Ухвала суду № 18157068, 11.08.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/1631/11

Головуючий у 1-й інстанції: Вільчинський О.В.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Матохнюка Д.Б., Совгири Д. І.

при секретарі: Чернишук О.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 представники на підставі довіреностей

відповідача - ОСОБА_5, представник на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Шаргородський маслозавод" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 04 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "Шаргородський маслозавод" до Державної податкової інспекції у Шаргородському районі Вінницької області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство “Шаргородський маслозавод” звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шаргородському районі Вінницької області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 04.05.2011 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову про задоволення позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що постанова суду прийнята із порушенням матеріальних та процесуальних норм, а також судом І інстанції неповно з'ясовано обставини справи. Зокрема, судом І інстанції не враховано, що позивач є переробним підприємством, а не сільськогосподарським, тому до позивача не можуть бути застосовані санкції що передбачені для сільськогосподарських підприємств. Окрім того, перевіряючими не було встановлено фактів заниження податкового зобов'язання за лютий 2010 року, що також вказує на відсутність підстав для нарахування штрафних санкцій. Таким чином позивач зазначає, що ним не допущено порушень норм Законів України "Про податок на додану вартість", "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

У судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги апеляційної скарги.

Представник відповідача у судовому засіданні вказав на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. Також відповідачем подані заперечення на апеляційну скаргу, в яких зазначено, що позивачем не виконано вимоги абз. 3 п. 5 "Порядку нарахування, виплати і використання дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємством молоко та м'ясо в живій вазі", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 152 від 11.02.2010 року. Враховуючи викладене відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №№0000052301 від 23.03.2011 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вірно встановлено судом І інстанції, 21.03.2011 року на підставі направлення від 09.03.2011р. № 41, виданого ДПІ у Шаргородському районі, Кислицею Ігорем Дмитровичем старшим державним податковим ревізором-нспектором відділу податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Шаргородському районі, інспектором податкової служби ІІ рангу, проведена позапланова виїзна перевірка приватного акціонерного товариства “Шаргородський маслозавод” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009р. по 30.09.2010р., про що складено акт № 58/23/00444576 від 21.03.2011р. (а.с.23-44).

Виявлені під час перевірки та зафіксовані у вказаному акті порушення полягали в тому, що позивачем не дотримано вимоги пп.5.3.1 п. 5.3. ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а також аб.5 п. 5 “Порядку нарахування, виплати і використання дотацій с/г товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2010р. № 152, в результаті чого ПАТ “Шаргородський маслозавод” невчасно перерахована сума податку на додану вартість на не бюджетний рахунок у строки, встановлені для сплати податку на додану вартість та становить 346093, 97 грн.

На підставі зазначеного акту прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.03.2011р. № 0000052301 по податку на додану вартість в сумі 346093,97 грн. (за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.с.15).

Відповідно до п.п.3.2.3. п. 3.2. акту перевірки № 58/23/00444576 перевіркою дотримання термінів перерахування на спецрахунок для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам податку на додану вартість за період з 01.07.2009р. по 30.09.2010р. встановлено, порушення строку для зарахування переробним підприємством суми податку на додану вартість.

Станом на 30.03.2010р. по особовому рахунку: 14010110 “ПДВ для виплати дотацій с/г виробникам за молоко, м'ясо” сума недоїмки становила 346093,97 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд І інстанції дійшов висновку, що при поданні податкової декларації за лютий 2010р. у графі 20 позивачем визначено зобовязання по ПДВ в сумі 447776 грн., яка підлягала перерахуванню на недержавний рахунок. Податок на додану вартість 30.03.2010р. був частково погашений в сумі 101682,03 грн. за рахунок переплати, що підтверджується обліковою карткою (а.с.99-101). Таким чином, залишок несплаченої суми становить 346093,97 грн., яка визначена в податковому повідомленні-рішенні № 0000052301 від 23.03.2011 р., як сума штрафної санкції відповідно до Порядку нарахування, виплати і використання дотацій с/г товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2010р. № 152. Таким чином суд І інстанції дійшов висновку про правомірність рішення відповідача та нарахування суми штрафних санкцій, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду І інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 11.21 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість", в редакції що діяла на час виникнення спірних правовідносин, сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі. Порядок нарахування, виплати і використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз.3 п.5 “Порядку нарахування, виплати і використання дотацій с/г товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2010р. № 152, (далі - Порядок) визначена до сплати за декларацією з податку на додану вартість (переробного підприємства) сума податку на додану вартість зараховується переробним підприємством на не бюджетний рахунок у строки, встановлені для сплати податку на додану вартість.

Крім того, відповідно до п.5 Порядку переробне підприємство не пізніше останнього календарного дня місяця, що настає за звітним податковим періодом, подає за кожний звітний податковий період для підтвердження сплати сум податку на додану вартість реєстр платіжних на фактично зараховані на не бюджетний рахунок кошти і виписку територіального органу Державного казначейства з такого рахунка. Сума податку на додану вартість, щодо якої переробне підприємство не подало органу державної податкової служби підтвердження щодо зарахування її на не бюджетний рахунок, вважається такою, що використовується не за призначенням і підлягає стягненню до державного бюджету.

Як вірно встановлено судом І інстанції позивач при поданні податкової декларації за лютий 2010р. у графі 20 визначив зобовязання по ПДВ в сумі 447776 грн., яка підлягала нарахуванню в особовому рахунку платника та спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам. Податок на додану вартість 30.03.2010р. був частково погашений в сумі 101682,03 грн. за рахунок переплати, що підтверджується обліковою карткою (а.с.99-101). Залишок несплаченої суми становить 346093,97 грн., яка визначена в податковому повідомленні-рішенні № 0000052301 від 23.03.2010р., як сума штрафної санкції відповідно до Порядку нарахування, виплати і використання дотацій с/г товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2010р. № 152.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи позивача про те, що до нього не можливо застосувати штрафні санкції, оскільки він являється переробним підприємством, а не сільськогосподарським.

Так відповідно до п. 4 Порядку, сума податку на додану вартість, що підлягає зарахуванню на небюджетний рахунок, відкритий переробному підприємству в територіальному органі Державного казначейства (далі - небюджетний рахунок), визначається щомісяця відповідно до декларації з податку на додану вартість (переробного підприємства). Перераховані товаровиробникам з поточних рахунків переробних підприємств без зарахування на небюджетні рахунки суми податку на додану вартість, що розраховуються такими підприємствами за декларацією з податку на додану вартість (переробного підприємства), а також суми податку на додану вартість, не зараховані на небюджетні рахунки та виплату яких здійснено з небюджетних рахунків з порушенням вимог цього Порядку, зокрема з порушенням строків, установлених законодавством для сплати податку на додану вартість, вважаються такими, що використовуються не за призначенням і підлягають стягненню до державного бюджету, що не звільняє переробні підприємства від виплати дотацій у відповідних сумах.

З огляду на викладене, позивачем порушено вищевказані норми, що являється підставою для застосування передбачених Порядком санкцій.

Доводи позивача про подання ним уточнюючого розрахунку за лютий 2010 року, яким зменшено суму зобов'язання з ПДВ в розмірі 113378 грн. не приймаються судом до уваги, оскільки вказане уточнення було подано вже після спливу строку сплати податкового зобов'язання визначеного позивачем в податковій декларації.

Відповідно до п.п.5.3.1. п. 5.3. ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 п. 4.1. статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Враховуючи викладене, вимоги апелянта - є безпідставними, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Шаргородський маслозавод", залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 04.05.2011 року, без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 16 серпня 2011 року .

Головуючий <Список >Мельник-Томенко Ж. М.

Судді< Список >Матохнюк Д.Б.

< Список >Совгира Д. І.

<Список >

<Список >