Ухвала суду № 18147938, 21.06.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-14102/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"21" червня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Беспалова О.О.

суддів Губській О.А., Даниловій М.В.,

при секретарі Кропивному Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Автомобільної компанії "Укртранс" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Автомобільної компанії "Укртранс" до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсний податкового повідомлення - рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 грудня 2010 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не зявилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду - підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови дійшов висновку про те, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Позивач зазначив, що він звернувся до компанії "Stena Line Scandinavia АВ" та отримав належним чином легалізовану довідку про статус резидента в розумінні уникнення подвійного оподаткування доходів, перекладену відповідно до чинного законодавства. Тому на підставі Порядку №470 від 06.05.2001р. "Про звільнення (зменшення) від оподаткування доходів з джерелом їх походження з України" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України», доход виплачений компанії "Stena Line Scandinavia АВ", підлягає звільненню від оподаткування в Україні.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва здійснено документальну невиїзну перевірку Відкритого акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Укртранс" з питань оподаткування у сфері зовнішньоекономічної діяльності при розрахунках з нерезидентами "Polish Baltic Shipping Co. Kolobrzeg" (Польша), "Stena Line Scandinavia AB" (Швеція) за період з 01.04.2007р. по 20.09.2008р.

За результатами проведеної перевірки виявлено порушення п. 13.5 ст.13, з урахуванням вимог п.16.13 ст.16 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого позивачем не утримано та не сплачено податок з доходу нерезидентів всього у сумі 302 332 грн.

На підставі акту перевірки від 06.07.2010 р. за № 690/1-23-20-22890514 винесено податкове повідомлення-рішення від 15.07.2010 року №0000732202/0 про сплату 302 332 грн. податку на прибуток іноземних юридичних осіб і 604 664 грн. застосованої штрафної санкції.

В суді першої інстанції встановлено, що позивач, оскаржив податкове повідомлення-рішення від 15.07.2010 року №0000732202/0 в адміністративному порядку, в результаті чого, рішенням ДШ у Голосіївському районі м. Києва від 16.09.2010 року № 19695/10/25-011 вказане податкове повідомлення-рішення скасовано в частині 47 384,0 грн. податку на прибуток іноземних юридичних осіб та 94 769,0 грн. штрафних санкцій, в іншій частині вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Однак, відповідачем винесено нове податкове повідомлення-рішення від 24.09.2010р. № 0000932202/1 про сплату 254 948,0 грн. податку на прибуток іноземних юридичних осіб та на 509 895,0 грн. штрафних санкцій, 27.09.2010 року відправлено поштою на адресу позивача.

Колегія суддів зауважує, що на підставі договору від 19.11.2003 № 43 про організацію морських перевезень вантажів, укладеного із компанією "Stena Line Scandinavia АВ" (Швеція), позивачем перераховано вказаній компанії кошти у загальній сумі 583 889,83 євро (еквівалент 4 249 127,26 грн.). Проте податок на доход нерезидентів - компанії "Stena Line Scandinavia АВ " (Швеція) у сумі 254 947,6 грн. позивач не сплачував.

На думку відповідача, оскільки довідки про підтвердження статусу резидента компанії "Stena Line Scandinavia АВ" не надано, то оплата здійсненна позивачем за послуги з міжнародних перевезень підлягає оподаткуванню за ставкою 6%. згідно п. 13.5 ст. 13 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств".

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до п. 13.5. ст. 13 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів.

Згідно п. п. 1.35.1. п. 1.35 ст. 1 того ж Закону, фрахт - винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для цілей перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами; перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом.

Відповідно до п. п. 17.1.9 п. 17 ст. 17 Закону України від 21.12.2000р. №2181-111 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу).

Пунктом 18.1. ст. 18 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

Так, у п. 1 ст.8 "Морський та повітряний транспорт" Конвенції між Урядом України та Урядом Швеції про уникнення подвійного оподаткування доходів та попередження податкових ухилень, яка підписана 15.08.1995 р. та набула чинності 04.06.1996 р. вказано, що прибутки одержані підприємством договірної держави від експлуатації морських, повітряних суден у міжнародних перевезеннях будуть оподатковуватись лише в цій державі.

Механізм застосування положень міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування визначено Порядком звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійних оподаткування, затвердженим Постановою КМУ від 06.05.2001p. № 470 (далі Порядок). Згідно з п. 4 зазначеного Порядку, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, ( або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір. Довідка видається компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором, за формою згідно з додатком 1 або згідно із законодавством такої країни. Довідка, яка надається за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Довідка дійсна в межах календарного року, в якому вона видана. Разом з тим, у ст. 2 Гаазької конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, підписаної 05.10.1961, дата приєднання України 10.01.2002 р. набула чинності для України 22.12.2003 (далі - Гаазька Конвенція) встановлено, що кожна з договірних держав звільняє від легалізації документи, на які поширюється ця конвенція і які мають бути представлені на її території.

Для цілей цієї конвенції під легалізацією розуміється тільки формальна процедура, що застосовується дипломатичними або консульськими агентами країн, на території якої документ має бути представлений, для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, підписала документ, та у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплено документ.

Згідно ст. 3 Гаазької конвенції єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення передбаченого ст. 4 апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складний.

Колегія суддів зауважує, що дотримання зазначеної формальної процедури не може вимагатися, якщо закони, правила або практика, що діють в державі, в якій документ представлений, або угода між двома або декількома договірними державами, відміняють чи спрощують дану формальну процедуру або звільняють сам документ від легалізації.

Статтею 4 Гаазької конвенції встановлено, що апостиль проставляється на самому документі або на окремому аркуші, що скріплюються з документом та повинен відповідати зразку, що подається до конвенції.

Відповідно до ст.12 Гаазької конвенції будь-яка держава може приєднатися до цієї конвенції після набуття нею чинності, відповідно до ст. 11. Приєднання дійсне лише у відносинах між державою, що приєднується, і тими Договірними державами, які не висловили заперечень проти її приєднання протягом шести місяців після отримання повідомлення, передбаченого пунктом Д) ст. 15. Повідомлення про таке заперечення направляється Міністерству закордонних справ Нідерландів.

Країнами, що приєдналися до Гаазької конвенції, є зокрема Польща - 19.11.2004р. (набула чинності 14.08.2005р.) та Швеція - 02.03.1999р. (набула чинності 01.05.1999 року).

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що винесена постанова про відмову в задоволенні позову є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню, оскільки спірна постанова прийнята встановленими межами повноважень, що надані чинним законодавством України, з урахуванням всіх обставин справи, що мають значення для прийняття рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 грудня 2010 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим не має підстави для її скасування та постановлення нового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Автомобільної компанії "Укртранс" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Автомобільної компанії "Укртранс" до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про визнання недійсний податкового повідомлення - рішення - залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя О.О.Беспалов

Суддя О.А.Губська

Суддя М.В.Данилова

(Повний текст ухвали складено 25.06.2011р.)