Ухвала суду № 18156426, 06.07.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/451/11

Головуючий у 1-й інстанції: Фелонюк Д.Л.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Смілянця Е. С.

суддів: Сторчака В. Ю., Сапальової Т.В.

при секретарі: Подолян Н. В.

за участю представників сторін:

апелянта - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.02.2011 року у справі за адміністративним позовом Летичівської міжрайонної державної податкової інспекції в особі Старосинявського відділення до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення штрафних санкцій, -

В С Т А Н О В И В :

У січні 2011 року Летичівська міжрайонна державна податкова інспекція в особі Старосинявського відділення звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3198,65 грн. за порушення вимог Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.02.2011 року вказаний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у звязку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.

У судовому засіданні представник апелянта вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити, з підстав викладених у апеляційній скарзі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача та думку представника апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Суд першої інстанції, при ухваленні постанови та задовольняючи позов, виходив з того, що позовні вимоги Летичівської МДПІ про стягнення з апелянта 3198,65 грн. штрафних (фінансових) санкцій підтвердженні належними доказами, відповідають вимогам чинного законодавства, а відтак підлягають задоволенню.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 смт.Стара Синява зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності-фізична особа Старосинявською районною державною адміністрацією 11.01.2005р., про що видано свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_2, взято на облік як платника податків з 11.01.2005р. реєстраційний номер 506 (довідка Летичівської міжрайонної державної податкової інспекції в особі Старосинявського відділення).

06.01.2010 року працівниками Летичівської МДПІ в особі Старосинявського відділення проведено перевірку господарської одиниці СПД ОСОБА_3 магазин, що розташований за адресою с.Заставці, щодо дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, про що складено акт перевірки №0006/22/16/23/2681017004.

Вказаним актом перевірки встановлено порушення скаржником пунктів 1, 2, 5, 8, 13 ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” №265/95-ВР від 06.07.95 р., а саме проведення розрахункової операції в сумі 63,00 грн. без використання розрахункової книжки; невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі продажу за розрахунковими квитанціями в сумі 162,00 грн.; недодержання встановленого порядку ведення книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки, а саме: відсутні записи за 04.01.10р., 05.01.10р.; на реєстраційних сторінках КОРО і РК не вказані дати початку їх використання; не виставлення цінників на 102 видах товарів продовольчого асортименту.

На підставі акту перевірки та у відповідності до вимог Законів України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” позивачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми “С”№0000062333 від 12.01.2010р. на суму 3199 грн., яке отримане апелянтом 12.01.2010р..

Зазначене слугувало підставою для звернення податкового органу до суду першої інстанції.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості заявлених позовних вимог.

Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду погоджується з таким висновком Хмельницького окружного адміністративного суду, з огляду на таке.

Згідно зі ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно із ст.1 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” №265/95-ВР від 06.07.95р. із змінами та доповненнями (далі-Закон), реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” визначає, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України; реалізовувати товари (надавати послуги) за умови наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці України; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Стаття 15 Закону вказує, що контроль за додержанням субєктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби шляхом проведення планових або позапланових перевірок.

Згідно ст.17 Закону за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: - у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки; - двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну.

У відповідності до ст.23 Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які не виставили цінники на товар, що продається (меню, прейскуранти або тарифи на послуги, що надаються), використовують цінники та прейскуранти, що містять ціни і тарифи в іноземній валюті або в інших одиницях, які не є гривнею, застосовується фінансова санкція у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний невиставлений цінник на товар (меню, прейскурант або тариф на послугу) або виставлений цінник на товар (меню, прейскурант або тариф на послугу) в іноземній валюті чи в інших одиницях. Зазначені цінники та прейскуранти мають бути розміщені у спосіб, який не дозволятиме покупцям (у тому числі контролюючим особам) вилучати такі цінники та прейскуранти поза контролем осіб, уповноважених таким продавцем здійснювати нагляд за дотриманням норм цього Закону. За умисне вилучення працівником контролюючого органу цінника (прейскуранта) з метою неправомірного накладення на продавця адміністративного або іншого стягнення такий працівник притягається до відповідальності згідно з законом.

Суми нарахованих штрафних санкцій, які визначені ст.ст. 17 - 24 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, підлягають перерахуванню субєктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України протягом 10ти днів з дня прийняття органом державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій (ст.25 Закону).

Під час судового розгляду, колегією суддів досліджено акт перевірки №0006/22/16/23/2681017004 від 06.01.2010р., яким встановлено порушення апелянтом вимог п.1, 2, 5, 8, 13 ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995р. №265/95-ВР, що в свою чергу стало підставою для прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми “С”№0000062333 від 12.01.2010р. про застосування 3199 грн. штрафних санкцій.

Колегією суддів береться до уваги той факт, що зазначене рішення апелянтом у встановленому Законом порядку не оскаржено та не скасовано, що не заперечується і безпосередньо представником скаржника. Слід також зауважити, докази про сплату суми штрафних санкцій матеріали справи не містять.

Колегією суддів враховується також той факт, що перевірка здійснювалась в присутності апелянта СПД ОСОБА_3, проте остання правом написання зауважень до акта перевірки не скористалась, від підписання акта перевірки відмовилась (акт відмови від підписання матеріалів перевірки від 06.01.2010р.).

Колегія суддів також зауважує, що матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі, як того вимагає апелянт.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про необхідність стягнення фінансових санкцій з апелянта.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що Хмельницький окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.02.2011 року без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 11 липня 2011 року .

Головуючий Смілянець Е. С.

Судді Сторчак В. Ю.

Сапальова Т.В.