Постанова № 18148596, 05.07.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-2387/10/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г. Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" липня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:

суддів:

при секретарі: Федорової Г.Г.,

Данилової М.В., Беспалова О.О.

Драгирук А.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Приватного підприємства «Сапфір-ЮМ»та Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2010 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Сапфір-ЮМ»до Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2010 року Приватне підприємство «Сапфір-ЮМ»(далі позивачі) звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції (далі відповідач), в якому просило визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції від 16.03.2010 року № 0000042301/0 та № 0000052301/0.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2010 року адміністративний позов Приватного підприємства «Сапфір-ЮМ»задоволено частково.

Визнано недійним та скасовано податкове повідомлення-рішення Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції від 16.03.2010 року № 0000052301/0.

Визнано недійним та скасовано податкове повідомлення-рішення Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції від 16.03.2010 року № 0000042301/0 в частині нарахованого основного платежу в сумі 98936,00 грн. та нарахованих на цю суму штрафних санкцій.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, також звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не зявилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу Приватного підприємства «Сапфір-ЮМ»залишити без задоволення, апеляційну скаргу Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції - задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у період з 29.01.2010 року по 26.02.200 року службовими особами Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції було проведено планову виїзну перевірку Приватного підприємства «Сапфір ЮМ»з питань дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року.

В ході проведення перевірки було встановлено порушення позивачем вимог:

- пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: позивачем до складу валових витрат було віднесено вартість пиломатеріалів (дошки дубової) відповідно до видаткових накладних від ПП ОСОБА_5 на загальну суму 395746,00 грн.;

- п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: позивачем було відображено у колонці 3 «на початок звітного періоду»таблиці 1 «Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів»додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2007 року вартість товарних запасів, придбаних до 01.07.2007 року, в період коли ПП «Сапфір»перебувало на спрощеній системі оподаткування, відповідно позивачем не включені до складу валових витрат у сумі 66 351,00 грн.;

- пп. 5.4.10 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: позивачем до складу валових витрат було віднесено 50 % понесених витрат на придбання бензину для орендованого легкового автомобіля на загальну суму 21 438,00 грн., в тому числі 3 квартал 2007 року 2359,00 грн., 4 квартал 2007 року 2203,00 грн., 1 квартал 2008 року 2848,00 грн., 2 квартал 2008 року 5127,00 грн., 3 квартал 2008 року 2154,00 грн., 4 квартал 2008 року 147,00 грн., 1 квартал 2009 року 3118,00 грн., 2 квартал 2009 року 147,00 грн., 3 квартал 2009 року 3335,00 грн., який було надано в оренду фізичною особою ОСОБА_6 відповідно до договору оренди легкового автомобіля, який не було посвідчено нотаріально,

- пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем було завищено податковий кредит в сумі 23 468,15 грн.;

- пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем завищено податковий кредит в сумі 52313,00 грн.

За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено акт № 2/21/23-04/33000416 від 05.03.2010 року, який підписаний позивачем із запереченнями.

Відповідачем, за результатами розгляду заперечення до акту планової виїзної перевірки від 05.03.2010 року № 2/21/23-04/33000416 було надано висновок, згідно якого висновки за результатами перевірки, викладені в акті залишені без змін (а.с. 23-28).

На підставі акта перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення форми «Р»від 16.03.2010 року № 0000042301/0 про визначення ПП «Сапфір-ЮМ»податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 163575,00 грн.; № 0000052301/0 про визначення ПП «Сапфір-ЮМ»податкового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 106132,00 грн. (а.с. 33-34).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість валових витрат та податкового кредиту, регулюються Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (далі Закон № 334/94-ВР) та Законом України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі по тексту в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № 168/97-ВР).

Так, відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону № 334/94-ВР, об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Положенням абз. 4 пп. 5.4.10 п. 5.4 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, до валових витрат платника податку відносяться витрати на утримання, експлуатацію та забезпечення основної діяльності (крім тих, що підлягають амортизації) легкових автомобілів, побутових літальних апаратів, моторних човнів, катерів і яхт, призначених для відпочинку, що належать платникам податку, основною діяльністю яких є надання платних послуг з транспортного чи туристичного обслуговування сторонніх громадян або організацій, а також якщо ці засоби належать спортивним організаціям і використовуються як спортивне знаряддя.

Не включаються до складу валових витрат витрати платника податку (крім витрат на оплату праці) на утримання і експлуатацію приміщень житлового фонду (крім житлового фонду, визначеного у підпункті 5.4.9 цієї статті), побутових літальних апаратів, моторних човнів, катерів і яхт, призначених для відпочинку, що використовуються з іншими цілями, ніж зазначені у цьому підпункті, або іншими платниками податку, ніж зазначені у цьому підпункті; витрати, пов'язані з стоянкою та паркуванням легкових автомобілів, а також 50 відсотків витрат на придбання пально-мастильних матеріалів для легкових автомобілів та оперативну оренду легкових автомобілів.

Згідно п. 5.9 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

З акту перевірки вбачається, що під час проведення перевірки встановлено невідповідність показника «приріст балансової вартості запасів»відображений в рядку 01.2 К1 Декларацій з податку на прибуток за період з 01.07.2007 року по 30.09.2009 року.

Так, при визначенні приросту/убутку запасів ПП «Сапфір-ЮМ»застосовувався метод середньозваженої вартості однорідних запасів оцінки убутку запасів, які обліковуються на бухгалтерських рахунках: 201 «Сировина й матеріали», 203 «Паливно-мастильні матеріали», 207 «Запасні частини», 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи», 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети», 23 «Виробництво», 26 «Готова продукція».

В порушення п. 5.9 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, позивачем було відображено у колонці 3 «на початок звітного періоду»таблиці 1 «Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів»додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2007 року вартість товарних запасів, придбаних до 01.07.2007 року, в період коли ПП «Сапфір»перебувало на спрощеній системі оподаткування. Таким чином, ПП «Сапфір-ЮМ»було занижено валовий дохід на суму 66351,00 грн.

Також, в порушення пп. 5.4.10 п. 5.4 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, позивачем до складу валових втрат було віднесено 50 % понесених витрат на придбання бензину, який було надано в оренду фізичною особою ОСОБА_6 відповідно до договору оренди легкового автомобіля не посвідченого нотаріально, на загальну суму 21438,00 грн., в тому числі 3 квартал 2007 року 2359,00 грн., 4 квартал 2007 року 2203,00 грн., 1 квартал 2008 року 2848,00 грн., 2 квартал 2008 року 5127,00 грн., 3 квартал 2008 року 2154,00 грн., 4 квартал 2008 року 147,00 грн., 1 квартал 2009 року 3118,00 грн., 2 квартал 2009 року 147,00 грн., 3 квартал 2009 року 3335,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.11.2006 року між ПП «Сапфір-ЮМ»та фізичною особою ОСОБА_6 було укладено договір про оренду легкового автомобіля «SEAT», д.н.з НОМЕР_1.

Відповідно до ст. 799 Цивільного кодексу України, договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Доказів дотримання сторонами вимог щодо нотаріальної форми договору позивачем не надано, матеріали справи таких доказів також не містять, а тому в силу приписів ч. 1 ст. 220 Цивільного кодексу України, такий договір є нікчемним і не тягне виникнення правових наслідків відповідно до ст. ст. 215, 216 Цивільного кодексу України.

Крім того, 15 липня 2008 року між ПП «Сапфір-ЮМ»(Покупець) та ПП «ОСОБА_5»(Продавець) було укладено договір купівлі-продажу пиломатеріалів твердолистяних № 6.

За умовами договору ПП «ОСОБА_5»зобовязався передати у власність ПП «Сапфір-ЮМ», а ПП «Сапфір-ЮМ» зобовязався прийняти і оплатити пиломатеріали твердолистяних порід свіжої порізки в кількості, якості та відповідно до комерційних найменувань, вказаних у додатках до цього договору (Чорнова заготовка дубової фризи, дошка не обрізна, обрізна дубова, круглі лісоматеріали).

Згідно пп. 4.2, 4.4 Договору, поставка товару здійснюється окремими партіями автомобільним транспортом ПП «ОСОБА_5»та супроводжується оригіналами товарної накладної (2 примірника), специфікації (2 примірника), рахунку-фактури (1 примірник), податкової накладної (1 примірник), акту звірки розрахунків (з врахуванням останньої партії товару (2 примірника), товарно-транспортної накладної (від первісного виробника-постачальника) згідно норм ГОСТ 7897-83 (1 примірник), карантинного сертифікату, що видається органами Державної служби з карантину рослин України (1 примірник).

Згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568 (далі Правила),товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Відповідно до пунктів 11.1, 11.3 Правил,основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом) (11.5 Правил).

Відповідно до п. 11.7 Правил,перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

В ході проведення перевірки Володарсько-Волинською міжрайонною державною податковою інспекцією ПП «Сапфір-ЮМ»було надано запит № 838/10/23-04 від 22.02.2010 року про надання письмового пояснення та його документального підтвердження щодо здійснення доставки деревини та пиломатеріалів від постачальників до місця розташування підприємства (смт. Червоноармійськ) за період з 01.07.2007 року по 30.09.2009 року з наданням договорів на поставку та перевезення, товаротранспортних накладних.

Як вбачається з переліку документів, що були надані ПП «Сапфір-ЮМ»до Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції для проведення комплексної документальної перевірки, позивачем товарно-транспортна документація, а саме, акти приймання-передачі товару, довіреності, товарно-транспортні накладні, документи, що засвідчують транспортування та інші підтверджуючі документи надані не були, в звязку з чим податковим органом не було встановлено факту передачі товарів від ПП «ОСОБА_5»до ПП «Сапфір-ЮМ».

Позивачем, на підтвердження факту передачі товару були надані копії видаткових накладних від ПП «ОСОБА_5», копії податкових накладних від ПП «ОСОБА_5», копії банківських виписок та копії квитанцій до прибуткових касових ордерів. Щодо наявних в матеріалах справи копій товаро-транспортних накладних, то колегія суддів звертає увагу на відсутність на них підпису та печатки ПП «ОСОБА_5».

При цьому, позивачем не надано копій договору про надання послуг на перевезення, дорожніх листів, акти виконаних робіт та не було доведено факту поставки.

Таким чином, в порушення пп. 5.21 п. 5.2 ст. 5, пп. 5.3.9 п. 5.3. ст. 9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачем було віднесено до складу валових витрат вартість пиломатеріалів (дошки дубової) відповідно до видаткових накладних від ПП «ОСОБА_5»на загальну суму 395746,00 грн.

Крім цього, колегія суддів звертає увагу на наявний в матеріалах справи лист ДПІ в Андрушівському районі Житомирської області № 820/17-7 від 03.03.2010 року, згідно якого ПП «ОСОБА_5»за місцем реєстрації не знаходиться. Згідно планової документальної перевірки ПП «ОСОБА_5»з питань дотримання податкового законодавства ПП «ОСОБА_5»за період з 07.08.2008 року по 30.06.2009 року було встановлено, що підприємець здійснював діяльність на загальній системі оподаткування обліку та звітності. В перевіряємому періоді не мав трудові відносини з найманими працівниками. Основні засоби та торгова точка у приватного підприємця відсутні. Облік залишків товарно-матеріальних цінностей, облік дебіторської та кредиторської заборгованості приватним підприємцем не вівся.

Також, було встановлено, що в порушення пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»ПП «ОСОБА_5»не відніс до податкових зобовязань за травень та червень 2009 року суму ПДВ з вартості відвантажених товарно-матеріальних цінностей ПП «Сапфір-ЮМ», в результаті чого платником занижено податкові зобовязання за травень 2009 року в сумі 18801,48 грн. та червень 2009 року в сумі 4667,00 грн.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Законом України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

В порушення пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»завищено податковий кредит в сумі 78751,00 грн. по операціях з придбання у ПП «ОСОБА_5»дошки дубової, оскільки зазначені суми ПДВ згідно листа ДПІ в Андрушівському районі Житомирської області № 820/17-7 від 03.03.2010 року ПП «ОСОБА_5»не задекларовані, не відображені в складі податкових зобовязань зазначених податкових періодів та не сплачені до бюджету.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

В звязку з тим, що в ході проведення перевірки не було встановлено факту передачі товарів від ПП «ОСОБА_5»до ПП «Сапфір-ЮМ», через ненадання позивачем підтверджуючих документів, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог в цій чистині.

Згідно зі ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачається підстави для скасування постанови та ухвалення нового рішення, яким в задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Сапфір-ЮМ»до Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Сапфір-ЮМ»на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2010 року залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2010 року задовольнити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2010 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Сапфір-ЮМ»до Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Суддя:

Суддя: Г.Г. Федорова

М.В. Данилова

О.О. Беспалов