Ухвала суду № 18155064, 07.04.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2011 р.Справа № 2а-15142/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засіданняАнтоненко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2011р. по справі№2а-15142/10/2070

за позовом Закритого акціонерного товариства "Виробничий комплекс "Світло шахтаря"

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова

про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

Закрите акціонерне товариство "Виробничий комплекс "Світло шахтаря" (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова (надалі по тексту відповідач) в якому, після доповнення позовних вимог, просив суд:

-скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 08.04.2010 р., № 0000432303/0, від 25.06.2010 р. № 0000432303/1, від 08.09.2010 р. №0000432303/2 та № 0000432303/3 від 01.12.2010 р. по податку на прибуток на загальну суму податкового зобов'язання 342070,20 грн. у т.ч. за основним платежем на суму 269193,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 72877,20 грн. у повному обсязі.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2011 року задоволено адміністративний позов.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова від 08.04.2010 р. № 0000432303/0, від 25.06.2010 р. № 0000432303/1, від 08.09.2010 р. № 0000432303/2 та № 0000432303/3 від 01.12.2010 р. по податку на прибуток на загальну суму податкового зобов'язання 342070,20 грн., у т. ч. за основним платежем на суму 269193,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 72877,20 грн.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме: п.п.5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п. 1,10, п.п. 1.11.1 п. 1.11 ст.1, п.п. 5.5.1 п. 5.5 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідач зазначив, що судом першої інстанції не враховано, що позивачем не підтверджено документально використання в господарській діяльності орендованих приміщень, витрати по оренді яких позивачем віднесено до валових витрат, а також відсотків за користування банківським кредитом по кредитним договорам.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на законність та обгрунтованість оскаржуваного рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції-без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлень від 26.02.2010 року № 95, від 12.03.2010 року №115 та наказу від 11.03.2010 року № 135 виданих ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова посадовими особами відповідача та відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок субєктів господарювання проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Закритого акціонерного товариства ВК „Світло шахтаря” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 31.12.2009 року.

За наслідками перевірки перевіряючими було складено акт від 24.03.2010р. №529/23-03-05/22622328 про результати планової виїзної перевірки позивача, відповідно до якого встановлено порушення п.п.5.2.1 п.5.2, п.5.1, п.п. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”від 28.12,1994р. №334/94-ВР (із змінами і доповненнями) та завищення валових витрат на суму 1076770 грн., у т.ч. за 3-й квартал 2009 року на суму 761543 грн., за 4-й квартал 2009 року на суму 315227 грн. Із вказаних сум завищення витрат по орендній платі складає 28750 грн., у т.ч. за 3-й квартал 2009р. 14375 грн., за 4-й квартал 2009 р.- 14375 грн., та завищення витрат по процентах за користування банківським кредитом на суму 1048020 грн., у т.ч. за 3-й квартал 2009 року - 747168 грн., за 4-й квартал 2009 року 300852 грн.

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення від 08.04.2010р. №0000432303/0 по податку на прибуток на загальну суму податкового зобовязання 342070,20 грн., у т.ч. за основним платежем на суму 269193,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 72877,20 грн.

Підприємство, не погодившись з податковим повідомленням-рішенням та з підставами, які вбачаються податковим органом для його винесення, подало до ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова скаргу від 22.04.2010р. №127 .

24.06.2010р. позивач отримав рішення ДПІ у Жовтневому р-ні м.Харкова від 17.06.2010 р. №7989/10/25-016 про результати розгляду первинної скарги, яким залишено без змін оскаржуване податкове повідомлення-рішення, а скаргу підприємства без задоволення.

ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова також було винесено податкове повідомлення-рішення від 25.06.2010 р. №0000432303/1.

02.07.2010р. підприємство звернулося із повторною скаргою до ДПА у Харківській області, на яку 02.09.2010р. надійшло рішення за результатами розгляду повторної скарги, згідно з яким залишено без змін оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а скаргу підприємства без задоволення.

08.09.2010р. ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова винесено податкове повідомлення-рішення за №0000432303/2.

10.09.2010р. позивач звернувся із скаргою №249 до ДПА України, на яку 16.11.2010р. отримав рішення про результати розгляду скарги від 10.11.2010р. №11952/6/25-0115 про залишення скарги без задоволення, а оскаржуваних податкових повідомлень-рішень без змін.

01.12.2010 ДПІ у Жовтневому р-ні м.Харкова винесено податкове повідомлення-рішення за №0000432303/3.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

За приписами п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до п. 5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст.5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Зазначені вище пункти 5.1, 5.2 повинні застосовуватися у системному зв'язку з пунктом 1.32 цього Закону, який визначає господарську діяльність як будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно п.п. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 вищевказаного Закону не включаються до складу валових витрат, витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності та згідно підпункту 5.3.9 - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, зі змісту вказаних положень законодавства випливає, що до складу валових витрат відносяться ті витрати, які здійснені платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності та підтверджені документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки відповідача про неправомірне віднесення позивачем до складу валових витрат витрати по оренді приміщень грунтувалися на невикористанні позивачем орендованих приміщень у власній господарській діяльності.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками відповідача, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ "Сателіт" було укладено договори оренди нежитлових приміщень № 37 від 29.12.2006 р., № 7-А від 01.11.2009 року за адресою м. Харків, вул. Жовтневої революції, 62, для використання під офіс та майстерню, загальною площею 246,8 кв. м. строком дії до 31.10.2012 року.

Приміщення за адресою м. Харків, вул. Жотвневої революції, 62 використовувалося підприємством позивача для розміщення виробничого структурного підрозділу по збірці телефонних апаратів ТИШ-1 відповідно до наказу голови правління ЗАТ "Виробничий комплекс "Світло шахтаря № 06/07 від 11.06.2007 року.

З актів списання комплектуючих виробів для виробництва плат та телефонних апаратів ТИШ-1 № 8 від 03.08.2009 р. та № 13 від 18.12.2009 р. та доданих переліків комплектуючих виробів, використаних для виготовлення плат до телефонних апаратів ТИШ-1 вбачається, що підприємством позивача здійснено списання витрат на виробництво вказаної продукції у 3-му та 4-му кварталах 2009 року.

Відповідно до відомостей по рахунку 700 за період з 01.07.2009 року по 31.12.2009 року виручка по реалізації телефонних апаратів складає 138,5 тис. грн.

Таким чином, матеріалами справи доведено використання орендованого приміщення у власній господарській діяльності з виготовлення телефонних апаратів.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, частина приміщення, орендованого позивачем за адресою м. Харків, вул. Жовтневої революції, 62 була надана в суборенду іншим суб'єктам господарювання під офісні приміщення відповідно до договорів оренди нежитлового приміщення № 7 від 22.04.2008 року, № 27 від 15.07.2008 року, № 1 від 22.01.2009 року, № 2 від 22.01.2009 року., строк дії яких було встановлено до 31.12.2010 року, 31.12.2010 року, до 31.12.2009 року та 31.12.2009 року відповідно.

Згідно до п. 3.2 ст. 3 Статуту ЗАТ "ВК "Світло Шахтаря", затвердженого загальними зборами акціонерів ЗАТ "ВК "Світло Шахтаря" 24.05.2007 року предметом діяльності позивача визначено зокрема реалізацію послуг по різних видах оренди нерухомого майна.

Надаючи в суборенду частину орендованого приміщення, позивач діяв в межах власної господарської діяльності, отримував прибуток від такої діяльності в розмірі 1185 грн. щомісяця, що за 6 місяців 2009 р. склало 7110 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем доведено використання орендованого приміщення у господарській діяльності, в звязку з чим позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат у 3-му та 4-му кварталі 2009 року витрати по оренді приміщення, розташованого за адресою м. Харків, вул. Жовтневої революції, 62.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ "Сателіт" було укладено договори оренди нежитлових приміщень № 33 від 29.12.2006 року, № 3-А від 01.11.2009 року за адресою м. Харків, вул. Б. Гончарівка, 39/41 для використання під переробку м'ясних виробів, строком дії до 31.10.2012 року.

Пунктом. 3.2 ст. 3 Статуту ЗАТ "ВК "Світло Шахтаря", затвердженого загальними зборами акціонерів ЗАТ "ВК "Світло Шахтаря" 24.05.2007 року передбачено, що предметом діяльності позивача є зокрема виробництво м'ясних, ковбасних, хлібобулочних та кондитерських виробів, та інших продуктів харчування.

Отже, приміщення, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Б. Гончарівка, 39/41 позивачем було орендоване для здійснення діяльності передбаченої Статутом.

Як вбачається з матеріалів справи, у 3-му та 4-му кварталі 2009 року позивач доходу від виробництва м'ясних виробів не отримував.

Між тим, за приписами п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність визначена як будь-яка діяльність, направлена на отримання доходу, а за приписами п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст.5 Закону України " цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою та організацією виробництва.

Отже, до складу валових витрат відносяться також витрати понесені у зв'язку з підготовкою та організацією виробництва, направленого на отримання доходу.

Як вбачається з матеріалів справи, вказане приміщення позивачем було орендоване у зв'язку з підготовкою та організацією виробництва м'ясних виробів, направленого на отримання доходу, таким чином колегія суддів вважає, що позивачем правомірно було віднесено у 3-му та 4-му кварталі 2009 року до складу валових витрат витрати по оренді приміщення за адресою: м. Харків, вул. Б. Гончарівка, 39/41.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки відповідача про неправомірне віднесення позивачем до складу валових витрат у 3-му та 4-му кварталі 2009 року відсотків за користування кредитними коштами, грунтувалися на тому, що протягом перевіряємого періоду вказані кошти були спрямовані на здійснення попередньої оплати за договором поставки металу № 6 від 15.02.2008 року, якої не відбулося.

Між тим, колегія суддів не погоджується з такими висновками відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1.11.1 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" фінансовий кредит - кошти, які надаються банком-резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством, а також іноземними урядами або його офіційними агентствами чи міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами-нерезидентами у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк, для цільового використання та під процент.

Згідно приписів п.п. 5.5.1 п. 5.5 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем було укладено кредитні договори з ВАТ "Кредитпромбанк" № 07/002/09-КЛТ від 18.05.2009 р. ,№ 07/093/07-КЛТ від 25.12.2007 року, № 07/038/07-КЛТ від 28.04.2007 року, за умовами яких кредитні кошти надавалися на цілі придбання товарів та сировини, оплати послуг, в тому числі і придбання металу.

Частина коштів, отриманих за договорами кредиту була спрямована на здійснення попередньої оплати за метал за договором купівлі-продажу, укладеного позивачем з ТОВ "Сателіт" від 15.02.2008 р.

Поставка металу за вказаним договором відбулася, про що свідчать видаткові та податкові накладні, що містяться в матеріалах справи (а.с. 195-225).

Отже, кредитні кошти, отримані позивачем, були спрямовані на використання їх у господарській діяльності.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відсотки, витрати по оплаті яких віднесені позивачем до валових витрат, сплачені були за користування кредитними коштами попередніх періодів, які перевіркою відповідача не охоплювалися.

Таким чином, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2011р. по справі№2а-15142/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяШевцова Н.В.

Судді Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. Повний текст ухвали виготовлений 12.04.2011 р.