Ухвала суду № 18156308, 06.07.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/3235/11

Головуючий у 1-й інстанції: Майстер П.М.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Смілянця Е. С.

суддів: Сторчака В. Ю., Сапальової Т.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Волочиському районі Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.04.2011 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Агромета" до державної податкової інспекції у Волочиському районі Хмельницької області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2011 року до Хмельницького окружного адміністративного суду надійшов позов приватного підприємства «Агромета» до Державної податкової інспекції у Волочиському районіпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Державної податкової інспекції у Волочиському районі від 04.10.10р. №0001282301/0, від 11.11.10р. №0001282301/1, від 11.10.10р. №0001392301/0, від 07.12.10р. № 0001282301/2, від 27.12.10р. №0001392301/1, від 01.02.11р. № 0001392301/2 з підстав зазначених у позовній заяві.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.04.2011 року вказаний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у звязку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позову.

У звязку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Суд першої інстанції, при ухваленні оскаржуваної постанови та задовольняючи позов, виходив з того, що субєкт владних повноважень при застосуванні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не довів, що діяв в межах Закону, а відтак адміністративний позов ПП «Агромета» підлягає задоволенню.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи АОО №228042 приватне підприємство "Агромета" зареєстроване Волочиською районною державною адміністрацією 25.12.04р. і йому присвоєно ідентифікаційний номер 33233382.

Згідно з актом перевірки ДПІ у Волочиському районі №0877\23\33233382 від 29.09.10р. "Про результати виїзної позапланової перевірки ПП "Агромета" м. Волочиськ, код ЄДРПОУ 33233382, з питань дотримання вимог податкового, валютного і іншого законодавства за період з 01.10.07р. по 08.09.10р." встановлено порушення ст.4 п.4.1, ст.7 п.7.4 п.п.7.4.1, п.8-1.7 ст.8-1 Закону України "Про податок на додану вартість".

За результатом згаданої перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 04.10.10р. №0001282301/0, від 11.11.10р. №0001282301/1, від 11.10.10р. №0001392301/0, від 07.12.10р. № 0001282301/2, від 27.12.10р. №0001392301/1, від 01.02.11р. № 0001392301/2, які оскаржувались в адміністративному порядку, але скарги були залишені без задоволення.

Згідно з витягом з ЄДРЮО та ФО від 09.03.11р., ПП "Агромета" знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності, а 11.05.09р. протоколом загальних зборів засновників вирішено затвердити передавальний акт складений у зв'язку з приєднанням ПП "Агромета" шляхом приєднання до ТОВ "Волочиськ-Агро" та доручити директору здійснити всі дії щодо підготовки та подачі документів до ЄДРЮО та ФО запису про припинення діяльності ПП "Агромета".

Передавальним актом, посвідченим нотаріально станом на 12.06.09р. стверджений перелік активів, які передаються на виконання рішення про припинення діяльності позивача, шляхом приєднання до ТзОВ "Волочиськ-Агро". ТзОВ "Волочиськ-Агро" є правонаступником щодо всіх зобов'язань ПП "Агромета", що припиняє свою діяльність внаслідок приєднання стосовно всіх кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами, тому суд вважає, що згідно ч.3 ст.72 КАС України це (факт передачі активів) не потребує доказування, адже сторони проти цього не заперечують і в суду немає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання, що підтверджено доказами, які перевірено судом.

Судом першої інстанції також встановлено, що і ПП "Агромета" і ТзОВ "Волочиськ-Агро" є платниками податку на додану вартість і перебувають на спрощеній системі оподаткування, сплачують фіксований сільськогосподарський податок.

Згідно з ч.1 ст.104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Відповідно до ч.1 ст.106 ЦК України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюється за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженою на це установчими документами. Аналогічне положення закріплене в ч.1 ст.150 ЦК України.

Частинами 2 і 3 ст.107 ЦК України визначено, що після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення.

Відповідно до ч.1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 3 ст.59 ГК України визначено, що у разі приєднання одного або кількох суб"єктів господарювання до іншого суб"єкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов"язки приєднаних суб"єктів господарювання.

Згідно п.п.3.2.8 п.3.2 ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, яка була чинною на момент спірних правовідносин) не є об'єктом оподаткування операції з поставки за компенсацію сукупних валових активів платника податку (з урахуванням вартості гудвілу) іншому платнику податку. Під поставкою сукупних валових активів слід розуміти поставку підприємства як окремого об'єкта підприємництва або включення валових активів підприємства чи його частини до складу активів іншого підприємства. При цьому підприємство-покупець набуває прав і обов'язків (є правонаступником) підприємства, що продає такі активи.

Отже аналізуючи наведені положення, колегія суддів вважає, що у разі ліквідації товариства шляхом приєднання, усі його майнові права та обов'язки переходять в повному обсязі до іншого і активи та пасиви балансу такого підприємства зливаються (приєднуються) з активами та пасивами балансу підприємства-правонаступника, у тому числі заборгованість по сплаті податків до бюджетів усіх рівнів, така операція не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає необґрунтованими твердження апелянта про порушення позивачем ст.4 п.4.1- 4.2, ст.7 п.7.4 п.п.7.4.1, п.7.3 п.п.7.3.1 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки ліквідація товариства шляхом приєднання до іншого суб"єкта господарювання не є і не може бути безоплатною поставкою, а відтак не має занижених податкових зобов"язань по ПДВ і відповідно штрафних (фінансових) санкцій, які застосовані до позивача.

Згідно з п.4.1. ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон), база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Таким чином, умовою застосування п.4.1 ст.4 Закону є поставка товару, яка передбачає здійснення операції за цивільно-правовим договором, який передбачає перехід права власності на товари за компенсацію, безоплатну поставку товарів та здійснення операції за будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Отже суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що операція реорганізації підприємства шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення не може розглядатись як операція з купівлі-продажу підприємства або як безоплатне отримання активів підприємства, оскільки реорганізація полягає в переході за розподільним актом (балансом) у відповідних частинах майнових прав і обов'язків підприємства, яке реорганізовується до правонаступника.

Колегія суддів зауважує, що наведені твердження підтверджується вимогами діючого в даний час Податкового кодексу України, відповідно до п.п.196.1.7 п.196.1 ст. 196 якого, не є об"єктом оподаткування операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб.

Колегія суддів також не бере до уваги посилання апелянта щодо правомірності застосування податкового повідомлення-рішення від 11.10.10р. №0001392301, враховуючи слідуюче.

Згідно з п.п. 17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( в редакції, яка була чинною на момент спірних правовідносин) у разі коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Відтак, з урахуванням попереднього висновку про безпідставність застосування податкових повідомлень-рішень, якими визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, вказане податкове повідомлення-рішення також є не законним, оскільки штрафна (фінансова) санкція застосована до ПП «Агромета» на підставі п.п. 17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за недооцінені об'єкти оподаткування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про необхідність скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що Хмельницький окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Волочиському районі Хмельницької області, залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.04.2011 року, без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Головуючий Смілянець Е. С.

Судді Сторчак В. Ю.

Сапальова Т.В.