Ухвала суду № 18143624, 07.07.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Стойка В.В.

Суддя-доповідач - Лях О.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2011 року справа №2а/0570/6764/2011 <приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26 >

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Лях О.П.

суддів Горбенко К.П. , Гайдара А.В.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 травня 2011 року у справі № 2а 0570/6764/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оил-Сервіс» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про скасування податкових повідомлень- рішень , -

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 травня 2011 року задоволені позовні вимоги позивача про скасування податкового повідомлення рішення № 0002362342/0 від 16.11.2010 в частині визначення сплати 4706,10 грн. податку на додану вартість та 2353,05 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції та податкового повідомлення рішення № 0002372342/0 від 16.11.2010 в частині визначення до сплати 5882,63 грн. податку на прибуток та 2144,59 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції задоволено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Апеляційну скаргу мотивує неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Сторони в судове засідання не зявилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, Жовтневою МДПІ м. Маріуполя була проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «Оил-Сервіс» з питань підтвердження отриманих від платника податків ПП «Фірма Томь» відомостей за період з 01.10.2009 р. по 28.02.2010 р.

За результатами перевірки був складений акт № 2361/23-2/31674403 (надалі - Акт перевірки), яким встановлено порушення п.3.1 ст.З, п.п 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року за №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 4706,1 грн., у т.ч. по періодах: жовтень 2009 року - 1497,26 грн., листопад 2009 року - 771,46 грн., грудень 2009 року - 769,72 грн., січень 2010 року - 830,68 грн., лютий 2010 року -836,98 грн.; п. 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року за №334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 5882,63 грн., у т.ч. за 2009 рік в сумі - 3798,05 грн., за 1 квартал 2010 р.- 2084,58 грн.

У акті перевірки встановлено недодержання вимог ч.5 ст. 203, ч.1,2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Оил-Сервіс» при придбанні товарів. Товари по вказаних правочинах не були передані в порушення ст.ст. 662, 655 та 656 ЦК України.

Вищезазначений висновок було зроблено відповідачем на підставі акту від 29 червня 2010 року №290/23-1/22041152 ДШ у Іллічівському районі міста Маріуполя про проведення позапланової невиїзної перевірки ПП «Фірма Томь» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 січня 2009 року по 31 січня 2010 року, за результатами якої не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств-постачальників за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2010 р., що свідчить про те, що правочини між ПП «Фірма Томь» та підприємствами-постачальниками здійсненні без мети настання реальних наслідків. В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ПП «Фірма Томь» підприємствам покупцям. Перевіркою встановлено відсутність об*єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям у 01.01.2009р. по 31.03.2010р., в розумінні ст.З Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 за №334/94-ВР та ст.З Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997р. не встановлено факту реального виконання угоди, а саме - передачі товарів від продавця до покупця, в звязку з відсутністю актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів та встановлений факт не включення до складу податкових зобовязань ПП «Фірма Томь» взаємовідносин з ТОВ «Оил-Сервіс».

Таким чином відповідачем відповідно до п. 1, 2 ст. 215, ч. 1, 5 ст. 203 ЦК України зазначений договір визнано нікчемним, то бо відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний договір, що не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

За результатами перевірки відповідачем згідно з п.п. «б» п.п. 4.2.2. п.4.2 ст.4, п.п.17.1.3. п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0002362342/0 від 16.11.2010 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 7059,15 грн., у тому числі за основним платежем - 4706,10 грн., штрафні (фінансові) санкції - 2353,05 грн. та податкове повідомлення рішення № 0002372342/0 від 16.11.2010 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 8027,22 грн., у тому числі за основним платежем - 5882,63 грн., штрафні (фінансові) санкції -2144,59 грн.

Між ПП «Фірма томь» (орендодавець) та ТОВ «Оил-Сервіс» (орендатор) був укладений договір № 30/09-09 від 30.09.2009р. /а.с.7/, згідно якого орендодавець передає, а орендатор отримує у тимчасове володіння та користування нежитлове приміщення, що розташоване на 1-му поверсі громадської будівлі, загальною площею 400 кв. м., що розташоване за адресою : м. Маріуполь, вул. Станіславського, 5. Строк оренди складає - з 01

жовтня 2009 року по 31 грудня 2009 року. Орендна плата за орендує мий об*єкт по даному договору складає 22 грн. 00 коп. за 1 кв. м. в місяць, загальна суми по договору у місяць складає 8800 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ- 1466 грн. 67 коп.

Відповідно до акту прийому-передачі нежитлового приміщення від 01 жовтня 2009 року на підставі договору оренди нежитлових приміщень №30/09-09 від 30 вересня 2009 р., нежитлове приміщення загальною площею 400 кв.м. на 1-му поверсі двохповерхової будівлі було прийнято ТОВ «Оил-сервіс» в особі директора Сущенко СП. /а.с.8/.

Додатковою згодою №1 від 01 листопада 2009 року до договору оренди нежитлового приміщення №30/09-09 від 30 вересня 2009 року було змінено п.1.3, п.4.1, п.5.1 договору оренди нежитлового приміщення та викласти в наступній редакції: 1.3 загальна площа - 200 кв.м., строк оренди з 01 листопада 2009 року по 28 лютого 2010 року, 5.1 орендна плата за орендує мий об*єкт по даному договору складає 22 грн. 00 коп. за 1 кв.м. у місяць, загальна сума по договору у місяць складає 4400 грн. 00 коп., у т.ч. НДС- 733 грн. 33 коп. /а.с.9/.

Додатковою угодою №2 від 01 березня 2010 року до договору оренди нежитлового приміщення №30/09-09 від 30 вересня 2009 року було визначено, що сторони прийшли до угоди розірвати договір оренди нежитлового приміщення №30/09-09 від 30 вересня 2009 року з 01 березня 2010 року. З моменту вступу в дію даної додаткової угоди сторони не вважають себе повязаними будь - якими правами та обовязками /а.с. 10/.

Актом прийому - передачі нежитлового приміщення по договору оренди нежитлового приміщення №30/09-09 від 30 вересня 2009 року від 01 березня 2010 року підтверджено факт того, що відповідно до п.8.1 договору оренди орендодавець передав, а орендатор прийняв нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: м. Маріуполь, вул. Станіславського, 5, загальною площею 200 кв.м. Обєкт оренди знаходиться в задовільному стані та передано у відповідності до умов договору /а. с 11/.

Виконання даного договору підтверджується актами прийому-передачі робіт (наданих послуг): №370 від 30.10.2009р. на суму 8,983 грн. 54 коп., №552 від 30.11.2009р. на суму 4,628 грн. 77 коп., №750 від 30.12.2009 на суму 4,618грн. 33 коп., №99 від 29.01.2010р. на суму 4,984 грн. 09 коп., №270 від 26.02.2010р. на суму 5 021 грн. 89 коп. /ах. 17-21/.

ТОВ «Оил-Сервіс» при здійсненні вказаних операцій були видані податкові накладні: №370 від 30.10.2009р. на суму 8,983 грн. 54 коп., №552 від 30.11.2009р. на суму 4,628 грн. 77 коп., №750 від 30.12.2009 на суму 4,618грн. 33 коп., №99 від 29.01.2010р. на суму 4,984 грн. 09 коп., №270 від 26.02.2010р. на суму 5 021 грн. 89 коп. /а.с. 12-16/.

Оплата позивачем за оренду нежитлового приміщення проведена платіжними дорученнями: №2049 від 01.07.2010 р., №2051 від 12.07.2010 р., №1978 від 19.04.2010р., №1979 від 19.04.2010 р., №1883 від 11.01.2010 р., №1968 від 07.04.2010р., копії яких наявні у матеріалах справи /а.с.22-24/.

Згідно п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. за № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит -це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п.7.5.1 п.7.5. ст.7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку і оплати товарів (робіт,послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не дозволяється включення до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Таким чином, згідно норм діючого на час виникнення спірних правовідносин податкового законодавства України можливість віднесення платником до податкового кредиту сум податків залежить лише від їх сплати в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, та наявності належним чином оформленої податкової накладної.

Судом встановлено, що у позивача наявні податкові накладні, що підтверджують його право на формування податкового кредиту за проведеними господарськими операціями.

Даний факт також встановлений податковим органом в ході проведення перевірки і не спростовано в ході розгляду справи.

Згідно ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З аналізу акту перевірки Жовтневої МДПІ від 17.09.2010 року №2361/23-2/31674403 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Оил-Сервіс» з питань підтвердження отриманих від платника податків ПП «Фірма Томь» відомостей за період з 01.10.2009р. по 28.02.2010р., акту ДПІ у Іллічівському районі міста Маріуполя №290/23-1/22041152 від 29 червня 2010 року про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «Фірма Томь» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період 01.01.2009 року по 31.03.2010 року та заперечень відповідача проти позову вбачається, що обставинами, які на думку відповідача свідчать про нікчемність договору між позивачем та ПП «Фірма Томь», його спрямованість на порушення публічного порядку є не підтвердження наявності поставок товарів (послуг) від ПП «Фірма Томь».

Цю обставину відповідачем не було встановлено.

Як встановлено у судовому засіданні в акті ДПІ Іллічівського району про проведення позапланової невиїзної перевірки ПП «Фірма Томь» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 січня 2009 року по 31 січня 2010 року, зазначено, що згідно відповіді директора ПП «Фірма Томь» первинні документи були втрачені та триває їх відновлення.

При цьому, факт належності ПП «Фірма Томь» нежилого приміщення, та надання його згідно договору з ТОВ «ОІЛ-Сервіс» в оренду не перевірявся.

Отже, відповідачем в ході перевірки не було спростовано факт отримання позивачем у ПП «Фірма Томь» нежилого приміщення розташованого за адресою: м.Маріуполь, вул.Станиславського,5 у тимчасове користування.

Втім, факт надання позивачу послуг ПП «Фірма Томь» підтверджено належно оформленими первинними документами бухгалтерського обліку, а саме актами виконаних робіт, податковими накладними та платіжними документами.

З урахуванням цього суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що наведене підприємство правомірно видавало податкові накладні, на підставі яких позивачем були включені до складу податкового кредиту відповідні суми податку.

При цьому, приписами Закону не передбачено нарахування податків стороні договору з підстав не виконання іншою стороною договору своїх зобов'язань зі сплати податку до бюджету.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів , -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 травня 2011 року у справі № 2а/0570/6764/2011 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 травня 2011 року у справі № 2а/0570/6764/2011 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів : О.П. Лях

К.П. Горбенко

А.В. Гайдар