Ухвала суду № 18142821, 04.05.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" травня 2011 р.справа № 2а-8470/09 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Туркіної Л.П.

суддів: Мельника В.В. Проценко О.А.

при секретарі судового засідання:Мачихіні В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат»

на постанову : Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2009 р.

у справі № 2а-8470/09

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області

про: скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,-

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2009 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі з вимогою: скасувати рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000050630 від 22.01.2009 року в сумі 73099,22грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2009 р. у задоволені позову відмовлено .

Рішення суду обґрунтовано тим, що оспорюване рішення податкового органу не суперечить діючому законодавству, оскільки закріплення за податковими органами права на здійснення контролю за валютними операціями та нарахування фінансових санкцій за їх порушення, надає право відповідачу контролювати строки проведення розрахунків, тобто визначити граничний термін їх проведення, та встановлювати наявність або відсутність правопорушення.

Суд дійшов висновку, що оскільки на час поставки товару нерезидентом була чинна редакція Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»в редакції від 15.06.2004р. саме вона підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Застосування норм названого Закону у редакції, яка набула чинності з 01.01.2008 р., суд вважає безпідставним, виходячи з принципу незворотності дії закону у часі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.08.2009 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача та скасувати рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000050630 від 22.01.2009р.

Позивач вказує, що рішення суду не відповідає нормам матеріального права, а саме ст.250 ГК України та Закону «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що з 01.01.2008 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», відповідно до якого строки повернення валютного виторгу по експортних операціях і поставки імпортного товару, за умови здійснення авансового платежу, збільшені з 90 до 180 календарних днів. Враховуючи положення ст. 58 Конституції України, у разі не завершення розрахунків за імпортними операціями резидентів станом на 01.01.2008 p., що мало місце у даному випадку, на них будуть поширюватись норми Закону України «Про внесення змін до Закону; України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»N 1108-V від 31.05.2007 p., тобто 180-денний строк розрахунків. Розрахунки та поставки по вищевказаному) контракту відбувалися між ВАТ «Кривбасзалізрудком»і TOB «Виробниче об'єднання; «ГОРМАШ»на протязі 2007-2008 p.p., що обумовлює тривалий характер розрахунків між сторонами. Крім того, позивач вказує, що штрафні санкції застосовано відповідачем з порушенням норм ст. 250 ГК.

Відповідач подав заперечення на апеляційну скаргу, у яких просить залишити рішення першої інстанції без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Так, відповідач зазначає, що оскільки термін розрахунків згідно з контрактом №132 від 20.07.07 р. закінчився до 01.01.08, норми Закону № 1108 на нього не розповсюджується. Відповідач також зазначив, що рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно правових актів) від 09.02.99 № 1 рп/99 по справі №1-7/99 встановлено, що положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина.

Таким, чином Відкритим акціонерним товариством «Криворізький залізорудний комбінат»при виконанні вищезазначеного контракту допущено надходження імпортної продукції на загальну суму 3428298, 00 рос.руб. із порушенням 90- денного терміну розрахунків, який передбачено статтею 2 Закону № 185/94-ВР (в редакції, що була чинною станом на 09.12.07 р.)

У судовому засіданні представник представник позивача доводи та вимоги апеляційної скарги підтримав та заявив клопотання про зміну назви позивача, зазначивши, що на момент розгляду апеляційної скарги підприємство змінило назву та зареєструвалося як Публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат».

Клопотання представника позивача задоволено судом.

Представник відповідача просив залишити рішення суду першої інстанції без змін. Апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовується сторонами, Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з підприємствами гірничо-металургійнс комплексу у м. Кривому Розі проведена виїзна планова перевірка ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007р. по 30.09.2008р.

За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено акт № 4/08-1 235/00191307 від 12.01.2009р., яким встановлено порушення ВАТ «Кривбасзалізрудком»ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»№185/94-ВР 23.09.1994р. зі змінами та доповненнями, а саме встановлено порушення строків розрахунків під час здійснення імпортних операцій при виконанні контракту № 132 від 20.07.07 з ТОВ «Производственное объединение «ГОРМАШ»(Росія), зокрема.

Згідно з умовами контракту №132 поставка товару здійснюється партіями на протязі 120 днів з моменту отримання письмової заявки від покупця та здійсненої 60-% передплати.

Відповідно до даних бухгалтерського обліку дебіторська заборгованість за вказаними контрактом станом на 01.10.07 становить 6 863 278,00 рос.руб. Граничний термін повернення валютних цінностей за здійсненими платежами минає:

-по заборгованості у сумі 5 489 286,00 рос.руб. - 05.12.07. - платіжне доручення 06.09.07р.; ,

-по заборгованості у сумі 1 373 992,00 рос.руб. - 09.12.07. - платіжне доручення 10.09.07р.

Фактично погашення вказаної заборгованості проведено шляхом отримання товару (лебідки прохідницької), за - ВМД від 30.11.07. №113050000/7/011427 на суму

3 434 98С рос.руб. та ВМД від 26.02.08. №113050000/8/001848 на суму 5 713 830,00 рос.руб.

Тобто, заборгованість у розмірі 3 428 298,00 рос.руб. погашена протягом 169 та 73 днів від дати здійснення попередніх оплат.

За дане порушення, відповідно до рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000050630 від 22.01.2009р., ВАТ «Кривбасзалізрудком»нарахована пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті в сумі 173 099,22 грн.

За результатами адміністративного оскарження назване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій не є зміненим або скасованим.

Дослідивши наявні у справі матеріали, колегія суддів погоджується з правомірністю висновків суду першої інстанції щодо законності рішення податкового органу, виходячи з наступного.

Статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті»від 23.09.95 №185/94-ВР, зі змінами та доповненнями (в редакції, що була чинною станом на 09.12.2007 року), визначено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя накористь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Індивідуальна ліцензія Національного банку України чи висновок центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики на перевищення строків розрахунків по вищезазначеному імпортному контракту позивачем до перевірки не надані.

Згідно із змінами, що внесено Законом України від 31.05.07 №1108-У «Про внесення змін до Закону України від 23.09.95 №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», з 01.01.08р. строк проведення імпортних операцій, що не потребує отримання висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, становить 180 днів.

Враховуючи, що термін розрахунків згідно з контрактом № 132 від 20.07.07 ) закінчився до 01.01.08р., норми Закону №1108 на нього не розповсюджуються. Слід також зазначити, що Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним і зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.99 № 1-рп/99 по справі № 1-7/99 встановлено, що положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

Таким чином, посилання позивача на ч. І ст.58 Конституції України, а саме, що нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки відповідно до вказаного Рішення Конституційного суду України положення ч.І ст. 58 Конституції України стосується людини і громадянина (фізичної особи) проте позивач є юридичною особою, а відповідно доводи позивача в цій частині є помилковими.

Статтею 4 Закону №185/94-ВР передбачено, що порушення резидентами термінів

передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Стосовно ствердження позивача щодо виключення його з бази даних, що відображено у звіті за формою №531, слід зазначити що звіт №531 є формою статистичного звіту, яка подається банками до Національного банку України. Даний факт не засвідчує відсутність порушень законодавчо встановлених строків розрахунків за операціями з боку ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат». Так, відповідно до листа Національного банку України №28-310/2479-10980 від 11.08.08 інформація щодо резидентів, які станом на 01.02.08 перевищили 90-денний строк, але не перевищили 180-денний строк, була виключена банками з бази даних №531 Форми №531 виключно для цілей звіту. При цьому, уповноважені банки продовжили здійснювати валютний контроль за дотриманням клієнтами - резидентами 180-денного строку розрахунків, у тому числі за операціями, 90-денний трок розрахунків за якими минув до 01.01.08р.

Відповідно до п.4 ст.10 Закону України від 04.12.90 № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.

Крім того, відповідно до ч.З.ст.13 Декрету № 15-93 Державна податкова інспекція України здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами на території України. Фінансовий контроль - це вид фінансової діяльності держави, який здійснюється органами публічної влади і недержавними організаціями з метою забезпечення законності та фінансової дисципліни у процесі мобілізації, розподілу й використання грошових коштів держави.

За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що рішення податкового органу прийнято у відповідності до діючого законодавства та в межах названих повноважень, що виключає підстави для його скасування та задоволення позову.

Що стосується посилань позивача на норми ст..250 ГК України слід зазначити наступне. За змістом статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до субєктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення субєкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Водночас, виходячи зі змісту статті 1 Господарського кодексу України цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між субєктами господарювання, а також між цими субєктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Учасниками відносин у сфері господарювання, в силу статті 2 цього Кодексу, є органи державної влади та місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією.

Відповідно до статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”від 4 грудня 1990 року N 509-XII, в редакції Закону N 3813-XII від 24.12.1993р., державні податкові інспекції <...> здійснюють контроль за додержанням законодавства про податки, інші платежі.

Таким чином, в даних правовідносинах ДПІ не є субєктом, наділеним господарською компетенцією. Безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо субєкта господарювання.

Крім того, згідно зі статтею 4 не є предметом регулювання цього Кодексу: <...> адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання.

Під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю.

Відповідно ж до преамбули Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”від 21 грудня 2000 року N 2181-III, цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відтак, термін “податкове зобов'язання”, вживаний Законом ( 2181-14 ), має більш широке значення, ніж зобовязання зі сплати податків і зборів, види яких визначені Законом України “Про систему оподаткування”, в редакції Закону N 77/97-ВР від 18.02.1997р.

Згідно ж зі статтею 15 Закону ( 2181-14 ) податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, (або іншими Законами України) не пізніше закінчення 1095 дня.

За таких обставин, посилання заявника апеляційної скарги на статтю 250 Господарського кодексу України “Строки застосування адміністративно-господарських санкцій”слід визнати помилковим.

Отже, в межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни постанови окружного адміністративного суду відсутні.

Керуючись ст. 195, 196,198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2009 року. без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Ухвала виготовлено у повному обсязі 04.07. 2011 р.

Головуючий:Л.П. Туркіна

Суддя:В.В. Мельник

Суддя:О.А. Проценко