Ухвала суду № 18152702, 12.07.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2011 р. <Текст >Справа № 26582/10 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого Довгополова О.М.,

суддів: Святецького В.В., Глушка І.В.,

при секретарі судового засідання Рибак О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2010 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Ковельсільмаш» до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА

У лютому 2010 року позивач (попередня його назва ВАТ «Ковельсільмаш») звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати нечинними прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення від 10 серпня 2009 року № 0000320023/0, від 10 вересня 2009 року № 0000320023/1, від 12 листопада 2009 року № 0000320023/2, від 28 січня 2009 року № 0000320023/3. Вимоги обґрунтовані правомірністю віднесення до валових витрат наступних витрат: на виплату і доставку пенсій, на суми внесків до Пенсійного фонду, нарахованих на суму допомоги по тимчасовій непрацездатності, які включені ним в рядок 04.13 декларації з податку на прибуток, на придбання товарів на складах, товарів в торгівлі, на послуги залізниці, в першому кварталі 2008 року - на придбання транспортних послуг, на відрядження, на придбання товарів, бланків суворої звітності та по попередній оплаті, а також суми податку на додану вартість на молоко, спецхарчування, відсотки за користування кредитом, за договором про аудиторське обслуговування від 01 червня 2007 року з аудитором ОСОБА_1 та у сумі 255 194 грн. за договором підряду № 1 від 01 квітня 2008 року на ремонт покрівлі з приватним підприємцем ОСОБА_2

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2010 року позов задоволено, визнано протиправними та скасовано оспорювані податкові повідомлення-рішення.

В апеляційній скарзі з підстав порушення норм матеріального права відповідач просить скасувати постанову, відмовивши у позові. Вимоги обґрунтовані порушенням позивачем вимог підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, чинного на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон № 2181-ІІІ), у звязку із завищенням задекларованих ним показників у рядках 04.1-"витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у рядку 04.11", 04.13-"інші витрати" та у рядку 05.2-"самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів" на загальну суму 449856 грн., (в т.ч. за перший квартал 2008 року - 887016 грн., другий квартал 2008 року - 469599 грн., третій квартал 2008 року - 176804 грн., четвертий квартал 2008 року - 576682 грн., за перший квартал 2009 року - 153273 грн.). Крім того, вважає безпідставним віднесення до складу валових витрат понесені позивачем витрати у сумі 449802,00 грн. в оплату послуг з аудиторського обслуговування, надані ОСОБА_1, лише згідно з актами прийому-здачі робіт та витрати на виконання підрядних робіт ПП ОСОБА_3 у сумі 255194,00 грн., лише згідно з актами приймання виконаних робіт (типова форма КБ-2В), який перебуває на спрощеній системі оподаткування та у якого відповідно до заяви на право застосування цієї системи відсутні наймані працівники.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, враховуючи наступне.

За результатами проведеної відповідачем планової виїзної перевірки з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.03.2009 року установлено порушення, зокрема, вимог пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 419048 грн., у т.ч. за перший квартал 2008 року на 69261,00 грн., півріччя 2008 року 419048,00 грн.; завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1154852,00 грн. (за перший квартал 2008 року в сумі 780073,00 грн., за три квартали 2008 року -1728964,00 грн., за 2008 рік -1308125,00 грн., за перший квартал 2009 року -1154852,00 грн. Такі порушення, на думку відповідача, повязані з неправильне визначення ним складу валових витрат: на виплату та доставку пільгових пенсій та внесків, нарахованих на суму допомоги по тимчасовій непрацездатності в 2008 році та першому кварталі 2009 року на суму 481295,00 грн., та 34532,00 відповідно; витрат по головному підприємству та його структурних підрозділах на суму 150775,00 грн.; витрат у зв'язку із проведеною у першому кварталі 2008 року попередньою оплатою постачальникам на суму 633513,00 грн.; витрат у першому кварталі 2008 року за надані підприємцем ОСОБА_1 аудиторські послуги та виконані роботи підприємцем ОСОБА_2 за договором підряду - на суму 319575,00 грн.

На підставі наведеного відповідачем складено акт перевірки від 31 липня 2009 року №639/23-00238138 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 10 серпня 2009 року №0000320023/0, яким нараховано штрафну санкцію з податку на прибуток в сумі 209524,00 грн.

Унаслідок адміністративного оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення почергово до усіх інстанцій органів державної податкової служби України скарги позивача були залишені без задоволення, у звязку з чим позивачем були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000320023/1 від 10 вересня 2009 року, № 0000320023/2 від 12 листопада 2009 року, від 28 січня 2009 року № 0000320023/3, якими визначено таку саму суму податкового зобовязання з податку на прибуток.

З такими висновками податкових органів обґрунтовано не погодився суд першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 N 334/94-ВР (надалі - Закон N 334/94-ВР) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону N 334/94-ВР до складу валових витрат включаються, зокрема, суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом України "Про систему оподаткування" (крім тих, що прямо не визначені у переліку податків, зборів (обов'язкових платежів), визначених зазначеним Законом).

Вирішуючи питання про правомірність віднесення позивачем до валових витрат сум, понесених ним у звязку з виплатою та доставкою пільгових пенсій, судом першої інстанції правильно враховано, що такі фактичні витрати відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року N 400 є об'єктом оподаткування для платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, прирівнюються до цього збору та згідно зі статтею 14 Закону України "Про систему оподаткування" належать до обовязкових платежів, тому віднесення цих витрат до валових є законним. Також колегія суддів погоджується з правомірністю віднесення згідно з підпунктом 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону N 334/94-ВР до складу валових витрат сум внесків, нарахованих на суму допомоги по тимчасовій непрацездатності.

При цьому колегія суддів вважає правильним висновок суду, що помилкове відображення вказаних витрат у рядку декларації 04.13 («Інші витрати») замість рядка 04.4 («Сума страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообовязкового страхування) не призвело до заниження суми податку на прибуток, у звязку з чим не може визнаватися порушенням закону з питань оподаткування.

Згідно з підпунктом 11.2.1. пункту 11.2 статті 11 Закону N 334/94-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, зокрема, дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Дійшовши висновку про безпідставність віднесення позивачем до складу валових витрат 150775,00 грн. у звязку з придбанням товарів на складах, товарів в торгівлі, транспортних послуг, бланків суворої звітності, суми ПДВ на молоко, спецхарчування, відсотків за користування кредитом, витрат на відрядження та 633513,00 грн. - на попередню оплату в першому кварталі 2008 року підприємствам-контрагентам ТзОВ "Армада С", ТзОВ "Восток Транзит" та Заводу сталевої дробі відповідачем не було враховано тієї обставини, що у 2008 році ВАТ "Ковельсільмаш" скл адалося з головного підприємства та філій - КПП, завод "Сільгоспмашин", філії "Санаторій-профілакторій", а тому подавало консолідовану декларацію з податку на прибуток підприємств.

Досліджуючи докази правовідносин позивача із підприємцем ОСОБА_1, судом першої інстанції правильно звернуто увагу на наявність договору від 01.07.2007 року, актів прийому-здачі консультаційних робіт, щомісячних звітів цього підприємця, що свідчать про правомірність віднесення витрат за цим договором до валових та безпідставність висновків відповідача про порушення позивачем вимог підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 та підпункту 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 Закону N 334/94-ВР.

Необгрунтованим є й висновок відповідача про порушення позивачем вказаних норм у звязку з правовідносинами із підприємцем ОСОБА_2 з огляду на досліджені договір підряду № 1 від 01.04.2008 року, акт виконаних робіт за червень 2008 року, складений за формою № КБ-2в, яка затверджена спільним наказом Держкомстату та Держкомбуду № 237/5 від 21.06.2002 року. З приводу твердження відповідача про відсутність у цього підприємця необхідних умов для виконання покрівельних робіт колегія суддів вважає, що таке носить характер припущення, що не може служити підставою для висновку про невиконання робіт на користь позивача та подальшого їх невикористання у його господарській діяльності. Правильність і повнота встановлених судом першої інстанції обставин справи з правильним застосуванням норм матеріального права при додержанні процесуальних правових норм є підставою для залишення постанови суду без змін. Доводи відповідача вищезазначених висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205 ч. 1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА

Апеляційну скаргу Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області залишити без задоволення, постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2010 року у справі № 2-а-547/10 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: О.М. Довгополов

Судді: І.В. Глушко

В.В. Святецький

Повний текст рішення виготовлено 15.07.2011 року.