Постанова № 18156892, 20.07.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/1034/11

Головуючий у 1-й інстанції: Альчук М.П.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Смілянця Е. С.

суддів: Сторчака В. Ю., Сапальової Т.В.

при секретарі: Подолян Н. В.

за участю представників сторін:

апелянта - Спесивцева В.В.

позивача - Костенко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м.Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністартивного суду від 11.04.2011 року за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Автоцентр-Поділля" до державної податкової інспекції у м.Вінниці про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Автоцентр-Поділля" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000572310 від 22.02.2011 року про збільшення суми грошового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 133156 грн. та № 0001172340 від 22.02.2011 року яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 86 грн. за порушення законодавства у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі.

Позовні вимоги заявник мотивував протиправністю дій податкового органу щодо визначення суми податкового зобовязання на підставі висновку про невідповідність первинних документів вимогам законодавства про бухгалтерський облік та фінансову звітність.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 11.04.2011 року вказаний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у звязку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позову.

У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити, окремо суду пояснивши, що судом першої інстанції не взято до уваги, що надані товариством документи не містять даних щодо обсягів та повного змісту наданих послуг, інформації про фактично понесені витрати на надання посередницьких послуг. Отже на думку представника апелянта, отримання посередницьких послуг ТОВ «Автоцентр-Поділля» від ФОП ОСОБА_4 позбавляє можливості дійти висновку про фактичне надання послуг та їх зв'язок з підготовкою, організацією, веденням діяльності, а також використанням даних витрат підприємством у власні господарській діяльності.

Крім того, представник апелянта зазначав про неврахування судом першої інстанції порушення позивачем вимог законодавства у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, оскільки у фіскальним чеках, які видавались ТОВ "Автоцентр-Поділля" при продажу автозапчастин, були відсутні обовязкові реквізити, а саме найменування товару, що і стало підставою для застосування фінансових санкцій.

Представник позивача у судовому засіданні проти доводів апелянта заперечив та надав суду письмові пояснення від 20.07.2011 року, у яких позивач стверджує, що висновки податкового органу ґрунтуються виключно на субєктивних припущеннях, що вірно враховано судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови.

Представник апелянта також наголосив на тому, що податковим органом під час перевірки не витребовувались та не досліджувались документи, які підтверджують факт розрахунків з ФОП ОСОБА_4, а відтак суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є очевидно протиправним.

Враховуючи наведене, представник позивача просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11.04.2011 року без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ "Автоцентр-Поділля" зареєстровано виконавчим комітетом Вінницької міської ради 08.08.2007 року, свідоцтво про державну реєстрацію від 29.01.2009 року № А00 825669, ідентифікаційний код підприємства за ЄДРПОУ 35297375.

Товариство взято на податковий облік державною податковою інспекцією у м. Вінниці 09.08.2007 року за № 9576, станом на день звернення до суду та розгляду справи перебуває на обліку в ДПІ м. Вінниці.

Працівниками податкової інспекції в період з 20.12.2010 року по 21.01.2011 року, на підставі направлення № 3653/23 від 20.12.2010 року, проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ "Автоцентр-Поділля" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 09.08.2007 року по 30.06.2010 року. Термін проведення перевірки зупинявся з 04.01.2011 року по 10.01.2011 року на підставі наказу ДПІ у Вінницькій області № 8/23 від 04.01.2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 262/2301/35297375 від 28.01.2011 року /а.с. 8-39/, яким зокрема встановлено порушення п. 3.1 ст. 3, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п. 3.1, п. 3.11 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Дані висновки податковим органом зроблені в звязку з невідповідністю первинних документів вимогам законодавства про бухгалтерський облік та фінансову звітність, що не підтверджують здійснення господарських операцій, які формували валові витрати підприємства, та не підтвердженням виконання розрахункових операцій на підставі розрахункових документів (фіскальних чеків), які не містили всі необхідні обовязкові реквізити відповідно до законодавства.

На підставі вказаного акту, ДПІ у м. Вінниці прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000572310 від 22.02.2011 року про збільшення суми грошового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 133156 грн. та № 0001172340 від 22.02.2011 року яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 86 грн. за порушення законодавства у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі.

Суд першої інстанції, при ухваленні оскаржуваної постанови та задовольняючи позов, зокрема виходив з того, що акти виконаних робіт являються належним доказом фактичних витрат здійснених товариством, оскільки складені на виконання вимог відповідного договору та засвідчують фактичне його виконання.

Відтак на думку суду першої інстанції, здійснені ТОВ "Автоцентр-Поділля" витрати у перевіряємому періоді являються валовими витратами і у відповідності до ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не являються обєктом оподаткування.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.

Пункт 5.1 ст.5 Закону України №334/94-ВР визначає поняття валових витрат виробництва та обігу, а саме що це сума будь яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України №334/94-ВР зазначені витрати, які не включаються до складу валових витрат, у тому числі будь які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»обовязковим видом обліку підприємства є бухгалтерський облік. Податкова та інші види звітності ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Первинні документи повинні мати обовязкові реквізити, які зазначені в цієї статті, та в яких крім іншого повинно бути зазначено зміст та обсяг господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.7 зазначеного Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Автоцентр-Поділля" та субєкт підприємницької діяльності - ФОП ОСОБА_4 уклали договір від 14.02.2009 року про надання посередницьких послуг, а саме: зобовязання посередника за рахунок коштів довірителя знайти покупців для придбання автомобілів марки "Хонда".

Виконання умов даного договору сторони оформили актами виконаних робіт: від 27.02.2009 року в сумах 26000 грн., 18000 грн., 20000 грн., від 07.03.2009 року на суму 46000 грн., від 01.04.2009 року на суму 56000 грн., від 06.05.2009 року на суму 16700 грн., від 07.07.2009 року на суму 23000 грн., від 31.07.2009 року на суму 10000 грн., від 21.08.2009 року на суму 15000 грн., від 03.09.2009 року на суму 11000 грн., від 09.09.2009 року на суму 12000 грн., від 24.11.2009 року на суму 17000 грн., від 24.12.2009 року в сумах 4900 грн., 14000 грн., 3500 грн., 11200 грн., 13500 грн., від 24.03.2010 року в сумах 3400 грн., 9500 грн., 3000 грн., 10000 грн., від 24.06.2010 року в сумах 17400 грн., 20400 грн., 123000 грн., 6200 грн., всього на суму 426100 грн.

Колегія суддів ставиться критично до висновків суду першої інстанції, що зазначені акти відповідають вимогам що ставляться до первинних документів у ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки останні всупереч вимогам п.2.4 Положення №88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 24.05.1995 року не містять даних щодо обсягів та повного змісту наданих послуг, інформації про фактично понесені витрати на надання посередницьких послуг.

Суд не приймає до уваги доводи позивача, що під час перевірки не вимагались всі документи, а тому вони були надані до безпосередньо до суду апеляційної інстанції, оскільки як встановлено з пояснень представника апелянта, під час перевірки був складений реєстр наданих документів, та в акті перевірки директор ТОВ "Автоцентр-Поділля" підтвердила, що первинні, бухгалтерські та інші документи, використані при перевірки, достовірні, надані в повному обсязі, а додаткові (інші) документи, що свідчать про діяльність субєкта господарювання (спростовують викладені в акті перевірки факти) за період, що перевіряється, відсутні.

Статтею 8 вказаного Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менш трьох років, несе власник або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до установчих документів.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що отримання посередницьких послуг ТОВ «Автоцентр-Поділля» від ФОП ОСОБА_4 позбавляє можливості дійти висновку про фактичне надання послуг та їх зв'язок з підготовкою, організацією, веденням діяльності, а також використанням даних витрат підприємством у власні господарській діяльності.

Крім того, колегія суддів погоджується з твердженнями апелянта стосовно порушення товариством п. 3.1, п. 3.11 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме проведення розрахункових операцій при продажу автомобільного приладдя та деталей на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням невідповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Зокрема, як вбачається з Акту перевірки, перевіряючими встановлено відсутність у фіскальному чеку таких обовязкових реквізитів, як найменування товари (послуги).

Відповідно до Положення про форму та зміст розрахункових документів затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 року №614 найменування товару (послуги) слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, яків відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно ідентифікують товар чи послугу в документообігу субєкта господарювання.

Згідно статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.

Згідно зі статтею 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачаються підстави для скасування постанови та ухвалення нового рішення.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м.Вінниці задовольнити повністю.

Постанову Вінницького окружного адміністартивного суду від 11.04.2011 року за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Автоцентр-Поділля" до державної податкової інспекції у м.Вінниці про скасування податкових повідомлень-рішень, - скасувати.

Постановити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Автоцентр-Поділля" відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено: 25.07.2011 р.

Головуючий <Список >Смілянець Е. С.

Судді< Список >Сторчак В. Ю.

< Список >Сапальова Т.В.