Постанова № 18142262, 20.12.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 грудня 2010 року10:40 № 2а-13470/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Арсірія Р.О. , суддів Донця В.А. Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Розсошко К.В. вирішив адміністративну справу

за позовомВідкритого акціонерного товариства "Укртелеком"

доНаціональної комісії з питань регулювання зв'язку України

прозобов'язання продовжити строк дії ліцензії Позивач Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" (код за ЄДРПОУ 21560766; місцезнаходження 01030, м. Київ, бульв. Т. Шевченка, буд. 18) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національної комісії з питань регулювання звязку України про зобовязання продовжити строк дії ліцензії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідачем порушено порядок продовження строку дії ліцензії, не виконано обовязки передбачені Законом України "Про телекомунікації", чим порушено права та законні інтереси Позивача.

13.07.2010р. позивач доповнив позовні вимоги та просив суд скасувати рішення Національної комісії з питань регулювання звязку України №429 від 23.09.2010р. та зобовязати Національну комісію з питань регулювання звязку України продовжити з 18.09.2010 строк дії ліцензії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" серія АА №720077 від 10.02.2004 (дата заміни бланка ліцензії) на строк не менше 5 років.

Відповідач проти задоволення позову заперечив посилаючись на те, що вид діяльності вказаний у ліцензії ВАТ "Укртелеком" серія АА №720077 від 10.02.2004 (дата заміни бланка ліцензії) не відповідає видам діяльності, які ліцензуються у відповідності з Законом України "Про телекомунікації", тому Відповідач в силу ч. 8 ст. 49 Закону України "Про телекомунікації" не уповноважений продовжувати строк дії даної ліцензії ВАТ "Укртелеком".

Розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив:

18.09.1995 р. Українському обєднанню електрозвязку "Укртелеком" Міністерством звязку України було видано ліцензію № 521 на будівництво та технічне обслуговування мереж міжнародного, міжміського і місцевого телефонного звязку з правом надання послуг звязку на території України.

31.12.1998 року у звязку з реорганізацією Українського обєднання електрозвязку "Укртелеком" та утворення Українського державного підприємства електрозвязку "Укртелеком" ліцензія № 521 від 18.09.1995 року була переоформлена на ліцензію серії ВД № 001904, строком дії до 18.09.2010р., на надання послуг телефонного звязку (крім відомчих обєктів) з особливими умовами: "дозволяється надання послуг міжміського та міжнародного телефонного звязку в мережах звязку загального користування".

На момент видачі ліцензії від 31.12.98 р. N 001904 надання в користування міжміських каналів охоплювалось поняттям "послуги міжміського телефонного зв'язку", що підтверджується розділом IV "Граничні тарифи на послуги міжміського телефонного зв'язку, що надаються в межах України" наказу Державного комітету зв'язку України № 132 від 16.09.1998 р.

Чинним на той час законодавством не передбачалось окреме ліцензування такого виду діяльності, як надання в користування каналів електрозв'язку. Цей вид діяльності був невід'ємною частиною ліцензованої діяльності по наданню послуг міжміського телефонного зв'язку (крім відомчих об'єктів).

Відповідно до п. 1.4 "Інструкції про умови і правила провадження окремих видів підприємницької діяльності в галузі зв'язку, які підлягають ліцензуванню (ліцензійні умови), та контроль за їх дотриманням", затвердженої наказом Ліцензійної палати України та Державного комітету зв'язку України від 14.09.98 р. № 87/129, видами діяльності у галузі зв'язку, які підлягали ліцензуванню, були:

а) надання послуг телефонного зв'язку (крім відомчих об'єктів), технічне обслуговування мереж теле-, радіо- і проводового мовлення в межах промислової експлуатації;

б) пересилання грошових переказів, листів вагою до 20 грамів, поштових карток.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач мав право здійснювати діяльність з надання послуг телефонного звязку (крім відомчих обєктів) з особливими умовами: "дозволяється надання послуг міжміського та міжнародного телефонного звязку в мережах звязку загального користування", та здійснювати діяльність з надання в користування каналів електрозв'язку. Правомірність здійснення позивачем такої діяльності також підтверджується постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.08.2008р. у судовій справі № 9/410 та не заперечується відповідачем по справі.

05.04.2000 року, у звязку з корпоратизацією УДПЕЗ "Укртелеком" у ВАТ"Укртелеком", ліцензію серії ВД № 001904 від 31.12.1998 було переоформлено на ліцензію серії ВД № 002470, строком дії до 18.09.2010р., на надання послуг телефонного звязку (крім відомчих обєктів) з особливими умовами: "дозволяється надання послуг міжнародного та міжміського комутованого телефонного звязку в мережах звязку загального користування".

Починаючи з 24.12.2003 р. набрав чинність Закон України "Про телекомунікації".

Частиною 3 ст. 42 Закону України "Про телекомунікації" (у редакції від 18.11.2003 р.) було встановлено, що ліцензуванню підлягали такі види діяльності у сфері телекомунікацій:

1) надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку: місцевого; міжміського; міжнародного.

2) надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку;

3) технічне обслуговування і експлуатація мереж ефірного теле- та радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж, надання в користування каналів електрозв'язку.

Відповідно до п. 6 Глави XIV "Прикінцеві положення" Закону України "Про телекомунікації" ліцензії на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій та дозволи на використання номерного ресурсу, які були видані до набрання чинності цим Законом, зберігають чинність протягом визначеного в них терміну".

Таким чином, після набрання чинності цим Законом ліцензія ВД № 002470 від 05.04.2000 р. продовжувала зберігати свою чинність до 18.09.2010 року (строк чинності обумовлений ліцензією).

10.02.2004 року у звязку з введенням форми бланку єдиного зразка Державним комітетом звязку та інформатизації України прийнято рішення № 34 та замінено бланк ліцензії ВАТ "Укртелеком" від 05.04.2000 серії ВД № 002470 на бланк ліцензії єдиного зразка серії АА №720077 на надання послуг телефонного звязку (крім відомчих обєктів) на території України з особливими умовами: "дозволяється надання послуг міжнародного та міжміського комутованого телефонного звязку в мережах звязку загального користування", - строком дії ліцензії до 18.09.2010 року.

28.04.2010 року Позивач в порядку ч. 1 ст. 49 Закону України "Про телекомунікації" звернувся до Відповідача з заявою про продовження строку дії ліцензії на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій серія АА №720077 від 10.02.2004 року (дата заміни бланка ліцензії). До заяви Позивачем були додані: план утворення телекомунікаційної мережі; Схема побудови мережі міжнародного та міжміського комутованого телефонного звязку; Копія ліцензії ВАТ "Укртелеком" на право надання послуг міжнародного та міжміського комутованого телефонного звязку серія АА № 720077 від 10.02.2010р.; перелік філій ВАТ "Укртелеком".

Відповідачем не заперечується та в судових засіданнях підтверджено факт надходження заяви позивача про продовження строку дії ліцензії з доданими до неї документами.

У відповідь на звернення Позивача Відповідач надіслав лист №03-2315/102 від 31.05.2010 року, відповідно до якого повідомив про те, що вид діяльності, зазначений у ліцензії не відповідає видам діяльності, зазначеним у ч.3 ст. 42 Закону України "Про телекомунікації", та запропонував Позивачу звернутись до НКРЗ з заявою про видачу нової ліцензії відповідно до ст.ст. 42, 45 Закону України "Про телекомунікації".

У своїх поясненнях представник Відповідача зазначив, що вказаний у ліцензії Позивача вид господарської ліцензії - «надання послуг телефонного зв'язку (крім відомчих об'єктів) на території України»у переліку видів діяльності, визначених статтею 42 Закону України «Про телекомунікації», що ліцензуються відповідно до цього Закону, відсутній. Особливими умовами виданої Позивачу ліцензії визначено: «дозволяється надання послуг міжміського та міжнародного комутованого телефонного зв'язку в мережах зв'язку загального користування».

Відповідач вважає, що для надання послуг міжміського та міжнародного зв'язку суб'єкт господарювання повинен мати дві окремі ліцензії на такі види діяльності:

-надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку: міжміського (вартість 340000 грн);

-надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку: міжнародного (вартість 8993000грн.

На думку представника відповідача, Законом заборонено застосовувати процедуру продовження терміну дії до ліцензій, виданих до набрання чинності Закону України «Про телекомунікації», види діяльності зазначені у яких не відвідають тим, що ліцензуються згідно зі статтею 42 Закону.

Також представник відповідача зазначив, що відповідно до законодавства за продовження строку дії ліцензії стягується плата, розмір якої визначено постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.04 №773 «Про розміри та порядок зарахування плати за видачу, переоформлення, видачу дубліката, копії ліцензії на провадження діяльності у сфері телекомунікацій і продовження строку її дії». Зазначена постанова також містить перелік видів діяльності у сфері телекомунікацій у відповідності до ст. 42 Закону України «Про телекомунікації». За продовження строку дії ліцензії стягується плата у розмірі 30 % від плати за видачу відповідної ліцензії. Тому, оскільки позивач не отримав нової ліцензії на здійснення господарської діяльності в сфері телекомунікацій, з урахуванням вимог чинного законодавства, є незрозумілим, яким чином повинен бути розрахований розмір плати за продовження строку дії ліцензії Позивача.

Представник Відповідача додатково зазначив, що при здійсненні ліцензування має враховуватися принцип рівності, відповідно до якого має бути відмовлено усім тим субєктам господарювання, що здійснюють види господарської діяльності, які не передбачені законодавством про ліцензування. Зазначену думку представник Відповідача обґрунтував тим, що ним вже неодноразово відмовлялося іншим субєктам господарювання за аналогічних з Позивачем умов.

Колегія суддів вважає, що доводи Відповідача, які стали приводом для відмови Позивачу в продовженні дії ліцензії, є необґрунтованими. Такий висновок суду ґрунтується на наступному.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про телекомунікації»у разі якщо суб'єкт господарювання має намір здійснювати зазначений у ліцензії вид діяльності у сфері телекомунікацій після закінчення строку її дії, він повинен не пізніше ніж за чотири місяці до закінчення строку дії ліцензії звернутися до НКРЗ із заявою про продовження строку її дії в порядку, визначеному частиною першою статті 45.

НКРЗ не має права відмовити в продовженні строку дії ліцензії, якщо оператором, провайдером телекомунікацій виконуються всі ліцензійні умови та особливі умови, зазначені в ліцензії, або ці умови не виконані з поважних причин, які не залежали від оператора, провайдера телекомунікацій.

Рішення про продовження строку дії ліцензії або про відмову в продовженні строку її дії із зазначенням підстав відмови повинно бути направлено заявнику не пізніше ніж через 15 робочих днів від моменту реєстрації заяви.

Рішення НКРЗ про продовження строку дії ліцензії оформляється на бланку ліцензії.

При продовженні строку дії ліцензії НКРЗ може внести зміни до особливих умов зазначеної ліцензії (ч.5 ст.49 Закону України «Про телекомунікації»).

Особливими умовами виданої Позивачу ліцензії визначено: «дозволяється надання послуг міжміського та міжнародного комутованого телефонного зв'язку в мережах зв'язку загального користування».

Оскільки на момент звернення Позивача з заявою про продовження строку дії Ліцензії визначені в ній особливі умови не узгоджувалися з чинним на час звернення законодавством, Відповідач, з огляду на приписи ч.5 ст.49 Закону України «Про телекомунікації», мав повноваження на внесення змін до особливих умов, визначених у виданій раніше Позивачу ліцензії.

Колегія суддів звертає увагу, що Відповідач у своїй діяльності має неухильно дотримуватися приписів ч.2 ст.19 Конституції України.

З огляду на це, неприпустимо обґрунтовувати правомірність своїх дій усталеною субєктом владних повноважень практикою при здійсненні ним ліцензійної діяльності, що не була оскаржена ліцензіарами, посилаючись при цьому на принцип рівності сторін у процесі ліцензування.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що держава, здійснюючи державне регулювання господарської діяльності, має сприяти субєктам господарювання, що сумлінно дотримуються правил здійснення господарської діяльності, зважаючи на вимоги ст.6 Господарського кодексу України.

Таким чином, зазначене вище свідчить про те, що Відповідач, як субєкт владних повноважень, діяв з порушенням вимог ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як субєкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обовязок щодо доказування.

Керуючись ст.ст. 69-72, 94, 158-163, 254, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" задовольнити повністю.

Скасувати рішення Національної комісії з питань регулювання зв'язку України № 429 від 23.09.2010р.

Зобов'язати Національну комісію з питань регулювання зв'язку України продовжити з 18.09.2010 строк дії ліцензії Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” серія АА №720077 від 10.02.2004 на строк не менше 5 років.

Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий Суддя Р.О. Арсірій

Судді В.А. Донець В.І. Келеберда