Ухвала суду № 18153092, 14.07.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2011 р. < Текст >Справа № 551/11 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Заверухи О.Б., Богаченка С.І.,

при секретарі судового засідання Маципури Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркада-Х» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.12.2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркада-Х» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про визнання нечинним податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА :

В червні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Аркада-Х» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 20.11.2009 р. № 0002452302/0/31475; від 28.01.2010 р. № 0002452302/1/2187; від 20.04.2010 р. № 0002452302/4/9873; від 17.06.2010 р. № 0002452302/2/16093.

В позові Товариство з обмеженою відповідальністю «Аркада-Х» покликається на те, що податковим органом зроблено неправомірний висновок про порушення позивачем п.п. 8.1.1 п. 8.1 п.п. 8.2.2 п. 8.3 п. 8.6 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»» що призвело до заниження податку на прибуток всього у сумі 223594, 15 грн., за 2008 рік у сумі 98193, 63 грн., у тому числі за 2 квартал 2008 року в сумі 79405, 10 грн., за 3 квартал 2008 року в сумі 71990, 75 грн., за 2009 рік в сумі 125400, 52 грн. в тому числі за 1 квартал 2009 року в сумі 64674, 33 грн., за 2 квартал 2009 року в сумі 60726, 19 грн. та завищення податку на прибуток за 4 квартал 2008 року в сумі 53202, 22 грн., пп. 8.1.2, п. 8.1, ст. 8, ст. 16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» встановлено перерахування до бюджету утриманого податку з доходів фізичних осіб на суму 5 128, 45 грн.

Оскаржуваною постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.12.2010 року у задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркада-Х» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про визнання нечинним податкових повідомлень-рішень відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі позивач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що Класифікатор основних фондів ДК 013-97, затверджений наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації № 507 від 19.08.1997 р., що містить класифікацію основних фондів, прийнятий на виконання постанов Кабінету Міністрів України від 04.05.1993 р. № 326 «Про Концепцію побудови національної статистики України та Державну програм) переходу на міжнародну систему обліку і статистики» і від 08.06.1995 р. № 403 «Про внесення змін і доповнень до Державної програми переходу України на міжнародну систему обліку і статистики». У свою чергу, вищевказані постанови КМУ України ставлять завдання перед міністерствами та відомствами України, і жодним чином не стосуються підприємств.

Разом з тим, відповідно до статті 57 Конституції України, кожному гарантується право знати свої права і обов'язки; а закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними. Постановою Кабінет) Міністрів України від 28.12.1992 р. № 731 було затверджене Положення про державну реєстрацію нормативних актів міністерств та інших органів державної виконавчої влади. Згідно пункту 3 цього Положення, на державну реєстрацію подаються акти, що містять правові норми (правила поведінки), розраховані на невизначене коло осіб, підприємств, установ, організацій і неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами "Для службового користування", "Не для друку", "Таємно" та іншими, а також прийняті в порядку експерименту, а згідно підпункту «б» пункту 4 Положення, державній реєстрації підлягають нормативні акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших міністерств, органів державної виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, а також підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативний акт.

Апелянт зазначає, що Класифікатор основних фондів ДК 013-97, затверджений наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації № 507 від 19.08.1997 р., містить правові норми (правила поведінки), розраховані на невизначене коло осіб, підприємств, установ, організацій і неодноразове застосування, тобто, на цьому наполягає Відповідач. Проте, вказаний наказ не пройшов державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України, отже, згідно законодавству України він не підлягає застосуванню, і, як висновок, взагалі не повинен братись до уваги.

Разом з тим, Держкомстат, який затвердив Класифікатор своїм наказом, неодноразово роз'яснював про те, що Класифікатор не підлягає застосуванню. Так, в листі Держкомстату України № 03/7-8/872 від 03.12.2007 р. повідомляється, що в основу Класифікатора, на який послався Відповідач в обґрунтування своєї позиції, а також суд першої інстанції при прийнятті рішення, покладено розподіл основних фондів на 3 групи, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.96 р. № 1075, яка втратила чинність у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2006 р. № 617. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 24.12.2002 р. № 349-ІУ визначив розподіл основних фондів на 4 групи, а не на 3, визначених попередньо редакцією цього Закону, узгодженою з КОФ (Класифікатором основних фондів). Прийняття зазначених нормативно-правових актів скасовує підстави щодо практичного використання КОФ. В питаннях віднесення основних фондів до тієї чи іншої групи слід керуватись чинним законодавством, тобто, визначення груп основних фондів для нарахування амортизаційних відрахувань з метою оподаткування має здійснюватись виключно на підставі Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (стаття 8). Для цілей бухгалтерського обліку формування інформації з основних засобів, у тому числі нарахування амортизації, має здійснюватись згідно з вимогами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 р. за № 288/4509. Аналогічне роз'яснення міститься в листі Держкомстату України № 03/5-10/400 від 23.04.2010 р.

Таким чином, суд першої інстанції не взяв до уваги Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», а також інші підзаконні акти КМУ та Міністерства фінансів України, та безпідставно і нічим необґрунтовано застосував не чинний нормативний акт Держкомстату України, отже, прийняв незаконне рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Відмовляючи в позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркада-Х» суд першої інстанції виходив з того, що амортизація основних засобів нараховується із застосуванням методів, визначених Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92.

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», об'єкт основних засобів - це: закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством.

Згідно ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Крім того, відповідно до «Класифікатора ДК 013-97» до І групи основних фондів відносяться: 130000 Пристрої передавальні; 130200 Будівлі та споруди ліній зв'язку і передач (телевізійні, радіо, телеграфні, телефонні та інші); 130202 Станції та системи телефонні; 130203 Станції, системи та споруди радіотелевізійного зв'язку; 130204 Будівлі та споруди магістральних і розподільчих ліній електропередач; великої протяжності; 130207 Лінії зв'язку і передач локальні та допоміжні споруди.

В бухгалтерському обліку вартість основних засобів відноситься до класифікаційної групи, визначеної підпунктом 5.1.3 «Будинки, споруди та передавальні пристрої» ПБО 7 «Основні засоби», у податковому - також до складу основних фондів групи 1. В такому випадку взяття на облік та подальша амортизація вищевказаних основних фондів відображаються у порядку, встановленому для основних фондів групи 1.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають нормам матеріального права.

Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Аркада-Х» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 р. по 30.06.2009 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 р. по 30.06.2009 р., про що складено акт від 06.11.2009 р. №2716/23-2/20810059. Перевіркою встановлено порушення п.п.8.1.1 п.8.1, п.п.8.2.2 п.8.3, п.8.6 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР, внаслідок чого позивачем занижено податок на прибуток всього в сумі 223594,15 грн.: за 2008 рік в сумі 98193,63 грн., в тому числі за 2 квартал 2008 року в сумі 79405,10 грн., за З квартал 2008 року в сумі 71990,75 грн., за 2009 рік в сумі 125400,52 грн., в тому числі за 1 квартал 2009 року в сумі 64674,33 грн., за 2 квартал 2009 року в сумі 60726,19 грн. та завищено зазначений податок на 53202,22 грн. за 4 квартал 2008 року.

На підставі вищевказаного акта Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.11.2009 р. № 0002452302/0/31475, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 338780,00 грн., в тому числі: 223594,00 грн. основного платежу, та 115186,00 грн. штрафної (фінансової) санкції.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене ТзОВ «Аркада-Х» в адміністративному порядку до ДПІ у Залізничному районі м. Львова, ДПІ у м. Львові та ДПА у Львівській області, проте всіма інстанціями залишене без змін, внаслідок чого в порядку п. 5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого Наказом ДПА України від 21.06.2001 р. № 253 (в редакції Наказу ДПА України від 27.05.2003 р. № 247) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 р. за № 567/5758, з метою доведення до підприємства граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні ДПІ у Залізничному районі м. Львова винесено податкові повідомлення-рішення від 28.01.2010 р. № 0002452302/1/2187, від 20.04.2010 р. № 0002452302/4/9873, та від 17.06.2010 р. № 0002452302/2/16093.

Перевіркою відображених у рядку 07 Декларацій «Сума амортизаційних відрахувань» показників за період з 01.04.2008 р. по 30.06.2009 р. у загальній сумі 2509969 грн. встановлено, що ТзОВ «Аркада-Х» використовував у господарській діяльності наступні основні фонди: основні фонди станом на 01.04.2008року: о.ф. групи 1 з нормою амортизації 2% - 3174750 грн.; о.ф. групи 2 з нормою амортизації 10% - 3156163 грн.; о.ф. групи 3 з нормою амортизації 6% - 34494 грн.; о.ф. групи 4 з нормою амортизації 15% - 112167 грн.; о.ф. групи 1 з нормою амортизації нижче 2% - 1449759 грн.; о.ф. групи 2 з нормою амортизації нижче 10% - 1311097 грн.; о.ф. групи 3 з нормою амортизації нижче 6% - 6802 грн.

У п. 3.1.3 акта перевірки вказано, що підприємством за перевірений період з 01.04.2008 р. - 30.06.2009 р. не вірно розподілено по групах основні засоби, замість І групи до групи II, а саме: придбані до 01.01.2004 р.: виносний телефонний модуль АТС «ЛАЗ», станція 10000 Аісаіеі 812, виносний телефонний модуль «Лазаренка», виносний телефонний модуль «Онкологія», виносний телефонний модуль «Суховоля», виносний телефонний модуль «Зимна вода», виносний телефонний модуль «Карпатбуд», виносний телефонний модуль «ОПТС-2», виносний телефонний модуль АТС «ЛАЗ», виносний телефонний модуль «Електрон», виносний телефонний модуль «ЦУМ», виносний телефонний модуль «Брюховичі», виносний телефонний модуль «Турист», виносний телефонний модуль «Полігон», виносний телефонний модуль «ВАМ-1», оптобокс «Торнадо»; придбані після 01.01.2004 р.: виносний телефонний модуль «АТС-699», виносний телефонний модуль «Електрон»-1, станція 10000 Аікаіеі 8 12(ЦАТС), виносний телефонний модуль «Суховоля»-1, виносний телефонний модуль «Карпатбуд», виносний телефонний модуль «Лазаренка»-1, виносний телефонний модуль «Онкологія»-1, виносний телефонний модуль «ВАМ-2», виносний телефонний модуль «ВАМ-3», виносний телефонний модуль «кімната 311», портативний комутатор ІЕ8-1248 АС ЕЕ, виносний телефонний модуль «Зимна вода», виносний телефонний модуль «ЦУМ», виносний телефонний модуль «Театральна-1», виносний телефонний модуль «Брюховичі», виносний телефонний модуль «Зелена» -введено в експлуатацію у 3 кв. 2008 року, виносний телефонний модуль ОПТС-1 - введено в експлуатацію у 2 кв. 2008 року, виносний телефонний модуль Шувар - введено в експлуатацію у 3 кв.2008 року, виносний телефонний модуль «Цитадель» - введено в експлуатацію у 3 кв.2008 року, виносний телефонний модуль «Замарстинівська» - введено в експлуатацію у 4 кв. 2008 року, виносний телефонний модуль «Ромашкова» - введено в експлуатацію у 1 кв. 2009 року, виносний телефонний модуль «Залізнична, 7» - введено в експлуатацію у 1 кв. 2009 року.

З висновками акта перевірки від 06.11.2009 р. № 2716/23-2/20810059 та податковими повідомленнями - рішеннями від 28.01.2010 р. № 0002452302/1/2187, від 20.04.2010 р. № 0002452302/4/9873, та від 17.06.2010 р. № 0002452302/2/16093 підприємство не згідне, свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що відповідно до п. 8.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під терміном «основні фонди» слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання в господарській діяльності платника податку протягом період, які перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 грн. і поступово зменшується у зв'язку з фізичних або моральним зносом. Основні фонди підлягають розподілу за такими групами: група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі; група 2

-автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них; група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4; група 4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп'ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Відповідно до п. 2 Національного стандарту «Оцінка нерухомого майна», затвердженого Постановою КМ України від 28.10.2004 р. № 1442, передавальні пристрої - земельні поліпшення, створені для виконання спеціальних функцій з передачі енергії, речовини, сигналу, інформації тощо, будь - якого походження та виду на відстань (лінії електропередачі, трубопроводи, водопроводи, теплові та газові мережі, лінії зв'язку тощо).

Також, позивач стверджує, що телекомунікаційна мережа складається з ліній зв'язку та обладнання, як самостійних об'єктів основних фондів, які пов'язані між собою лише технологічно, і не можуть бути віднесені до однієї групи основних фондів. Тобто, цифрова опорна АТС та виносні модулі є обладнанням, не можуть відноситись до нерухомого майна, отже, не можуть бути об'єктами основних засобів групи 1.

Згідно із вимогами п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під терміном «амортизація» основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Відповідно до вимог п. 8.3 ст. 8 вищенаведеного Закону сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного із календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду.

Відповідно до п.п. 8.2.2 Закону основні фонди підлягають розподілу за такими групами:

група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі; група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них; група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4; -група 4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп'ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів). Сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводиться розрахунки (розрахунковий квартал), визначаються шляхом застосування норм амортизації, визначених пунктом 8.6 цієї статті, до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахунку. Відповідно до п.п. 8.6.1 п. 8.6 ст. 6 норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду у такому розмірі (в розрахунку на податковий квартал): група 1-2 відсотки; група 2 -10 відсотків; група 3-6 відсотків;група 4-15 відсотків. Відповідно до п. 1 р. II Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 01.07.2004 р. № 1957-ІУ норми амортизаційних відрахувань, зазначені у статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» для основних фондів груп 1, 2 і 3, застосовуються щодо витрат, понесених (нарахованих) платником податку після 1 січня 2004 року у зв'язку з придбанням або спорудженням нових основних фондів груп 1, 2 і 3, а також витрат на поліпшення таких нових основних фондів. Амортизація витрат, понесених (нарахованих) платником податку у зв'язку з придбанням, спорудженням та поліпшенням основних фондів груп 1, 2 і 3 до 1 січня 2004 року, здійснюється за нормами амортизації, що діяли до 1 січня 2004 року (група 1 -1,25%, група 2 - 6,25%, група 3 - 3,75%). Згідно із Законом України «Про телекомунікації» (із змінами та доповненнями) - канал електрозв'язку - сукупність технічних засобів, призначених для перенесення електричних сигналів між двома пунктами телекомунікаційної мережі, і який характеризується смугою частот та/або швидкістю передачі;

кінцеве обладнання - обладнання, призначене для з'єднання з пунктом закінчення телекомунікаційної мережі з метою забезпечення доступу до телекомунікаційних послуг;

передавання даних - передавання інформації у вигляді даних з використанням телекомунікаційних мереж;

проводовий електрозв'язок - передавання і приймання інформації із застосуванням проводових ліній з металевими або волоконнооптичними жилами;

пункт закінчення телекомунікаційної мережі - місце стику (з'єднання) мережі телекомунікацій та кінцевого обладнання;

споруди електрозв'язку - будівлі, вежі, антени, що використовуються для організації електрозв'язку;

телекомунікації (електрозв'язок) - передавання, випромінювання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних або інших електромагнітних системах;

телекомунікаційна мережа - комплекс технічних засобів телекомунікацій та споруд, призначених для маршрутизації, комутації, передавання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних чи інших електромагнітних системах між кінцевим обладнанням.

Відповідно до п.п. 8.3.6 п. 8.3 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» порядок бухгалтерського обліку балансової вартості груп основних фондів установлюється Міністерством фінансів України.

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», об'єкт основних засобів - це: закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством.

Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Проводячи аналіз винесених відповідачем податкових повідомлень - рішень від 20.11.2009 р. № 0002452302/0/31475 (від 28.01.2010 р. № 0002452302/1/2187, від 17.06.2010 р. № 0002452302/2/16093, 20.04.2010 р. №0002452302/4/9873) на відповідність ч. 3 ст. 2 КАС України, колегія суддів вважає, що такі прийнятті в супереч законодавству України, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, відтак вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Оскільки, колегія суддів зазначає, що Підпунктом 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 р. N 334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.97 р. N 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями) установлено, що основні фонди - це матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у його господарській діяльності протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 грн. і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Згідно з пп. 8.2.2 вищезазначеної статті основні фонди розподілено за групами. До складу основних фондів групи 1 відносяться будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, у тому числі житлові будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі.

Законом України "Про телекомунікації" від 18.11.2003 р. N 1280-ІУ (зі змінами та доповненнями) телекомунікаційна мережа визначена як комплекс технічних засобів телекомунікацій і споруд, призначених для маршрутизації, комутації, передавання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних чи інших електромагнітних системах між кінцевим обладнанням. У свою чергу, під технічним» засобами телекомунікацій розуміють обладнання, станційні та лінійні споруди, призначені для утворення телекомунікаційним мереж. Телефонна мережа - це телекомунікаційна мережа, призначена переважно для надання послуг телефонного зв'язку. У свою чергу, телефонний зв'язок - це вид електрозв'язку для передавання голосових повідомлень у реальному масштабі часу з використанням номерного ресурсу телефонної мережі (п. З Загальних положень Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 р. N 720).

Крім цього, колегія судді зазначає, що порядок визначення складу груп основних фондів та розміру амортизаційних відрахувань чітко визначений ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. із змінами та доповненнями (надалі - Закон № - 334). Так, Закон № 334, який є законом прямої дії, визначає, що до складу 1-ї групи основних фондів повинні відноситись: будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі. Таким чином Закон № 334 прямо визначає ознакою, яка дозволяє відносити об'єкт до 1-ї групи основних фондів, - його невідривний зв'язок з будівлями, спорудами або землею та встановлює виключний перелік об'єктів, які належать до складу 1-ї групи. Обладнання, про яке йде мова, являє собою комплекс абонентських плат, електронно-обчислювальних машин та інших засобів для обробки інформації, які можуть бути встановлені у будь-якому місці, і можуть бути демонтовані без будь-якої шкоди, як для обладнання, так і для будівлі, у якій таке обладнання було розташоване. Отже відсутні підстави для того щоб вважати таке обладнання передавальним пристроєм, який є невід'ємною частиною будівлі, споруди, а відповідно - для того щоб вважати таке обладнання об'єктом 1-ї групи основних фондів.

Визначення терміну «передавальні пристрої» наведене у п. 2 Національного стандарту «Оцінка нерухомого майна», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 р. № 1442. Згідно цього визначення: «передавальні пристрої - земельні поліпшення, створені для виконання спеціальних функцій з передачі енергії, речовини, сигналу, інформації тощо будь-якого походження та виду на відстань (лінії електропередачі, трубопроводи, водопроводи, теплові та газові мережі, лінії зв'язку тощо)». Як вбачається - серед переліку передавальних пристроїв відсутні будь-які згадки про обладнання зв'язку, а фігурують саме лінії зв'язку, які обліковуються позивачем в сфері своєї діяльності, а саме у складі 1-ї групи основних фондів.

Колегія суддів зазначає, що єдиною підставою для твердження відповідача про те, що обладнання центральної станції та виносних телефонних модулів на думку відповідача повинно обліковуватись у складі 1-ї групи основних фонді, є посилання в Акті на ДК 013-97, затверджений наказом Держстандарту України № 507 від 19.08.1997 р., однак згаданий документ не може бути підставою для класифікації основних фондів оскільки ст.8 Закону № 334 не передбачає права Держстандарту України визначати склад груп основних фондів. Більше того, як зазначено у цьому документі, - його розроблено на виконання постанови КМУ № 326 "Про Концепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики" від 04.05.93 р. і будь-яких посилань про можливість застосування його положень для цілей Закону № 334 та сам ДК 013-97, та зазначена постанова КУМ не містять.

Про неможливість використання згаданого документу при визначенні складу груп основних фондів зазначено у листі Державного комітету статистики України№ 03/7-8/872 від 03.12.2007 р., в якому зазначається, що визначення груп основних фондів для нарахування амортизаційних відрахувань з метою оподаткування має здійснюватись виключно на підставі ст. 8 Закону № 334. Такої ж думки притримується ДПАУ у листі від 25.05.2009 р. N 10811/7/15-0217, у якому чітко розрізняються телекомунікаційні споруди та інше обладнання зв'язку та чітко зафіксовано обов'язковість застосування положень ст. 8 Закону № 334 для нарахування податкової амортизації.

Враховуючи вище зазначене колегія суддів приходить до висновку, що амортизаційні відрахування по нормах 6,25% та 10% нараховувались позивачем у повній відповідності до вимог Закону № 334, а твердження про завищення розміру амортизаційних відрахувань у другому кв. 2008 р. у сумі 317620,43 грн., третьому кв. 2008 р. у сумі 287963,03 грн., першому кв. 2009 р. у сумі 258697,33 грн., другому кв. 2009 р. у сумі 242904,78 грн. не відповідає дійсності, фактичним обставинам та порушує вимоги Закону № 334.

На підставі викладеного і статті 202 КАС України підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а тому колегія суддів у відмові в позові вважає рішення суду першої інстанції - скасувати і прийняти нове рішення про задоволення позову.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркада-Х» задоволити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.12.2010 року у справі № 2а-5667/10 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркада-Х» задоволити.

Визнати не чинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова від 20.11.2009 р. № 0002452302/0/31475; від 28.01.2010 р. № 0002452302/1/2187; від 20.04.2010 р. № 0002452302/4/9873; від 17.06.2010 р. № 0002452302/2/16093 та скасувати їх.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий В.В. Ніколін

Судді О.Б. Заверуха

С.І. Богаченко