Ухвала суду № 18151817, 04.08.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-8652/10/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Іваненко Т.В.

Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"04" серпня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Безименної Н.В., Гром Л.М.

при секретарі: Козловій І.І.

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 41 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Коростенської обєднаної державної податкової інспекції Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 01.12.2010 у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Коростенський щебзавод»до Коростенської обєднаної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

09.11.2010 ВАТ «Коростенський щебзавод» звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Коростенської ОДПІ Житомирської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000992301/0 від 28.10.2010.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 01.12.2010 вищевказаний позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не зявилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так, суд першої інстанції дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Коростенської ОДПІ Житомирської області є нечинним та підлягає скасуванню.

З таким висновком суду не можна не погодитися з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що Коростенською ОДПІ Житомирської області проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ «Коростенський щебзавод» з питань достовірності виникнення від`ємного значення з ПДВ в декларації за липень 2010 року та заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку в декларації за липень 2010 року, за результатом якої складено акт № 611/23-01/01374567.

На підставі акту перевірки Коростенською ОДПІ Житомирської області винесено податкове повідомлення-рішення № 0000992301/0 від 28.10.2010, яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2010 року на 28546, 00 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що в якості підстав для зменшення суми податку на додану вартість, що була заявлена до відшкодування відповідач вказує завищення податкового кредиту за червень 2010 року на суму 28546, 00 грн. та завищення від`ємного значення різниці податкового зобов`язання і податкового кредиту за червень 2010 року, встановленого раніше здійсненою перевіркою, на підставі якої складено акт № 403/23-01/01374567 від 08.09.2010.

Перевіркою встановлено порушення п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», яким позивач неправомірно збільшив суму податкового кредиту в червні на суму 2388, 88 грн., оскільки включив до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковими накладними № 1217 від 31.10.2008 на суму 400, 00 грн., № 1218, 1220 від 12.11.2008 на суму 1194, 44 грн., № 1219 від 10.11.2008 на суму 794, 44 грн., що були отримані від ТОВ «Дівікс»на загальну суму 2388, 88 грн.

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

На думку відповідача, позивачем не використано право включення спірних сум до податкового кредиту за відсутності відповідних податкових накладних, а також на те, що законодавством не передбачено можливості для платника податків самостійно приймати рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання податкового кредиту, а тому вважає, таке відстрочення слід вважати відмовою платника податку від формування податкового кредиту.

Колегія суддів критично ставиться до таких тверджень та вважає їх необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Разом із тим відповідно до норм зазначеного вище Закону, платник податку має право сформувати податковий кредит з урахуванням таких податкових накладних в наступному податковому періоді.

З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що законодавством передбачено право платника податку попередньо включати до податкового кредиту суми, які не підтверджені відповідними податковими накладними, а не безальтернативний обов?язок вчинити такі дії. Разом з тим у разі проведення перевірки та встановлення суми податку, попередньо включеного до складу податкового кредиту, що залишаються непідтвердженими відповідними документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій. Крім цього, законодавством чітко вказано на право платника податку формувати податковий кредит з урахуванням несвоєчасно отриманих податкових накладних у наступному звітному періоді.

Відповідач у відповідності ч. 2 ст. 71 КАС України не надав суду першої інстанції доказів про отримання позивачем спірних податкових накладних раніше червня 2010 року.

Крім того, висновок відповідача про неправомірне завищення ВАТ «Коростенський щебзавод»суми податкового кредиту на 26156, 87 грн. обґрунтований тим, що при співставленні податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України по СПД ОСОБА_2 встановлено, що декларацію з ПДВ за червень 2010 року його контрагента ТОВ «Транс-Агенство Метал»визнано недійсною, податок до бюджету не сплачений, а отже СПД ОСОБА_2 не мав правових підстав для видачі податкових накладних при подальшій реалізації таких матеріальних цінностей позивачу.

Однак, колегія суддів вважає, що такий висновок відповідача не відповідає нормам чинного законодавства.

Згідно з п.п. 7.2.4 п. 7.2 статті 7 вказаного Закону право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних надається особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону, відповідно до якої особи, що підпадають під визначення платників податку згідно із статтею 2 Закону України «Про ПДВ», зобов'язані зареєструватися як платники податку на додану вартість.

Отже, на час складання податкових накладних ПП ОСОБА_3 перебував в Реєстрі платників ПДВ, йому присвоєно індивідуальний податковий номер платника цього податку.

Податковий кредит позивача за період, що перевірявся, сформований на підставі податкових накладних отриманих від ПП ОСОБА_3, який на момент їх видачі був зареєстрований у встановленому податковим законодавством порядку як платник податку на додану вартість і йому відповідно до законодавства надано право на видачу податкових накладних.

Частинами 1-3 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем в ході проведення перевірки були надані всі необхідні документи, які складалися відповідно до умов передбачених чинним законодавством.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що недекларування контрагентами зобов`язань зі сплати ПДВ до бюджету не може бути підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законодавством умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

За таких обставин колегія суддів вважає помилковим висновок податкового органу про безпідставність включення до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість.

З урахуванням вищевикладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Коростенської обєднаної державної податкової інспекції Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 01.12.2010 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: Л.М. Гром

Н.В. Безименна

Повний текст виготовлено 09 серпня 2011 року.