Ухвала суду № 18142804, 19.01.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" січня 2011 р.справа № 2а-6859/09/1170 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:                    Туркіної Л.П.

          суддів:                     Проценко О.А. Католікяна М.О.

при секретарі судового засідання:          Ганноченку А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградобленерго»

на постанову : Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2009 р. у справі № 2а-6859/09/1170 (категорія статобліку- 2.11.12)

за позовом: Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції

до Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградобленерго»

про: стягнення штрафних санкцій, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2006 року Кіровоградська об’єднана державна податкова інспекція (на час розгляду справи у суді першої інстанції реорганізована в Державну податкову інспекцію у м. Кіровограді, яка за станом розгляду апеляційної скарги внаслідок реорганізації включена до складу Кіровоградської ОДПІ звернулася до суду з приводу стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградобленерго», м. Кіровоград 52729,58 грн. штрафних санкцій, нарахованих у зв’язку з порушенням законодавства, що регулює обіг готівки.

          Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 17.05.2006 року, залишеним без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.07.2006 року, позов задоволено.

          Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.10.2008 року рішення суду апеляційної інстанції скасовано.

Вищий адміністративний суд України зазначив, що у суду апеляційної інстанції були відсутні правові підстави для розгляду справи в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, з огляду на те, що рішення суду першої інстанції прийнято після набрання чинності КАС України, за правилами ГПК України, тобто судом іншої юрисдикції.

          Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.02.2009 року рішення Господарського суду Кіровоградської області від 17.05.2006 року скасовано, провадження у господарській справі припинено.

          Постановою Вищого господарського суду України від 28.05.2009 року рішення суду апеляційної інстанції від 17.05.2006 року залишено без змін, апеляційна скарга відповідача –без задоволення.

          Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.10.2009 року позов задоволено.

Рішення суду обґрунтовано тим, що відповідач не сплатив до бюджету суму штрафних санкцій, визначених у рішенні податкового органу, яке набрало законної сили та підлягає виконанню.

Суд також зазначив, що відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Розмір штрафної санкції та правомірність її нарахування підтверджено постановою господарського суду Кіровоградської області від 28.12.2005р. по справі 6/231.

          Не погодившись з постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.10.2009 року, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.10.2009 року, по справі № 2а-6859/09/1170, та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції у м. Кіровограді до Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградськобленерго», м. Кіровоград про стягнення штрафних санкцій, відмовити повністю.

          Особа, що подала апеляційну скаргу, зазначає, що рішення суду не відповідає нормам ст. 19 Конституції України та Закону «Про Державну податкову службу в України», оскільки «на час виявлення порушень та на час звернення ДПІ у м. Кіровограді з позовом до суду на законодавчому рівні порядок стягнення штрафних санкцій за порушення у сфері обігу готівки не визначений, а право податківців на стягнення штрафу не може бути реалізовано на практиці.»

          Відповідач також вказує, що судом невірно застосовано норми ст. ст. 99,100 КАС, та посилається на наступне.

«Оскільки постановою господарського суду по справі № 6/231 встановлено, що були відсутні підстави для продовження терміну проведення документальної перевірки, то закінченням документальної перевірки необхідно вважати 06.09.2004 року, та саме з цього часу, як з моменту виявлення порушення необхідно рахувати перебіг строку давності, який становить один рік та закінчився 06.09.2005 року.

Таким чином, строк для звернення ДПІ в м. Кіровограді до суду про стягнення штрафної санкції повинен обчислюватися з дня, коли сталася більш рання подія (виявлення порушення –Акт від 31.12.2004 року №380/23-1/23226362), тобто з дня закінчення перевірки 06.09.2004 року, оскільки дізнатися два рази про одне й теж неможливо.

Враховуючи вищевикладене ДПІ у м. Кіровограді пропущено спеціальний строк позовної давності, встановлений ст. 99 КАС України та ст. ст. 258,261 Цивільного кодексу України для звернення до адміністративного суду, який становить один рік.»

          Представники позивача до суду не прибули, про час і місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Представник відповідача у судовому засідання доводи та вимоги апеляційної скарги підтримав.

У судовому засіданні згідно ст.55КАС здійснено процесуальну заміну позивача, внаслідок реорганізації ДПІ у м. Кіровограді, позивачем визнано Кіровоградську ОДПІ.

Заслухавши представник відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовується сторонами, за результатами планової перевірки відповідача, що мала місце у грудні 2004 року, встановлено, що підприємством було допущено порушення законодавства, що регулює порядок обігу готівки.

Податковим повідомленням –рішенням №0000092600/0 від 14.01.2005 року ВАТ «Кіровоградобленерго»визначено штрафну санкцію у розмірі 57355,64 грн.

Рішенням ДПА у Кіровоградській області про результати розгляду повторної скарги податкове повідомлення – рішення №0000092600/1 від 05.03.2005 року скасовано на суму 4626,06 грн. і залишено в силі суму 52729,58 грн. На підставі цього рішення Кіровоградською ОДПІ прийнято податкове повідомлення –рішення №0000092600/2 від 25.05.2005 року, яким ВАТ «Кіровоградобленерго»визначено штрафну санкцію у сумі 52729,58 грн.

Розмір штрафної санкції та правомірність її нарахування підтверджено постановою Господарського суду Кіровоградської області від 28.12.2005 року по справі №6/231.

Як свідчать матеріали справи та пояснення сторін, штрафні санкції до бюджету відповідач не сплатив.

За таких обставин рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості перед бюджетом є законним та обґрунтованим.

Посилання відповідача на ту обставину, що діючим законодавством не передбачено право податкових органів на звернення до суду з приводу стягнення сум штрафних санкцій, не сплачених до бюджету, не приймаються колегією суддів, виходячи з такого.

Відповідно до п.п. 5,11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», (у редакції, що діяла на момент звернення до суду) органи державної податкової служби забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства та застосовують до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягують до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку і розмірах, встановлених законами України.

Згідно п.11 ст.10 цього ж Закону, органи державної податкової служби подають до судів України позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаним ними за такими угодами, а в інших випадках –коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

З врахуванням викладеного, слід визнати необґрунтованим посилання відповідача на те, що у даному випадку у ДПІ відсутні правові підстави щодо звернення до суду з позовом про стягнення штрафних санкцій, які не є податковим зобов’язанням.

Посилання відповідача на порушення судом норм ст.ст.99, 100 КАС України не приймаються колегією суддів, виходячи з такого.

Згідно норм ст. ст. 99,100 КАС адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. (текст в ред. 2006 року).

Як зазначено вище, позивач 03.04.2006 року звернувся до суду з позовом про стягнення санкцій, визначених у рішенні №0000092600/2 від 26.05.2005 року.

Законність визначення санкцій підтверджена постановою Господарського суду Кіровоградської області від 28.12.2005 року.

Колегія суддів вважає, що оскільки рішення про застосування санкцій оскаржувалось підприємством до суду, про порушення права держави, органом якої виступає податкова, щодо надходження штрафу до бюджету, позивач дізнався з моменту отримання відповідного судового рішення, яким підтверджено правомірність застосування санкцій, а також вирішено спір між державою та підприємством з зазначеного питання.

Крім того, податкова звернулась до суду в межах річного строку з моменту прийняття рішення про застосування санкцій від 26.05.2005 року та виникнення у позивача обов’язку щодо їх сплати до бюджету.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують законності та обґрунтування рішення суду першої інстанції           

          Відповідно до ст. 200 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

          Керуючись ст..ст.195, 196, 199, 200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів –

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградобленерго» залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2009 року. –без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

          Ухвала може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

          Ухвала виготовлено у повному обсязі 04.07. 2011 р.

Головуючий:                                                            Л.П. Туркіна

          Суддя:                                                            О.А. Проценко

          Суддя:                                                            М.О. Католікян