Ухвала суду № 18149575, 12.07.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-5455/09/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Поліщук І.М.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"12" липня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Беспалова О.О.

суддів Парінова А.Б., Данилової М.В.,

при секретарі Кропивному Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Вінницької міжрайонної Державної податкової інспекції на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2010 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Дует" до Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області, третя особа: Вінницька міжрайонна Державна податкова інспекція про визнання бездіяльності протиправною та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання бездіяльності протиправною та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2010 року позовні вимоги було задоволені в повному обсязі.

Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не зявилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду - підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Позовні вимоги мотивовано тим, що за результатами господарської діяльності позивача в період з червня по серпень 2008 року підприємство набуло права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 847502 грн. В поданих до Вінницької МДПІ за наслідками господарської діяльності деклараціях з ПДВ за липень 2008р. та за серпень 2008р., та доданих до декларацій розрахунках суми бюджетного відшкодування за липень та за серпень 2008р., а також в заявах про повернення суми бюджетного відшкодування за липень 2008р. та за серпень 2008р., ПП "Дует" заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок у банку податку на додану вартість за липень 2008 р. в сумі 447832 грн., за серпень 2008 р. в сумі 399670 грн., всього на загальну суму 847502 грн. Вінницькою МДПІ безпідставно, з незрозумілих для позивача причин, у встановлені законом терміни, не надано висновку до органу державного казначейства з зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету - 847502 грн.. чим порушено пп. 7.7.5 п.7.7 ст.7 ЗУ "Про податок на додану вартість". В подальшому позовні вимоги було змінено.

В суді першої інстанції встановлено, що ПП "ДУЕТ" є юридичною особою та перебуває на обліку як платник податків у Вінницькій міжрайонній ДПІ з 24.11.2003р., про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію серія А 00 № 828235 та довідка про взяття на облік платника податків від 18.09.2009р. № 5260.

01.12.2003р. підприємство зареєстровано платником податку на додану вартість, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100246247 від 28.09.2009р.

За результатами господарської діяльності позивача в період з червня по серпень 2008р. ПП "Дует" набуло права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 847502 грн.

В поданих до Вінницької МДПІ позивачем за наслідками господарської діяльності деклараціях з ПДВ за липень 2008р. та за серпень 2008р. в рядках 25 та 25.1 декларації та доданих до декларацій розрахунках, суми бюджетного відшкодування за липень та за серпень 2008р., а також в заявах про повернення суми бюджетного відшкодування за липень 2008р. та за серпень 2008р. ПП "Дует" заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок у банку податку на додану вартість за липень 2008 р. в сумі 447832 грн., за серпень 2008 р. в сумі 399670 грн., всього на загальну суму 847502 грн.

18 листопада 2008 року працівниками Вінницької МДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ПП "Дует" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку за липень, серпень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з червня 2008 по липень 2008 року.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Згідно п. 2 ст. 11 ЗУ "Про державну податкову службу в Україні", органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

За результатами перевірки складено акт № 43/23/32701495 від 18.11.2008р. в якому податковим органом зазначено, що ПП "Дует" не мав права на бюджетне відшкодування заявленої в деклараціях за червень та липень 2008р. загальної суми до бюджетного відшкодування 847 502 грн., посилаючись при цьому на п.п. "а" п.п.7.7.11 п.7.7 ст.7 ЗУ "Про ПДВ" такі особи не мають права на отримання бюджетного відшкодування: особа, яка мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Податкова інспекція вважала придбану ПП "Дует" за договором від 06.05.2008 р. купівлі продажу №1014 адміністративну будівлю - товаром.

Колегія суддів зауважує, що придбана за даним договором та податковими накладними будівля є не товаром, а основним фондом за визначенням п.п.8.2.1, п.п.8.2.2 п.8.2 ст. 8 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно п.п.8.2.1 ст.8 даного Закону під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Відповідно до абз.2 п.п.8.2.2 ст.8 цього Закону основні фонди підлягають розподілу за такими групами: група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі.

Оскільки придбаний ПП "Дует" в процесі приватизації за договором від 06.05.08р. № 1014 об'єкт - адміністративна будівля з прибудовами є основним фондом, то в питанні наявності в підприємства права на бюджетне відшкодування застосовується передбачене п.п. 4"а" п.п.7.7.11 п.7.7 ст.7 ЗУ "Про ПДВ" виключення з заборонної норми: "крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів".

Як встановлено в суді першої інстанції, 29.04.2009р. за наслідками проведеної позапланової перевірки ПП "Дует" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування за листопад 2008 року, Вінницькою МДПІ складена довідка № 198/23/32701495, якою встановлено правомірне відображення ПП "Дует" бюджетне відшкодування ПДВ у декларації за листопад місяць 2008 року у сумі 847502 грн.

12.05.2009р. Вінницькою МДПІ на суму, підтверджену до відшкодування, а саме 847502 грн., був сформований та переданий до управління Державного казначейства у Вінницькому районі висновок № 13 (а.с.112) про суми відшкодування податку на додану вартість.

21.05.2009р. управлінням Державного казначейства у Вінницькому районі повернуто без виконання висновок Вінницької МДПІ про відшкодування позивачу податку на додану вартість на суму 847502 грн. у зв`язку з тим, що відсутні реєстри, щодо суми бюджетного відшкодування (відмова в оплаті № 268 від 21.05.2009р.

В подальшому протягом 2009 року та січня 2010 року Вінницькою МДПІ неодноразово формувались та передавались до управління Державного казначейства у Вінницькому районі висновки про відшкодування ПП "Дует" податку на додану вартість на суму 847502 грн. Управлінням Державного казначейства у Вінницькому районі дані висновки були повернуті без виконання.

12.05.2009р. Вінницькою МДПІ на суму, підтверджену до відшкодування, а саме 847502 грн., був сформований та переданий до управління Державного казначейства у Вінницькому районі висновок № 13 про суми відшкодування податку на додану вартість.

В подальшому протягом 2009 року та січня 2010 року Вінницькою МДПІ неодноразово формувались та передавались до управління Державного казначейства у Вінницькому районі висновки про відшкодування ПП "Дует" податку на додану вартість на суму 847502 грн.

Як встановлено в суді першої інстанції 21.05.2009р. управлінням Державного казначейства у Вінницькому районі повернуто без виконання висновок Вінницької МДПІ про відшкодування позивачу податку на додану вартість на суму 847502 грн. у зв`язку з тим, що відсутні реєстри, щодо суми бюджетного відшкодування.

В даних листах про відмову в оплаті, управління Державного казначейства у Вінницькому районі, повертаючи без виконання висновки Вінницької МДПІ про відшкодування ПП "Дует" податку на додану вартість на суму 847502 грн., посилається на відсутність реєстрів на відшкодування податку на додану вартість, передбачених порядком відшкодування податку на додану вартість, затвердженим спільним наказом ДПА та Державного казначейства України 02.07.1997р. № 209/72.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що вказані дії управляння Державного казначейства у Вінницькому районі Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області щодо повернення висновків Вінницької МДПІ, а також бездіяльність щодо відшкодування на користь позивача визначених у даних висновках сум бюджетної заборгованості являються протиправними, оскільки порушують п.п. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 ЗУ "Про податок на додану вартість", а також п. 4 порядку № 209/72. Зокрема, вказаними нормами визначено, що орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу. Таким чином, закон передбачає єдину підставу для такого відшкодування, а саме наявність висновку податкового органу, а посилання управління Державного казначейства у Вінницькому районі при поверненні без виконання висновків про суми відшкодування податку на додану вартість, на відсутність реєстрів, щодо повернення сум бюджетного відшкодування, є безпідставними, оскільки ЗУ "Про податок на додану вартість" має вищу юридичну силу ніж спільний наказ ДПА України, Міністерства фінансів України та державного казначейства України "Про затвердження Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерством фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом облігацій внутрішньої державної позики" від 03.08.2004р. за № 451/501/132.

Відповідно до ч.4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки такі вимоги є обґрунтованими, узгоджуються з сукупністю доказів та відповідають матеріалам справи.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що винесена постанова про задоволення позову є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню, оскільки спірна постанова прийнята встановленими межами повноважень, що надані чинним законодавством України, з урахуванням всіх обставин справи, що мають значення для прийняття рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2010 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим не має підстави для її скасування та постановлення нового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу скаргу Вінницької міжрайонної Державної податкової інспекції на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2010 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Дует" до Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області, третя особа: Вінницька міжрайонна Державна податкова інспекція про визнання бездіяльності протиправною та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість - залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б. Парінов

Суддя М.В. Данилова

(Повний текст ухвали складено 15.07.2011р.)