Ухвала суду № 18147665, 12.07.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-13480/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М

У Х В А Л А

Іменем України

"12" липня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Гоцику О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Стіомі-Холдінг» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.02.2011 у справі за її адміністративним позовом до Старокостянтинівської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

21.09.2010 ТОВ «Стіомі-Холдінг»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003851500/0 від 31.08.2010, виданого відповідачем, про стягнення 119896,49,35 грн. основного боргу, 52860,36 грн. фінансових санкцій за несплату орендної плати за користування землею на території Самчинецької сільської ради Староконстянтинівського району Хмельницької області та податкового повідомлення-рішення № 0003861500/0 від 31.08.2010, виданого відповідачем, про стягнення 1111,75 грн. основного боргу, 555,86 грн. фінансових санкцій за несплату фіксованого сільськогосподарського податку на території Самчинецької сільської ради Староконстянтинівського району Хмельницької області.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.02.2011 відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржувану постанову скасувати, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити у повному обсязі.

В судове засідання сторони не зявились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у звязку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується апелянтом на підставі розпорядження голови Старокостянтинівської районної державної адміністрації від 05.11.2007 № 371/2007-р та договору оренди від 07.12.2007 позивачу надано в оренду земельну ділянку площею 638 га із земель не витребуваних паїв Самчинецької сільської ради Хмельницької області для ведення сільськогосподарського виробництва (строк дії договору з 07.12.2007 по 07.12.2008, орендна плата 172 грн./1 га) та зареєстрований за № 1001 від 16.01.2008 у Самчинецькій сільській раді Хмельницької області. Вказана земельна ділянка включена до оподаткування відповідно до умов даного договору та нарахована сума орендної плати сплачена до бюджету у повному обсязі.

Старокостянтинівська районна державна адміністрація та позивач уклали додаткові угоди про продовження терміну дії раніше укладеного договору оренди земельних ділянок, однак позивач копії угод про продовження терміну дії договорів оренди земельних ділянок відповідачу не надавав та земельні ділянки до оподаткування не відніс.

Відповідачем проведено перевірку ТОВ «Стіомі-Холдинг»з питань дотримання вимог податкового законодавства повязаних з нарахуванням і сплатою орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за вересень-грудень 2009 року, січень-червень 2010 року, та фіксованого сільськогосподарського податку за вересень-грудень 2009 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 12.08.10 № 738-1500-32827667, яким встановлено порушення позивачем вимог ст. ст. 21, 33 Закону України «Про оренду землі»в частині заниження орендної плати за земельні ділянки державної власності в сумі 119896,49 грн. (за вересень 2009 р. 11999,06 грн., жовтень 2009 р. 11999,06 грн., листопад 2009 р. 11999,06 грн., грудень 2009 р. 11999,06 грн., січень 2010 р. 12707,00 грн., лютий 2010 р. 11940,81 грн., березень 2010 р. 11813,11 грн., квітень 2010 р. 11813,11 грн., травень 2010 р. 11813,11 грн.), та вимог ст. ст. 3, 5 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок»в частині заниження фіксованого сільськогосподарського податку в сумі 1111,75 грн. (вересень 2009 р. 397,06грн., жовтень 2009 р. 238,23 грн., листопад 2009 р. 238,23 грн., грудень 2009 р. 238,23 грн.).

З підстав виявленого порушення відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 31.08.10 № 0003851500/0 на суму 119896,49 грн. основного боргу, 52860,36 грн. фінансових санкцій та від 31.08.10 № 0003861500/0 на суму 1111,75 грн. основного боргу, 555,86 грн. фінансових санкцій

Згідно з частиною першою ст. 2 Закон України «Про плату за землю»використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до ст. 5 цього ж Закону об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (ст. 15 вищезазначеного Закону).

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно до ч. 5 Закону України «Про оренду землі»орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Орендарями земельних ділянок можуть бути: а) районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом; б) сільські, селищні, міські, районні та обласні ради, Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом; в) громадяни і юридичні особи України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні об'єднання та організації, а також іноземні держави.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі»однією з істотних умов договору оренди землі є: орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оренду землі»орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно до ст. 13 Закону України «Про плату за землю»підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Отже, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку у даному випадку є договір оренди від 07.12.2007 року та додаткові угоди до даного договору від 04.02.2009 та від 09.02.2010 про користування земельною ділянкою із земель не витребуваних паїв Самчинецької сульської ради Старокостянтинівського району, які у державному земельному кадастрі не зареєстровані, що в свою чергу виключає нарахування земельного податку.

Відповідно ст. 1 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок»фіксований сільськогосподарський податок сплачується у рахунок ряду податків і зборів (обов'язкові платежів), до яких, зокрема, відносяться плата (податок) за землю, при цьому, інші податки та збори (обов'язкові платежі), визначені Законом України «Про систему оподаткування», сплачуються сільськогосподарськими товаровиробниками в порядку і розмірах, визначених законодавчими актами України.

Згідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок»об'єктом оподаткування для платників фіксованого сільськогосподарського податку є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у користування, в тому числі на умовах оренди, а також земель водного фонду, які використовуються рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах).

Відповідно до п. 20 ст. 12 Закону України «Про плату за землю»від земельного податку звільняються на період дії Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок»власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику фіксованого сільськогосподарського податку.

Отже, на період дії Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок»у даному випадку позивач має звільнятися від сплати земельного податку на загальних підставах, а не від орендної плати за земельну ділянку відповідно до договору оренди.

При цьому, позивач безпідставно не сплачує орендну плату за орендовані земельні ділянки та фіксований сільськогосподарський податок, дійшовши помилкового висновку, що платник податків, який набув статусу платника ФСП, не є платником плати за землю, у тому числі, і у вигляді орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Крім того, відповідно до угоди про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки від 04.02.2009 терміном дії до 04.02.2010, позивачу слід було віднести до обєктів оподаткування земельну ділянку площею 474,24 га та нарахувати фіксований сільськогосподарський податок з вересня по грудень 2009 року в сумі 1111,75 грн., однак як встановлено судом першої інстанції та не спростовано апелянтом, останнім неправомірно не задекларовано та не сплачено зазначений податок.

В порушення вимог частин 1, 2 статті 71 КАС України апелянтом не спростовано висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Стіомі-Холдінг»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.02.2011 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

Судді: