Ухвала суду № 18155722, 14.04.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2011 р.Справа № 2а-14841/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , Пянової Я.В.

за участю секретаря судового засіданняТрофімової Н.С.

представник відповідача: Таран М.М.

представник позивача: Недашковська О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2011р. по справі№2а-14841/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-Торговельне Підприємство "ПАРТНЕР - 2007"

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з вимогами про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова №0000191540/0 від 09 листопада 2010 року. В обґрунтування заявлених вимог тверджував про необґрунтованість висновків податкового органу про нікчемність угод з ТОВ "ДЕРЕКС-21", оскільки реальність виконаних господарських операцій підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2011 року позов задоволено.

Відповідач, не погодившись з таким судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на висновки акту документальної перевірки №2104/155/363-8261 від 15.06.2010 року щодо неможливості контрагента позивача - ТОВ "ДЕРЕКС-21" реального здійснення господарських операцій, тому укладені з ним угоди є нікчемними в силу ст.216 ЦК України, оскільки не створюють юридичних наслідків.

Позивач заперечує проти вимог та доводів поданої апеляційної скарги, стверджуючи про законність та обгрунтованість прийнятого судового рішення, тому просить залишити постанову суду без змін, а подану апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази, вивчивши доводи поданої апеляційної скарги відповідача, дійшла до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування судового рішення, з огляду на наступне.

В ході судового розгляду було встановлено, що за результатами проведеної ДПІ у Ленінському районі м. Харкова невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнично-торгівельне підприємство "Партнер-2007" з питань правомірності формування податкового кредиту у квітні 2010 року та питання встановлення причин розбіжності даних, що містяться у поданій податковій декларації з ПДВ та Додатку 5 до неї, виявлених за результатами автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за квітень 2010р. по взаємовідносинам з ТОВ "ДЕРЕКС-21", а також правильності обчислення ПДВ за квітень 2010 року, було складено акт перевірки №2971/15-412/33817691 від 28.10.2010 року.

У висновках акту стверджувалось про порушення позивачем вимог: п.п.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" у частині віднесення до складу податкового кредиту у квітні 2010 року сум ПДВ на загальну суму 15803,00 грн., які виникли від виконання угод з ТОВ "ДЕРЕКС-21", що зумовило також порушення пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки було занижено суму податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету за квітень 2010 року на суму 15803,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000191540/0 від 09.11.2010 року про визначення позивачу зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 23704,50 грн., з яких за основним платежем -15803,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 7901,50 грн.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позову, виходив з того, що обставини справи свідчать про реальність здійснених господарських операцій та правомірність формування позивачем за такими операціями податкового кредиту, з чим погоджується колегія суддів, зважаючи на фактичні обставини справи та вимоги діючого податкового законодавства на час існування спірних правовідносин.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п.7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податкова накладна повинна містити: порядковий номер, дату виписки, назву юридичної особи, податковий номер, місцезнаходження юридичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, опис (номенклатуру) товарів (робіт) та їх обсяг та ціну поставки.

Відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку, у порядку, передбаченому ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "ВТП "Партнер-2007" (Покупець) та ТОВ "ДЕРЕКС-21" (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу №80 від 01.04.2010 року, на виконання якого позивачем була отримана електротехнічна продукція за відповідними видатковими накладними.

Крім тогго, ТОВ "ДЕРЕКС-21" як зареєстрованим платником податку на додану вартість, було виписано належним чином заповнені податкові накладні.

Факт отримання позивачем товару за такими накладними підтверджується відповідними довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Подальше використання позивачем придбаного товару у власній господарській діяльності вбачається з наявних в матеріалах справи копій документів первинного бухгалтерського та податкового обліку (договори, видаткові та податкові накладні, довіреності) про продаж отриманого від ТОВ "ДЕРЕКС-21" електротехнічної продукції ВАТ "Електропобутприлад", ВАТ "Мотор-Січ", ВАТ "БЕЛМЗ", ЗАТ "Каховський завод електрозварювального устаткування", ВАТ "Криворізький турбінний завод "Констар", ЗАТ "Артемівський машинобудівний завод "ВІСТЕК", ВАТ "Вовчанський агрегатний завод", Ладижинській ТЕС від імені ВАТ «Західенерго», ВАТ «Нововолинський ливарний завод», МПП «Таврія», ТОВ «Чернігівський ковальський завод», ТОВ НВП «Промсвязь», ТОВ «ВКП «Універсал».

Таким чином, реальність виконання укладеного позивачем з ТОВ "ДЕРЕКС-21" договору купівлі-продажу №80 від 01.04.2010 року не викликає сумнівів у колегії суддів.

На підтвердження своєї позиції про нікчемність укладених угод між ТОВ "ВТП "Партнер-2007" та ТОВ "ДЕРЕКС-21" відповідач в акті перевірки зазначав про виявлені розбіжності щодо формування податкового кредиту за допомогою Системи автоматизованого співставлення податкових зобов"язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за квітень 2010 року.

Разом з тим, діюче на час спірних правовідносин податкове законодавство України, зокрема Закон України "Про податок на додану вартість", не передбачає обов"язку сплати покупцем безпосередньо до бюджету податку на додану вартість, включеного у ціні придбаного товару, та не наділяє покупця правом здійснення контролю за своєчасністю та повнотою декларування продавцем своїх податкових зобов"язань за здійсненими господарськими операціями.

Також, відповідач посилався на акт документальної невиїзної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість, поданої ТОВ "Дерекс-21" за період березень та квітень 2010 року № 2401/155/36308261 від 15.06.2010 року. В зазначеному акті перевірки вказувалось про виявлені розбіжності між ТОВ "Дерекс-21" та ТОВ "Гавас-52" щодо формування податкового кредиту та податкових зобов"язань за здійсненими господарськими операціями з купівлі-продажу електротехнічної продукції, оскільки свідоцтво ТОВ "Гавас-52" як платника податку на додану вартість було анульоване 28.04.2010 року, а подані ним податкові декларації з цього податку були не визнані податковою звітністю. На підтвердження своєї позиції про порушення умов формування податкового кредиту по ланцюгу постачання відповідачем було надано акт про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "Гавас-52" від 01.11.2010 року № 7464/182/36035902.

Проте, такі доводи відповідача спростовуються обставинами, встановленими постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2010 року по справі № 2-а-6663/10/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2010 року. Зокрема, зазначеними судовими рішеннями, які набрали законної сили, було скасовано акт ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова № 54/29-046 від 05.05.2010 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Гавас-52" та зобов"язано податковий орган поновити реєстрацію такого платника податку та відобразити в картці його особового рахунку уточнюючий розрахунок за березень 2010 року як податкову декларацію. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, доводи апелянта про порушення позивачем умов формування податкового кредиту за реально здійсненими господарськими операціями з ТОВ "Дерекс-21" є необгрунтованими, а тому вимоги поданої ним апеляційної скарги задоволенню не підлягають. Як наслідок, прийняте судом першої інстанції судове рішення зміні чи скасуванні не підлягає, оскільки обставини справи встановлені вірно та правильно застосовані норми матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2011р. по справі№2а-14841/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяГуцал М.І.

Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В. Повний текст ухвали виготовлений 19.04.2011