Ухвала суду № 18147671, 07.06.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-5053/10/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Руденко А.В.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"07" червня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Беспалова О.О.

суддів Губської О.А., Данилової М.В.,

при секретарі Кропивному Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_2 до регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Черкаській області про скасування акта перевірки та рішення про застосування фінансових санкцій,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом про скасування акта перевірки та рішення про застосування фінансових санкцій.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2010 року позовні вимоги позивача було задоволено частково .

Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не зявилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду - підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Позивачем пред'явлені позовні вимоги про скасування акта перевірки та рішення про застосування фінансових санкцій.

Позовні вимоги мотивовано тим, що оспорюваним актом перевірки від 07.09.2010р. встановлено факт здійснення позивачем роздрібної торгівлі алкогольними напоями без отримання ліцензії, та продаж алкогольного напою "Горілочка Медова" за ціною, нижчою від мінімальної роздрібної ціни на алкогольні напої вітчизняного виробництва, встановлені постановою КМУ від 30.10.2008р. № 957. За вказані порушення до позивача рішенням № 230466-2323-152 від 06.10.2010р. застосовано штрафну санкцію у сумі 2700 грн. Разом з тим, зазначена перевірка взагалі не проводилась та акт перевірки не складався. Також був порушений порядок проведення перевірок, оскільки направлення на перевірку та копія наказу про перевірку перевіряючими не було надано. Торгівля алкогольними напоями не здійснювалась, тому факт порушення відсутній.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка зареєстрована як фізична особа-підприємець 27.11.1995р. виконавчим комітетом Уманської міської ради Черкаської області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серії В 03 № 616169 від 29.09.2009р.

З матеріалів справи вбачається, що 07.09.2010р. відповідачем була проведена позапланова виїзна перевірка з питань додержання позивачем вимог, встановлених законодавством України, які є обовязковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за результатами якої складено акт № 0162/32-2/2146809501

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Згідно з п. 13 акту під час перевірки найманий працівник позивача ОСОБА_3 в торговому павільйоні, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, продала споживачеві одну пляшку напою "Горілочка Медова" виробництва ТОВ "Золотоніський ЛГЗ", код ЄДРПОУ 31082518, адреса виробництва: м. Золотоноша, вул. Січова, 22, місткістю 0,5 дм3, вмістом спирту етилового 37,0%, дата розливу 24.07.2010р., марковану маркою акцизного збору 23 АА Б4 135638 05/09 1,850 грн. АВ за ціною 18 грн. Всього на час перевірки в даному торговому павільйоні для реалізації споживачам знаходилась 41 пляшка напою медового "Горілочка Медова".

Відповідно до п. 2 акту перевірки ліцензія на право здійснення роздрібної чи оптової торгівлі алкогольними напоями у позивача відсутня.

За висновком перевірки позивачем порушено вимоги ст. 15 ЗУ "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та постанову Кабінету Міністрів України № 957 від 30.10.2008р. "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва", а саме: здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без ліцензії та за ціною, нижчою від мінімальної роздрібної ціни на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва.

В суді першої інстанції встановлено, що 06.10.2010р. на підставі акту перевірки відповідачем було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій за № 230466-2323-152, яким до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 2700 грн., передбачені ст. 17 ЗУ "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (у подальшому -Закон № 481).

Згідно з розрахунком фінансових санкцій, що міститься у протоколі комісії по розгляду справ про застосування фінансових санкцій від 01.10.2010р., фінансові санкції за відсутність ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями складають 1700 грн., а фінансові санкції за продаж алкогольних напоїв за цінами нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої вітчизняного виробництва складають 1000 грн.

Колегія суддів зауважує, що відповідно до ст. 15 Закону № 481 роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися субєктами підприємницької діяльності всіх форм власності, у тому числі її виробниками, за наявності у них ліцензій.

Визначення понять та термінів "алкогольні напої" та "роздрібна торгівля" містяться у ст. 1 Закону № 481.

Так, під алкогольними напоями розуміються продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукромістких матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка обємних одиниць, які відносяться до товарних груп Гармонізованої системи опису і кодування товарів під кодами 22 04, 22 05, 22 06, 22 08.

Відповідно до пункту "а" ст. 1 Міжнародної Конвенції про Гармонізовану систему опису і кодування товарів, підписаної 14.06.1983р., дата приєднання України 17.05.2002р., передбачено, що під "Гармонізованою системою опису і кодування товарів" розуміється Номенклатура, яка включає в себе товарні позиції, субпозиції і цифрові коди, що відносяться до них, примітки до розділів, груп і субпозицій, а також основні правила класифікації для тлумачення Гармонізованої системи, наведеної в додатку до цієї Конвенції.

Згідно із ЗУ "Про Митний тариф України" від 05.04.2001р. № 2371-111 товарною номенклатурою Митного тарифу України є українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів.

Експертним висновком № К-505 від 23.07.2009р. встановлено, що напій медовий "Горілочка Медова" торгової марки "Горілочка" відноситься до коду 22 06 00 89 00 УКТЗЕД, тобто є алкогольним напоєм відповідно до ст. 1 Закону № 481. Отже, роздрібна торгівля ним повинна здійснюватись за наявності ліцензії.

Судом першої інстанції зазначено, що відповідно до ст. 18 Закону № 481 право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої надано Кабінету Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008р. № 957 (в редакції, чинній як на момент перевірки, так і на момент прийняття рішення) встановлено розміри мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва за кодами УКТЗЕД 2208 30 2208 90; 2208 20; 2204, 2205. При цьому алкогольні напої за кодом УКТЗЕД 220600 також містяться у переліку, передбаченому вказаною постановою, однак мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на них не встановлені.

Згідно з ч.2 ст. 17 Закону № 481 до субєктів господарювання застосовуються фінансові санкції у разі: оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень; оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, виготовленими за коньячною технологією, горілкою та лікеро-горілчаними виробами за цінами, нижчими від встановлених мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на коньяк, алкогольні напої, виготовлені за коньячною технологією, горілку та лікеро-горілчані вироби 100 відсотків вартості отриманої партії, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 1000 гривень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що відповідачем не доведено факт та ціну продажу позивачем алкогольних напоїв. Також мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої за кодом УКТЗЕД 22 06 00 законодавчо не встановлені. За таких обставин колегія суддів зауважує, що рішення про застосування фінансових санкцій рішення № 230466-2323-152 від 06.10.2010р. є необґрунтованим та незаконним.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктами владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Колегія суддів звертає увагу на те, що акти перевірки не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже, не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі. Отже, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Відсутність правовідносин виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що позовну вимогу про скасування акта перевірки не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність прийнятих ним оскаржуваних рішень.

Згідно п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що винесена постанова про часткове задоволення позову є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню, оскільки, спірні рішення прийняті відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства, поза межами компетенції, порушують права та охоронювані законом інтереси позивача.

Таким чином, колегія суддів вважає, що постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2010 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим не має підстави для її скасування та постановлення нового рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_2 до регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Черкаській області про скасування акта перевірки та рішення про застосування фінансових санкцій - залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя О.О.Беспалов

Суддя О.А.Губська

Суддя М.В.Данилова

(Повний текст ухвали складено 10.06.2011р.)