Ухвала суду № 18151115, 28.07.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-9406/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Головенко О.Д.

Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"28" липня 2011 р. м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Земляної Г.В.

суддів Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 березня 2011 року у справі за позовом Білоцерківського районного споживчого товариства до регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Київській області про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач Білоцерківське районне споживче товариство звернулося до суду з позовом про скасування рішення регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Київській області від 08 вересня 2010 року № 101296/32-206/0323.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 04 березня 2011 року позов задоволено. Скасувати рішення регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Київській області від 08 вересня 2010 року № 101296/32-206/0323.

Не погоджуючись з прийнятою постановою представник регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Київській області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та просить винести нове рішення, яким відмовити у задоволення позову. В своїх апеляційних скаргах апелянти посилаються на незаконність, необґрунтованість та необєктивність рішення суду, неповне зясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення

Відповідно до ч.2 ст.197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а постанову суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та обєктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач Білоцерківське районне споживче товариство зареєстровано, як юридичну особу 25.05.2004 року, про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (ідентифікаційний номер 30353151).

Відповідно до направлення від 11.06.2010 року № 4724, № 4725 посадовими особами відділу контролю за суб'єктами господарювання, що здійснюють розрахунки у готівковій формі управління податкового контролю юридичних осіб Державної податкової адміністрації в Київській області було проведено планову перевірку позивача з питань дотримання вимог законодавства, що регулює готівковий обіг та обіг алкогольних напоїв та тютюнових виробів в Україні.

Перевірку було проведено у магазині № 30, який використовується позивачем для здійснення господарської діяльності, та розташований за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Блошенці, вул. Калініна, буд. 1-А.

Відповідно до акту перевірки від 11.06.2010 року позивачем роздрібна торгівля тютюновими виробами проводилась без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, а саме: під час перевірки було здійснено продаж однієї сигарети «Pаrlament aqva blye»за ціною 0,40 грн. за штуку. Реалізація сигарети «Pаrlament aqva blye»відбулася без реєстратора розрахункових операцій, чек не роздруковувався.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з актом перевірки № 002094 відповідачем було винесено два рішення щодо застосування фінансових санкцій до позивача. Рішення № 101213/32-206/0235 від 12.07.2010 було також позивачем оскаржено в судовому порядку.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги прийшов до висновку, що прийняте Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Київській області рішення від 08.09.2010 року № 101296/32-206/0323 щодо застосування фінансових санкцій є протиправним та необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Ліцензування господарської діяльності, повязаної з виробництвом та обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється у відповідності до вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»від 19.12.1995 року, який визначає основні засади державної політики в сфері ліцензування виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також Положення «Про впорядкування видачі субєктам підприємницької діяльності ліцензій на право оптової торгівлі спиртом етиловим, коньячним, плодовим і виноградним, алкогольними напоями та тютюновими виробами», затвердженого Постановою КМУ від 31.03.1999 року № 500.

Так як, згідно частини 10 статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" (далі-Закон), роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Особливості оформлення та видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами визначені «Тимчасовим порядком видачі ліцензії на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 13.05.1996 року № 493.

Відповідно до п. 27 постанови Кабінету Міністрів України від 13.05.1996 року № 493 «Тимчасовим порядком видачі ліцензії на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами», ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами має знаходитись на видному місці торгівлі і бути доступною для огляду.

В судовому засіданні сторони не оспорювали факт того, що позивач не отримував ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Стаття 17 зазначеного Закону, визначає відповідальність за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, згідно якої посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Так, відповідно до абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” до СПД застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі Закон № 265/95ВР) реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Пунктом 1 статті 3 Закону № 265/95ВР передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій або у випадках передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

Пунктом 2 статті 3 Закону № 265/95ВР передбачено видавати особі, яка отримує аби повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 03.09.2010 року у справі за позовом Білоцерківського районного споживчого товариства до Державної податкової адміністрації України в Київській області про скасування рішення № 101213/32-206/0235 було встановлено, що із первинних документів бухгалтерського обліку господарських операцій позивача, а також із книги надходження товарів № 16 Білоцерківського районного споживчого товариства - магазин № 30 «Продтовари»вбачається, що позивач станом на 11.06.2010 року тютюнові вироби не одержував та не реалізовував. Дана обставина підтверджується і інвентаризаційним описом товарно - матеріальних цінностей магазину № 30 від 07.06.2010 року.

Крім того з пояснень продавця ОСОБА_3, допитаною в якості свідка слідує, що реалізацію цигарок поштучно вона не здійснювала, натомість пригостила свого знайомого власною цигаркою. Пояснення працівникам Державної податкової служби надала під тиском з боку останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Так, згідно із Методичними рекомендаціями щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій, затверджених наказом ДПА України від 12.08.2008 р. №534, які мають використовуватись посадовими особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів планових та позапланових перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), норм з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій, акт перевірки - це службовий документ, який підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення (або їх відсутність) вимог чинного законодавства зазначеними суб'єктами.

Пунктом 3 зазначених рекомендацій встановлено, що на підставі наданих документів зазначаються прізвища, імена та по батькові, посади, місця проживання осіб, у присутності яких проводиться перевірка. Вказані записи здійснюються з посиланням на документи, що їх підтверджують. За згодою таких осіб до акта перевірки можуть додаватись копії цих документів. Пунктом 4 Методичних рекомендацій передбачено, що в описовій частині зазначається детальна інформація про реєстратор розрахункових операцій, який застосовується в господарській одиниці: назва РРО, заводський та фіскальний номери, найменування версії внутрішнього програмного забезпечення; факт використання режиму попереднього програмування найменування та цін товарів (послуг), а також обліку їх кількості.

Окремо в описовій частині зазначаються суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків та зазначена в денному звіті РРО (у гривнях з копійками, у випадку проведення розрахунків в іноземній валюті - в одиницях іноземної валюти), а також відповідність (невідповідність) таких сум готівки. Додаткова інформація про інші факти, встановлені у ході перевірки, також відображається в описовій частині.

Отже, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що в акті перевірки від 11 червня 2010 року № 002094 не зафіксовано факту неповного та несвоєчасного оприбуткування в касі магазину готівкових надходжень, одержаних підприємством від реалізованої продукції або продажу товарів.

Відповідачем не надано достатньо доказів та обґрунтувань правомірності своїх дій.

Відповідач не надав доказів того, що сума 0,40 грн. є сумою вартості проданого товару. Встановити відповідність сум готівкових коштів, що знаходились на місці проведення розрахунків, можливо при наявності роздрукованого фіскального звітного чеку реєстратора розрахункових операцій з огляду на поняття "фіскальний звіт", "денний звіт", наведений в ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", та п. 1 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 N 614.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про не доведення відповідачем того, що сума 0,40 грн., на яку застосована спірна штрафна санкція, є сумою вартості проданого товару, а тому судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги про скасування рішення регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Київській області від 08 вересня 2010 року № 101296/32-206/0323.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і законами України.

Виходячи з наведеного, а також системного аналізу вищевказаних норм права, колегія суддів приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Київській області діяло не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбач Конституцією та законами України, з використанням повноважень не з метою, з якою ці повноваження були надані; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття оскаржуваного рішення; без дотримання необхідного балансу і будь-якими несприятливими наслідками для прав і інтересів позивача.

Надані докази були оцінені судом першої інстанції, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню.

При цьому апеляційні скарги не містять посилання на обставини, передбачені статтями 202 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявниками в апеляційних скаргах були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційних скаргах процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в звязку з чим апеляційні скарги залишаються без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 197, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 березня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через пять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: Т.М.Грищенко

В.Е.Мацедонська