Ухвала суду № 18146091, 03.08.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Щипачова Г.Є.

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2011 року справа №2а-3313/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Губської Л.В.

суддів Арабей Т.Г. , Геращенка І.В.

при секретарі: Дровніковій К.В.,

за участю: представника позивача: ОСОБА_1.(довіреність від 06.04.2011р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 травня 2011 року в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства «Альянсмашагротранс» до Ленінської міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ленінської міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання протиправними дій субєкта владних повноважень та зобовязання вчинити певні дії, посилаючись на те, що 05.04.2011 року посадовою особою Ленінської МДПІ в м. Луганську з посиланням на п.п. 78.1.4 п.78.1 ст.78, ст. 79 Податкового Кодексу України та відповідно до наказу Ленінської МДПІ у м. Луганську від 04.04.2011 № 623 було проведено позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства «Альянсмашагротранс» з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту за жовтень, листопад 2010 року. За результатами перевірки складено Акт від 05.04.2011 року № 198/23/3705712, в якому податковим органом зроблено висновок, що позивачем податковий кредит сформовано на підставі нікчемних угод з Приватним підприємством «Стилет-Юг». Позивач зазначав, що позапланова невиїзна перевірка відповідачем розпочата та проведена з порушенням п. 75.1. ст. 75, п.п. 78.1.4 п.78.1 ст.78, ст. 79 Податкового кодексу України, п. 5, п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації в Україні 22.12.2010 року № 984, крім того, акт перевірки складений в порушення цього Порядку. Позивач (з урахуванням уточнення позову) просив визнати недійсним та скасувати наказ Ленінської МДПІ у м. Луганську від 04.04.11 № 623 про проведення перевірки ПП «АЛЬЯНСМАШАГРОТРАНС»; визнанти протиправними дії відповідача щодо невизнання (твердження про завищення) та анулювання задекларованої ПП «АЛЬЯНСМАШАГРОТРАНС» в податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року суми податкового зобовязання у розмірі 3081111 грн.; суми податкового кредиту в розмірі 2926 111 грн., суми податку на додану вартість у розмірі 155 000 грн.; в податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року суми податкового зобовязання у розмірі 3415028 грн.; суми податкового кредиту в розмірі 3244277 грн., суми податку на додану вартість у розмірі 170751,00грн.; зобовязати Ленінську МДПІ у м. Луганську поновити у всіх електронних системах, в тому числі в АС «Результати співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», а також в особовій картці ПП «Альянсмашагротранс» код ЄДРПОУ 37057712, задекларовані показники вказаних декларацій.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30 травня 2011 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з цим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. На обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що невиїзна документальна перевірка ПП «Альянсмашагротранс» з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за жовтень, листопад 2010 року була проведена відповідно до п.п. 78.1.4 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України та на підставі наказу № 623 від 04.04.2011 року, у зв»язку з тим, що Ленінською МДПІ у м. Луганську від ДПІ у м. Херсоні отримано акт невиїзної позапланової перевірки ПП „Стилет - Юг” з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з контрагентами постачальниками та з контрагентами-покупцями за період з 01.09. 10 по 31.12.10, яким встановлено, що усі операції купівлі-продажу ПП „Стилет - Юг” з його постачальниками та покупцями за період: березень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року, є нікчемними по ланцюгу до „вигодонабувача". Таким чином, в ході проведення перевірки встановлено неможливість фактичного здійснення контрагентами постачальниками ПП „Стилет - Юг” господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі - продажу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів тощо. Тобто, усі операції купівлі-продажу ПП „Стилет - Юг” з його постачальниками та покупцями за період: березень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року (в тому числі з позивачем), не спричиняють реального настання правових наслідків, тому ПП «Альянсмашагротранс» не мало законних підстав для формування податкового кредиту по операціям з ПП «Стилет-Юг». Щодо незаконності проведення перевірки апелянт зазначає, що, зважаючи на те, що перевірка вже проведена, відсутня доцільність скасування наказу про її проведення. Крім того, вважає, що, оскільки на підставі акту перевірки податковим органом не прийнято ніякого повідомлення-рішення, права позивача будь-яким чином не порушені, тому не потребують судового захисту.

В судовому засіданні представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Належним чином повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду справи представник апелянта до суду не прибув, що, відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, не є перешкодою для судового розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що Приватне підприємство «Альянсмашагротранс» зареєстровано як субєкт господарювання юридична особа виконавчим комітетом Луганської міської ради 15.04.2010 року, є платником податків і зборів, в тому числі податку на додану вартість, та перебуває на обліку в Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції в м. Луганську.

19.01.2011 року позивачем до відповідача подано декларації з податку на додану вартість за жовтень та листопад 2010 року, згідно яких: за жовтень 2010р. сума податкового зобов'язання склала 3081111,00 грн., сума податкового кредиту з ПДВ склала 2926111, грн., сума податку, що підлягає сплаті до бюджету,- 155000,00 грн.; а за листопад 2010р. сума податкового зобов'язання склала 3415028 грн., сума податкового кредиту з ПДВ склала 3244277, грн., сума податку, що підлягає сплаті до бюджету, - 170751,00 грн.

04.04.11 р. Ленінською МДПІ в м. Луганську прийнятий наказ № 623 про проведення позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства «Альянсмашагротранс» з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за жовтень, листопад 2010 року з підстав передбачених п.п. 78.1.4 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 та ст. 20.1.4 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 79.1. ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Пунктом 79.2. ст. 79 Податкового кодексу України установлено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, при цьому, п.п. 78.1.4 п.78.1 ст.78 цього Кодексу передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Статтею 73 Податкового Кодексу України (п.73.3) передбачено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження, при цьому, запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену в запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що відповідач не дотримався вимог ст. 73, п.п. 78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України щодо права платника податків протягом 10-деного строку надати необхідні пояснення та їх документальне підтвердження і передчасно прийняв оскаржуваний наказ з перевищенням наданих повноважень, при цьому, не надіслав позивачу наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Крім того, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про передчасність висновку органу державної податкової служби про здійснення позивачем викладених в акті перевірки порушень.

Відповідно до п.п. 3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України “Про податок на додану вартість” (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) (далі-Закон №168) , обєктом оподаткування є операції платників податків з постачання товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Пунктом 4.1 ст.4 цього Закону передбачено, що база оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, виїзного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обовязкових платежів), виключаючи податок на додану вартість, який зараховується до ціни товарів (послуг), згідно законам України з питань оподаткування.

Відповідно до п.п.7.3.1. п.7.3. ст.7 Закону №168 визначено, що датою виникнення податкових зобовязань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг)…, або дата відвантаження товарів, а для робіт, послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт платником податку , а відповідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 цього Закону, податковий кредит звітного періоду визначається за договірною вартістю товарів (послуг), і складається із сум податків нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку… Тобто до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при його придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджується поставка продукції (робіт, послуг) позивачеві, що, в свою чергу, підтверджує правомірність формування ним своїх податкових зобов'язань у спірний період.

Крім того, п.п. 7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону №168 встановлює, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата, здійснення першої з подій : - або дата списання з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг)…, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

При цьому не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентами платника податку, а також не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податків до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатись як нікчемні правочини в силу самого припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу. У такому разі достатньо встановити необізнаність платника податку, що заявляє право на податковий кредит з податку на додану вартість про факт припинення або недобросовісний характер діяльності контрагента (зокрема, про несплату податків чи неподання податкової звітності).

З наявних в матеріалах справи документів, на підставі яких здійснювалась господарська діяльність ПП «Альянсмашагротранс» у спірний період, вбачається, що позивачем обґрунтовано і правомірно сформовано податковий кредит.

Крім того, слід зазначити наступне.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Колегія суддів зазначає, що доводи відповідача щодо нікчемності усіх операцій купівлі-продажу ПП «Стилет-Юг», контрагентом якого є позивач, ґрунтуються на припущеннях, і вважає, що судом першої інстанції зроблено правильний висновок про неправомірність дій відповідача, оскільки судове рішення не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб»єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несправедливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідач не довів суду правомірності своїх дій, і суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови колегія не вбачає.

Ухвала в повному обсязі складена 05 серпня 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись статями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 травня 2011 року в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства «АЛЬЯНСМАШАГРОТРАНС» до Ленінської міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання протиправними дій субєкта владних повноважень та зобовязання вчинити певні дії, -залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 травня 2011 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Колегія суддів: Л.В. Губська

(підписи)

Т.Г. Арабей

І.В.Геращенко