Ухвала суду № 18147936, 21.06.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-16781/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"21" червня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Беспалова О.О.

суддів Губської О.А., Данилової М.В.,

при секретарі Кропивному Є.В.

за участю представника позивача, представника відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сайленс" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сайленс" до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про визнання нечинним рішення,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2010 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання визнання нечинним рішення .

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 грудня 2010 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю - доповідача, осіб, що з"явились, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду - підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови дійшов висновку про те, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Позовні вимоги мотивовані тим, що прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій підлягає скасуванню, оскільки воно не відповідає вимогам чинного законодавства. Зокрема, позивач стверджує, що він не був зобов'язаний роздруковувати Z - звіти в ті дні, коли операцій з готівкою не проводилося, оскільки день, в який не проводилося операцій з готівкою фактично не є робочою зміною відповідного підрозділу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції працівниками ДПІ у Оболонському районі м. Києва 15.09.2010р. було проведено перевірку ТОВ "Сайленс", за результатами якої складено акт перевірки ТОВ "Сайленс" від 15.09.2010р. №0856/26/54/23/22954177. На підставі висновків даного акту перевірки ДПІ у Оболонському районі м. Києва було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0007312305 від 28.09.2010,р. у розмірі 14 960грн.

Судом першої інстанції було встановлено, що в ході перевірки за період, який перевірявся, з 01.07.2010р. по 14.09.2010р. підприємство не забезпечило щоденний друк фіскальних звітних чеків на реєстраторі розрахункових операцій в робочі дні підприємства.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до п.п. 9,12 ст. 3 ЗУ "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведенню розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Колегія суддів зауважує, що позиція позивача полягає у тому, що не роздрукування фіскальних звітних чеків в магазині за вказані дні пов'язане з тим, що у зазначені дні продаж товару не здійснювався, так як не було покупців, відповідно, відсутній обов'язок щодо щоденного роздрукування фіскального звітного чеку.

Відповідно до постанови КМУ "Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій" від 18.02.2002р. № 199, усі режими роботи реєстратора розрахункових операцій повинні блокуватися, зокрема, у разі перевищення максимальної тривалості зміни. Разом з тим, підсумок розрахунків обчислюється за зміну, максимальна тривалість якої не повинна перевищувати 24 години. У разі, коли підприємство не здійснює діяльність у конкретні дні, що підтверджується відповідним наказом по підприємству, та реєстратори розрахункових операцій не застосовуються, то відповідно і фіскальні чеки не друкуються. У робочі дні підприємства реєстратор розрахункових операцій повинен бути у ввімкненому стані, і роздрукування фіскального звітного чека є обов'язковим.

В суді першої інстанції встановлено, що згідно довідки наданої позивачем відповідачу №0915 від 15.09.2010р., в період з 01.07.2010р. по 14.09.2010р. вихідними днями позивача були субота та неділя, протягом вказаного періоду на підприємстві було 53 робочих дні.

Таким чином, позивач мав законодавчо встановлений обов'язок зі здійснення роздрукування фіскального звітного чека, протягом кожного робочого дня.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що матеріалами справи не підтверджується, що реєстратор розрахункових операцій належить структурному підрозділу юридичної особи, який має графік роботи, відмінний від самого підприємства. Зокрема, реєстраційне посвідчення реєстратора розрахункових операцій не містить посилань на найменування господарської одиниці позивача.

Відповідно до п. 4 ст. 17 ЗУ "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" із змінами та доповненнями, до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції, зокрема, у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що зазначеною нормою законодавства підставою відповідальності визначено невиконання друку щоденного фіскального звітного чеку, без зазначення підстав такого невиконання. Відповідач, як суб'єкт владних повноважень довів правомірність прийнятого ним рішення. Позивач не надав суду належних доказів, які б свідчили про правомірність заявлених позовних вимог.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що винесена постанова про відмову в задоволенні позову є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню, оскільки спірна постанова прийнята встановленими межами повноважень, що надані чинним законодавством України, з урахуванням всіх обставин справи, що мають значення для прийняття рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 грудня 2010 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим не має підстави для її скасування та постановлення нового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сайленс" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сайленс" до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про визнання нечинним рішення - залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя О.О.Беспалов

Суддя О.А.Губська

Суддя М.В.Данилова

(Повний текст ухвали складено 25.06.2011р.)