Ухвала суду № 18143508, 05.07.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шальєва В.А.

Суддя-доповідач - Лях О.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2011 року справа №2а-10932/09/0570 <приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26 >

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Лях О.П.

суддів Горбенко К.П. , Попова В.В.

при секретарі Задоєнку О.В.

за участю представника позивача - Криворучка В.Ж.

представника відповідача - Гришакової Н.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2011 року у справі № 2а-10932/09/05701 за позовом Акціонерного товариства закритого типу „Донбаспромелектромонтаж" до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2011 року у справі № 2а-10932/09/05701 задоволені позовні вимоги Акціонерного товариства закритого типу „Донбаспромелектромонтаж" до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду справи представник відповідача просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Апеляційну скаргу мотивує неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Представник позивача відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги , колегія суддів приходить до наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій Акціонерне товариство закритого типу „Донбаспромелектромонтаж" зареєстроване в якості юридичної особи на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, державна реєстрація проведена виконавчим комітетом Донецької міської ради 03.11.1994 р., включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 01416990. Маріупольське спеціалізоване управління „Електромонтаж" № 449 відповідно до положення (а.с. 89-92 т. 1) є підрозділом Акціонерного товариства закритого типу „Донбаспромелектромонтаж", не є юридичною особою.

Жовтневою МДПІ м. Маріуполя на підставі постанови слідчого СВ ПМ ДПА в Донецькій області в кримінальній справі № 180-422 була проведена виїзна позапланова документальна перевірка Маріупольського спеціалізованого управління „Електромонтаж" № 449 АТЗТ „Донбаспромелектромонтаж" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004 р. по 31.03.2008 р., за результатами якої складений акт № 2336/23-2/01417038 від 26.08.2008 р., в якому податковим органом зроблений висновок про порушення позивачем пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.48 п. 5.4 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" в частині заниження суми податку на прибуток на загальну суму 51887 грн., в тому числі за 2005 рік - 0,3 тис. грн. (З квартали 2005 р. - 0,2 тис. грн., 2005 рік - 0,3 тис. грн.), за 2006 рік - 2644 грн. (1 квартал 2006 р. - 362 грн., півріччя 2006 р. - 516 грн., З квартали 2006 р. - 621 грн., 2006 р. - 2644 грн.), за 2007 рік - 41995 грн. (1 квартал 2007 р. - 67 грн., півріччя 2007 р. - 11239 грн., 3 квартали 2007 р. - 32214 грн., 2007 р. - 41995 грн.), за 1 квартал 2008 р. - 6948 грн.; пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. З, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", внаслідок чого занижена сума податку на додану вартість на 39608 грн., в тому числі за жовтень 2006 р. - на 200 грн., листопад 2006 р. - на 200 грн., за грудень 2006 р.- на 1175 грн., за квітень 2007 р. - на 2029 грн., за червень 2007 р. - на 6874 грн., за липень 2007 р. - на 15069 грн., за вересень 2007 р. - на 1578 грн., за жовтень 2007 р. - на 2532 грн., за листопад 2007 р. - на 4073 грн., за грудень 2007 р. - на 771 грн., за січень 2008 р. - на 4028 грн., за лютий 2008 р. - на 304 грн., за березень 2008 р. - на 775 грн. (а.с. 12-51 т. 1).

На підставі акту перевірки Жовтневою МДПІ м. Маріуполя 11.09.2008 р. були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0001362342/0 про визначення Маріупольському спеціалізованому управлінню „Електромонтаж" № 449 АТЗТ „Донбаспромелектромонтаж" податкового зобов'язання з податку прибуток в загальному розмірі 72578 грн., в тому числі за основним платежем - 51887 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 20691 грн. (а.с. 55 т.1), № 0001372342/0 про визначення Маріупольському спеціалізованому управлінню „Електромонтаж" № 449 АТЗТ „Донбаспромелектромонтаж" податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 59412 грн., в тому числі за основним платежем - 39608 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 19804 грн. (а.с. 54 т.1).

За наслідками апеляційного узгодження податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення №№ 0001362342/1, 0001372342/1, 0001362342/2, 0001372342/2, 0001362342/3, 0001372342/3з аналогічними вимогами.

За наслідками розгляду повторної скарги податковим органом 18.06.2009 р. прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0001362342/4 та № 0001372342/4 з аналогічними вимогами (а.с. 52, 53 т.1).

Предметом спору є правомірність прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень №№ 0001362342/4 та 0001372342/4.

04.01.2007 р. АТЗТ „Донбаспромелектромонтаж" (підрядник) був укладений контракт підряду № МА-27/3д/309/21 з ВАТ „Металургійний комбінат „Азовсталь" (замовник), за умовами якого підрядник зобов'язаний виконати електромонтажні, зв'язкові роботи СЦБ, пусконалагоджувальні роботи та виготовлення нестандартного обладнання по об'єкту розширення ККЦ ОНРС та ТОО з будівництвом МНЛЗ № 6 та 2 агрегатів піч-ковш (а.с. 157-163 т.1). Додатковою угодою № 2/309/74 від 14.05.2007 р. до контракту підряду сторонами контракту затверджений розрахунок договірної ціни (а.с. 165-168 т.1). Невід'ємними частинами контракту є відомості потрібності матеріалів, розрахунки договірної ціни, графік виконання електромонтажних робіт, листи про рівень заробітної плати тощо. На виконання цього договору 04.01.2007 р. АТЗТ „Донбаспромелектромонтаж" (підрядник) був укладений договір субпідряду № МА-27/3д/3 09/21-449 з Маріупольським спеціалізованим управлінням „Електромонтаж" № 449 АТЗТ „Донбаспромелектромонтаж" (субпідрядник), за умовами якого субпідрядник взяв на себе зобов'язання щодо виконання електромонтажних робіт на ВАТ МК „Азовсталь" на об'єкту ККЦ, розширення ОНРС та ТОО з будівництвом МНЛЗ № 6 та 2 агрегатів „піч-ковш" (а.с. 156 т.1).

10.02.2006 АТЗТ „Донбаспромелетромонтаж" в особі Маріупольського спеціалізованого управління „Електромонтаж" № 449 був укладений договір субпідряду № 8/2006-с з приватним підприємством „Будівельник-7" (а.с. 195-198 т.1). Додатковими угодами № 1 від 10.02.2006 р. та № 3 від 10.02.2006 р. збільшена вартість робіт (а.с. 201, 203 т.1).

15.03.3005 АТЗТ „Донбаспромелектромонтаж" був укладений з ВАТ „Металургійний комбінат „Азовсталь" прямий контракт підряду № 9/05/293 8/68д, предметом якого є виконання будівельно-монтажних робіт по об'єкту центробіжний компресор К3000-61-1 з паровою турбіною К22-90-2 (а.с. 204-208 т. 1).

В ході проведення перевірки податковим органом зроблений висновок про заниження МСУ „Електромонтаж" № 449 АТЗТ „Донбаспромелектромонтаж" валового доходу на 3000 грн. за період з жовтня по грудень 2006 р. по договору субпідряду № 8/2006 від 10.02.2006 р. внаслідок зменшення вартості робіт.

За умовами зазначеного договору субпідряду розрахунок за виконані роботи проводиться щомісячно згідно з актами виконаних робіт форми КБ-2В та довідок про вартість робіт форми КБ-3, підписаних генеральним підрядником.

Також в ході перевірки відповідачем зроблений висновок про заниження МСУ „Електромонтаж" № 449 АТЗТ „Донбаспромелектромонтаж" валового доходу на 166308 грн.

за квітень, червень, липень, вересень, жовтень, листопад 2007 та січень 2008 по договору субпідряду № МА-27/Зд/309/21-449 від 04.01.2007 р. внаслідок зменшення вартості робіт.

За умовами зазначеного договору розрахунок за виконані роботи проводиться протягом 20 банківських днів з дня підписання акту форми Ф2.

Також в ході перевірки відповідачем зроблений висновок про заниження МСУ „Електромонтаж" № 449 АТЗТ „Донбаспромелектромонтаж" валового доходу на 4875 грн. за грудень 2006 р. по прямому контракту підряду № 9/05/2938/68д від 15.03.2005 р. внаслідок зменшення вартості робіт.

За умовами зазначеного контракту замовник здійснює оплату виконаних робіт щомісячно на підставі підписаних актів виконаних робіт форми Ф2.

Вартість виконаних робіт, в тому числі зменшення вартості робіт в бік зменшення, підтверджена в судовому засіданні довідками про вартість робіт форми КБ-3.

Частина 2 статті 3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема, визначає, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Стаття 1 зазначеного Закону визначає, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Вимоги до первинного документа встановлені ст. 9 Закону, а саме, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оскільки зазначені довідки форми КБ-3 та акти виконаних робіт форми КБ-2В містять відомості про господарські операції та підтверджують їх виконання, ці документи є документами первинного бухгалтерського та податкового обліку, які повинні враховуватися при визначенні сум податку на прибуток та податку на додану вартість.

У відповідності до п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", якій діяв на час виникнення спірних правовідносин, валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Підпунктом 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 цього Закону встановлено, що валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

З урахуванням зазначених вимог законодавства суд вважає, що позивач визначив валові доходи у відповідності до вимог п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" як загальну суму отриманого протягом звітного періоду доходу, а тому висновки податкового органу про заниження позивачем валового доходу за період з жовтня 2006 р. по січень 2008 р. на загальну суму 174183 грн. є безпідставними.

Крім того, відповідачем в акті перевірки зазначено про порушення позивачем п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.48 п. 5.4 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" в частині включення до складу валових витрат видатків на відрядження за період з січня 2005 р. по березень 2008 р. в розмірі 9590 грн., а також в частині включення до складу валових витрат у 4 кварталі 2007 р. та 1 кварталі 2008 р. суми в розмірі 23855 грн. як витрат на проживання у гуртожитку АТЗТ „Донбаспромелектромонтаж" робітників інших підприємств. Як вбачається із матеріалів справи , 14.08.2007 р. АТЗТ „Донбаспромелектромонтаж" (наймодавець) укладений договір з МСУ „Електромонтаж" № 449 АТЗТ „Донбаспромелектромонтаж" (наймач) № 23-П, за умовами якого АТЗТ „Донбаспромелектромонтаж" надає МСУ „Електромонтаж" № 449 АТЗТ „Донбаспромелектромонтаж" місця для проживання у гуртожитку, який належить АТЗТ „Донбаспромелектромонтаж" та розташований у м. Маріуполі, по вул. Георгіївській, 71. Як встановлено п. 3.1.1 договору, розрахунок за проживання робітників МСУ „Електромонтаж" № 449 та осіб, які знаходяться у відрядженні в МСУ 449 інших СУ АТЗТ „Донбаспромелектромонтаж" здійснює МСУ „Електромонтаж" № 449. За договором № 52, укладеним 01.10.2007 р. МСУ „Електромонтаж" № 449 АТЗТ „Донбаспромелектромонтаж" з СУ-477 АТЗТ „Донбаспромелектромонтаж", МСУ „Електромонтаж" № 449 надає робітникам СУ-477, які знаходяться у відрядженні в МСУ, місця для проживання. Відповідно до п. 3.1.2 договору розрахунок за проживання здійснює МСУ „Електромонтаж" № 449. За договором № 54, укладеним 01.10.2007 р. МСУ „Електромонтаж" № 449 АТЗТ „Донбаспромелектромонтаж" з ГСУ-452 АТЗТ „Донбаспромелектромонтаж", МСУ „Електромонтаж" № 449 надає робітникам ГСУ-452, які знаходяться у відрядженні в МСУ, місця для проживання. Відповідно до п. 3.1.2 договору розрахунок за проживання здійснює МСУ „Електромонтаж" № 449.

Виконання зазначених договорів підтверджується актами здачі-приймання робіт (виконання послуг) на суму 23855 грн., рахунками-фактурами, податковими накладними.

Оплата позивачем послуг з проживання у гуртожитку здійснена шляхом перерахування безготівкових коштів, що підтверджується виписками про рух коштів по банківському рахунку позивача.

У відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", який діяв на час здійснення спірних господарських операцій, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Частиною четвертою пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З урахуванням того, що позивачем оплачувались послуги з проживання у гуртожитку осіб, які знаходились у відрядженні саме в МСУ „Електромонтаж" № 449 з метою виконання електромонтажних робіт, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що такі видатки позивача повністю пов'язані з господарською діяльністю позивача.

Враховуючи зазначені вище вимоги Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", витрати позивача з придбання послуг з проживання у гуртожитку є валовими витратами, оскільки ці витрати були здійснені для їх подальшого використання у власній господарській діяльності та повністю підтверджені належними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Частина 2 статті 3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема, визначає, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Стаття 1 зазначеного Закону визначає, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Вимоги до первинного документа встановлені ст. 9 Закону, а саме, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наявні у позивача документи, а саме, рахунки-фактури, акти здачі-приймання виконаних робіт (отриманих послуг), податкові накладні, складені за результатами проведених операцій за вказаним договором, є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Розрахунки позивача з АТЗТ „Донбаспромелектромонтаж" за придбані послуги здійснені шляхом перерахування безготівкових коштів.

Таким чином, наявні усі документи, передбачені правилами ведення податкового обліку, які підтверджують виконання договору АТЗТ „Донбаспромелектромонтаж", що свідчить про помилковість висновку податкового органу про відсутність об'єкту оподаткування.

Що стосується видатків на відрядження за період з січня 2005 р. по березень 2008 р. в розмірі 9590 грн., суд зазначає таке.

Як встановлено п. 3.12 Положення про Маріупольське спеціалізоване управління „Електромонтаж" № 449 АТЗТ „Донбаспрмелектромонтаж", для функціонування виконавчого апарату відокремлений підрозділ щомісячно проводить відрахування на його утримання.

Судом встановлено, що АТЗТ „Донбаспромелектромонтаж" щомісячно направляються МСУ „Електромонтаж" № 449 повідомлення, на підставі яких позивачем відраховуються зазначені у повідомленнях суми, в тому числі витрати на відрядження.

Підпунктом 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що до валових витрат включаються витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, у межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (включаючи перевезення багажу) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження, оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), найм інших жилих приміщень, телефонних рахунків, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкового страхування, витрат на усний та письмовий переклади, інших документально оформлених витрат, пов'язаних з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, включаючи будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку зі здійсненням таких витрат.

Зазначені витрати можуть бути включені до складу валових витрат платника податку лише за наявності підтверджуючих документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків з готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, страхових полісів тощо. Не включається до складу витрат платника податку готівка, витрачена на цілі, визначені підпунктами 5.3.1 та 5.4.4 цієї статті, а також "на цілі, не пов'язані з відшкодуванням особистих витрат фізичної особи, яка перебуває у відрядженні.

Виходячи зі змісту повідомлень, АТЗТ „Донбаспромелектромонтаж" були включені до повідомлень суми витрат на відрядження саме членів керівних органів, а тому підтверджуючи документи знаходяться саме у головного підприємства.

Податковим органом не здійснені заходи щодо перевірки наявності підтверджуючих документів у головного підприємства.

В порушення вимог ч. 2 ст. 71 КАС України відповідачем не надано суду доказів щодо того, що витрати на відрядження не підтверджені відповідними документами, а тому у податкового органу були відсутні підстави для визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток та нарахування штрафних (фінансових) санкцій.

Крім того, в акті перевірки податковим органом зазначається про порушення позивачем пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", внаслідок чого занижена сума податку на додану вартість на 39608 грн., в тому числі за жовтень 2006 р. - на 200 грн., листопад 2006 р. - на 200 грн., за грудень 2006 р. - на 1175 грн., за квітень 2007 р. - на 2029 грн., за червень 2007 р. - на 6874 грн., за липень 2007 р. - на 15069 грн., за вересень 2007 р. - на 1578 грн., за жовтень 2007 р. - на 2532 грн., за листопад 2007 р. - на 4073 грн., за грудень 2007 р. - на 771 грн., за січень 2008 р. - на 4028 грн., за лютий 2008 р. - на 304 грн., за березень 2008 р. - на 775 грн.

В акті перевірки податковим органом зазначається про порушення пп. 3.1.1 п.3.1 ст. 3 вказаного Закону в частині заниження суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 34837 грн. (по операціям виконання електромонтажних робіт в частині заниження вартості виконаних робіт).

Підпунктом 3.1.1 п. 3.1 ст. З Закону України „Про податок на додану вартість", який був чинним на час дії спірних правовідносин, визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Як встановлено п. 1.4 ст. 1 цього Закону, поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Відтак, з урахуванням викладених вище висновків суду про безпідставність положень акту перевірки щодо заниження валового доходу позивачем на 174183 грн. внаслідок заниження вартості виконаних робіт, висновки відповідача про заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 34837 грн. є безпідставними.

У відповідності до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як зазначалось вище, позивачем оплачувались послуги з проживання у гуртожитку осіб, які знаходились у відрядженні саме в МСУ „Електромонтаж" № 449 з метою виконання електромонтажних робіт, тому суд вважає, що такі видатки позивача повністю пов'язані з господарською діяльністю позивача.

Враховуючи зазначені вище вимоги Закону України „Про податок на додану вартість", витрати позивача з оплати гуртожитку є такими, що придбані з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення

першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 цього Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Податкові накладні, видані АТЗТ „Донбаспромелектромонтаж" відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

Отримавши податкову накладну, покупець набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.

Підпункт 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" встановлює, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В даному випадку сума сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) підтверджена податковими накладними, а тому така сума підлягає включенню до складу податкового кредиту.

Оскільки судом встановлено, що в даному випадку господарські операції з придбання послуг з проживання у гуртожитку були вчинені реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, позивач безперечно має право на податковий кредит.

Аналогічні висновку щодо включення до складу валових витрат сум витрат на відрядження викладені вище, а тому у податкового органу були відсутні підстави для визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість та нарахування штрафних (фінансових) санкцій.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів , -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2011 року у справі № 2а-10932/09/05701 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2011 року у справі 2а-10932/09/05701 за позовом Акціонерного товариства закритого типу „Донбаспромелектромонтаж" до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання недійсними податкових повідомлень залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення у повному обсязі.

Ухвала в повному обсязі складена 07.07.2011 року.

Колегія суддів : О.П. Лях

К.П. Горбенко

В.В. Попов