою бюджетного відшкодування є, відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону № 168/97-ВР, сплата сум податку на додану вартість до бюджету всіма контрагентами позивача колегія суддів відхиляє, оскільки відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону № 168/97-ВР платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов’язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у підпунктах “а”, “в”, “г”, “д” пункту 10.1 статті 10 Закону № 168/97-ВР, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (пункт 10.2 статті 10 Закону № 168/97-ВР).

Таким чином, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2010 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому відхилити, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий                                                            Рибченко А.О.

Судді                                                                                Голубєва Г.К.

                                                                                Костенко М.І.

                                                                                Федоров М.О.

                                                                                Шипуліна Т.М.

Суддя А.О. Рибченко