Ухвала суду № 18148689, 07.07.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-3391/10/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Чубар Т.М.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"07" липня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого Бєлової Л.В.,

суддів: Безименної Н.В.,

Гром Л.М.

при секретарі Салоїд І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу позивача Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 03 березня 2011 року по справі за адміністративним позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області до Черкаського професійного автодорожнього ліцею про стягнення економічних санкцій ,-

В С Т А Н О В И В :

У липні 2010 року позивач Державна інспекція з контролю за цінами в Черкаській області звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Черкаського професійного автодорожнього ліцею, в якому просила:

- стягнути з Черкаського професійного автодорожнього ліцею економічні санкції в сумі 38027,79 грн. у дохід державного бюджету на код 21081100, одержувач коштів УДК в м. Черкаси, р/р 31114106700002 в ГУ ДКУ в Черкаській області, МФО 854018, код 22809222.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 03 березня 2011 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не зявилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

При ухваленні оскаржуваного рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, на підставі дозволу Міністерства економіки України № 200-6-24/2898 від 17.05.2010р. державною інспекцією з контролю за цінами в Черкаській області проведена позапланова перевірка Черкаського професійного автодорожнього ліцею з питань дотримання державної дисципліни цін при нарахуванні плати за проживання в гуртожитку по вулиці Ярослава Галана, 3 в місті Черкаси.

За результатами перевірки був складений акт № 1208 від 03.06.2010р., відповідно до якого тарифи на електроенергію, що застосовуються позивачем є нечинними, оскільки при використанні кухонних електричних плит тариф за спожиту електроенергію повинен складати 15,0 коп. за 1 кВт/год.

Перевіркою було встановлено нарахування такої плати при фактичному застосуванні тарифу у розмірі 0,197 грн. за 1 кВт/год. Крім того. в акті зазначено, що відповідно до технічного паспорту будівля не оснащена системою газопостачання, а отже приготування їжі відбувається на кухонних електроплитах. Відповідно до цього тариф за спожиту електроенергію повинен складати 15,0 коп. за 1 кВт/год. (без ПДВ).

За наслідками перевірки на підставі вищевказаного акту відповідачем було винесене рішення № 89 від 07.06.2010р. про застосування до позивача економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, а саме вилучення у дохід бюджету суми порушення в розмірі 12 675 грн. 93 коп. та штрафу в сумі 25 351 грн. 86 коп.

Даючи правову оцінку вищевикладених обставин справи, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно виходив з наступного.

Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України (НКРЕ) № 309 від 10.03.1999р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.03.1999р. за № 152/3445, затверджений Порядок застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам (далі по тексту Порядок).

Відповідно до пунктів 2.1.-2.4. Порядку для цілей цього Порядку до населених пунктів відносяться споживачі, які розраховуються з енергопостачальною організацією за загальним розрахунковим лічильником за електроенергію, яка споживається населенням для різних побутових потреб у житлових будинках, квартирах, гуртожитках, для потреб особистих підсобних господарств, присадибних і садових ділянок, дач, освітлення гаражів та боксів для особистих автомобілів, човнів, а також установи виконання покарань і лікувально-трудові профілакторії, слідчі ізолятори. Відпуск електроенергії населеним пунктам проводиться за тарифом 19,7 коп. за 1 кВт.год. Відпуск електроенергії населеним пунктам (крім дачних, дачно-будівельних кооперативів і садових товариств, гаражно-будівельних кооперативів), розташованим у сільській місцевості, проводиться за тарифом 18,15 коп. за 1 кВт.год. Відпуск електроенергії населеним пунктам (крім дачних, дачно-будівельних кооперативів і садових товариств, гаражно-будівельних кооперативів), які обладнані в установленому порядку кухонними електроплитами, електроопалювальними установками (у тому числі в сільській місцевості), проводиться за тарифом 15,0 коп. за 1 кВт.год.

Відповідно до статті 13 Закон України «Про ціни і ціноутворення»та Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1819 від 13.12.2000р., на позивача покладені контрольно-наглядові функції з питань додержання центральними та місцевими органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями вимог щодо формування, встановлення та застосування цін і тарифів. У зв'язку з чим йому надано право проводити перевірки документів, пов'язаних з формуванням, встановленням і застосуванням цін і тарифів, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності, а також одержувати необхідні довідки, приймати рішення про застосування до суб'єктів підприємницької діяльності передбачених чинним законодавством економічних санкцій за порушення порядку встановлення і застосування цін.

Відповідно до частини 1 статті 14 Закон України «Про ціни і ціноутворення»вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди стягується штраф в подвійному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.

Пунктом 1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України № 298/519 від 03.12.2001р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.12.2001р. за № 1047/6238 (далі - Інструкція), визначено, що підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що державною інспекцією з контролю за цінами в Черкаській області не доведений факт отримання відповідачем необґрунтованої виручки та порушення ним чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства. Висновки позивача ґрунтуються лише на припущеннях щодо можливого використання кухонних електричних плит в гуртожитку, що належить позивачу, адже технічного паспорту, який би підтверджував використання кухонних електроплит представником позивача не надано, як і не підтверджено обладнання гуртожитку електроплитами.

Також, з матеріалів справи вбачається, що постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 05.08.2010р., рішення першої інстанції, яким адміністративний позов Черкаського професійного автодорожнього ліцею до державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області про скасування рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 89 від 07.06.2010р. задоволено повністю, визнано нечинним та скасовано рішення державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 89 від 07.06.2010р.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.01.2011р. постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05.08.2010 року залишено без змін.

Відповідно до ч. 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У звязку з вищевикладеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з приводу відмови в задоволенні позовних вимог, тому підстав для скасування постанови суду не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у звязку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд , -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 03 березня 2011 року - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 03 березня 2011року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді