Ухвала суду № 18154459, 20.06.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-9278/10/14/0170

20.06.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЛядової Т.Р.,

суддів Привалової А.В. , Курапової З.І. секретар судового засіданняРавза Р.Р.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнат Плюс"- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 01.04.11;

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим - не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кірєєв Д.В. ) від 14.04.11 у справі №2а-9278/10/14/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнат Плюс" (вул. Балаклавська, 115 кв. 5, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95048)

до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Магнат Плюс" звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомленя - рішення №0021932301/0 про донарахування податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 170 751,00 грн., у т.ч. 113 834,00 грн. основного зобов'язання та 56 917,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій; №0021922301/0 про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 285 571,50 грн., у т.ч. 190 381,00 грн. основного зобов'язання та 95 190,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.04.2011 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнат Плюс" до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень-задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції в м.Сімферополі № 0021932301/0 в частині визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 113744,80 грн., за штрафними санкціями у сумі 56872,4 грн., усього у сумі 170617 грн. 20 коп. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м.Сімферополі № 0021922301/0 в частині визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 154130,25 грн., за штрафними санкціями у сумі 77065,10 грн., усього у сумі 231195 грн. 35 коп. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнат Плюс" витрати зі сплати судового збору у розмірі 1,70 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи сповіщений у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність незявившегося представника відповідача, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

З матеріалів справи вбачається, що з 09.06.2010 р. по 05.07.2010 р. ДПІ в м.Сімферополь була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Магнат-Плюс»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 р. по 31.03.2010 р.

За результатами перевірки був складений акт від 08.07.2010 р. №9588/23-7/34582022 (надалі - акт перевірки), згідно висновків якого позивачу було здійснено донарахування податку на прибуток у розмірі 190 381,00 грн. у зв'язку з встановленням порушень Закону №334: п.1.32. ст.1., п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5. Закону №334 ТОВ «Магнат-Плюс»за період з 01.04.2007 р. по 31.03.2010 р. необґрунтовано віднесло до складу валових витрат рекламні та маркетингові послуги у сумі 616 524,00 грн., чим занизило оподатковуваний прибуток на 616 524,00 грн. та відповідно податок на прибуток на 154 131,00 грн. (616 524,00x25%); п.п.8.7.1. п.8.7. та п.п.8.8.1. п.8.8. ст.8 Закону №334 ТОВ «Магнат-Плюс»у 4-му кварталі 2009 р. необґрунтовано віднесло до складу валових витрат вартість поліпшення (ремонту) орендованих основних фондів у сумі 145 003,00 грн., чим занизило оподатковуваний прибуток на 145 003,00 грн. та відповідно податок на прибуток на 36 250,75 грн. (145 003,00x25%).

Також на підставі висновків вказаного вище акту перевірки позивачу було здійснено донарахування ПДВ в розмірі 113 834,00 грн. у зв'язку з встановленням порушень Закону №168: п.п.7.4.4. п.7.4. та п.п.7.2.1. п.7.2. ст.7. Закону №168 ТОВ «Магнат-Плюс»за період з01.04.2007р. по 31.03.2010 р. необґрунтовано віднесло до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 122 848,00 грн., сплачений (нарахований) у зв'язку з придбанням рекламних та маркетингових послуг за період з 01.04.2007 р. по 31.03.2010 р., чим занизило бюджетне зобов'язання з ПДВ на 113 834,00 грн.На підставі висновків Акту перевірки №9588/23-7/34582022 від 08.07.2010 року ДПІ в м.Сімферополь прийняла податкові повідомлення-рішення: №0021932301/0 про донарахування податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 170 751,00 грн., у т.ч. 113 834,00 грн. основного зобов'язання та 56 917,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій; №0021922301/0 про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 285 571,50 грн., у т.ч. 190 381,00 грн. основного зобов'язання та 95190,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Судова колегія ретельно дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" №334/94-ВР від 28.12.1994 року (далі - Закону України - № 334) валові витрати виробництва та обігу (далі -валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону №334 до складу валових витрат платника податків включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Відповідно до п.п.5.4.4. п.5.4. ст.5 Закону №334 до складу валових витрат включаються витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.

З матеріалів справи вбачається, що з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року на підставі договорів на придбання рекламних та маркетингових послуг, які наявні у матеріалах справи, ТОВ «Магнат-Плюс»отримало маркетингові послуги та послуги по рекламуванню торгової марки «Добряна»і торгової марки «Коляда»на суму 739 400,00 грн. з ПДВ та податку з реклами (далі ПзР), що підтверджується належно оформленими актами прийомки-передачі наданих послуг, у т.ч.: рекламні послуги на суму 682 000,00 грн. з ПДВ та ПзР; маркетингові послуги на суму 57 400,00 грн. з ПДВ. Акти наданих послуг рекламування ТМ «Добряна»та ТМ «Коляда»на суму 682 000,00 грн. з ПДВ та ПзР містять усі обов'язкові реквізити первинного документа, встановлені п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. №996-ХІУ (далі - Закон України №996), а також докладний опис місць, дат, кількості часів віщання реклами ТМ «Добряна»та ТМ «Коляда»з радіо-машин.

Судова колегія дослідивши матеріали судової економічної експертизи проведеної по даній справі, встановила, що кількість та вартість рекламних послуг, які вказані в актах наданих послуг, відповідають договірному змісту, кількості та вартості послуг рекламування.

Таким чином судом першої інстанції вірно встановлено, що маркетингові та рекламні послуги у сумі 739 400,00 грн. з ПДВ ТА ПзР, придбані відповідно до Договорів та за період з 01.04.2007 року по 07.04.2010 року оплачені у повному обсязі у безготівковій грошовій формі, що безперечно підтверджується матеріалами справи, а саме виписками банку.

Судова колегія зазначає, що з матеріалів справи, а саме з дистриб'юторських угод з ДП «Мілкіленд-Україна»за період 2006-2010 рр., вбачається, що ТОВ «Магнат-Плюс»було дистриб'ютором ДП «Мілкіленд-Україна»(виробник) з продажу продуктів харчування ТМ «Добряна»і ТМ «Коляда»на території АР Крим (крім м. Ялта та Алушта). Предметом вказаних договорів дистрибуції є купівля дистриб'ютором продуктів харчування у виробника та їх подальша реалізація на договірній території (АР Крим крім м. Ялта та Алушта) згідно плану продаж (п.1 и п.2. Договорів). Отже судом першої інстанції вірно встановлено, що витрати ТОВ «Магнат-Плюс»на придбання рекламних та маркетингових послуг на суму 739 400,00 грн. з ПДВ та ПзР за період з 01.04.2007 р. по 31.03.2010 р. пов'язані з господарською діяльністю ТОВ «Магнат-Плюс»та принесли економічну вигоду у вигляді збільшення обсягів продаж продукції ТМ «Добряна»та ТМ «Коляда». Для проведення рекламних заходів за період з 01.04.2007 р. по 31.03.2010 р. ТОВ «Магнат-Плюс»придбало рекламні послуги на суму 682 000,00 грн. з ПДВ та ПзР.

Суд першої інстанції обґрунтовано погодився з висновком судової економічної експертизи щодо обґрунтованого включення позивачем до складу валових витрат за 2007 -перший квартал 2010 рр. вартості придбаних рекламних та маркетингових послуг у сумі 616 526,79 грн. по даті першої події - факту отримання результатів робіт на підставі п.5.1., п.п.5.2.1. п.5.2., п,п.5.4.4. п.5.4. ст.5 Закону України №334.

Безперечними є доводи про те, що витрати ТОВ "Магнат-Плюс" на придбання рекламних та маркетингових послуг підтверджуються належними первинними документами бухгалтерського обліку.

Дослідивши матеріали справи, судова колегія також погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість включення до складу валових витрат вартості ремонту орендованих основних фондів у сумі 145003, 00 грн. та податку на прибуток на 154131, 00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що у листопаді 2009 року позивач уклав з ТОВ "Крим-Партнер" договір підряду б/н на виконання робіт по ремонту торгівельних та складських приміщень.

31 грудня 2009 р. підписаний акт прийомки виконаних робіт по ремонту торгівельно-складських приміщень по вул. Глинки, 706, в м. Сімферополь на суму 179 983,54 грн. у т.ч. ПДВ 29 997,26 грн.

ТОВ «Магнат-Плюс»було у повному обсязі сплачено ТОВ «Крим-Партнер»(підрядник) кошти у сумі 179 983,54 грн. у безготівковій формі за виконані підрядні роботи за договором б/н від 25.11.2009 р.

У бухгалтерському обліку витрати на проведення ремонтних робіт відображено за Дебетом рахунку №92 «Адміністративні витрати»у кореспонденції з кредитом рахунка №685.2. «Розрахунки з Іншими кредиторами».

В податковому обліку вартість підрядних робіт у сумі 149 986,28 грн. без ПДВ (179 983,54/1,2) включена до складу валових витрат за 2009 р.

Відповідно до п.п.5.3.2. п.5.3. ст.5 Закону №334 не відносяться до складу валових витрат платника податку витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів.

Відповідно до п.п.8.7.1. п.8.7. ст.8 Закону №334 платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Відповідно до висновку судової економічної експертизи на початок 2009 року сукупна балансова вартість власних основних фондів згідно додатку №К1/1 до податкової декларації становить 49 832,00 грн., отже до валових витрат за 2009 р. ТОВ «Магнат-Плюс»мало віднести не більше 4 983,20 грн. (49 832,00x10%) витрат на ремонт орендованих основних фондів та фактично ТОВ «Магнат-Плюс»віднесло до складу валових витрат 149 986,28 грн. витрат по ремонту орендованих основних фондів, чим зависило валові витрати на 145 003,08 грн.

Враховуючи викладене судом першої інстанції безперечно встановлено, що ТОВ «Магнат-Плюс»відповідно до п.п.8.7.1. п.8.7. ст.8. Закону №334, ТОВ «Магнат-Плюс»мало право включити до складу валових витрат вартість ремонту орендованих основних фондів у сумі, що не перевищує 10% сукупної балансової вартості власних основних фондів на початок року, а отже ТОВ «Магнат-Плюс»необґрунтовано віднесено до складу валових витрат за 2009 р. вартості ремонту орендованих основних фондів у сумі 145 003,00 грн. і, відповідно, заниження оподатковуваного прибутку на 145 003,00 грн. податку на прибуток на 36 250,75 грн.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97 від 3.04.1997 року встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін. у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною піною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до пп. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Судом першої інстанції правильно зауважено, що факт здійснення господарських операцій, пов'язаних з формуванням податкового кредиту, при виконанні позивачем обов'язків по договорах з вищевказаними контрагентами, підтверджуються договорами та первинними документами бухгалтерського обліку і податкової звітності.

Економічною експертизою № 81/10 від 09.03.2011 року встановлено, що в акті ДПІ допущені помилки, а саме: сума завищення ТОВ «Магнат-Плюс»податкового кредиту з ПДВ за період з 01.04.2007 р. по 31.03.2010 р. у зв'язку з придбанням рекламних та маркетингових послуг за період з 01.04.2007 р. по 31.03.2010р. складає не 122 848,00 грн., а 122 850,91 грн. І призвело воно до: заниження бюджетних зобов'язань з ПДВ за період з 01.04.2007 р. по 31.03.2010 р. у сумі 116 772,91 грн. та завищення від'ємного значення ПДВ за березень 2010 р. на 6 078,00 грн. Помилка у сумі 2,91 грн. (122 850,91-122 848,00), допущена ДПІ при встановленні суми завищення податкового кредиту ТОВ «Магнат-Плюс»за період з 01.04.2007 р. по 31.03.2010 р.. пов'язана з округленням. Помилка у сумі 2938,91 грн. (116 772,91-113 834,00), допущена ДПІ при встановленні суми заниження бюджетних зобов'язань ТОВ «Магнат-Плюс»з ПДВ за період з 01.04.2007 р. по 31.03.2010 р., пов'язана з невірним визначенням суми донарахування за травень 2008 р.

Судом першої інстанції встановлено, що за датою оформлення актів надання рекламних та маркетингових послуг постачальники відповідно п.п.7.2.3 п.7.2 и п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону №168 виписали та надали ТОВ «Магнат-Плюс»податкові накладні на загальну суму ПДВ 122 850,91 грн., що підтверджується матеріалами справи та було встановлено експертизою.

Відповідно до п.п.7.5.1. п.7.5. ст.7. Закону №168 ТОВ «Магнат-Плюс»отримало право на податковий кредит у сумі 122 850,91 грн. На підставі отриманих податкових накладних відповідно до п.п.7.2.6. п.7.2. ст.7. Закону №168 ТОВ «Магнат-Плюс»нарахувало податковий кредит з ПДВ у сумі 122850,91 грн. Рекламні та маркетингові послуги, у вартості яких сплачений (нарахований) ПДВ у сумі 122 850,91 грн., пов'язані з господарською діяльністю ТОВ «Магнат-Плюс», та відповідають вимогам п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7. Закону №168.

Суд першої інстанції обґрунтовано не погодився з висновком акту перевірки ДПІ щодо завищення податкового кредиту з ПДВ на 122 848,00 грн. (різниця з даними експертизи 2,91 грн. - округлення) з тих підстав, що постачальники рекламних та маркетингових послуг, у вартості яких сплачений (нарахований) ПДВ у сумі 122 850,91 грн., не знаходяться за вказаною в податкових накладних адресою, а відтак податкові накладні не відповідають вимогам п.п.7.2.1. п.7.2. ст.7. Закону №168 та не можуть бути підставою для нарахування податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з висновком про те, що покупець не несе відповідальність за можливу недостовірність відомостей про продавця за умови необізнаності покупця щодо такої недостовірності. Єдиним випадком коли податкова накладна вважається недійсною є випадок коли податкова накладна виписується особою, яка не є платником ПДВ (п.5. Наказу ДПА України №165).

Судовою економічною експертизою встановлено, що у податкових накладних отриманих від ТОВ «ТК Олімп Інвест 92»не вірно визначена база нарахування ПДВ, що привело до завищення податкового кредиту ТОВ «Магнат-Плюс»на 89,20 грн.

Відповідно до п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості послуг.

Договірна вартість рекламних послуг, встановлена договорами б/н від 01.07.2008 р. з ТОВ «ТК Олімп Інвест 92», складає 52,00 грн., у т.ч. ПДВ та ПзР за один час віщання реклами.

Відповідно до п.п.4.1. ст.4 Закону №168 нарахування податкових зобов'язань з ПДВ здійснюється на договірну вартість послуг з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Податок з реклами є місцевим, а не загальнодержавним податком відповідно до ст.15 Закону "Про систему опадкування", отже нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ на операції поставки рекламних послуг повинно здійснюватись на договірну вартість таких послуг без врахування ПзР.

Судовою економічною експертизою також встановлено, що ТОВ «ТК Олімп Інвест 92»здійснював нарахування податкових зобов'язань, а ТОВ «Магнат-Плюс»нараховувало податковий кредит з ПДВ на договірну вартість рекламних послуг з урахуванням ПзР, внаслідок чого завищений податковий кредит ТОВ «Магнат-Плюс»на 89,20 грн., а отже документами бухгалтерського обліку та податкової звітності ТОВ «Магнат-Плюс »висновок за актом перевірки ДПІ щодо заниження бюджетних зобов'язань з ПДВ на 113 834,00 грн. за період з 01.04.2007 р. по 31.03.2010 р. внаслідок включення до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 122 848.00 грн., сплаченого (нарахованого) у складі витрат на придбання рекламних та маркетингових послуг: підтверджується у сумі 89,20 грн. та не підтверджується у сумі 113 744,80 грн.

Матеріалами справи безперечно підтверджується, що на момент здійснення вищевказаних господарських операцій між позивачем та його контрагентами, останні були зареєстровані у якості юридичних осіб обліковувались як платники ПДВ у ДПІ та мали свідоцтва платників ПДВ, та здійснення цих господарських операцій підтверджується відповідними первинними документами податкового та бухгалтерського обліку.

Відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість'" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 Закону України "Про податок на додану вартість"

Відповідно до п. 9.6 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" свідоцтво про реєстрацію особи у якості платника податку на додану вартість діє до дати його анулювання.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що на час укладення договорів між позивачем та його контрагентами, учасники цих цивільних та господарських правовідносин володіли правом та дієздатністю, так як у матеріалах справи відсутні які-небудь рішення судів про скасування державної реєстрації юридичних осіб, скасування статутних та первинних документів, прийнятих відносно контрагентів позивача, а отже за таких обставин, висновок відповідача про те, що позивач не мав права на податковий кредит на підставі складених контрагентами позивача податкових накладних, є помилковим.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправними та скасуванню податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м.Сімферополь № 0021932301/0 в частині визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 113744,80 грн., за штрафними санкціями у сумі 56872,4 грн., усього у сумі 170617,20грн., а також визнання протиправним та скасуванню податкового повідомлення-рішення № 0021922301/0 в частині визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 154130,25 грн., за штрафними санкціями у сумі 77065,10грн., усього у сумі 231195,35грн.

Судова колегія зазначає що суд першої інстанції надав належну оцінку обставинам справи, висновки про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для скасування судового рішення з мотивів, викладених в апеляційній скарзі не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кірєєв Д.В. ) від 14.04.11 у справі №2а-9278/10/14/0170 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнат Плюс" до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 29 червня 2011 р.

Головуючий суддяпідписТ.Р.Лядова

Судді підпис З.І.Курапова підпис А.В.Привалова З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.Р.Лядова