Ухвала суду № 18157311, 27.07.2011, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02

УХВАЛА

іменем України

"27" липня 2011 р. Справа № 2а/1770/48/2011

номер рядка статистичного звіту 8.2.3

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Євпак В.В.

суддів: Майора Г.І.

Філіпової Т.Л.,

при секретарі Сидоруку Р.М. ,

за участю представника позивача Матвійчук Н.М.,

представника відповідача Мартинович Н.І.

<Поле для текста >

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "29" березня 2011 р. у справі № 2а/1770/48/2011 за позовом Приватного підприємства "Лоція-91" <Текст >до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області про скасування податкових повідомлень - рішень,

<Текст >

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Лоція-91" 05.01.2011 року звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Рівненському районі № 0001051650/0 від 15.07.2010 року, № 0001051650/1 від 11.08.2010 року, № 0001051650/2 від 19.10.2010 року, та № 0001051650/3 від 04.01.2011 року (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 29 березня 2011 року позов задовольнити повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0001051650/0 від 15.07.2010 року, № 0001051650/1 від 11.08.2010 року, № 0001051650/2 від 19.10.2010 року, № 0001051650/3 від 04.01.2011 року.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 29 березня 2011 року та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції не враховано, що на бюджетне відшкодування мають право особи, які були зареєстровані, як платники цього податку не менше ніж 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування та/або мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження основних фондів). Проведеною перевіркою встановлено, що всупереч абз. "а" пп.7.7.11 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" обсяги оподатковуваних операцій позивача за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за травень 2010 року, яка становить 8416,00 грн., в зв'язку з чим у платника податку відсутнє право на бюджетне відшкодування. Крім того, згідно останніх роз'яснень Державної податкової адміністрації України право на отримання бюджетного відшкодування, яке виникло під час спорудження або придбання основних фондів, виникає лише тоді, коли такі основні фонди відображаються на балансі платника ПДВ (лист ДПА України від 27.01.2010 р. № 1366/7/07-1417). При цьому під відображенням на балансі розуміється облік основних засобів на рахунку 10 "Основні засоби", бо до цього моменту ще не можна підтвердити належність придбаних (споруджених) активів до основних фондів, і будівництво ще не досягло кінцевої стадії. Вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Встановлено, що 15.07.2010 року Державною податковою інспекцією у Рівненському районі проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість, поданої Приватним підприємством "Лоція-91" за травень 2010 року, за результатами якої складений акт № 429/85/16/13983719.

Перевіркою встановлено, що в порушення вимог абз. "а" пп. 7.7.11 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", позивачем безпідставно заявлено до бюджетного відшкодування податок на додану вартість в розмірі 8416,00 грн.

За наслідками проведеної перевірки та апеляційного оскарження, Державною податковою інспекцією у Рівненському районі прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001051650/0 від 15.07.2010 року, № 0001051650/1 від 11.08.2010 року, № 0001051650/2 від 19.10.2010 року, та № 0001051650/3 від 04.01.2011 року, якими зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість ПП "Лоція-91" в розмірі 8416,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов приватного підприємства, виходив з того, що ПП "Лоція-91" протягом перевіреного періоду здійснило придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт та послуг по будівництву (реконструкції) основних фондів, внаслідок чого і відбулося декларування відємного значення податку на додану вартість. Відповідно позивач мав право на бюджетне відшкодування.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Порядок нарахування, сплати до бюджету та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на час виникнення та існування спірних правовідносин були регламентовані Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97, сума податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При цьому не має права на отримання бюджетного відшкодування відповідно до підпункту "а" підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону:

а) особа, яка: була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів за рішенням Кабінету Міністрів України);

мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Встановлено, що 18.06.2010 року позивачем до органу державної податкової служби подана податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2010 року разом з заявою про повернення суми бюджетного відшкодування в розмірі 8416 грн.

Зазначена сума бюджетного відшкодування сформована із сум від'ємного значення, які виникли в 2008 році у грудні - 167 грн. та в 2010 році у квітні - 8246 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач згідно проектної документації здійснює спорудження (будівництво) основних фондів, зокрема реконструкцію виробничих приміщень, що перебувають у власності позивача (дозвіл на виконання будівельних робіт № 499 від 30.07.2008 року). Відповідно до укладеного договору № 41.06/08 від 30.07.2008 року, генеральним підрядником по виконанню реконструкції господарських та адміністративних будівель з добудовою нових цехів для виробництва вязаних виробів (спецрукавиць) з покриттям їх латексом, виступає ВАТ "Рембуд"

Податковий кредит позивачем сформований з понесених останнім у вказаних періодах витрат на придбання будівельних матеріалів, робіт, послуг, обладнання по будівництву (реконструкції) основних фондів.

Понесені позивачем у вказаних періодах витрати на придбання будівельних матеріалів, робіт, послуг, обладнання, по яких податок на додану вартість включений в податковий кредит, в повному розмірі підтверджені первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, зокрема податковими накладними, виписками банку, квитанціями та чеками.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відсутність права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у зв'язку з перевищенням суми бюджетного відшкодування обсягів оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців не застосовується у випадку нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.

Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року № 291, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 року за № 893/4186, передбачено, що для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів призначений рахунок 15 "Капітальні інвестиції".

Облік витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт та послуг по будівництву (реконструкції) основних фондів здійснюється позивачем по рахунку 15 "Капітальні інвестиції". В даному випадку, зарахування на баланс основних засобів може бути відображеним за дебетом рахунку 10 "Основні засоби" та кредитом рахунку 15 "Капітальні інвестиції" у разі введення основних фондів в експлуатацію.

Однак, право на бюджетне відшкодування відповідно до вимог Закону України "Про податок на додану вартість" не залежить від обліку основних фондів на 10 рахунку бухгалтерського обліку та від моменту введення в експлуатацію основних фондів.

Відповідно посилання податкового органу на дану обставину є безпідставним.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення про правомірне право позивача на бюджетне відшкодування в сумі 8416 грн., з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 29 березня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

<Текст >

Головуючий суддя В.В. Євпак

судді: Г.І. Майор

Т.Л. Філіпова

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Приватне підприємство "Лоція-91" вул.Бригадна, 2,с.Велика Омеляна,Рівненський район, Рівненська область,35360

3- відповідачу Державна податкова інспекція у Рівненському районі Рівненської області вул.Відінська,8,м.Рівне,Рівненська область,33023

<Текст >