Постанова № 18155431, 07.04.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2011 р. Справа № 2-а-4292/10/1670

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Катунова В.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засіданняСущенко А.С.Ю

в присутності представника позивача Кожаріна С.В., представника відповідача Новікової Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Кібер Пласт Україна" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.10.2010р. по справі№2-а-4292/10/1670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Кібер Пласт Україна"

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, Головного управління Державного казначейства України в Полтавській області

про визнання дій протиправними і стягнення бюджетної заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю " Кібер Пласт Україна", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області, Головного управління Державного казначейства України у Полтавській областів якому просив суд

-визнати протиправними дії Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області щодо не підтвердження та зменшення по особовому рахунку ТОВ НВФ "Кібер Пласт Україна" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2008 року в розмірі 92 561 грн.

-стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ НВФ "Кібер Пласт Україна" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2008 року в розмірі 92 561 грн.

-стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ НВФ "Кібер Пласт Україна" судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 925,61 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.10.2010 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позовні вимоги щодо стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ "Кібер Пласт Україна" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2008 р. в розмірі 92 561 грн. залишити без розгляду.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: п.1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань a дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 р. № 327, п.1.8 ст.1, п.п .7.7.7, 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та приписів Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач подав до Харківського апеляційного адміністративного суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає вимоги позивача безпідставними, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню. Просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, як таку, що прийнята відповідно до норм діючого законодавства.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 19.03.2008 року позивачем подано до Кременчуцької ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2008 рік, розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

В період з 07.05.2008 року по 17.05.2008 року Кременчуцькою ОДПІ проведено перевірку ТОВ науково-виробничої фірми "Кібер Платс Україна" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період литий 2008 року.

За результатами перевірки складена довідка № 844/3-309/00231610 від 20.05.2008 року, згідно якої висновок щодо підтвердження заявленої ТОВ НВФ "Кібер Пласт Україна" суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2008 року буде зроблено після дослідження ланцюгів постачання та надмірної сплати ПДВ до бюджету.

У період з 26.05.2010 року по 27.05.2010 року відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період вересень 2006 року, лютий 2008 року.

За результатами перевірки складений акт від 27.05.2010 року № 2272/23-309/32359-59 яким зафіксовано порушення п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме не підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування в сумі 97 890,89 грн. в тому числі за вересень 2006 року - 5 329,89 грн. та за лютий 2008 року -92 561,00 грн.

Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є неправомірними, не обґрунтованими, безпідставними і такими, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Залишаючи без розгляду позовні вимоги щодо стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ "Кібер Пласт Україна" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2008 р. в розмірі 92 561 грн., суд першої інстанції виходив з приписів ч.1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, у відповідності до якої, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з нього (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків установлено в пункті 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану варстість" N 168/97-ВР від 3 квітня 1997 року, що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин .

Згідно п.п. 7.7.1. вищевказаної норми Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.2. п.7.7 ст.7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.3. п.7.7 ст.7 встановлено, що платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

За приписами п.п. 7.7.4. п.7.7. ст..7 Закону, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Відповідно до п.п.7.7.5. п.7.7. ст.7 вищевказаного Закону, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Підпунктом 7.7.6. п.7.7 ст. 7 Закону встановлено, що на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

У відповідності до п.п. 7.7.7. п.7.7. ст. 7 Закону " N 168/97-ВР, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Отже, відповідно до вищезазначених правових норм, субєкт господарювання, зареєстрований у встановленому законом порядку як платник податку на додану вартість, має право при наявності законодавчо встановлених підстав подати відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення повної суми бюджетного відшкодування, а податковий орган з урахуванням обставин, встановлених в ході перевірки щодо обґрунтованості суми заявленої до відшкодування, зобовязаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або прийняти відповідне рішення в порядку, передбаченому п.п. 7.7.7. п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану варстість".

Матеріалами справи встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Кібер Пласт Україна" зареєстровано як юридична особа рішенням виконкому Кременчуцької міської ради від 10.01.2003 року, перебуває на податковому обліку в державній податковій інспекції м. Кременчук з 14.01.2003 року та з 07.07.2003 року є платником податку на додану вартість.

19.03.2008 р. ТОВ "Кібер Пласт Україна" подано до Кременчуцької ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2008 р., що підтверджується відміткою відповідача про її одержання за № 13472 від 19.03.2008 року разом із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування в розмірі 92 561 грн. та розрахунком суми бюджетного відшкодування.

За наслідками поданої позивачем декларації, податковим органом проведена виїзна позапланова перевірка підприємства з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування, та складено довідку № 844/3-309/ 00231610 від 20.05.2008 року зі змісту якої не вбачається встановлених фактів неправомірного формування позивачем податкового кредиту та порушень діючого законодавства при здійсненні розрахунку суми бюджетного відшкодування, проте у довідці зазначено що висновок, щодо підтвердження заявленої ТОВ "Кібер Пласт Україна" суми бюджетного відшкодування за лютий 2008 року в розмірі 92 561 грн. буде зроблено податковим органом після дослідження ланцюгів постачання та надмірної сплати ПДВ до бюджету.

На протязі 2008-2010 років такі дослідження податковим органом проведені не були і відповідний висновок про наявність або відсутність підстав для бюджетного відшкодування позивачу не надавався.

В подальшому, у період з 26.05.2010 року по 27.05.2010 року відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період вересень 2006 року, лютий 2008 року, за результатами якої складений акт від 27.05.2010 року № 2272/23-309/32359-59 за висновками якого ТОВ НВФ "Кібер Пласт Україна" не підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування з тих підстав, що підприємство задекларувало до відшкодування суми ПДВ які фактично не були ним сплачені до бюджету. При цьому будь-яке рішення в порядку, передбаченому п.п. 7.7.7. п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану варстість" за наслідками проведеної перевірки податковим органом не приймалось.

На думку колегії суддів, такі висновки податкового органу суперечать вимогам діючого законодавства та не ґрунтуються на фактичних обставинах справи.

Відповідно до ст. 17 Закону України “Про систему оподаткування” сплата податків і зборів (обов'язкових платежів) провадиться у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України. Податки і збори (обов'язкові платежі), які відповідно до законів включаються до ціни товарів (робіт, послуг) або відносяться на їх собівартість, сплачуються незалежно від результатів фінансово-господарської діяльності.

Згідно з п. 6.1.1 п. 6 ст. 6 Закону України "Про податок на додану варстість" податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг).

Тобто, колегія суддів зазначає, що податок на додану вартість є саме податком, що включається до ціни товарів (робіт, послуг) та сплачується незалежно від результатів фінансово-господарської діяльності.

Відповідно до приписів вищенаведених правових норм, при вирішенні питання про наявність або відсутність підстав для бюджетного відшкодування підлягають встановленню обставини стосовно суми податкових зобов'язань платника у певному звітному податковому періоді, суми податкового кредиту в цьому ж звітному податковому періоді, наявності чи відсутності у платника податкового боргу з цього податку за попередні податкові періоди та суми податку, фактично сплаченій платником постачальникам товарів (послуг) у ціні придбання товарів (послуг) у попередньому податковому періоді.

Зі змісту розділу 3 Довідки відповідача від 20.05.2008 р. № 844/3-309/00231610 (арк. 7-13) вбачається, що перевіркою правильності визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту за січень та лютий 2008 р. та достовірності нарахування суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за лютий 2008 р., розбіжностей у заявлених підприємством показних і даних перевірки, а також порушень податкового обліку не встановлено.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 1.3. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 р. № 327 - за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка. Довідка - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про не встановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Отже, склавши за наслідками перевірки правильності визначення податкових зобов'язань довідку про відсутність встановлених фактів неправомірного формування позивачем податкового кредиту та порушень діючого законодавства при здійсненні розрахунку суми бюджетного відшкодування, податковій орган фактично підтвердив правомірність заявленої до відшкодування суми, проте, відповідного рішення не прийняв, а напроти, впродовж тривалого часу взагалі не вирішував це питання і тільки в травні 2010 року відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування та зроблено висновок про не підтвердженість заявленої суми з підстав, викладених в акті перевірки, що повністю суперечить приписам п.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Як вбачається з акту перевірки № 2272/23-309/32259059 від 27 травня 2010 року Кременчуцька державна об'єднана державна податкова інспекція дійшла висновку про порушення позивачем п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.7.10 п. 7.7. Закону України “Про податок на додану вартість” внаслідок того, що ТОВ НВФ “Кібер Пласт Україна” не підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування.

Колегія суддів зазначає, що на вимогу суду позивачем надані копії первинних документів по взаєвзаємовідносинах ТОВ НВФ “Кібер Пласт Україна”з рядом підприємств, а також копії платіжних документів щодо підтвердження сплати сум податку на додану вартість у січні 2008 року, заявлені до відшкодування у лютому 2008 року, які підтверджують факти реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а також спростовують необґрунтовані висновки Кременчуцької ОДПІ викладені в акті № 2272/23-309/32259059 від 27 травня 2010 року про результати документальної невиїзної перевірки.

Колегія суддів зазначає, що підпункт 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" містить вичерпний перелік осіб, які не мають права на отримання бюджетного відшкодування. А сааме, особа, яка:була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів за рішенням Кабінету Міністрів України), мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів), не провадила діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців,особа, яка є платником єдиного податку за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності, що передбачають сплату цього податку у спосіб, відмінний від встановленого цим Законом, або звільнення від такої сплати.

Отже, за змістом вищенаведеної правової норми, такої підстави позбавлення права на отримання бюджетного відшкодування, як декларування до відшкодування суми ПДВ фактично не сплаченої підприємством до бюджету, вищевказана норма закону не містить і посилання відповідача в акті перевірки на вказану обставину, як на підставу не підтвердження заявленої до відшкодування суми, суперечить положенням Закону України“Про податок на додану вартість”, оскільки обовязок щодо декларування суми ПДВ отриманої в ціні товарів (робіт, послуг) та подальшої її сплати до бюджету покладено саме на продавця таких товарів, робіт або послуг.

Про те, судом першої інстанції вищевказані обставини враховані не були, що призвело до неправильного вирішення справи з помилковим застосуванням норм матеріального права.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що залишаючи без розгляду позовні вимоги позивача про стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ "Кібер Пласт Україна" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2008 року , з підстав передбачених ч.1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції не врахував ту обставину, що за наслідками розгляду заяви позивача про повернення суми бюджетного відшкодування, відповідачем взагалі не приймалось будь якого рішення в порядку, передбаченому п.п. 7.7.7. п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану варстість", і про наявність висновку податкового органу про не підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування, позивачу стало відомо тільки у травні 2010 року, тобто після проведення податковим органом повторної перевірки з зазначеного питання.

Відповідно до статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Оскільки позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в вересні 2010 року, тобто у межах строку, передбаченого ст.99 КАС України, колегія суддів доходить до висновку, що рішення суду першої інстанції про залишення даних позовних вимог без розгляду прийнято з порушенням норм процесуального права і тому в цій частині також підлягає скасуванню.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів дійшла до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ НВФ "Кібер Пласт Україна"

Проте враховуючи, що позивачем фактично заявлені позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо не підтвердження та зменшення по особовому рахунку ТОВ НВФ "Кібер Пласт Україна" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2008 року в розмірі 92 561 грн., а в ході розгляду справи встановлені факти бездіяльності податкового органу при розгляді заяви позивача про повернення бюджетного відшкодування та не прийняття за наслідками її розгляду відповідного рішення в порядку, передбаченому п.п. 7.7.7. п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" , колегія суддів вважає за можливе у відповідності до ч. 2 ст.11 КАС України, для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача вийти за межі позовних вимог та прийняти рішення про визнання протиправною бездіяльності Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області по розгляду заяви ТОВ НВФ "Кібер Пласт Україна" про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 92 561 грн., яка була відображена в податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2008 року.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам ст. 159 КАС України, оскільки воно ухвалено при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню, з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Кібер Пласт Україна" задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.10.2010р. по справі№2-а-4292/10/1670 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Кібер Пласт Україна" до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, Головного управління Державного казначейства України в Полтавській області про визнання дій протиправними і стягнення бюджетної заборгованості задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області щодо розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Кібер Пласт Україна" про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 92 561 грн., яка була відображена в податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2008 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Кібер Пласт Україна" (код ЄДРПОУ 32259059; , Полтавська область Глобинській район, смт Градизьк, вул. Київська, 83, 39072 ) суму бюджетного відшкодування в розмірі 92 561 грн. та витрати пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 925,61 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяДюкарєва С.В.

Судді Катунов В.В. Перцова Т. С. Повний текст постанови виготовлений 12.04.2011 р.