Ухвала суду № 18148402, 07.07.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-19364/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.

Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"07" липня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Сорочко Є.О., Дурицькій О.М.,

при секретарі: Пеньковій О.Г.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Креатив Логістик»до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Алвінет ЛТД»про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2010 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Креатив Логістик»звернулися в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Алвінет ЛТД»про визнання недійсними податкові повідомлення-рішення від 20.09.2010 року №0000782306/0 та № 0000792306/0.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 лютого 2011 року вимоги позивача задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні вимог позивача відмовити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та обєктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача.

З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Креатив Логістик»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Алвінет ЛТД»укладено договір №4 від 26.12.2008 року, згідно з яким останній надавав транспортно-експедиційні послуги.

На підставі постанови старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Соломянському районі м. Києва від 17.05.2010 року, співробітниками ДПІ у Оболонському районі м. Києва проведена документальна невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Креатив Логістик»з питань достовірності декларування сум податку на додану вартість та податку на прибуток, при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Алвінет ЛТД»за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, про що складений акт від 26.08.2010 року за № 519/23-6/36080997.

В акті невиїзної документальної перевірки зазначено, що відповідно до постанови слідчого СВ ПМ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 17.05.2010 року у позивача вилучено договори, акти виконаних робіт та податкові накладні, які підтверджують факт понесених валових витрат.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем прийнято спірні податкові повідомлення - рішення від 20.09.2010 року №0000782306/0 та № 0000792306/0.

Згідно аб. 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року №996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Проведені операції з придбання транспортних послуг підтверджені первинними документами.

Згідно висновку експерта НДЕКЦ МВС України від 18.11.2010 року № 479, підписи на первинних документах виконані належними особами ТОВ «Бізнес Алвінет ЛТД».

Пунктом 1.7. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.п.7.2.4. п.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно п. 6.2. Наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165 Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Відповідно до п.п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна. Даним положенням не передбачено наявності інших документів чи обставин для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп.7.4.5.п. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Відповідно до пп. 7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»- датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Будь-якої із перелічених вище обставин, які б за змістом Закону України «Про податок на додану вартість»могли б стати підставою для відсутності виникнення у позивача права на віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по оспорюваних господарських операцій не встановлено.

Інших перешкод для формування податкового кредиту законодавцем не визначено.

Відповідно до п.п. 7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках, є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкові накладні, які дають право на податковий кредит з ПДВ та які виписані на адресу позивача, складені без порушень.

Суд першої інстанції дав належну правову оцінку, доказам наданими позивачем на підтвердження того, що у нього є належним чином оформлені податкові накладні.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено правомірність винесення ним спірних податкових повідомлень-рішень від 20.09.2010 року №0000782306/0 та № 0000792306/0, у звязку з чим вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Доводи апелянта не ґрунтуються на належній доказовій базі та правильному трактуванні норм права.

Суд першої інстанції вірно застосував норми Закону України «Про податок на додану вартість», правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного апелянтом рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 лютого 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 13.07.2011 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Дурицька О.М.

Сорочко Є.О.