Ухвала суду № 18155082, 05.04.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2011 р.Справа № 2а-8936/10/1870

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозем" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.01.2011р. по справі№2а-8936/10/1870

за позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозем"

про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернувся до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозем" про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 28060 грн. 29 коп. та пені в розмірі 1684 грн. 00 коп. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що всупереч вимогам Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", відповідно до якого сплата адміністративно-господарських санкцій є обовязковою для всіх підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, відповідач не сплатив адміністративно-господарські санкції в сумі 28060 грн. 29 коп. у строки та в порядку, передбаченому цим Законом. За порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій була нарахована пеня в сумі 1684 грн. 00 коп. У звязку з цим сума заборгованості відповідача перед Фондом соціального захисту інвалідів становить 29744 грн. 29 коп..

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від26.01.2011р. адміністративний позов задоволено: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозем" (41432, Сумська область, Глухівський район, смт. Червоне, вул. Леніна, 19, код ЄДРПОУ 34171584) на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (40030, м. Суми, вул. Горького, 2, код 14004771) заборгованість в сумі 29744 грн. 29 коп. /двадцять девять тисяч сімсот сорок чотири грн. 29коп./, з яких: адміністративно-господарські санкції - 28060 грн. 29 коп. та пеня - 1684 грн. 00 коп..

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрозем", не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що постанова є необґрунтованою та незаконною, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від26.01.2011р. та прийняти постанову, якою залишити позовні вимоги без задоволення.

Сторони в судове засідання не зявились, були повідомлені належним чином.

Згідно ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

До суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в звязку з відрядженням. В клопотанні відповідач вказує на те, що подано клопотання про обєднання справ. Колегія зазначає, що клопотання відповідача про обєднання справ залишено колегією суддів без задоволення. Відрядження представника відповідача не є підставою відкладення розгляду справи. Підстави відкладення розгляду справи відсутні.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно п.2 ч.1 ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, щодо задоволення позову виходячи з таких підстав.

З матеріалів справи встановлено, що 01.11.2010 р. працівниками позивача проведена перевірка виконання вимог ст. 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". В ході перевірки було виявлено невиконання відповідачем вимог щодо працевлаштування інвалідів за 2009 рік, а саме встановлено, що середньооблікова кількість штатних працівників - інвалідів у звіті форми № 10-ПІ склала 3 особи, а дійсно виявлено - 2 особи. За одне нестворене робоче місце для інваліда нараховано суму адміністративно-господарських санкцій та пені. Таким чином, загальна сума заборгованості склала 29744 грн. 29 коп. За результатами вказаної перевірки був складений акт від 01.11.2010 р. /а.с.5/, який керівник підприємства відмовився підписати, про що було зазначено в акті перевірки провідними спеціалістами. Проте, головним бухгалтером підприємства зазначений акт був отриманий 08.11.2010 р., про що свідчить його підпис /а.с. зв. бік. 5/.

Відповідно до розрахунку до відповідача за 1 робоче місце призначене для працевлаштування інвалідів і не зайнятих, були застосовані адміністративно-господарські санкції в сумі 28060 грн. 29 коп. та нарахована пеня в сумі 1684 грн. 00 коп. /а.с.4/.

Колегія суддів зазначає, що згідно ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, у кількості одного робочого місця.

Згідно ч. 1 ст. 20 Закону, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Згідно з ч.4 ст.20 Закону адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Відповідно до п. 5 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №314 1995 р., підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Наказом Державного комітету статистики № 286 від 28.09.2005, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.11.2005 за № 1442/11722, затверджено форму статистичної звітності № 3-ПН "Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад)", який щомісячно подається підприємствами, установами та організаціями на адресу державної служби зайнятості.

Підприємство повинно було на протязі всього року здійснювати заходи направлені на працевлаштування інвалідів шляхом подачі щомісячних звітів до Глухівського міськрайонного центру зайнятості.

Однак, відповідно до листа Глухівського міськрайонного центру зайнятості від 19.01.2011 № 3-15/57 /а.с.45/, ТОВ "Агрозем" дійсно надавало звіти по формі 3-ПН про наявність вільних робочих за вересень 2007 року, грудень 2008 року та за червень 2009 року, також в матеріалах справи містися звіт за липень 2009 року. Тобто відповідач здавав відповідні звіти з визначенням вакансій для інвалідів не щомісячно, що є порушенням ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення».

Відповідач не виконав належним чином обовязку по інформуванню державних органів щодо наявних вакансій для працевлаштування інвалідів, ним фактично не виконаний норматив по працевлаштуванню інвалідів, про що свідчить звіт відповідача 10-ПН. Відповідно це не створює належних умов для направлення компетентним державним органом інвалідів для працевлаштування.

Вимоги ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" відповідачем не виконані.

Заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозем" перед позивачем не погашеною та становить 29744 грн. 29 коп., а тому підлягає стягненню.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову, та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Надана додатково, як доказ Постанова глухівського районного суду про закриття провадження у справі про притягнення в.о. директора відповідача до адміністративної відповідальності за порушення ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» не є доказом правомірності дій відповідача, оскільки провадження закрито в звязку з закінченням передбаченого законом строку притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозем" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.01.2011р. по справі№2а-8936/10/1870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддяМельнікова Л.В.

Судді Григоров А.М. Подобайло З.Г.