Постанова № 18152127, 01.09.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-18126/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С. Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" вересня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіІсаєнко Ю.А.;

суддів:Грибан І.О., Федотова І.В.,

при секретарі: Горюновій Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 лютого 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бомон»до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва, треті особи без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2, ОСОБА_3, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.11.2010 року №0012042305,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Бомон», звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва, в якому просив суд визнати недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.01.2008 року №0001022305.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2011 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.02.2011 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалено законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 підтримала позицію позивача.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 в судове засідання не зявилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Колегією суддів встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Бомон»(далі ТОВ «Бомон») є юридичною особою, зареєстровано Солом»янською районною у місті Києві державною адміністрацією 25.06.1998 року, включено до ЄДРПОУ за номером 25661406 та перебуває на податковому обліку Державної податкової інспекції у Солом»янському районі м.Києва; директором ТОВ «Бомон»є ОСОБА_2

ТОВ «Бомон»здійснює свою господарську діяльність у нежилому приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Соломянська, 39, яким користується на підставі договору оренди приміщення від 20.09.2010 року №169/б (а.с. 21).

15 листопада 2010 року о 15 год. 56 хв. Державною податковою інспекцією у Соломянському районі м. Києва проведена перевірка господарської одиниці позивачамагазину, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Соломянська, 39, з приводу додержання субєктом господарської діяльності ТОВ «Бомон»порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання готівки, наявності торгових патентів і ліцензій; за результатами перевірки складено акт від 15.11.2010 року №1225/26/58/23/25661406; перевірка проводилась у присутності директора ТОВ «Бомон»ОСОБА_2; копія акту отримана цією ж собою у день проведення перевірки 15.11.201 року (а.с. 9 10).

Актом перевірки встановлено незабезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій на 2016,01 грн. (Х - звіті).

30 листопада 2010 року ДПІ у Соломянському районі м. Києва винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яким на підставі акту перевірки за порушення п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»до позивача застосовані санкції у розмірі 10080,05 грн. (а.с. 7).

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, дійшов до висновку, що на момент проведення перевірки ТОВ «Бомонд»сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків фактично відповідала сумі коштів, яка була зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій (Х звіті), а посадовими особами ДПІ під час визначення зазначеної суми було враховано не тільки готівкові кошти у розмірі 1254,02 грн., які перебували у касі ТОВ «Бомон», а й кошти у розмірі 2016 грн., які знаходились у касі суборендаря фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

Статтею 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»визначено, що місцем проведення розрахунків є місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Відповідно до п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Згідно акту перевірки, на час проведення перевірки сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків складала 3270,03 грн., в денному звіті реєстратора розрахункових операцій ( у загальній сумі за розрахунковими квитанціями) відображена сума 1254,02 грн., тобто сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків не відповідає сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій на 2016,01 грн.

У суді першої інстанції продавець-касир ОСОБА_3 пояснила, що працівники ДПІ, виявивши під час перевірки ТОВ «Бомон»касу іншого суб»єкту ФОП ОСОБА_2 не дивлячись на її пояснення з цього приводу, без будь-яких підстав вилучили знайдену готівку та врахували її у загальну суму із касою ТОВ «Бомон»; а коли вона, ОСОБА_3, давала письмові пояснення, не дозволили написати, що загальна сума готівки -3270,03 грн. належить двом різним господарюючим суб»єктам.

Аналогічні доводи викладені ОСОБА_3 і у пояснювальній записці на ім»я директора ТОВ «Бомон»ОСОБА_2 (а.с.18).

Проте, колегія суддів не приймає до уваги зазначені твердження ОСОБА_3, оскільки вони спростовуються наявними в матеріалах справи її ж письмовими поясненнями під час перевірки, відповідно до яких на місці проведення розрахунків знаходилось саме 3270,03 грн.; також в поясненнях зазначено, що кошти перераховані нею власноруч (а.с. 47).

Крім того, колегія суддів зауважує, що ані ОСОБА_3, ані директор ТОВ «Бомон»ОСОБА_2 будь-які зауваження щодо неправомірних дій працівників ДПІ у вигляді психологічного тиску на ОСОБА_3 у акті перевірки не наводили, зазначені дії у встановленому законом порядку не оскаржували.

Також колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача на порушення органом державної податкової служби порядку проведення перевірки, які ґрунтуються на не проведенні перевірки господарської одиниці ФО-П ОСОБА_2, оскільки на той час у органу державної податкової служби були відсутні підстави та умови передбачені ст. 111 та ст. 112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»для її проведення, зокрема відсутні направлення на перевірку та наказ керівника податкового органу.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає акт перевірки податкового належним доказом у справі.

Вирішуючи позовні вимоги, колегія суддів керується наступним.

Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. №637 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за №40/10320) затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Відповідно до пп. 2.6 п. 6 зазначеного Положення, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Відповідно до п. 23 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 р. №833, забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить суб'єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Встановивши обставини справи, колегія суддів вважає, що виявлені перевіркою податкового органу кошти у сумі 2016,01 грн. на місці проведення розрахунків не були належним чином оприбутковані та не зазначені в денному звіті РРО, що свідчить про порушення ТОВ «Бомон»п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача на порушення органом державної податкової служби порядку проведення перевірки, які ґрунтуються на відмові податкового органу у проведенні перевірки господарської одиниці ФО-П ОСОБА_2, оскільки на той час у органу державної податкової служби були відсутні будь-які підстави для проведення такої перевірки відповідно до ст. 111 та ст. 112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»( зокрема, направлення на перевірку та наказ керівника податкового органу).

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ДПІ у Соломянському районі м. Києва правомірно, у порядку та строки, визначені ст. ст. 238, 250 Господарського кодексу України винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30 листопада 2010 року №0012042305.

Підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, відповідно до п. 1 та п. 4 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні постанови неповно зясовані обставини справи та порушено норми матеріального права, в звязку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 лютого 2011 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Постанову у повному обсязі складено 02.09.2011 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: І.О.Грибан

Суддя: І.В. Федотов