Ухвала суду № 18148304, 05.07.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-6874/10/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Черняхович І.Е.

Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

"05" липня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіМацедонської В.Е.,

суддівГрищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретаріГринчуку В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Києві справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Житомирський меблевий комбінат» до Державної податкової інспекції у м.Житомирі про скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Житомирський меблевий комбінат»до Державної податкової інспекції у м.Житомирі про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Житомирі №0000582304/0 від 07 червня 2010 року та №0000582304/1 від 11 серпня 2010 року.

Не погоджуючись з постановленим у справі судовим рішенням, ДПІ у м.Житомирі звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог ПАТ «Житомирський меблевий комбінат»повністю, оскільки вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. Свої вимоги апелянт мотивує з посиланням на п.1.8 ст.1, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та зазначає, що позивач не має права на бюджетне відшкодування, оскільки під час проведення позапланової перевірки заявленої суми до відшкодування на розрахунковий рахунок сум податку на додану вартість ДПІ у м.Житомирі не вдалось підтвердити сплату податку на додану вартість контрагентами позивача до державного бюджету, оскільки вони відсутні за місцем своєї державної реєстрації або ліквідовані. Враховуючи, що під час перевірки фактично не було встановлено факту надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету, апелянт вважає, що податкові повідомлення-рішення №0000582304/0 від 07 червня 2010 року та №0000582304/1 від 11 серпня 2010 року прийняті правомірно.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Судом першої інстанції встановлено, що 31 травня 2010 року ДПІ у м.Житомирі проведена невиїзна документальна перевірка ПАТ «Житомирський меблевий комбінат»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого на розрахунковий рахунок платника за серпень, вересень, грудень 2009 року та січень 2010 року станом на 31 травня 2010 року, за результатами якої був складений акт від 31 травня 2010 року № 3084/23-2/32744172. За результатами перевірки відповідач дійшов до висновку про порушення позивачем п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», тому що ПАТ «Житомирський меблевий комбінат»не підтверджено факт надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету постачальниками, оскільки по ланцюгу придбання товарів, робіт, послуг встановлені факти формування податкового кредиту за господарськими операціями з постачальниками, що мають ознаки фіктивності (відсутність за місцем реєстрації, реєстрація за місцем масової реєстрації, внесення запису про відсутність підтвердження відомостей, припинення юридичної особи), внаслідок чого зменшено суму бюджетного відшкодування на загальну суму 497791,00 грн., в тому числі за серпень 2009 року на 139674,00 грн., за вересень 2009 року на 316915,00 грн., за грудень 2009 року на 33046,00 грн., за січень 2010 року на 8156,00 грн.

На підставі акту перевірки №3084/23-2/32744172 від 31 травня 2010 року ДПІ у м.Житомирі прийнято податкове повідомлення-рішення №0000582304/0 від 07 червня 2010 року, згідно якого внаслідок порушення п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 497791,00 грн.

За результатами розгляду скарги позивача від 11 червня 2010 року в порядку апеляційного узгодження ДПІ у м.Житомирі 11 серпня 2010 року прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги №46207/10/25-003, яким податкове повідомлення-рішення №0000582304/0 від 07 червня 2010 року залишено без змін, а скаргу ПАТ «Житомирський меблевий комбінат»без задоволення, а також винесено податкове повідомлення-рішення №0000582304/1 від 11 серпня 2010 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на 497791,00 грн.

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп.7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При відємному значенні суми, розрахованої згідно з пп.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 п.7.7 ст.7 вищенаведеного Закону (в редакції, що була чинною на час зазначення позивачем сум податку на додану вартість до відшкодування) передбачено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп.7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно пп.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до ДПІ у м.Житомирі подані податкові декларації з податку на додану вартість за серпень, вересень, грудень 2009 року та січень 2010 року з відображенням в них сум, що підлягають бюджетному відшкодуванню.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього ж Закону не дозволяється включення до податкового кредиту сум сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього Закону).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено порушення ПАТ «Житомирський меблевий комбінат»вимог щодо формування податкового кредиту, встановлених Законом України «Про податок на додану вартість», а також не оспорюється факт одержання позивачем від постачальників належним чином оформлених податкових накладних та здійснення сплати податку на додану вартість в складі ціни товарів (робіт, послуг).

Доводи апелянта щодо порушення позивачем п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»не заслуговують на увагу, оскільки у відповідності до зазначеного п.1.8 ст.1 бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим законом. Таким чином, вимога п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови бюджетного відшкодування, стосується платника, який згідно цього Закону поніс фактичні витрати по сплаті податку (факт сплати позивачем податку на додану вартість у складі вартості придбаних товарів (робіт, послуг) ДПІ у м.Житомирі не заперечується), несплата податку на додану вартість продавцем та/або іншими контрагентами в ланцюгу постачальників, а також виявлення податковим органом відсутності таких контрагентів в ланцюгу постачальників за місцезнаходженням (реєстрації за місцем масової реєстрації, внесення запису про відсутність підтвердження відомостей) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем дотримано вимоги Закону України «Про податок на додану вартість»при формуванні податкового кредиту, відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про недобросовісність позивача, як платника податку на додану вартість, про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої ПАТ «Житомирський меблевий комбінат»суми до відшкодування, ДПІ у м.Житомирі не доведено наявність підстав та правомірність зменшення заявленого позивачем бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, а тому податкові повідомлення-рішення №0000582304/0 від 07 червня 2010 року та №0000582304/1 від 11 серпня 2010 року обґрунтовано визнані протиправними та скасовані.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 12 липня 2011 року.

Головуючий суддяВ.Е.Мацедонська

СуддіТ.М.Грищенко

І.О.Лічевецький