Постанова № 18151417, 21.07.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-6072/10/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Гарань С.М. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" липня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіКостюк Л.О.;

суддів:Бужак Н.П., Троян Н.М.;

при секретарі:Бундукову С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроекопродукт»на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Агроекопродукт»до Канівської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області про визнання протиправними дій, визнання нечинними та скасування наказу та податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2010 року позивач ЗАТ «Агроекопродукт»звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Канівської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області про визнання протиправними дій, визнання нечинними та скасування наказу та податкових повідомлень-рішень (а.с. 3-13 том I).

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року в задоволенні позовних вимог повністю відмовлено (а.с. 92-94 том II).

Не погоджуючись з прийнятим по справі судовим рішенням, позивач - ТОВ «Агроекопродукт»подало апеляційну скаргу, в якій просить винести ухвалу, якою скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року по справі № 2а-6072/10/2370, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с. 99-107 том II).

Змінюючи вимоги за апеляційною скаргою (заява про зміну вимог від 15.06.2011 р.), позивач просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року та прийняти нову постанову, якою повністю задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача про обставини справи, пояснення учасників процесу, зміст судового рішення і апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нової постанови, якою позовні вимоги позивача слід задовольнити частково, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Закрите акціонерне товариство «Агроекопродукт»припинене шляхом перетворення в Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроекопродукт». З моменту проведення державної реєстрації, ТОВ «Агроекопродукт»(місцезнаходження: 19000, Черкаська обл., м. Канів, вул. Дорошенка, 1, ідентифікаційний код: 24372924) є правонаступником всіх прав та зобовязань ЗАТ «Агроекопродукт»та має право на оскарження постанови Черкаського окружного адміністративного суду по справі № 2а-6072/10/2370 від 25 січня 2011 року.

Відповідно до ст. 108 ЦКУ перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Згідно ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Закрите акціонерне товариство «Агроекопродукт»було зареєстроване як субєкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Канівської міської ради Черкаської області 9 вересня 1996 року та перебувало на обліку Канівської ОДПІ як платник податків та зборів, а з 13 червня 2000 року, відповідно до свідоцтва № 32292985, є платником податку на додану вартість.

Закритим акціонерним товариством «Агроекопродукт»подано до Канівської ОДПІ за вхідним номером 9001893042 від 20 травня 2010 року податкову декларацію з податку на додану вартість із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню в розмірі 1 942 948 грн.

В період з 10 червня по 17 червня 2010 року відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ЗАТ «Агроекопродукт»(а.с. 127-151 том I).

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт про результати позапланової виїзної перевірки ЗАТ «Агроекопродукт»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в березні 2010 року № 81/23/24372924 від 17 червня 2010 року, яким зафіксовано завищення позивачем суми, що підлягає до бюджетного відшкодування за квітень 2010 року в розмірі 589497 грн. (далі по тексту Акт) (а.с. 127-151 том I).

На підставі проведеної перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000292301/5662 від 18 червня 2010 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 589497,00 грн. (а.с. 152 том I).

Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивачем було подано скаргу на податкове повідомлення-рішення № 0000292301/5662 від 18 червня 2010 року (а.с. 165-170 том I), скаргу залишено без задоволення.

На підставі цього відповідачем винесено податкове-повідомлення рішення № 0000292301/1-7390 від 10 серпня 2010 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 589497,00 грн. (а.с. 181 том I).

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача позивачем повторно подано скаргу до ДПА в Черкаській області на податкові повідомлення-рішення № 0000292301/5662 від 18 червня 2010 року, № 0000292301/1-7390 від 10 серпня 2010 року (а.с. 182-186 том I), скаргу залишено без задоволення.

На підставі цього відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000292301/2-8459 від 10 вересня 2010 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 589 497,00 грн. (а.с. 192 том I).

Крім того, позивач звертався зі скаргою до Державної податкової адміністрації України про скасування вказаних податкових повідомлень-рішень (а.с. 193-198 том I).

Однак, рішенням від 11 листопада 2010 року скаргу залишено без задоволення.

На підставі цього відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000292301/3-10493 від 17 листопада 2010 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 589497,00 грн. (а.с. 204 том I).

Щодо винесених Канівською ОДПІ Черкаської області податкових повідомлень-рішень № 0000292301/5662 від 18 червня 2010 року; № 0000292301/1-7390 від 10 серпня 2010 року; № 0000292301/2-8459 від 10 вересня 2010 року; № 0000292301/3-10493 від 17 листопада 2010 року, колегія суддів зазначає наступне.

Правовідносини, що виникли на час формуванням позивачем сум податкового кредиту з податку на додану вартість, регулювалися ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. із змінами та доповненнями.

В силу вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(який діяв в момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.2.3 та пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках і надається покупцю на його вимогу продавцем товарів (робіт, послуг).

З огляду на наведені законодавчі приписи, необхідною умовою для віднесення сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту є безпосередній зв'язок витрат на оплату послуг з господарською діяльністю платника податків, що передбачає використання у власній господарській діяльності придбаних (послуг) або ж призначення останніх для такого використання.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, з огляду на наведені законодавчі приписи, підставою для зменшення платником податкових зобов'язань з податку на додану вартість - на суму цього податку, нараховану на вартість отриманих послуг - є належним чином оформлена податкова накладна, що надає право віднести сплачений податок до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах (пункт 1.32 статті 1 цього Закону).

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього ж Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, установлених підпунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Звідси випливає висновок, що правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності наступних умов: спеціальна правосубєктність субєктів господарювання; наявність звязку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю.

За відсутності ж останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту відповідно.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі ліцензійного договору на знак для товарів та послуг (товарний знак) «Верес»від 25 червня 2008 року, позивач використовує товарний знак «ВЕРЕС», здійснює випуск продукції, продаж продукції в Україні та за її межами. Позивач, як користувач торговельної марки має право вчиняти дії щодо її популяризації на ринку України та зарубіжних країн, більш того є зацікавленим в цьому.

1 лютого 2010 року між ЗАТ «Агроекопродукт»та ТОВ «Бейн енд Компані Юкрейн»укладено Договір про надання консультаційних послуг № 10-02/1.

На виконання умов договору сторонами 1 лютого 2010 року укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про надання консультаційних послуг від 1 лютого 2010 року № 10-02/1 (далі за текстом Додаткова угода № 1), якою визначено надання консультаційних послуг з проекту «ВЕРЕС». На дослідження були визначені питання:

- яким є потенціал історично основаних напрямів бізнесу «ВЕРЕС»: консервовані овочі, соуси, консервовані гриби (взагалі та для кожного окремо);

- які є привабливі можливості поза межами основного бізнесу, фокусуючись на напрямках, в яких «ВЕРЕС»вже інвестував та створив активи, напр. заморожені продукти чи бізнес в Росії? Які є запропоновані варіанти для кожної суміжності: ліквідація, продаж, продовження існуючого стану, збільшення швидкості?

- які є сценарії для бізнесу (хто може бути покупцем; яка може бути логіка придбання, чи буде він відкритий до угоди зараз, чи треба чекати покращення умов ринку).

Відповідно до п. 2 додаткової угоди № 1 вартість послуг складала, 3105018, 00 грн. (що є еквівалентом 275000 Євро за курсом НБУ 1129, 0977 грн. за 100 Євро на 28 січня 2010 року), ПДВ 621003, 74 грн., разом - 3726022, 42 грн.

ЗАТ «Агроекопродукт»були надані маркетингові рекомендації щодо досягнення в подальшому ефективного зростання реалізації продукції на ринку. Результати досліджень, проведених ТОВ «Бейн енд Компані Юкрейн», а також маркетингові рекомендації були відображені в звітах «Полный потенциал ЗАО «Агроэкопродукт»проект «Верес», «Среднесрочная стратегия ЗАО «Агроэкопродукт»проект «Верес».

ЗАТ «Агроекопродукт»було здійснено оплату наданих послуг згідно додаткової угоди № 1 в повному обсязі, в розмірі 3536979, 77 грн.

26.03.2010р. між ТОВ «Бейн енд Компані Юкрейн»та позивачем підписано Акт прийому-передачі наданих послуг до Додаткової угоди № 1 до Договору. Позивач на підставі податкової накладної наданої ТОВ «Бейн енд Компані Юкрейн», включив до податкового кредиту за березень 2010 року суму в розмірі 589496,63 грн. (на підставі першої події, а саме підписання сторонами Договору акту прийому-передачі наданих послуг).

Матеріалами справи підтверджено, що послуги, які надавалися контрагентом та придбавалися позивачем, стосувалися товарів, поставка/продаж яких є господарською діяльністю позивача.

Результати маркетингових досліджень, що були здійснені в рамках Додаткової угоди № 1 до Договору про надання консультаційних послуг від 1 лютого 2010 року викладені в: Звіті «Среднесрочная стратегия ЗАТ «Агроекопродукт»Проект Верес»; Додаткових матеріалах до Звіту «Среднесрочная стратегия ЗАТ «Агроекопродукт»Проект Верес; Звіті «Полный потенциал ЗАТ «Агроекопродукт»Проект Верес».

Враховуючи дані рекомендації, визначені в зазначених звітах, позивач змінив асортимент продукції, що виготовляється під торгівельною маркою «ВЕРЕС» (відмовився від виробництва низькорентабельних позицій продукції), удосконалив технологію виробництва, шляхом купівлі нового обладнання, розпочав постачання продукції під торгівельною маркою «ВЕРЕС»на ринки інших країн. На підставі отриманих досліджень, 5 квітня 2010 року позивачем видано Наказ «Про впровадження нових підходів в господарській діяльності ЗАТ «Агроекопродукт»№ 115.

Згідно Наказу:

1. Припинено виробництво низькорентабельних видів продукції: товарна категорія «Кетчуп»(для реалізації в Україні); товарна група соуси «Соуси народів світу»(для реалізації в Україні); товарна група майонез (для реалізації в Україні); огірки в банці 0.9 літрів; ікра овочева; фасоля у склобанці 0,3 літра; джем, конфітюр черешневий; продукція під торговими марками «Геос», «Івана Купала»тощо (крім горошку та кукурудзи) після повного використання залишків сировини та матеріалів, що використовуються у виробництві такої продукції та не можуть бути використані у виробництві іншої продукції, що виробляється підприємством.

2. Наказано в строк до 31 грудня 2010 року дослідити потенціал випуску нових продуктів для диверсифікації сезонної залежності виробництва (напівфабрикати для швидкого приготування перших страв, розвиток категорії соусів) та надати пропозиції з цього приводу.

3. Наказано в строк до 1 червня 2010 року провести переддоговірну роботу з контрагентами в Білорусії та Казахстані та забезпечити укладання відповідних зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

На виконання наказу укладені контракти з казахськими компаніями: Контракт № 140 від 31 серпня 2010 року, укладений між Закритим акціонерним товариством «Агроекопродукт»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бисквит Сауда»; Контракт № 141 від 1 жовтня 2010 року, укладений між Закритим акціонерним товариством «Агроекопродукт»та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРИН ХАУЗ БЕСТ».

Згідно зазначених контрактів позивач поставляє на територію Республіки Казахстан консервовану продукцію.

В рамках виконання рекомендацій спеціалістів ТОВ «Бейн енд компані Юкрейн», закріплених у Звітах, а саме для ліквідації «вузького місця» у відділенні стерилізації Канівського заводу (слайд 27 Звіту «Среднесрочная стратегия «Проект Верес»), позивач уклав контракт з французькою компанією щодо купівлі шести нових статичних однодверних автоклавів Steriflow, призначених для стерилізації продукції.

Суд критично оцінює висновок судово-економічної експертизи по кримінальній справі № 3601000018 від 20.12.2010 року (а.с. 46-54 том II), на яку посилається представник відповідача щодо того, що витрати по оплаті послуг на виконання договору не звязані з господарською діяльністю позивача, оскільки кримінальна справа була порушена стосовно генерального директора ЗАТ «Агроекопродукт»ОСОБА_4 за фактом замаху на привласнення чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, з метою заволодіння бюджетними коштами, у березні 2010 року, незаконно завищив податковий кредит товариства на суму 589497 грн. за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України.

В ході досудового слідства, дії ОСОБА_4 були перекваліфіковані на ст. 212 ч. 1 КК України та постановою від 14 квітня 2011 року по справі № 1-82/2011 р. ОСОБА_4 було звільнено від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки (ухилення від сплати податків до державного бюджету, у період з 01.07.09 року по 30.09.10 року, за рахунок незаконного віднесення до складу валових витрат операцій по сплаті роялті нерезиденту, які не відносяться до господарської діяльності), а кримінальну справу закрито (а.с. 202 том II).

Тому правова оцінка даній експертизі в ході розслідування кримінальної справи та в судовому засіданні на надавалась.

Разом з тим, колегія суддів приймає до уваги висновок науково-правової експертизи № 21/02 (а.с. 150-179 том II), якою доведено що спірні витрати повязані з безпосередньою господарською діяльністю позивача, що підтверджується наданими в судовому засіданні копіями звітів про фінансові результати (а.с. 305-314 том II).

Матеріалами справи підтверджено, що придбані послуги безпосередньо впливали на результат діяльності позивача з продажу товарів та були направлені на отримання доходу. Результатом використання послуг є позитивна динаміка - зростання реалізації виготовленої продукції позивача, що підтверджується даними податкової звітності з податку на прибуток підприємств. Дохід від продажу товарів за період використання наданих маркетингових послуг (з другого кварталу 2010 р. по перший квартал 2011 р.) становив: за другий квартал 2010 року - 141680350 грн.; за третій квартал 2010 року - 196335047 грн.; за четвертий квартал 2010 року - 280688540 грн.; за перший квартал 2011 року 210657009 грн. (що на 34746826 грн. більше ніж за перший квартал 2010 року).

Єдиний документ податкового обліку, який дає право на податковий кредит з ПДВ податкова накладна, складена відповідно до вимог чинного законодавства, претензій до неї з боку відповідача не було. В Акті не оспорюється факт наявності податкової накладної. Також не оспорюється факт чинності податкової накладної.

Пунктом 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, встановлено, що витрати на збут включають такі витрати, які зв'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг), а саме, витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), витрати на передпродажну підготовку товарів та інші витрати, пов'язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг.

Вказане свідчить про те, що позивач, отримуючи вищезгадані послуги, використовував їх межах своєї господарської діяльності, оскільки основними видами його діяльності є оптова торгівля продукцією під торгівельною маркою «ВЕРЕС».

Таким чином, придбання маркетингових, консультаційних та інших послуг у ТОВ «Бейн енд компані Юкрейн»безпосередньо пов'язано з господарською діяльністю позивача.

В звязку з викладеним, колегія суддів дійшла висновку про підтвердження первинними документами маркетингових, консультаційних послуг, отриманих позивачем в рамках Договору про надання консультаційних послуг від 1 лютого 2010 року № 10-02/1. Доводи відповідача щодо неналежного оформлення первинних документів, суд не приймає до уваги, так як абзацом 4 пп. 5.3.9 п. 5.3.ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про додаток на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а по зазначених операціях придбання результатів робіт (послуг) документи первинного обліку повинні бути в наявності.

Згідно з визначенням, наведеним в ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, згідно з вимогами п.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Обовязкові реквізити первинного документу, що складений на паперових та машинних носіях, визначені пунктом 2 статті 9 зазначеного Закону.

Отже, діючим законодавством не встановлено конкретного (особливого) переліку документів, ведення якого є необхідним для підтвердження факту здійснення господарської операції надання маркетингових, консультаційних послуг.

Позивачем надано акт приймання-передачі послуг, що містить всі обов'язкові реквізити і підтверджує факт отримання послуг від ТОВ «Бейн енд компані Юкрейн», у відповідності до умов Договору про надання консультаційних послуг від 1 лютого 2010 року № 10-02/1. Вбачається прямий зв'язок наданих послуг із господарською діяльністю позивача.

Підписаний акт приймання-передачі послуг був достатньою підставою для віднесення витрат на ці послуги до складу валових. Факт надання таких послуг не має підтверджуватися будь-яким іншим додатковими документами.

Таким чином, посилання суду першої інстанції на те що первинні документи не містять всіх необхідних реквізитів, які б свідчили про фактичне надання послуг ТОВ «Бейн енд компані Юкрейн», за якими можна було б встановити зміст та обсяги операцій, їх звязок з господарською діяльністю позивача, а також те, що така діяльність спрямована на отримання доходу, є хибним та не може бути підставою для відмови у задоволенні позову.

Отже, вартість отриманих послуг позивачем може бути віднесена до складу податкового кредиту, відповідно до положень Закону України «Про податок на додану вартість».

За таких обставин, позивачем не було порушено вимог підпункту пп. 7.4.4. п. 7.4 ст. 7, пп. 7.7.2., пп. 7.7.4, пп. 7.7.7, п. 7.7, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Позивачем правомірно сформований податковий кредит.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення № 0000292301/5662 від 18 червня 2010 року; № 0000292301/1-7390 від 10 серпня 2010 року; № 0000292301/2-8459 від 10 вересня 2010 року; № 0000292301/3-10493 від 17 листопада 2010 року є нечинними та такими що підлягають скасуванню.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що наведені в апеляційній скарзі доводи позивача є частково обґрунтованими та такими, що частково заслуговують уваги, а отже, постанову суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги позивача слід задовольнити частково.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи та порушено норми матеріального права, а тому апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нової постанови.

На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 9, 159, 160, 163, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроекопродукт»задовольнити частково.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Агроекопродукт»задовольнити частково.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18 червня 2010 року № 0000292301/5662, видане Канівською обєднаною державною податковою інспекцією Черкаської області.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10 серпня 2010 року № 0000292301/1-7390, видане Канівською обєднаною державною податковою інспекцією Черкаської області.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10 вересня 2010 року № 0000292301/2-8459, видане Канівською обєднаною державною податковою інспекцією Черкаської області.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17 листопада 2010 року № 0000292301/3-10493, видане Канівською обєднаною державною податковою інспекцією Черкаської області.

В задоволенні решти позовних вимог Закритого акціонерного товариства «Агроекопродукт»відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї постанови у повному обсязі, тобто з 27 липня 2011 року.

Головуючий суддяЛ.О. Костюк

Судді:Н.П. Бужак

Н.М. Троян

Постанову виготовлено в повному обсязі: 26.07.11 р.