Ухвала суду № 18143454, 04.07.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2011 року справа №2а/0570/3323/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Яковенка М.М.

суддів Ханової Р.Ф. , Гайдара А.В.

при секретарі судового засідання: Марциновський А.К.

за участю представників:

від позивача:ОСОБА_2, ОСОБА_3

від відповідача: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2011 року по адміністративній справі № 2а/0570/3323/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про визнання недійсним та скасування акту перевірки та податкових повідомлень рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2011 року по адміністративній справі № 2а/0570/3323/2011 позовні вимоги задоволені частково (а.с.141, 142-144).

Визнані недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова від 3 серпня 2010 року № 0001301720/0, від 1 листопада 2010 року № 0001301720/4.

Визнані недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова, що були прийняті за наслідками розгляду первинної та повторних скарг Львівської філії «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» на податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова від 3 серпня 2010 року № 0001301720/0.

В іншій частині позовних вимог, про визнання недійсним та скасування акту перевірки, відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту с порушенням норм матеріального та процесуального права, просили постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити повністю. (а.с.147).

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги вказують, що підставою для прийняття спірних податкових повідомлень - рішень стало те, що на момент перерахування коштів на рахунки гр..ОСОБА_4, остання перебувала на посаді бухгалтера підприємства, а тому податковий орган дійшов правомірно висновку про отримання нею «додаткового блага» в розумінні п.1.1 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», яке підлягає оподаткуванню за правилами п.п.4.2.6 цього закону.

Представники позивача заперечували проти доводів апеляційної скарги, вважають постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою. Зазначили, що підставою для визначення податкових зобовязань з податку на прибуток фізичних осіб, стало вчинення головним бухгалтером ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кримінально - караного діяння, відносно якої порушена кримінальна справа, яка перебуває на розгляді в судовій інстанції та знаходиться під вартою. Ніякого нарахування підприємством ОСОБА_4 матеріального блага не проводилось.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, виходячи із змісту апеляційної скарги та додатків до неї, заяв з боку відповідача про розгляд справи у їх присутності до суду апеляційної інстанції не надходило, хоча вони і повідомлялись про час та місце розгляду справи, що дає суду право провести розгляд справи у відсутність представника відповідача, проти чого не заперечували представники позивача.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, осіб, які приймали участь у судовому розгляді справи, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснювався з урахуванням приписів ст..195 КАС України, в межах апеляційної скарги.

Судами першої та апеляційної інстанцій, встановлено, що 28.04.2010 року комісією, яка була призначена розпорядженням ТОВ ПБП «Азовінтекс» № 2 від 02.03.2010 року здійснено документальну перевірку ведення бухгалтерського та податкового обліку Львівською філією ТОВ ПБП «Азовінтекс» за період з 20.11.2008 року по 31.03.2010 року.

Перевіркою встановлена несплата головним бухгалтером Львівської філії ТОВ «ПБП «Азовінтекс» ОСОБА_4 податків із заробітної плати працівників філії та привласнення нею грошових коштів, у зв'язку з чим позивач був вимушений звернутися з заявою до Франківського районного відділку ЛМУ УМВС України у Львівській області з заявою, щодо порушення у відношенні бухгалтера Львівської філії ТОВ «ПБП «Азовінтекс» ОСОБА_4 кримінальної справи.

12.04.2010 року старшим слідчим СУ ГУМВС України у Львівській області 12.04.2010 року відносно головного бухгалтера Львівської філії підприємства позивача ОСОБА_4, порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за фактом заволодіння чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах.

На виконання постанови Галицького районного суду про проведення ревізії вії 09.06.2010 року, постанови слідчого СУ ГУМВС України у Львівської області від 09.06.2010 року, на підставі направлень виданих начальником КРВ у м. Львові від 15.06.2010 року №214, 215 головним контролером ревізором КРВ у м. Львові Кримнюк М.І. та контролером-ревізором КРВ у м. Львові Сенківським А.І. проведено позапланову виїзну ревізію фінансово-господарської діяльності Львівської філії ТОВ проектно-будівельного підприємства «Азовінтекс» за період з 01.12.2008 р по 31.03.2010 р. Ревізією підтверджена безпідставність переведення з банківського рахунку, філії на рахунки отримувача ОСОБА_4 № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, які відкрито у Другій Львівській філії ВАТ «Кредобанк» та було перераховано кошти в сумі -997726,00 грн. ( в т.ч. на рахунки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, які відкрито Другій Львівскій філії ВАТ «Кредобанк» - 992086,00 грн. Ревізією встановлено, що дані порушення вчинені з вини головного бухгалтера ОСОБА_4

13.07.2010 року Державною податковою інспекцією у Франківському районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку Львівської філії ТОВ ПБП «Азовінтекс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 року по 31.03.2010 року валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 31.03.2010 року про що складено акт № 3309/23-2/36260817.

Перевіркою встановлено порушення п. 1.1 ст. 1, п.п 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, п. 7.1 ст. 7, п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, п.п. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань, щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету за період з 01.07.2009 року по 31.03.2010 року на суму -199158,28 грн.

Податковий орган робить такий висновок, вважаючи, що уся сума, що була безпідставно перерахована з рахунків підприємства на рахунок головного бухгалтеру є доходом головного бухгалтеру на який підприємство повинно було нарахувати та сплатити податок з доходів фізичних осіб у розмірі 15% від суми доходу.

Податковим повідомленням-рішенням від 03 серпня 2010 року № 0001301720/0 ДПІ у Франківському районі м. Львова позивачу донараховано податок з доходів фізичних осіб у сумі- 199158,28 грн. та застосовано штраф у розмірі-398 316,56 грн..

Позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку до ДПІ у Франківському районі м. Львова, ДПІ у м. Львові, ДПА у Львівській області, ДПА України, проте за наслідками адміністративного оскарження йому було відмовлено в задоволені скарг, податкове повідомлення-рішення від 03 серпня 2010 року № 0001301720/0 залишено без змін.

За наслідками розгляду первинної та повторних скарг, відповідачем приймались також податкові повідомлення-рішення, які позивачу не направлялися. На вимогу суду першої інстанції, вказані податкові повідомлення-рішення відповідачем надані не були. В матеріалах справи мається лише одне податкове повідомлення-рішення від 1 листопада 2010 року № 0001301720/4, яке було прийнято за результатами адміністративного оскарження.

Факт того, що кошти були отримані головним бухгалтером ОСОБА_4 без згоди працедавця та такі, що не нараховувалися бухгалтеру повністю підтверджуються матеріалами справи, а саме: актом документальної перевірки проведеної комісією ТОВ ПБП «Азовінтекс» від 28.04.2010 року, заявою ТОВ ПБП «Азовінтекс» про порушення у відношенні головного бухгалтера Львівської філії ТОВ ПБП «Азовінтекс» ОСОБА_4 кримінальної справи від 02 квітня 2010 року № 208/1, актом ревізії від 07.07.2010 року № 19-38/81.

Розглядаючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що в межах розгляду даної адміністративної справи, повністю знайшло своє підтвердження факт самостійного використання електронної системи переказу коштів «клієнт-банк» Львівської філії ПАТ «Альфа-банк» гл.бухгалетором Львівської філії ОСОБА_4, незаконного та безпідставного (без дозволу власника грошових коштів ТОВ ПБП «Азовінтекс») перерахування з банківського рахунку на свої особисті рахунки грошові кошти у загальній сумі 1585506, 22 грн. за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 рік.

Доводи відповідача про існування презумпції поінформованості керівника щодо дій бухгалтера на період його повноважень є безпідставними.

Податковим органом не доведений факт допущеного з боку позивача визначеного відповідачем порушення податкового законодавства.

В основу висновків відповідача покладено невірно визначений обєкт обчислення доходу із грошової суми отриманої гр.-ю ОСОБА_4 в розумінні Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин). В даному випадку має місце безпідставне перерахування та отримання грошових коштів ОСОБА_4, в межах суспільно-небезпечного діяння, з яких податковий орган проводив визначення до стягнення податку з доходів фізичних осіб. Колегія суддів звертає увагу, що грошові кошти отримані злочинним шляхом, не можуть бути обєктом обчислення податків, крім того, покладання відповідальності на саму юридичну особу за допущене правопорушення з боку фізичної особи ОСОБА_4 в межах скоєння нею кримінально-караного діяння є недоречним та безпідставним.

Колегія суддів вважає, що відповідач до прийняття судового рішення в межах кримінальної справи порушеної відносно ОСОБА_4, зробив передчасні висновки щодо обчислення та визначення до сплати відповідного податку.

Колегія суддів вважає також, що податковий орган на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не довів, що спірні грошові кошти, які перераховані ОСОБА_4 та визначені до стягнення, є отриманим доходом фізичної особи в розумінні Закону №889-4 та який в межах цього Закону підлягає оподаткуванню у визначеному розмірі 15 %.

Доводи апеляційної скарги про наявність неналежного контролю з боку керівництва за своїм персоналом, неналежного контролю та допущених в звязку з цим порушень ведення бухгалтерського обліку в межах даної справи є безпідставними та не обґрунтованими.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі зясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись статтями 2, 11, 71, 159, 160, 167, 184, 195, 1951, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2011 року по адміністративній справі № 2а/0570/3323/2011 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2011 року по адміністративній справі № 2а/0570/3323/2011 залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 04 липня 2011 року. Ухвала повному обсязі складена 08 липня 2011 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді Р.Ф.Ханова

А.В. Гайдар