ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-41/11/0270
Головуючий у 1-й інстанції: Воробйова І.А.
Суддя-доповідач: Курко О. П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2011 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Курка О. П.
суддів: Голоти Л. О., Матохнюка Д.Б.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірма "СТРОН" до Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання протиправними та скасування рішень , -
В С Т А Н О В И В :
В січні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Строн" звернулось до суду з позовом до Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області про скасування податкового повідомлення-рішення та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2011 року зазначений позов задоволено, а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Гайсинської МДПІ №0000242308/0 від 17.12.2010 року в частині визначення податкового зобовязання по податку на прибуток в сумі 1578 грн., штрафних санкцій в сумі 789,25 грн.; визнано протиправним та скасовано рішення Гайсинської МДПІ № 0001602300 від 17.12.2010 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 31568,35 грн. та №0001612300 від 17.12.2010 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 22860,50 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Гайсинська МДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позові. В обґрунтування своїх доводів посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Враховуючи, що належним чином повідомленні представники сторін в судове засідання не зявились та не подавали клопотань про розгляд справи за їх участю, колегія суддів визнала можливим розглядати справу в порядку письмового провадження згідно ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції посадовими особами Гайсинської МДПІ на підставі направлень № 820 від 29.10.2010 року, № 853 від 11.11.2010 рокупроведена планова виїзна перевірка ТОВ фірма "Строн" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2010 р., результати якої оформлено актом перевірки від 06.12.2010р. № 2602/2300/20108923.
В зазначеному акті перевірки зафіксовано порушення позивачем, в тому числі :
- пункту 5.2. статті 5, підпункту 4.1.6 статті 4, пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 6779 грн., в т. ч. за 4-й квартал 2007 р. на суму 569 грн., за 2-й квартал 2008 р. на суму 736 грн., за 2-й квартал 2009 р. на суму 17 грн., за 4-й квартал 2009 р. на суму 1372 грн., за 1-ий квартал 2010 р. на суму 1928 грн., за 2-й квартал 2010 р. на суму 2157 грн.;
- пункту 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", що полягало у не проведенні через реєстратор розрахункових операцій суму коштів від реалізації товарів (послуг) в розмірі 6313,67 грн., в т.ч. 03.12.07 р. - 2273,89 грн., 15.04.2008 р. - 2276,85 грн., 22.05.08 р. 557,80 грн., 03.06.08.-70,03 грн., 06.06.08 р. - 40 грн., 03.04.09 р. - 69,45 грн., 14.11.09 р. - 30 грн., 01.12.09 - 75 грн., 15.06.10 р. - 920,65 грн.;
- пункту 2.6 Постанови Правління Національного банку України № 637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України", що полягало у не здійсненні обліку готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі звітних чеків РРО в сумі 4572,10 грн.
На підставі виявлених порушень Гайсинською МДПІ 17.12.2010 року були прийняті:
- податкове повідомлення - рішення № 0000242308/0 про нарахування податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 9766,60 грн., в т.ч. 6779 грн. за основним платежем та 2987,60 грн. за штрафними санкціями, з яких предметом даного спору є рішення в частині визначення податкового зобовязання в сумі 1578 грн. за основним платежем та 789,25 грн. штрафних санкцій;
- рішення № 0001602300 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 32248,35 грн., з яких предметом даного спору є рішення в частині застосованих санкцій на суму 31568,35 грн.;
- рішення № 0001612300 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 23685,50 грн. на підставі ст. 1 Указу Президента України №436/95 від 12.06.95, з яких предметом даного позову є рішення в частині застосованих санкцій на суму 22860,5 грн.
Надаючи оцінку оскаржуваним рішенням від 17.12.2010 року та задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції, з яким погоджується і апеляційний суд, вірно виходив з такого.
Так, щодо податкового повідомлення - рішення № 0000242308/0 від 17.12.10 р., то як слідує з матеріалів справи висновок податкового органу про порушення вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" полягає у тому, що ТОВ фірмою "Строн" не проведено через РРО суму коштів від реалізації товарів (послуг) в розмірі 6313,67 грн., в т.ч. 03.12.07 р. - 2273,89 грн., 15.04.2008 р. - 2276,85 грн., 22.05.08 р. 557,80 грн., 03.06.08.-70,03 грн., 06.06.08 р. - 40 грн., 03.04.09 р. - 69,45 грн., 14.11.09 р. - 30 грн., 01.12.09 - 75 грн., 15.06.10 р. - 920,65 грн. та, відповідно, не було віднесено дані суми до сум валового доходу, а саме: при перевірці правильності ведення книг обліку розрахункових операцій було встановлено факти систематичної розбіжності між залишком готівки в реєстраторі розрахункових операцій по денному Z- звіту на кінець робочого дня (зміни) та службовим внесенням суми в реєстратор розрахункових операцій на початку слідуючого робочого дня (зміни).
Однак, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, на підставі яких було прийняте оскаржуване рішення, судовими інстанціями достеменно встановлено, що в цій частині нарахування суми податкового зобовязання за основним платежем в розмірі 1578,50 грн. відповідач припустився арифметичних помилок, як то невірне зазначення сум, які підлягають оподаткуванню та помилкове врахування сум, які фактично відображені у фіскальних чеках. Таким чином, наслідком помилково зазначених сум стало неправильне донарахування податковим органом податкового зобовязання по податку на прибуток в сумі 1575,50 грн. і, відповідно, штрафної (фінансової) санкції -789,25 грн.
У звязку з викладеними обставинами, судом першої інстанції правомірно скасовано у зазначеній частині прийняте відповідачем податкове повідомлення - рішення № 0000242308/0 від 17.12.2010р.
Щодо рішення № 0001602300 від 17.12.2010 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 31568,35 грн., то підставою для його винесення став висновок акту перевірки порушення товариством пункту 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", що полягало в не проведенні через реєстратор розрахункових операцій суму коштів від реалізації товарів (послуг) в розмірі 6313,67 грн., в т.ч. 03.12.07 р.- 2273,89 грн., 15.04.2008 р. - 2276,85 грн., 22.05.08 р. 557,80 грн., 03.06.08. - 70,03 грн., 06.06.08 р. - 40 грн., 03.04.09 р. - 69,45 грн., 14.11.09 р. -30 грн., 01.12.09 - 75 грн., 15.06.10 р. - 920,65 грн., що тягне за собою застосування штрафу у п'ятикратному розмірі.
Проте, при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем не були враховані положення ст. 250 Господарського кодексу України, згідно яких адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що порушення позивачем правил здійснення господарської діяльності, відбулося в період часуз 03.02.2007 р. по 01.12.2009 р., акт про перевірку, яким зафіксовано вчинене порушення, складений 06.12.2010 р., а штрафні (фінансові) санкції застосовані спірним рішенням 17.12.2010 р., тобто пізніше як через рік з дня вчинення порушення.
З огляду на це, Гайсинська МДПІ не мала права застосовувати до ТОВ фірма "Строн" штрафні (фінансові) санкції за вказаний період діяльності. А щодо суми 920,65 грн., з якої також обраховано штраф та яка не підпадає під норми статті 250 ГК України, оскільки, фіскальний чек датовано 15.06.2010 р., то по зазначеному факту жодного попущення позивачем допущено не було, так як відповідний розрахунковий документ був роздрукований та міститься в матеріалах справи.
Підставою для винесення наступного рішення № 0001612300 від 17.12.2010 р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 22860,50 грн. є встановлені податковими інспекторами обставини не здійснення позивачем обліку готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі звітних чеків РРО в сумі 4572,10 грн. При цьому, обставини виявленого порушення мали місце при роздрукуванні фіскальних звітів № 599 від 10.01.2009 р. на суму 1637 грн., № 600 від 11.01.2009 року на суму 1611,75 грн. та № 601 від 12.01.2009 р. на суму 1322,70 грн.
Однак, виносячи оскаржуване рішення, відповідач, знову ж таки не дотримався строків застосування фінансових санкцій, визначених у ст. 250 ГК України, що переконливо свідчить про його протиправність, яка підтверджена висновком суду першої інстанції.
Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як зазначено в пункті 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи, що оскаржувані рішення податкового органу не відповідають критеріям щодо його правомірності, визначеним у статті 2 КАС України, і доводи апелянта це не спростовують, підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.
Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги позивача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2011 року без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий /підпис/ Курко О. П.
Судді/підпис/ Голота Л. О.
/підпис/ Матохнюк Д.Б.
З оригіналом згідно:
секретар
Судове рішення № 18156651, Вінницький апеляційний адміністративний суд було прийнято 14.07.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-41/11/0270. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: