Ухвала суду № 18156147, 29.06.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/281/11 Головуючий у 1-й інстанції: Вільчинський О.В.

Суддя-доповідач: Голота Л. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Голоти Л. О.

суддів: Курка О. П., Совгири Д. І.

при секретарі: Семеновій Г.В.

за участю представників сторін:

позивача (апелянта) - Захаркевич Т.С.

відповідача - Вознюк В.В., Роздобудько П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортеця-СМ" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортеця-СМ" до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фортеця - СМ» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання недійсними податкових повідомлень рішень.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 07.04.2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу та доповнення до неї, в яких посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне зясування обставин справи, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про задоволення позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав имоги апеляційної скарги.

Представники відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечували.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлень від 14.11.2006 року № 2361/23, від 12.12.2006 року № 2602/23, від 26.12.2006 року № 2647/23, від 17.01.2007р. №78/23 ДПІ у м. Вінниці з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 16.12.2003 року по 30.09.2006 року проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «Фортеця-СМ».

В ході зазначеної перевірки ДПІ у м. Вінниці встановлено порушення ТОВ «Фортеця-СМ» п.3.1., ст.3 п.п.4.1.1. п. 4.1. ст.4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”№ 283/97-ВР від 22.05.1997р., зокрема підприємством занижено податок на прибуток в сумі 6000465 грн., у тому числі за 2004 рік на суму 465 грн. по господарській операції з приватним підприємством “Мода - Трейд”та за 2006 рік у розмірі 6000000, 00 грн. по господарських операціях з купівлі-продажу векселів по договорам № 24/1 від 22.06.2006 року та № КВ-28 від 19.05.2006 року; встановлено порушення п.п.7.3.1. пп. 7.4.5. п. 7.4. ст..7 Закону України “Про податок на додану вартість”, що полягало у заниженні підприємством податку на додану вартість в сумі 4664549 грн., за квітень 2004 року 372 грн. по господарській операції з приватним підприємством “Мода Трейд”, за квітень 2006 року - 3862944 грн., за травень 2006 року 401233 грн., червень 2006 року 400 000 грн.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 84/2310/32754332 від 23.01.2007 року, на підставі якого ДПІ у м. Вінниці винесено податкові повідомлення рішення № 0000142310/0 від 23.01.2007 року по податку на додану вартість в сумі 9329098 грн. ( з яких 4664549 грн. основний платіж, 4664549 грн. пеня) та № 0000132310/0 від 23.01.2007 року по податку на прибуток в сумі 10801256,00 грн. ( з яких 6 000 456 грн. основний платіж, 4800791 грн. пеня)

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ «Фортеця-СМ», зважаючи на наступне:

Згідно ст. 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" векселем є цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі.

Як встановлено судом І інстанції тв підтверджено матеріалами справи у першому півріччі 2006р. ТОВ “Фортеця-СМ” здійснювало операції з цінними паперами (операції з купівлі-продажу векселів).

Відповідно до договору купівлі продажу № КВ 26 між ТОВ “Фортеця СМ” та ТОВ “Ірбіс” від 18.05.2006р. ТОВ "Фортеця-СМ" придбало у ТОВ "Ірбіс" від імені якого діяло ТОВ "Івто" простий вексель № 3227995479 на суму 12000000 грн., проте, в порушення п.1.1. договору ТОВ "Фортеця-СМ" не оплатило купівельної вартості векселя коштами на рахунок ТОВ "Ірбіс", а розрахувалось власним простим векселем вартістю 12 000 000грн.

Як слідує із договору купівлі-продажу векселів № 23/1 від 22.06.2006р., ТОВ "Фортеця-СМ" від імені якого діяло ВАТ "Інвестиційна компанія "ОВІБА-ІК "придбало у ТОВ "Кванта-П" прості векселі № 3227998562 та № 3227999566 на суму 12 000 000 грн., проте оплпт згідно договору проводиться шляхом оплати купівельної вартості векселя на рахунок ТОВ "Кванта-П" або цінними паперами.

Судом вірно встановлено, що між ТОВ "Фортеця-СМ" та ТОВ "Лан" були укладені угоди № КВ 28 від 19.05.2006р. та № 24/1 від 22.06.2006р., відповідно до яких ТОВ "Фортеця-СМ" продало три прості векселі, придбані за угодами № КВ-26, № 23/1, за які ТОВ "Лан" перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ "Фортеця-СМ" 24 000 000грн.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: 1) або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; 2) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст.4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Відповідно до п.п.7.6.1 п.7.6.ст.7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Із матеріалів справи слідує, що згідно угод № КВ -28 від 19.05.2006р. та № КВ-24/1 від 22.06.2006р. на рахунок ТОВ “Фортеця-СМ”від ТОВ “Лан” було перераховано 24000000 грн. Сума податку на прибутку від зазначеного доходу становить 6 000000 грн., які не були зазначені позивачем у податковій декларації з податку на прибуток, тому сума 6 000 465 грн. податку на прибуток, донарахована податковим органом ТОВ “Фортеця-СМ”.

Колегія судідв погоджується із думкою суду І інстанції, що позивачем занижено податок на додану вартість в сумі 4664549р., у тому числі за квітень 2004 року на суму 372 грн., за квітень 2006 року на суму 3862944 грн., за травень 2006 року на суму 401233 грн. та за червень 2006 року 400000 грн.

Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань у двох примірниках, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної, дату виписування податкової накладної , повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи, або прізвище, імя та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, податковий номер платника податку (продавця та покупця) та ін.

Згідно п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Відповідно до п.4.1. ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Згідно п. 4.8. ст.4 вищевказаного Закону у разі коли платник податку здійснює операції з поставки товарів (послуг), які є об'єктом оподаткування згідно з пунктом 3.1 статті 3 цього Закону, під забезпечення боргових зобов'язань покупця, надане такому платнику податку у формі простого або переказного векселя або інших боргових інструментів (далі - вексель), випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподаткування є договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижче за звичайні ціни без врахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями - договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижче за звичайні ціни, збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що мають бути нараховані на суму номіналу такого векселя.

Судом І інстанції встановлено факт обсягу поставок товарно-матеріальних цінностей ПП "Карнеро-Лайн" по податковій декларації № 95814, що підтверджує безтоварність операцій та ставить під сумнів податкові та видаткові накладні, виписані ТОВ "Фортеця-СМ".

Тому, враховуючи суму податкового кредиту ТОВ “Фортеця-СМ” внаслідок придбання цукру і перерахування коштів 29.05.2006р. та 29.06.2006р. ВАТ “Кожанський цукровий завод”, а також з огляду на суму податкового зобовязання внаслідок продажу векселів ТОВ “Лан”за угодами від 19.05.2006р. та 22.06.2006р., сума податкового зобовязання податку на додану вартість за травень та червень 2006 року становить 800000 грн.

Таким чином, наявність податкових та видаткових накладних, виданих постачальниками та оформлених із дотриманням чинного законодавства є обов'язковою підставою для визначення податкового кредиту по податку на додану вартість, але не є вичерпною, оскільки предметом доказування є обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення сум податкового кредиту з ПДВ за господарськими операціями.

Судом І інстанції вірно встановлено, що позивачем у квітні 2004р. було занижено податкове зобовязання по податку на додану вартість на суму 372 грн. у звязку з не включенням до податкового обороту 1860 грн., які надійшли на розрахунковий рахунок ТОВ “Фортеця-СМ”від ПП “Мода-Трейд”.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0000142310/0 від 23.01.2007 року, яким позивачу визначено зобовязання з податку на додану вартість на суму 9329 098 грн., податкове повідомлення-рішення № 0000132310/0 від 23.01.2007 року в частині нарахування податкового зобовязання з податку на прибуток та застосування штрафних санкцій на суму 10801 256 грн. прийняті ДПІ у м. Вінниці обґрунтовано, правомірно та скасуванню не підлягають.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у звязку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортеця-СМ", залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2011 року, без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 04 липня 2011 року .

Головуючий /підпис/ Голота Л. О.

Судді/підпис/ Курко О. П.

/підпис/ Совгира Д. І.

З оригіналом згідно:

секретар