Ухвала суду № 18155825, 13.04.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2011 р.Справа № 2а-14849/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Катунова В.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засіданняСущенко А.С.

представника відповідача - Кудріна Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2011р. по справі№2а-14849/10/2070

за позовом Приватного підприємства "Слобода-буд"

до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Слобода-буд" звернулось до суду з адміністративним позовом до Чугуївської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області, в якому просить визнати не чинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Чугуївської ОДПІ у Харківській області № 0000111810/0 від 08.11.2010року про визначення податкового зобов'язання зі сплати податку з прибутку приватних підприємств з урахуванням штрафних фінансових санкцій на суму 3894 грн.; №000011181/0 від 08.11.2010 року про визначення податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість з урахуванням штрафних фінансових санкцій на суму 3894 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2011 року зазначений позов задоволено.

Визнано не чинними та скасовано податкові повідомлення-рішення Чугуївської ОДПІ у Харківській області № 0000111810/0 від 08.11.2010 року про визначення податкового зобов'язання зі сплати податку з прибутку приватних підприємств з урахуванням штрафних фінансових санкцій на суму 3894 грн. та №0000101810/0 від 08.11.2010 року про визначення податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість з урахуванням штрафних фінансових санкцій на суму 3894 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів п. 1.4 ст. 1, пп. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, ст. 215, 216, 228 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями Чугуївської ОДПІ 27.10.2010 року була проведено документальну невиїзну перевірку ПП "Слобода-буд" з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Електроспецтех»за період - квітень, червень 2010 року. Результати перевірки оформлено актом № 1289/1810/32858962 від 27.10.2010р. Згідно висновків акту встановлені порушення відповідачем встановлено порушення" п.п.7.2.3. п.п 7.2, пп. 7.4.1., пп. 7.4.4 пп. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України в редакції від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість за червень 2010 року на 2596,00 грн. п.п. 5.2.1 тт.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 № 334/94 ВР із змінами та доповненнями, у звязку з чим був занижений податок на прибуток у сумі 3245,00 грн. В основу висновків про порушення ПП "Слобода-буд" відповідачем покладено дані, отримані з бази даних «Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобовязань у розрізі контрагентів, декларацій по податку на додану вартість», що по контрагенту ТОВ «Електроспецтех» - ПП «Елітпромстандарт»декларацій за квітень, червень 2010 року станом на день складання акту перевірки до ДПІ у м. Херсоні не надано, підприємство має статус - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, та відповідно по ланцюгу постачання ПП "Слобода-буд" отримало «штучний»податковий кредит.

На підставі висновків акту № 1289/1810/32858962 від 27.10.2010р.Чугуївською ОДПІ прийняті податкові повідомленні рішення від 08.11.2010 року № 0000101810/0 яким ПП "Слобода-буд" визначено податкове зобовязання по податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 3894 грн., в тому числі за основним платежем 3245 грн. та за штрафними (фінансовими )санкціями 649 грн. та № 0000111810/0 яким ПП "Слобода-буд" визначено податкове зобовязання по податку на додану вартість на загальну суму 3894 грн., в тому числі за основним платежем 2596 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1298 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з дотримання позивачем передбачених законом умов для формування валових витрат та податкового кредиту.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про прийняття податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень з порушенням приписів ч.2 ст. 19 Конституції України, згідно яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що стало обґрунтованою підставою для його скасування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

У відповідності до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”до складу валових витрат, серед іншого, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У відповідності до пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як обґрунтовано встановлено судом першої інстанції, позивачем та ТОВ «Електроспецтех» 05.05.2010 року укладено договір підряду та додаткову угоду до договору від 05.05.2010 року на проведення робіт від 01.06.2010 р. № 2

На виконання додаткової угоди ТОВ «Електроспецтех» виконано ремонтно-будівельні роботи для ПП «Слобода Буд»за період з 01.06.2010р по 30.06.2010 року на загальну суму 15576,00 грн., в т.ч. ПДВ 2596,00 грн., що підтверджують акти прийому-передачі робіт.

На виконання зазначеного договору контрагентом позивача виписані податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано валові витрати та податковий кредит.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) протягом такого звітного періоду у зв'язку із, зокрема, придбанням товарів, послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, тощо.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 7.2.6 цього пункту). При цьому датою виникнення такого права на податковий кредит є дата сплати позивачем коштів за товари (роботи, послуги), або дата отримання від постачальника податкової накладної, а не дата сплати зазначених коштів продавцем товарів (послуг) безпосередньо до бюджету (пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону).

Таким чином, Закон України "Про податок на додану вартість" не ставить право позивача на податковий кредит у залежність від факту сплати ПДВ постачальником товарів (послуг) (по ланцюгу) до бюджету.

З наведених положень п. 7.4 ст. 7 Закону випливає, що право на податковий кредит у позивача виникло у зв'язку зі сплатою ним ПДВ у складі ціни товару (послуг), що підтверджується наданими позивачем до суду: копією договору, копіями виписок з банківського рахунку про сплату коштів постачальникам позивача та копіями податкових накладних, отриманих від таких постачальників.

Згідно п. 10.2 ст. 10 Закону України "Про податок на додану вартість" платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" п. 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону, а в п. 10.4 цієї норми встановлено, що контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом.

Тобто, обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати ПДВ відповідно до Закону, як вірно встановлено судом першої інстанції, покладаються на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на бюджетне відшкодування через можливі порушення податкового законодавства постачальниками товарів (послуг) по ланцюгу.

Якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

При цьому нікчемність договору підряду, укладеного позивачем з ТОВ "Електроспецтех", податковий орган обґрунтовує на підставі відомостей, наданих податковим органом за місцем реєстрації ТОВ "Електроспецтех" та його контрагента ПП "Елітпромстандарт", зокрема, щодо відсутності за своїм місцезнаходженням, відсутності на підприємствах трудових ресурсів, необхідних основних фондів для виконання основного виду діяльності, не відображенням контрагентом позивача - ТОВ "Електроспецтех", та ТОВ "Електроспецтех" показників фінансово-господарських взаємовідносин у податковому обліку.

Судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги такі доводи податкового органу, оскільки згідно довідки з ЄДРПОУ № 316209 станом на 12.05.2010 року відомості про відсутність ТОВ "Електроспецтех" за своїм місцезнаходженням до Єдиного державного реєстру не внесені; відсутність у штаті ТОВ "Електроспецтех" відповідної кількості працівників для виконання укладених угод не підтверджена належними доказами; невідображення ТОВ "Електроспецтех" або його контрагентами у податковому обліку відомостей за фінансово-господарськими операціями у відповідності до чинного законодавства тягне негативні наслідки тільки для таких платників податків; спрямованість спірних правочинів на реальне настання правових наслідків підтверджується доданою до матеріалів справи копією виписки з банківського рахунку про оплату позивачем отриманих послуг, актами виконаних робіт, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт, звітом про витрати основних матеріалів у будівництві.

З урахуванням системного аналізу норм чинного законодавства та матеріалів справи колегія суддів зазначає, що висновки суду першої інстанції про неправомірність доводів податкового органу про порушення позивачем п.п.5.2.1., п.5.2 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”та пп.7.4.1., п.7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”підтверджені матеріалами справи та зібраними доказами, яким суд першої інстанції дав об'єктивну оцінку.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи податкові повідомлення-рішення № 0000111810/0 від 08.11.2010року та №000011181/0 від 08.11.2010 року, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Законом України "Про податок на додану вартість", а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовна вимога про скасування таких податкових повідомлень-рішень є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2011р. по справі№2а-14849/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Дюкарєва С.В.

Судді(підпис)

(підпис)Катунов В.В. Перцова Т. С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В. Повний текст ухвали виготовлений 18.04.2011 р.