Постанова № 18142392, 07.07.2011, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

Копія

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

07.07.11 місто СевастопольСправа №2а-1388/11/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

судді Кириленко О.О.,

секретар судового засідання Семенюк Є.Є.,

за участю представника позивача Бойко І.В.,

розглянувши у судовому засіданні справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя до державного комунального підприємства “Спортивно оздоровчий комплекс ім. 200 річчя м. Севастополя” про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2011 року державна податкова інспекція у Ленінському районі міста Севастополя звернулась до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до державного комунального підприємства “Спортивно оздоровчий комплекс ім. 200 річчя м. Севастополя” про стягнення заборгованості з земельного податку у розмірі 267 305 гривень 42 копійок.

Позов обґрунтовано тим, що на момент подачі державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя позовної заяви до суду, податковий борг державного комунального підприємства “Спортивно оздоровчий комплекс ім. 200 річчя м. Севастополя” перед бюджетом з земельного податку становить 267 305 гривень 42 копійки. Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя вжиті всі можливі заходи зі стягнення податкової заборгованості. Коштів на відшкодування зазначеної суми не надходило.

Представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі та наполягала на їх задоволенні.

Заслухавши доводи представника позивача, встановивши обставини справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що державне комунальне підприємство “Спортивно оздоровчий комплекс ім. 200 річчя м. Севастополя” зареєстровано Ленінською районною державною адміністрацією у місті Севастополі 13 липня 2006 року і перебуває на обліку в державній податковій інспекції у Ленінському районі міста Севастополя.

15 січня 2009 року проведено документальну невиїзну перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства по земельному податку за період з 01 січня 2007 року по 30 листопада 2008 року.

За результатами перевірки складений акт від 15 січня 2009 року № 4/23-1/20709568 в якому зафіксовані порушення відповідачем статей 2, 5, 7, 13, 15 Закону України “Про плату за землю”, що виразилось в заниженні суми земельного податку в загальному розмірі 92104 гривень 44 копійок, у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 30701 гривні 48 копійок.

На підставі акту від 15 січня 2009 року № 4/23-1/20709568 керівництвом державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя прийнято податкове повідомлення-рішення від 21 січня 2009 року № 000002231/0 про визначення підприємству суми податкового зобовязання з земельного податку у загальному розмірі 92104 гривні 44 копійки, яке було отримано відповідачем 22 січня 2009 року.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням - рішенням відповідачем було оскаржено його в апеляційному порядку до державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя та Державної податкової адміністрації у місті Севастополі. За результатами розгляду скарг, податкове повідомлення - рішення від 21 січня 2009 № 000002231/0 року залишено без змін, а скарга - без задоволення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 23 листопада 2009 року у справі № 2-а-1792/09/2770 адміністративний позов державного комунального підприємства “Спортивно оздоровчий комплекс ім. 200 річчя м. Севастополя” до державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя про скасування податкового повідомлення-рішення задоволений в повному обсязі.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2010 року апеляційна скарга державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя задоволена, постанова Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 23 листопада 2009 року скасована, прийнято нове рішення, яким позов державного комунального підприємства “Спортивно оздоровчий комплекс ім. 200 річчя м. Севастополя” залишений без задоволення.

Крім того, 31 травня 2010 року державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя була проведена документальна невиїзна перевірка відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства з земельного податку за період з 01 грудня 2008 року по 31 грудня 2009 рік.

За результатами перевірки складений акт від 31 травня 2010 року № 3538/10/15-320/20709568, в якому зафіксовані порушення відповідачем вимог частини першої статті 7 Закону України “Про плату за землю”, що виразилось в заниженні суми земельного податку за грудень 2008 рік на суму 2708 гривень 11 копійок та за січень - грудень 2009 року на суму 37437 гривень 82 копійки.

На підставі акту від 31 травня 2010 року № 3538/10/15-320/20709568 керівництвом державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя, прийнято податкове повідомлення - рішення від 14 червня 2010 року № 0001870153/0 про визначення відповідачу суми податкового зобовязання з земельного податку у загальному розмірі 60218 гривень 90 копійок, у тому числі штрафні (фінансові) санкції у розмірі 20072 гривень 97 копійок, яке було отримано особисто відповідачем 18 червня 2010 року.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням рішенням, відповідач оскаржив його до державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя в апеляційному порядку.

Рішенням про результат розгляду скарги від 21 серпня 2010 року податкове повідомлення-рішення від 14 червня 2010 року № 0001870153/0 залишено без змін та донараховано відповідачу податковим повідомленням - рішенням від 26 серпня 2010 року № 0002300153/1 суму податкового зобовязання з земельного податку у розмірі 80291 гривні 86 копійок.

20 липня 2010 року державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя була проведена документальна невиїзна перевірка відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства з земельного податку за період з 01 січня 2010 року по 31 березня 2010 рік.

За результатами перевірки складений акт від 20 липня 2010 року № 4715/10/15-320/20709568, в якому зафіксовані порушення підприємством вимог частини першої статті 7 Закону України “Про плату за землю” в частині заниження суми земельного податку за період з 01 січня 2010 року по 31 березня 2010 рік на суму 9911 гривень 49 копійок.

За результатами перевірки керівництвом державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя прийнято податкове повідомлення - рішення від 03 серпня 2010 року № 0002180153/0 про визначення відповідачу суми податкового зобовязання з земельного податку у загальному розмірі 34690 гривень 22 копійки у тому числі штрафні (фінансові) санкції у розмірі 24778 гривень 73 копійок, яке було отримано особисто відповідачем 05 серпня 2010 року.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням рішенням, відповідач оскаржив його до державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя в апеляційному порядку.

Рішенням про результат розгляду скарги від 21 серпня 2010 року податкове повідомлення-рішення від 03 серпня 2010 року № 0002180153/0 залишено без змін.

Не погодившись з результатами розгляду скарг на податкові повідомлення рішення від 14 червня 2010 року № 0001870153/0 та від 03 серпня 2010 року № 0002180153/0 відповідач оскаржив їх в апеляційному порядку до Державної податкової адміністрації у місті Севастополі.

Рішенням про результати розгляду повторної скарги від 27 жовтня 2010 року податкові повідомлення - рішення залишені без змін, а скарга відповідача - без задоволення.

У судовому порядку вказані податкові повідомлення - рішення не оскаржувались.

У встановлений законом строк підприємством не сплачується сума зобовязання, що призвело до збільшення суми заборгованості та на момент подачі позовної заяви заборгованість відповідача перед бюджетом з земельного податку становить 267305 гривень 42 копійки. Коштів на відшкодування зазначеної суми не надходило.

Відповідно до статті 2 Закону України „Про плату за землю” (закон втратив чинність з 01 січня 2011 року згідно з Податковим кодексом Українивід 02 грудня 2010 року, далі Закон) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. Справляння земельного податку за земельні ділянки, надані в користування у звязку з укладенням угоди про розподіл продукції, замінюється розподілом виробленої продукції між державою та інвестором на умовах такої угоди. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Згідно з статтею 5 Закону, обєктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Субєктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Частиною першою статті 7 Закону встановлено, що ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах пятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки (стаття 13 Закону).

Згідно з частиною першою статті 14 Закону платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обовязку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Статтею 17 Закон передбачено, що податкове зобовязання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної i комунальної власності громадянами сплачується рівними частками до 15 серпня i 15 листопада.

Відповідно до підпункту “а” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (закон втратив чинність з 01 січня 2011 року згідно з Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року) контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму податкового зобовязання платника податків у разі якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.

Згідно з підпунктом 17.1.2 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобовязання платника податків за підставами, викладеними у підпункті “а” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, додатково до штрафу, встановленого підпунктом 17.1.1 цього пункту, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобовязання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше пятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобовязання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення (пункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” ).

У разі визначення податкового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах “а” “в” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобовязаний погасити нараховану суму податкового зобовязання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження (абзац третій підпункт 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”).

Відповідно до пункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 цього Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Абзацом четвертим підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у звязку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

У судовому засіданні встановлено, що перша податкова вимога виставлена відповідачу 31 серпня 2009 року за № 1/467 та була отримана представником відповідача 01 вересня 2009 року.

Друга податкова вимога була виставлена відповідачу 08 жовтня 2009 року № 2/519 та була отримана представником відповідача 16 жовтня 2009 року.

Відповідно до підпункту 5.4.1. пункту 5.4. статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Підпунктом 3.1.1. пункту 3.1. статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Оскільки відповідач не сплатив у добровільному порядку суму узгодженого податкового зобовязання, податковий орган, відповідно до повноважень покладених на нього Законом України “Про державну податкову службу в Україні” звернувся до адміністративного суду з позовом про стягнення цієї суми.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Керуючись статтями 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з державного комунального підприємства “Спортивно оздоровчий комплекс ім. 200 річчя м. Севастополя” в доход Ленінського місцевого бюджету заборгованість з земельного податку у розмірі 267 305 (двісті шістдесят сім тисяч триста пять) гривень 42 копійок.

Постанова може бути оскаржена у строки і порядку встановленими частинами першою, другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя(підпис)О.О. Кириленко Постанову складено у повному обсязі

12 липня 2011 року

З оригіналом згідно

СуддяО.О. Кириленко