Ухвала суду № 18156148, 29.06.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/1678/11

Головуючий у 1-й інстанції: Поліщук І.М.

Суддя-доповідач: Голота Л. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Голоти Л. О.

суддів: Курка О. П., Совгири Д. І.

при секретарі: Семеновій Г.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2

представника позивача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання нечинним рішення, визнання протиправними дій та зобов'язання , -

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2011 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_2 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання нечинним орішення, визнання протиправними дії та зобовязання вчинити дії щодо відкриття виконавчого провадження відділом примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, а саме: визнанно протиправними дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо відмови у прийнятті до провадження виконавчого документа; визнано протиправною та скасовано Постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті виконавчого документа) ВП № 25224309 від 03.03.2011 року; зобовязано Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повторно вирішити питання щодо відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом Вінницького окружного адміністративного суду по адміністративній справі № 2-а-7185/2008 року від 14 жовтня 2008 року; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні позивач та його представник проти задоволення апеляційної скарги запечували та просили відмовити в її задоволенні.

Відповідач в судове засідання не зявився, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутись до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено іншого порядку судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб; відповідачем у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Крім того, згідно з ст. 85 Закону України "Про виконавче провадження " у виконавчому провадженні на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби по виконанню рішення або відмову у здійсненні передбачених цим Законом дій стягувачем чи боржником може бути подана скарга до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до суду, який видав виконавчий документ.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про державну виконавчу службу " державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів, виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом. А також, згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Судом першої інстанції встановлено, що 03.10.2008 року Вінницьким окружним адміністративним судом винесено постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до Міністерства охорони навколишнього середовища, третя особа: Державне управління екології та природних ресурсів у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування наказів про дисциплінарне стягнення та поновлення на посаді задоволено.

14.10.2008 року Вінницьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 2а-7185/08.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2009 року постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Позивач ОСОБА_2 отримавши виконавчий лист, звернувся до Відповідача з заявою про примусове виконання постанови суду.

Постановою від 03.03.2011 року головний державний виконавець Іванченко О.В. відмовив у відкритті виконавчого провадження (відмовив в прийнятті до провадження виконавчого документа).

Як на підставу відмови у відкритті виконавчого провадження державний виконавець посилається на п. 7 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження ", тобто наявність інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження, а в якості інших обставин зазначає відсутність суми боргу в резолютивній частині рішення суду.

Дана обставина не відповідає дійсності, оскільки згідно постанови Вінницького окружного адміністративного суду, стягнено з Міністерства охорони навколишнього середовища України на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день прийняття даного рішення суду. Постанову в частині стягнення заробітку за один місяць допущено до негайного виконання.

Колегія суддів вважає, що розмір суми стягнення визначений період за який має стягуватись середня заробітна плата за час вимушеного прогулу, а розмір середньої заробітної плати і відповідно суму коштів стягнення за виконавчим документом державний виконавець може зясувати використовуючи надані йому Законом повноваження. При цьому виконавцю слід було взяти до уваги наявність в матеріалах, направлених разом з виконавчим листом, довідки боржника про розмір заробітної плати за час вимушеного прогулу з усіма необхідними розрахунками, в т. ч. із зазначенням суми стягнення.

Відповідачу до виконання було пред'явлено визначений законом виконавчий документ, а саме - виконавчий лист, складений у відповідності до вимог ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження ".

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є обов'язковість рішень суду, тобто постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України, що відображено в ст. 14 КАС України.

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про виконавче провадження" якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачеві визнана судом незаконною чи скасована начальником відповідного відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню у 3-денний строк з дня отримання ухвали суду, постанови начальника відповідного відділу державної виконавчої служби.

Отже, надані докази були оцінені судом першої інстанції, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.

Таким чином судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 ч. 1 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції, не відповідають вимогам законодавства та матеріалам справи.

При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в звязку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2011 року, без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 04 липня 2011 року .

Головуючий /підпис/ Голота Л. О.

Судді/підпис/ Курко О. П.

/підпис/ Совгира Д. І.

З оригіналом згідно:

секретар