Ухвала суду № 18152374, 05.07.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2011 р. Справа № 33185/09/ розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Дубенської обєднаної державної податкової інспекції Рівненської області на постанову господарського суду Рівненської області від 06 травня 2009 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротранс» до Дубенської обєднаної державної податкової інспекції Рівненської області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Рівненська митниця про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2005 року ТзОВ «Євротранс» звернулось до суду з позовом до Дубенської обєднаної державної податкової інспекції Рівненської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції від 29.09.2004 р. № 0000322640/0, № 0000312640/0, № 000030264/0 прийняті на підставі акту документальної перевірки від 27.09.2004 року, якими позивачу визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 647193 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 323596 грн. 50 коп., податок на прибуток в сумі 885720 грн. та штрафні санкції в сумі 567950 грн., податок на землю в сумі 22480 грн. та штрафні санкції в сумі 11240 грн.

В процесі судового розгляду судової справи позивачем подано заяву про зміну позовних вимог в якій позивач просив визнати недійсними (нечинними) податкові повідомлення - рішення Дубенської ОДПІ від 17 лютого 2005 року № 0000312640/1, № 0000302640/1, № 0000322640/1.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що висновки відповідача про порушення позивачем вимог чинного законодавства України є неправомірними, вони не відповідають фактичним обставинам справи, а відтак, оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Постановою господарського суду Рівненської області від 6 травня 2009 року позов задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Дубенської обєднаної державної податкової інспекції від 17.02.2005 року №0000322640/1, № 0000312640/1, № 0000302640/1.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що оскаржувані податкові повідомлення рішення прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, а відтак, підлягають скасуванню.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Дубенська обєднана державна податкова інспекція Рівненської області подала апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що висновки про порушення позивачем чинного законодавства України, яке регулює дані відносини, є правомірними.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом проведено документальну перевірку з питань дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Євротранс" дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 07.10.2003 року по 30.06.2004 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 86/26/32354890 від 27 вересня 2004 року, яким встановлено порушення позивачем п.1.23 ст. 1, п.п. 4.1.6. п.4.1 ст. 4, п.5.1, п.п. 5.2.1. п.5.2 ст. 5, п.п. 5.3.1 п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5, п.п. 7.9.1 п.7.9 ст. 7, п.п. 8.4.4 п.8.4, ст. 8 п.п. 11.3.1 п.11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» внаслідок чого товариством «Євротранс» занижено обєкт оподаткування по податку на прибуток та відповідно занижено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 885,72 тис. грн.; п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.2.3 п.7.2 та п.п. 7.3.1 п.7,3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок чого ТзОВ «Євротранс» завищено суму податкового кредиту та занижено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 647193 грн.

З огляду на встановлені судом першої інстанції обставини, наявні у матеріалах справи докази, а також доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови суд першої інстанції прийшов до законного та обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Установчою угодою та статутом ТзОВ «Євротранс» передбачено, що засновниками та учасниками Товариства є: фізична особа за законодавством Німеччини Фрізен Андреас. Відповідно до умов п.7.2.1 Статуту у створенні статутного фонду беруть участь Фрізен Андреас - внесок 395744,25 грн. (в тому числі майновий вклад).

На виконання зобовязань щодо формування Статутного фонду Фрізен Андреас ввезено в Україну транспортні засоби визначені в установчих та Статутних документах, що підтверджується вантажно-митними деклараціями № 001340 від 17.10.2003 р., № 001342 від 17.10.2003 р., № 001339 від 17.10.2003р., № 001341 від 17.10.2003 р. У графі 44 цих ВМД зазначено, що транспортні засоби ввезені на підставі установчої угоди №765 від 02.10.2003 року.

Відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про режим іноземного інвестування» та п. 2 Постанови КМУ «Про затвердження Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій», ТзОВ «Євротранс» зареєстровано іноземну інвестицію у вигляді транспортних засобів, що зазначено в Інформаційному повідомленні про внесення іноземної інвестиції від 11.11.2003 року. У зазначеному повідомленні значиться відмітка ДПІ про внесені інвестиції на баланс, за підписом заступника начальника Дубенської ОДПІ та з відміткою Управління зовнішніх економічних звязків, торгівлі та побутового обслуговування населення Рівненської облдержадміністрації. Відповідно до вищевказаних документів, документально підтверджується одержання ТзОВ «Євротранс» транспортних засобів, як внеску до статутного фонду.

Підпунктом 4.2.5 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що не включається до складу валових доходів: суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права. Відтак, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що податковим органом помилково збільшено валові доходи товариства на суму внеску до Статутного фонду в розмірі 393853 грн., зменшено амортизаційні відрахування на суму 48100 грн., донараховано ввізне мито в сумі 39385,28 грн. та донараховано податок на додану вартість, що сплачується при митному оформленні в сумі 86647,60 грн.

Стосовно господарських операцій з ПП ОСОБА_2 та ОСОБА_3, то з матеріалів справи вбачається, що на рахунок позивача від підприємця ОСОБА_2 на виконання договорів комісії № 1 від 21.01.2004 року та 21.04.2004 року надійшли кошти в розмірі 196900 грн., в тому числі у січні 2004 року 166900 грн. та у травні 2004 року 30000 грн., а від підприємця ОСОБА_3 в розмірі 75660 грн. Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про неправомірність включення податковим органом цих сум до складу валових доходів позивача, оскільки вказані кошти не є виручкою позивача, а одержані в межах договорів комісії та не включаються до складу валових доходів.

Щодо господарських операцій з ТОВ «Дубенські інвестиції», то як вбачається з матеріалів справи між позивачем та ТОВ «Дубенські інвестиції» було укладено договір комісії № 3 від 27.04.2004 року на придбання продукції відповідно до якого комісіонер зобовязувався за рахунок комітента придбати та передати останньому склобанку. На виконання вказаного договору ТзОВ «Євротранс» платіжним дорученням № 8 від 30.04.2004 р. з кредитного рахунку № 20628002580 перерахувало грошові кошти в сумі 1150000 грн. та 413416 грн. ТОВ «Дубенські інвестиції» з призначенням платежу: «кошти по договору комісії на придбання банки...». У тому ж самому податковому періоді платіжним дорученням № 4 від 30.04.2004 року ТОВ «Дубенські інвестиції» повернуло грошові кошти в сумі 1150000 грн. та 413416 грн. ТОВ «Євротранс» з призначенням платежу: «як повернення оплати за банки згідно дог. комісії № 3 від 27.04.04р.» у звязку з відмовою виконання цієї угоди.

У відповідності з підпунктом 7.9.1 пункту 7.9 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку на підставі договору концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання), а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно. Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для включення вказаних сум до складу валових доходів позивача та їх оподаткування. З цих підстав, колегія суддів також вважає вірними висновки суду першої інстанції і щодо господарських операцій позивача з СФГ «Агротехсервіс» та СВК «Іванівський».

Стосовно доводів апелянта про завищення валових витрат на суму 16786,05 грн. (вартість дизельного пального та запасних частин), то судом першої інстанції вірно встановлено, що таке не підтверджується документально. Так, з матеріалів справи вбачається, що вартість пального та запчастин включена до складу валових витрат у першому кварталі, придбання дизельного пального та запчастин були повязані з господарською діяльністю підприємства, оскільки транспортні засоби були передані в оренду СФГ «Агротехсервіс» лише 18 лютого 2004 року, а до цього часу використовувались в господарській діяльності позивача.

Щодо донарахування податку на додану вартість в сумі 42556 грн., то судом першої інстанції встановлено, що у відповідності до документів, які містяться в матеріалах справи, ТзОВ «Євротранс» відповідно до платіжних доручень перераховувало грошові кошти: ТОВ «Золочівагро» платіжне доручення № 111 від 17.05.2004 р. на суму 95340 грн. (податкова накладні № 51 від 17.05.2004 р.); СГ «ТОВ Аграрій» платіжне доручення № 181 від 23.06.2004р. на суму 120000 грн. (податкова накладна № 229 від 30.06.2004 р.); ЗАТ «Самбірцукор» платіжне доручення № 115 від 18.05.2004 р. на суму 40000 грн. (податкова накладна № 325 від 30.05.2004 р.). Проте, податкові накладні від цих підприємств до складу податкового кредиту в декларації не включались. Відповідно до даних платіжних доручень, податкових накладних та вимог п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» судом першої інстанції вірно встановлено, що документально не підтверджується донарахування податку на додану вартість в сумі 42556 грн.

Стосовно донарахування позивачу податковим органом земельного податку в розмірі 22480 грн., то судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідно до вимог Закону України «Про плату за землю» земельний податок сплачується тільки власниками або землекористувачами земельних ділянок, що одержали земельну ділянку у власність чи користування і за умови внесення відповідних даних до земельного кадастру, який є підставою для обчислення плати за землю. Отримання земельної ділянки у власність або в користування повинно бути підтверджено державним актом.

В акті документальної перевірки відсутні дані про первинні або інші документи, що підтверджують недотримання ТзОВ «Євротранс» порядку сплати земельного податку, а також відомостей про те на підставі яких документів здійснено донарахування земельного податку. Дана земельна ділянка закріплена за ДП «Консервний завод» ВАТ «Дубноцукор», що підтверджується відповідним актом, а відтак, донарахування земельного податку ТзОВ «Євротранс» в сумі 22480,00 гри. за даними документальної перевірки документально не підтверджується.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Дубенської обєднаної державної податкової інспекції Рівненської області залишити без задоволення, а постанову господарського суду Рівненської області від 06 травня 2009 року по справі № 2/72 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий : О.Б. Заверуха

Судді : В.В. Ніколін

Д.М. Старунський

Повний текст ухвали

виготовлений та підписаний

07.07.2011 року