Ухвала суду № 18152142, 25.08.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3225/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

"25" серпня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіІсаєнко Ю.А.;

суддів:Вівдиченко Т.Р., Федотова І.В.,

при секретарі: Горюновій Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Славутичі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Вітава»до Державної податкової інспекції у м. Славутичі Київської області про визнання дій неправомірними та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07 вересня 2011 року №0000052200,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Вітава», звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Славутичі Київської області, в якому просив суд визнати неправомірними дії ДПІ у м. Славутичі Київської області щодо застосування пені в сумі 206455,04 грн., скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07 вересня 2011 року №0000052200.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20 січня 2011 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій він просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 січня 2011 року.

Представники позивача у судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалено законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

В судове засідання представник відповідача не зявився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у період з 27.08.2009 року по 28.08.2009 року ДПІ у м. Славутичі Київської області проведена позапланова виїзна документальна перевірка фінансово господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Вітава»з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 30.01.2008 року по 26.08.2009 року.

За результатами перевірки складений акт про результати виїзної позапланової перевірки від 01.09.2009 року №804/23/30239245, яким встановлено порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», в результаті чого органом державної податкової служби донараховано пені в розмірі 130986,98 грн. (а.с. 20 23).

З акту перевірки вбачається, що під час перевірки розрахунків у грошовій формі при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності органом державної податкової служби встановлено наступне.

Згідно з контрактом на придбання обладнання від 30.01.2008 року № UK-02/2008, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Вітава»(покупець) і нерезидентом фірмою fros S.p.A.», Італія (продавець), позивач придбав обладнання на умовах поставки DDU м. Славутич. Валюта контракту ЄВРО (EUR), загальна вартість контракту 206678, 42 Євро.

Як встановлено актом перевірки та не заперечується позивачем, 7 травня 2008 року товариство здійснило авансовий платіж за межі України на рахунок продавця в сумі 31001,76 ЄВРО; граничний термін отримання товару за перераховану валюту становить 03.11.2008 року.

Як вбачається з матеріалів справи, товар надійшов на територію України 20.10.2008 року, що підтверджується відбитком штампу митниці в міжнародній товарно-вантажній накладній (CMR) «Під митним контролем»№001904 (а.с. 27).

Згідно вантажно митної декларації типу ІМ 40 №102000001/9/021595, митне оформлення товару завершено 06.08.2009 року (а.с. 28), тобто станом на 03.11.2008 року вантажна митна декларація (ВМД) типу ІМ-40 позивачем не оформлена.

На думку органу державної податкової служби кількість днів прострочки по даній імпортній операції становить 176 днів (з 12.02.2009 року по 06.08.2009року).

Згідно розрахунку пені (додаток 2 до акту перевірки), сума пені в національній валюті України, виходячи з офіційного курсу євро до гривні (1 EUR = 7,426246 UAH), встановленого Національним банком України на 04.11.2008 року, а також розміру пені 0,3% від суми заборгованості, становить 121559, 70 грн. (16368, 93 EUR) (а.с. 24).

Згідно з імпортним контрактом від 18.02.2008 № UK-08/2008, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Вітава»(покупець) і нерезидентом фірмою Company n.v.», Бельгія (продавець), позивач придбав обладнання на умовах поставки DDU м. Славутич.

За правилами ІНКОТЕРМС 2000 за умовами «DDU»(поставка без сплати мита) продавець здійснює поставку покупцю товару без проведення його митного очищення для імпорту та без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення.

Як вбачається з акту перевірки та не заперечується позивачем, 14 травня 2008 року товариство здійснило авансовий платіж за межі України на рахунок продавця в сумі 17108,25 ЄВРО, граничний термін отримання товару за цим платежем становить 10.11.2008 року. Також 02 липня 2008 року позивач здійснив ще один авансовий платіж за даним контрактом в сумі 14541,75 ЄВРО, граничний термін отримання товару 29.12.2008 року.

Товар надійшов на територію України 12.10.2008 року, що підтверджується відбитком штампу митниці в міжнародній товарно вантажній накладній (CMR) «Під митним контролем»№ 0342510.

Згідно вантажно митної декларації типу ІМ 40 №102000001/9/020896, митне оформлення товару завершено 19.05.2009 року (а.с. 30), тобто станом на 11.02.2009 року вантажна митна декларація (ВМД) типу ІМ-40 позивачем не оформлена.

На думку органу державної податкової служби кількість днів прострочки за першим платежем становить 97 днів (з 12.12.2009 року по 19.05.2009 року), за другим - 97 днів (з 12.12.2009 року по 19.05.2009 року).

Згідно розрахунку пені (додаток 2 до акту), сума пені за першим платежем в національній валюті України (17108,25 ЄВРО) виходячи з офіційного курсу євро до гривні (1 EUR = 7,451514 UAH), встановленого Національним банком України на 11.11.2008, а також розміру пені 0,3% від суми заборгованості, становить 38398грн. 40 коп. (5153,10 EUR); за другим платежем (14541,75 ЄВРО) сума пені в національній валюті України, виходячи з офіційного курсу євро до гривні (1 EUR = 10,9879 UAH), встановленого Національним банком України на 30.12.2008, а також розміру пені 0,3% від суми заборгованості, становить 46496 грн. 94 коп. (4231 грн. 65 коп. ) (а.с. 24).

07 вересня 2009 року ДПІ у м. Славутичі Київської області винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000052200, яким на підставі акту перевірки від 01.09.2009 року №804/23/30239245 за виявлені порушення до ТОВ «Компанія «Вітава»застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 206455,04 грн. (а.с. 25).

Позивач оскаржив зазначене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в адміністративному порядку, подавши скаргу від 08.09.2009 року вих. №454/09 до Державної податкової інспекції у м. Славутичі (а.с. 32 - 34); зазначена скарга залишена без задоволення (а.с. 35 36), внаслідок чого Державною податковою інспекцією у м. Славутичі винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25 вересня 2009 року №0000052200/1 (а.с. 26).

Не погоджуючись з рішеннями про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07 вересня 2009 року №0000052200 та від 25 вересня 2009 року №0000052200/1, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку, подавши скаргу від 30.09.2009 року вих. №470/09 до Державної податкової адміністрації в Київській області (а.с. 37 39), за результатами розгляду якої рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07 вересня 2009 року №0000052200 залишено без змін, а рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25 вересня 2009 року №0000052200/1 скасовано (а.с. 40 41).

Предметом спору у даній справі є визначення дати поставки, оскільки позивач такою датою вважає дату фактичного перетину товаром митного кордону України, а орган державної податкової служби дату оформлення вантажної митної декларації типу ІМ - 40.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що імпортний товар вважається таким, що надійшов на територію України з моменту перетину митного (державного) кордону України, а не з моменту оформлення ВМД.

Колегія суддів погоджується із цим висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»порушення резидентами строків, передбачених статтею 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»імпорт (імпорт товарів) це купівля (у тому числі з оплатою у негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних субєктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Відповідно до статті 44 Митного кодексу України товари, що переміщуються через митний кордон України, разом з їх упаковкою та маркуванням, транспортні засоби, якими вони переміщуються через митний кордон, а також документи на ці товари і транспортні засоби предявляються для контролю митним органам у незмінному стані в пунктах пропуску через митний кордон України та в інших місцях митної території України, встановлених митними органами для здійснення митного контролю та оформлення, не пізніше ніж через три години після прибуття зазначених товарів і транспортних засобів у пункт пропуску або таке місце.

Відповідно до ч. 3 ст. 71 Митного кодексу України митне оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України резидентами (крім громадян), крім випадків переміщення товарів і транспортних засобів через територію України у режимі транзиту, здійснюється митними органами, у зонах діяльності яких розташовані ці резиденти.

Відповідно до статті 92 Митного кодексу України якщо митне оформлення товарів і транспортних засобів у повному обсязі відповідно до їх митного режиму здійснюється не в місці перетинання митного кордону, митному органу у пункті пропуску на митному кордоні України подаються транспортні, комерційні та інші супровідні документи, що містять відомості про товари і транспортні засоби, достатні для прийняття рішення про можливість їх пропуску через митний кордон України.

Частиною першою статті 95 Митного кодексу України передбачено, що переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України здійснюється через пункти пропуску на митному кордоні України, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до абз. 3 п. 1 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 № 574, вантажна митна декларація ( ВМД) письмова заява встановленої форми, що подається митному органу на паперовому носії або як електронний документ (електроннаВМД) і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування та сплати податків, зборів та інших платежів.

З наведеного вбачається, що оформлена ВМД не є єдиним документом, яким засвідчується факт та дата фактичного переміщення товарів через митний кордон, а є, по суті, заявою, що містить відомості про товари та мету їх переміщення через митний кордон України і засвідчує право субєкта зовнішньоекономічної діяльності на розміщення товарів у визначений митний режим та підтверджує (а не встановлює) права і обовязки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських операцій. Тобто перебування під митним контролем товарів неможливе без їх фактичного ввезення в Україну, при цьому, первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документа (CMR), проставлення на якому відбитка штампа «під митним контролем»з відповідною датою засвідчує факт і дату перетину митного кордону України.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 206, КАС України, суд апеляційної інстанції,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Славутичі Київської області залишити без задоволення, постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 січня 2011 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 30.08.2011 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: Т.Р. Вівдиченко

Суддя: І.В. Федотов