Ухвала суду № 18151821, 28.07.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-899/10/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Романченко Є.Ю.

Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"28" липня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Безименної Н.В., Гром Л.М.

при секретарі: Козловій І.І.

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 41 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13.12.2010 у справі за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Готель Житомир» до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

15.02.2010 Товариство з додатковою відповідальністю «Готель Житомир» звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до ДПІ у м. Житомирі про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0005221702/0 від 02.07.2009.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 13.12.2010 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не зявилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та необхідність їх задоволення.

З таким висновком суду не можна не погодитися.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 22.05.2009 по 12.06.2009 посадовими особами податкового органу на підставі направлень № 871 від 21.05.2009, № 992 від 04.06.2009 проведена планова виїзна перевірка товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 31.03.2009.

В ході перевірки, крім інших, встановлено порушення вимог п.п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 та п. 7.1 ст. 7 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме: товариство недонарахувало податок з доходів фізичних осіб в сумі 9180 грн., про що складено акт № 3757/23-1/35410491/0110 від 17.06.2009.

На підставі акту перевірки, ДПІ у м. Житомирі винесено податкове повідомлення-рішення № 0005221702/0 від 02.07.2009, яким товариству визначено суму податкового зобов`язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій по податку з доходів фізичних осіб в сумі 27540 грн., з яких: 9180 грн. за основним платежем, 18360 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" загальний річний оподатковуваний доход складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року. Згідно з пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 цього Закону до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Крім того, відповідно до абз. 1, 6 п. 1.4 розділу Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998р. № 59, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України, за час перебування у відрядженні працівникові відшкодовуються витрати на оплату рахунків за проживання в готелях (мотелях) або наймання інших житлових приміщень лише за наявності документів (в оригіналі), що підтверджують вартість цих витрат, у вигляді рахунків готелів (мотелів) або інших суб'єктів, що надають послуги з розміщення та проживання відрядженого працівника.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, оплата працівниками проживання в готелі, які перебували у відрядженні в м. Львові протягом 2008 року підтверджується належно оформленими квитанціями, які містять вартість наданих послуг, відмітку про оплату і зазначення готелю, в якому проживали працівники позивача.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем надано документи, які підтверджують на які послуги витрачені кошти отримані під звіт, згідно таблиці № 5 (арк. 20).

Відповідно до п. 2.11. ст.2 Постанови Національного банку, від 15.12.2004, № 637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України.

Апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції щодо помилковості міркувань контролюючого органу щодо порушення ТДВ " Готель Житомир" розрахункових операцій, оскільки вони не здійснювали розрахункових операцій за готівку. Звіт про відрядження не є розрахунковою операцією, так як і не є розрахунковою операцією видача ТДВ " Готель Житомир" працівникам підприємства авансом коштів на відрядження.

Відповідно до п. п. «а»п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»- особи, які відповідно до цього закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем в повному обсязі нараховано та сплачено до бюджету зобов`язання за податком про доходи з фізичних осіб.

Згідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. (стаття 86 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянтом не було надано доказів на підтвердження заявлених ним вимог, а тому доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають до задоволення.

Згідно зі ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13.12.2010 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: Л.М.Гром

Н.В. Безименна

Повний текст виготовлено 02 серпня 2011 року.