Ухвала суду № 18144705, 08.07.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Горпенюк О.А.

Суддя-доповідач - Блохін А.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2011 року справа №2а-3398/11/1270

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Блохіна А.А.

суддів Міронової Г.М. , Юрко І.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 травня 2011 року у справі № 2а-3398/11/1270 за позовом Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про скасування постанови ППВР ВДВС ГУЮ в Луганській області про арешт коштів боржника від 17.03.2011 ВП 17132678 в сумі 2204,09 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

19.05.2011 року Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області, в якому послався, що при виконанні судових рішень державним виконавцем відповідача було винесено постанову про арешт грошових коштів позивача на цільовому розрахунковому рахунку позивача № 35212037000633 в УДК в м. Рубіжне ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, код 03196860 у сумі 2204,09 грн. (ВП № 17132678), що належить позивачеві та з якого проводиться виплата грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2011 році. Посилаючись на те, що звернення стягнення на кошти на вказаному рахунку призведе до нецільового використання спеціальних бюджетних коштів та зробить неможливим виплати грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2011 році, позивач просить скасувати вказану постанову державного виконавця.

Позивачем 11.05.2011 року подано заяву про уточнення адміністративного позову, в якій належним відповідачем зазначено Відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19 травня 2011 року у справі № 2а-3398/11/1270 позовні вимоги задоволено частково.

Скасовано постанову Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області від 17.03.2011 року ВП № 17132678 у частині включення до постанови суми виконавчого збору в розмірі 198,26 грн. та суми витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 23,23 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова прийнята з порушенням норм права, у звязку з чим просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

У відповідності до ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження та особи які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також, якщо законом не встановлено іщ порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що на виконанні у відповідача знаходяться виконавчий лист № 2а-46/09, виданий 12.10.2009 року Рубіжанським міським судом про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області на користь ОСОБА_2 недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року у сумі 1982,60 грн., на виконання яких державним виконавцем відповідача відкрито виконавче провадження та у рамках яких у звязку з відмовою добровільного виконання судового рішення державним виконавцем винесено постанову від 17.03.2011 року ВП № 17132678 про накладення арешту на виконання виконавчого листа № 2а-46/09 від 12.10.2009 у межах суми 2204,09 грн., з яких: 1982,60 грн. за рішенням суду, 198,26 грн. виконавчий збір, 23,23 грн. витрати на проведення виконавчих дій. Грошові кошти знаходяться на цільовому розрахунковому рахунку позивача № 35212037000633 в УДК у м. Рубіжне ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, код 03196860. Вказані обставини підтверджуються копією постанови про накладення арешту та не заперечуються відповідачем (а.с. 6).

Позивачем не надано доказів того, що на рахунок № 35212037000633 в УДК у м. Рубіжне ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, код 03196860 надходять гроші лише на виплати грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2011 році та не зазначено на який рахунок надходять виплати грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік.

Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон № 606-XIV) передбачено, що державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом, накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Порядок звернення стягнення на грошові кошти боржника визначено статтею 50 зазначеного Закону, пунктом 4 якої визначено, що за наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність», арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, а так само арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, накладається виключно за санкціонованою прокурором постановою слідчого, за постановою державного виконавця у випадках, передбачених законами України, або за рішенням суду.

Крім того, частиною шостою статті 59 зазначеного Закону було передбачено, що стягнення на грошові кошти та інші цінності фізичних чи юридичних осіб, що знаходяться у банку, може бути звернене за виконавчими документами, передбаченими законами України.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог, скасування постанова відповідача про накладення арешту в частині включення до постанови виконавчого збору та сум витрат на проведення виконавчих дій.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі зясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апеляційних скарг не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.

Керуючись ст.195 - 197, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. 200, п.1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 травня 2011 року у справі № 2а-3398/11/1270 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 травня 2011 року у справі № 2а-3398/11/1270 за позовом Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про скасування постанови ППВР ВДВС ГУЮ в Луганській області про арешт коштів боржника від 17.03.2011 ВП 17132678 в сумі 2204,09 грн. - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя А.А. Блохін

СуддіГ.М. Міронова

І.В. Юрко